Практичні завдання для самостійного опрацювання лекційного матеріалу

1. Прочитайте подані нижче визначення зв'язного мовлення.

Будь-яке справжнє мовлення, яке передає думку, бажання того, хто і говорить, є зв'язним мовленням.

Зв'язним у специфічному, термінологічному смислі слова називається таке мовлення, яке відображає всі істотні зв'язки свого предметного змісту.

Зв'язність мовлення означає адекватність мовленнєвого оформлення думки мовця (або дописувача) з погляду її зрозу­мілості для слухача (чи читача).

Зв'язне мовлення - це таке мовлення, яке може бути цілком зрозумілим на ґрунті його власного предметного змісту; все в ньому стає зрозумілим для іншого із самого контексту мовлен­ня (Рубинштейн СЛ. Основы общей психологии. - М.: Педаго­гика, 1989. - С. 468-469).

Яке з наведених визначень, на ваш погляд, найповніше відображає усі характеристики зв'язності? Сформулюйте на основі наведених визначень узагальнене визначення зв'язного мовлення.

2. Чи існує відмінність між лінгвістичними поняттями: «усне мовлення», «діалогічне мовлення», «розмовне мовлен­ня». Спробуйте пояснити кожне з цих понять. Що означають слова діа, моно, полі (діалог, монолог, полілог).

3. Прочитайте наведені висловлювання, виберіть ті з них, які відображають лінгвістичні характеристики відповідного виду мовлення.

Усне мовлення - це звучне мовлення, в якому істотну роль відіграє інтонація (Ладыженская Т.О. Система работы по раз­витию связной устной речи учеников. -М.: Просвещение, 1974. -С. 12).

В усному мовленні найчастіше вживаються прості, неповні речення (Сороколетов Ф.П., Федоров А.И. Правильность и вы­разительность устной речи. — Л.: Педагогика, 1962. — С. 4).

Розмовне мовлення має деякі особливості, які полягають у тому, що співрозмовники, започатковуючи розмову, не завжди детально уявляють собі, про що вони говоритимуть. Таке мов­лення є менш розгорнутим і логічно менш послідовним, ніж монологічне мовлення. Розмовне мовлення складається із за­питань і відповідей, що мають характер неповних речень, ко­ротких реплік (Лещенко О.М. Методика навчання рідної мови і грамоти. - К.: Вища шк., 1972. - С. 141).

Діалогічне мовлення об'єднане ситуативно-тематичною спільністю й комунікативними мотивами усних висловлювань. Воно послідовно породжується двома співрозмовниками під час безпосереднього спілкування. Задля позначення діалогу (від гр. діа - туди, вдалину, крізь, через), що ведеться між двома співрозмовниками, можна використати термін «діалог», більше трьох - «полілог» (Скалкін В.Л. Навчання діалогічного мовлен­ня. - К.: Рад. шк., 1989. - С. 6, 20).

4. Методика розвитку зв'язного мовлення дітей дошкіль­ного віку ґрунтується на результатах психологічних дослід­жень. Прочитайте уривки з психологічних праць. Визначте вікові періоди поступового розвитку зв'язного мовлення щодо цитованого тексту.

Зміна способу життя дитини, формування нових відносин з дорослими та нових видів діяльності зумовлює диференціацію функцій і форм мовлення. Виникають нові завдання спілкуван­ня, які полягають у передаванні дитиною дорослому своїх вра­жень, переживань, задумів. З'являється нова форма мовлення - повідомлення у вигляді монологу, розповіді про пережите та побачене (ЭлъконинД.Б. Детская психология. — М.: Учпедгиз, 1960.-С. 195).

У розвитку мовлення, в оволодінні зовнішнім боком мов­лення дитина йде від простої фрази до складної, до поєднання фраз і речень (Выготский Л. С. Избр. произведения: В 2 т. - М.: Педагогика, 1983. -Т. 2. - С. 407).

5. Заповніть таблицю періодизації мовленнєвого розвитку дітей ] (табл. 20).

Таблиця 20

6. Які види розповідей, на ваш погляд, є найлегшими для дітей (описові, сюжетні, фактичні, з власного досвіду, творчі, з казковими сюжетами)?

7. Дитина шостого року життя склала порівняльну роз­повідь про огірок та помідор: «Вони однакові, їх їдять сирими з сіллю або в салаті. Вони ростуть на городі. Помідор червоний, а огірок зелений».

8. Чи відповідає ця розповідь структурі описової розповіді? Складіть зразок порівняльної описової розповіді про овочі (по­мідор, огірок та ін.).

9. Прочитайте уривок із твору В. Сухомлинського «Серце віддаю дітям»: «Ми йшли в природу - в ліс, у сад, на поле, луки, берег річки, - слово ставало в моїх руках знаряддям, за допомо­гою якого я відкривав дітям очі на багатство навколишнього світу. Відчуваючи, переживаючи красу побаченого й почутого, діти сприймали найтонші відтінки слова, і через слово краса вхо­дила в їхні душі. «Подорожі» в природу були першим поштов­хом до творчості. Діти складали маленькі твори про природу» (Сухомлинський В. О. Вибр. твори: В 5 т. - 1977. - Т. З - С. 202).

Як можна застосувати поради В. Сухомлинського щодо ви­користання природи в навчанні дітей розповіді в дитячому сад­ку? Накресліть перспективний план та етапи підготовчої роботи з навчання дітей старшого дошкільного віку складання казок.