1.7. Діагностичні методики обстеження мовленнєвої підготовленості дітей до школи

Методика обстеження уміння виділяти перший та ос­танній звуки у слові.

Мета: дослідити вміння дітей середньої групи виділяти перший та останній звуки в слові.

Матеріал: казковий будиночок, тварини, предметні кар­тинки.

Хід досліду: вихователь створює ігрову ситуацію: перед ди­тиною ставиться іграшковий будиночок і вона слухає розповідь: «У цьому будиночку живуть тварини: лисиця, ведмідь, кіт, со­бака, коза, свиня. Біля будиночка тече річка і тому потрапити до нього можна тільки ось по цьому містку. Цей місток чарів­ний. На ньому сидить учений Ворон.

Таблиця 26.

Примітка. Якщо дитина правильно виділяє звук у слові, цей звук записують, а в дужках ставлять позначку плюс (+), якщо не виділяє - мінус (-).

- Того, хто підходить до містка, він запитує, який перший (чи останній) звук у його імені. Під тим, хто не знає відповідь, місток провалюється. Підійшли тварини до містка, а ввійти в будиночок не можуть, бо не знають, який у їхньому імені пер­ший звук. Допоможи їм». Наступного разу діти визначають пер­ший та останній звуки в словах — назвах картинок.

Результати досліду заносять до протоколу, який ведеться окремо на кожну дитину (табл. 26).

Методика обстеження мовленнєвої підготовленості дітей до школи.

Мета: вивчити та визначити рівень мовленнєвої підготов­леності дітей до школи та рівень мовленнєвої активності й сформованості оцінно-контрольних дій (ОКД).

Хід досліду: варіант І. Кожній дитині пропонують по­слідовно виконати такі завдання: а) розглянути сюжетну кар­тинку, відповісти на запитання за її змістом, скласти розповідь; б) переказати знайоме оповідання; в) скласти розповідь із влас­ного досвіду на тему, запропоновану дослідником.

Результати дослідження заносять до табл. 27.

Таблиця 27.

У текстовому матеріалі за кожним параметром наводяться конкретні приклади.

Варіант II. Дитині пропонують скласти розповіді: за опор­ними словами, з власного досвіду, на задану тему, переказати твір. Розповіді записують на магнітофонну плівку. Під час прослуховування записів дитина виступає в ролі вчителя й оцінює розповідь, мотивуючи свою оцінку, однією з трьох фішок: чер­воною — все правильно, синьою є деякі помилки, чорною — багато помилок, незв'язна розповідь. Можна запропонувати оцінити «відповіді» ляльки (записати заздалегідь розповідь із помилками).

Сформованість ОКД під час першого та другого прослуховування обчислюється за формулою:

де F_okд , F₁ -показники сформованості;

т_д , т₁ - кількість допущених помилок;

п _п , п₁ - відповідно кількість помічених дитиною помилок.

Результати досліду заносять до табл. 28.

Пропонуємо орієнтовні показники чинників мовленнєвої готовності.

Мовленнєва активність: наявність у дитини пізнавальних інтересів; відповідність знань вимогам програми; уміння зосе­реджувати увагу на пропонованому матеріалі й діяти відповід­но до вказівок педагога; зацікавленість у вирішенні загального завдання; наявність потреби відповідати, звертатись із запитан­нями, доповнювати відповіді однолітків, виправляти помилки (Основные показатели готовности детей шестилетнего возраста к школьному обучению / Ред.: Л.A. Венгер, Г.Г. Кравцов. - М.: НИИ дошк. восп. АПН СССР, 1988. - С. 23-25).

Активність висока: дитина постійно прагне відповідати, бере участь у спілкуванні, шукаючи відповідь на поставлене запитання; готова доповнити товариша, вказати на помилки, яких він припустився у мовленні, виправити їх.

Активність недостатня: дитина зовнішньо пасивна, не виявляє бажання відповідати, проте на запитання вихователя відповідає охоче, хоч і не завжди правильно та повно; виявляє невпевненість, соромиться, нервує.

Таблиця 28.

Примітка. Во — взаємооцінка; Со — самооцінка.

Активність нестійка: під час заняття дитина часто відво­лікається, не може зосередитися на запропонованій темі.

Активізація низька: дитина пасивна, не має бажання відпо­відати; не виявляє інтересу до змісту мовленнєвої діяльності.

Якість відповідей висока: відповіді поширені, змістовні, самостійні, адекватні поставленому запитанню чи завданню.

Якість відповідей недостатня: відповіді у вигляді одного слова або простого непоширеного речення; дитина відповідає невпевнено, потребує додаткових запитань.

Якість відповідей низька: дитина повторює вже сказане вихователем чи іншими дітьми, потребує додаткових (уточнювальних запитань) або підказок, допомоги вихователя; у мов­ленні допускає багато помилок.

Контрольні дії-це усвідомлене регулювання дитиною мов­леннєвої діяльності з метою запобігання мовленнєвим помил­кам, їх констатування та виправлення, а також забезпечення відповідності результатів мовленнєвої діяльності запропонова­ному плану (вимогам, зразку, нормам вимови).

Оцінювальні дії ґрунтуються на аналізі процесу мовленнє­вої діяльності і спрямовані на оцінку результатів цієї діяльності та зіставлення отриманого результату з вимогами. Мовленнєва дія розкриває мотиви, що спонукають дитину до вибору відпо­відної оцінки, в ній висловлюється певне ставлення дитини до предмета оцінки.

Високий рівень мовленнєвого розвитку: висока мовленнєва активність і якість мовленнєвих відповідей; правильна звуковимова; відсутність граматичних помилок; достатній обсяг слов­ника; уміння самостійно переказувати й будувати розповідь; наявність оцінно-контрольних дій, уміння помічати та виправ­ляти помилки.

Середній рівень мовленнєвого розвитку: недостатня мовлен­нєва активність, дитина потребує стимулювання мовленнєвої діяльності; якість відповідей незадовільна; помилки у звуковимові; граматичні помилки; переказує тільки добре знайомий текст; розповідає лише за зразком розповіді вихователя.

Низький рівень мовленнєвого розвитку: незадовільні мов­леннєва активність і якість відповідей; у мовленні багато поми­лок; не володіє зв'язним висловлюванням; переважає ситуатив­не мовлення; відсутні ОКД.

Методика діагностики рівня сформованості тонких рухів пальців руки.

Мета: дослідити: а) швидкість рухів правої та лівої рук; б) рівень розвитку тонких рухів пальців рук (підготовка руки дитини до письма).

Хід досліду: Варіант І. Вихователь пропонує дитині намо­тати 2 м цупких ниток на котушку. Лівою рукою вона бере за краї котушки, а вказівним і великим пальцями правої руки три­має нитку. За сигналом експериментатора дитина починає ро­бити обертальні рухи правою рукою, щоб якомога швидше на­мотати нитку на котушку. Потім аналогічні дії повторюються лівою рукою. Окремо фіксується час виконання дії для правої та лівої рук. Еталонний час - 15 с для правої і 20 с - для лівої руки (Павлютенко Е.М., Крыжков В.В. Оценка степени готов­ности детей к обучению в школе. - Запорожье: Обл. изд-во, 1992. -С. 36).

Варіант II. Вихователь використовує мотометричний тест Озерецького «Вирізування кола». Дитина отримує карточку з тонкого картону чи ватману, на якій зображене коло. Вихова­тель дає ножиці й пояснює, що потрібно вирізати по товстій лінії коло. Фіксується час початку вирізування. Упродовж хвилини дитина має вирізати не менш як 8/9 кола. Відхилитися від тов­стої лінії дитина може не більше двох разів (якщо в процесі ро­боти вона перерізала одну з тонких ліній) чи один раз (якщо вона перерізала дві тонкі лінії). Для виконання цього завдання дитині надаються дві спроби.

Тест вважається невиконаним, якщо перевищено час, відве­дений для вирізування (1 хв), та за великої кількості допуще­них помилок. Виконання завдання позначається знаком плюс (+), невиконання — знаком мінус (—). (Там само. — С. 37).

Методика визначення рівня розумової працездатності дитини

Мета: визначити рівень розумової працездатності дітей.

Матеріал: таблиця з фігурами трикутника, кружечка, пра­порця.

Хід досліду: на виконання роботи відводиться 2 хв. Попе­редньо вихователь інструктує дітей: « Подивіться уважно на фігу­ри. У трикутник потрібно поставити рисочку (мінус), у круже­чок - хрестик (плюс), у прапорець - Крапку». Зразок завдання вихователь подає на дошці. Діти повторюють. Потім зразок на дошці витирають і за сигналом: «Почали писати!» діти розпо­чинають виконувати завдання. За 2 хв експериментатор зупи­няє роботу і збирає таблиці. (Кожне обстеження супроводжуєть­ся новим завданням.)

Виконане завдання оцінюється за обсягом роботи (кількість переглянутих фігур) та якістю роботи (кількість допущених помилок на 100 переглянутих фігур). Наприклад, дитина пере­глянула 60 знаків і допустила 7 помилок. З розрахунку на 100 фігур це становить:

Коефіцієнт продуктивності розумової працездатності Q дітей обчислюється за формулою:

де с - кількість переглянутих рядків;

d - кількість помилок. Кожний пропущений рядок не входить до загального числа переглянутих рядків, вважається за одну помилку і додається до загального числа помилок (табл. 29).

Орієнтовні нормативи розумової працездатності*

Таблиця 29.

*Павлютепко Е.М., Крыжков В. В. Оценка степени готовности детей к обучению в школе. - Запорожье, 1992. - С. 14-15.

Практичні завдання для самостійного опрацювання лек­ційного матеріалу.

1. Батьки Оленки звернулися до молодої виховательки: « Наша Оленка через рік піде до школи, але вона знає дуже мало

літер і не вміє читати й писати. Чи досить тих знань, що є у неї, для вступу до школи?».

Як би ви відповіли на це запитання? Щоб відповісти на ньо­го, треба з'ясувати скільки років дівчинці. Який рівень знань повинні мати діти, йдучи до школи. Які навички з підготовки до навчання грамоти мають бути сформовані? Які зміни в підго­товці до школи передбачені новими державними документами про освіту?

2. На педагогічній раді між вихователями виникла супереч­ка з приводу того, що є основним у навчанні дітей читання. Одні стверджували, що головну увагу слід приділяти навчанню дітей звукового аналізу слів, інші, — що основою навчання читання є свідоме ознайомлення дітей з літерами та їх підготовка до напи­сання цих літер. Висловте власну думку з цього запитання.

3. Нерідко можна почути такі міркування дорослих: «Не слід дитину спеціально готувати до школи, бо їй там буде нецікаво вчитися». Чи згодні ви з таким міркуванням? Наведіть з літера­тури приклади висловлювань видатних учених, педагогів про час початку навчання грамоти. Спрогнозуйте наслідки випереджаль­ного освоєння дошкільником шкільного курсу грамоти.

4. Вихователі дошкільних закладів навчають дітей прове­дення ліній, штрихування різних геометричних фігур, обведен­ня контурів предметів. З якою метою виконують ці вправи? У якій віковій групі і коли? Яка методика їх проведення?

5. Для здійснення звукового аналізу слів Д. Ельконін і Л. Журова пропонують використовувати фішки трьох кольорів: голосні фішки червоного кольору, приголосні - синього, м'які приго­лосні - зеленого кольору. М. Вашуленко і Н. Скрипченко радять використовувати у шкільній практиці навчання грамоти такі фішки-моделі: (о) — голосний звук; ( —) — приголосний звук; (=) - м'який приголосний звук. Висловте свою думку щодо викори­стання зазначених моделей звуків у дошкільному закладі. Об­ґрунтуйте її з психофізіологічного та педагогічного погляду.

6. У методичній літературі існують різні погляди щодо місця вправ у підготовці руки дитини до письма: а) складова частина занять із навчання грамоти; б) складова частина занять з математики; в) складова частина занять з образотворчого мис­тецтва; г) індивідуальне заняття. Яка ваша думка з цього при­воду? Обґрунтуйте свою думку.

7. Нижче подано вправи для розвитку дрібних м'язів рук. Ознайомтесь із ними: гра на піаніно, скрипці, гітарі, балалайці, бубні, флейті, горні, сопілці, акордеоні, баяні; поміряй пальчи­ками довжину столу, стільця (будь-чого іншого)—« пальчики кро­кують»; вхопи й утримуй у пальчиках іграшку чи будь-який інший предмет; візьми пальчиками іграшку і порахуй, як довго ти її можеш утримувати; перенеси кінчиками пальців м'ячик, іграшку чи інший предмет; нанизуй намистечко; нанизуй кільця; вправи для пальчиків-фізкультурників; сила пальчиків (кистьовий динамометр); що за диво ці пальчики, як вони допо­магають один одному! (пальчики-помічники); назви пальчики (великий, вказівний, середній, безіменний, мізинчик); прове­ди лінію пальчиком (на піску, на столі тощо); одягнемо пальчи­ки (гра); прокоти кільце через ворітця; прокоти м'ячик через во­рітця; гра з м'ячем (різним за величиною), театр пальців; театр тіней; пантоміма; гімнастика; хто дужчий?; пальчики танцю­ють; маленькі трударі (перекладати зернята в тарілочку).

Для чого можна використати ці вправи? У яких вікових гру­пах? Чи всі наведені вправи готують руку дитини до письма? Поміркуйте щодо використання цих вправ у режимі дня.

Складіть перспективний тематичний план вправ з підго­товки руки дитини до письма на рік для старшої групи.