1.3. Робота з розвитку мовлення в управліннях освіти

Контроль за роботою з розвитку мовлення і методичне керів­ництво в управліннях освіти здійснюють методист та інспектор.

Завдання методиста: ознайомлення зі станом роботи стосов­но вивчення рідної мови та відповідною документацією у дошк­ільних навчальних закладах (ДНЗ), де відбувається перевірка; складання плану роботи з надання методичної допомоги ДНЗ; робота з активом дошкільних працівників; надання методич­ної допомоги вихователям; проведення консультацій; поширен­ня педагогічного досвіду; сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних кадрів; постійний контроль за якістю роботи з вивчення рідної мови.

При обласних управліннях освіти вихователі підвищують педагогічну кваліфікацію на місячних курсах, семінарах, кон­ференціях. Вони також ознайомлюються з новими методиками навчання дітей рідної мови.

Однією з форм підвищення кваліфікації вихователів та роз­витку їхньої творчості, педагогічної майстерності є творчі гру­пи, які організовують методисти. Творчі групи - це невеликі колективи дошкільних працівників, які поглиблено вивчають одну з актуальних проблем методики розвитку мовлення та за­безпечують творче застосування висновків і результатів дослі­джень у роботі дошкільних закладів. Це форма залучення вихо­вателів дошкільних закладів до творчої діяльності, творчого пошуку й розробки нових форм, методів і прийомів роботи з розвитку мовлення. Очолювати творчу групу може методист, інспектор, науковець чи хтось із творчих дошкільних праців­ників (старший педагог, завідувач чи вихователь). При відділі освіти можуть працювати кілька творчих груп, проте кожна з них досліджує окрему проблему. Обрати проблему допомагає методист. Вивчатися можуть такі проблеми: активізація спілку­вання дитини з вихователем на заняттях; організація спілку­вання дітей у повсякденному житті; індивідуально-групові за­няття з розвитку мовлення, їх місце в педагогічному процесі; розвиток словесної творчості дітей; художньо-театральна діяльність у дошкільних навчальних закладах та ін. З цією ме­тою створюються творчі групи на період від одного до п'яти років, які включають від 3 до 15 осіб. Керівник групи складає план роботи на весь період вивчення чи розроблення обраної теми, який затверджує методист відділу освіти. Своєрідною формою підвищення кваліфікації вихователів є клуби молодих вихователів.

Методист організовує огляди-конкурси з різних видів діяль­ності дошкільних закладів із розвитку мовлення. Це можуть бути конкурси педагогів, дидактичних посібників та ігор із роз­витку мовлення, технічних засобів літератури, методичного матеріалу, лялькових театрів.

Інспектор і методист здійснюють інспекторсько-методич­ну перевірку дошкільних закладів. Із розвитку мовлення пе­редбачається лише тематична перевірка. План таких тематич­них перевірок складають на п'ять років. Методист-початківець обов'язково складає власний план перевірки, в якому передба­чає бесіду із завідувачем, ознайомлення з наслідками поперед­ньої перевірки (перегляд акта), планом роботи ДНЗ, протоко­лами педрад. Під час тематичної перевірки роботи з розвитку мовлення методист та інспектор мають побувати в кожній групі як на заняттях, так і після них, поспілкуватися з вихователями та дітьми. Особлива увага приділяється мовленню дітей і вихо­вателя. Методисту потрібно також познайомитися з докумен­тацією, дидактичним і наочним матеріалом, посібниками.

За підсумками перевірки методист та інспектор складають акт, а про результати перевірки доповідають на педагогічній раді.

Схема складання акта тематичної перевірки дошкільно­го навчального закладу із розвитку мовлення

Перевірку проводив:...

Дата перевірки:...

Тема перевірки:

І. Загальні відомості про дошкільну установу та групи.

1. Тип установи, назва, номер, адреса, тривалість робочого дня.

2. Відомості про групи, що перевіряються: вік, кількість дітей, мова навчання.

3. Кадри: а) хто працює в групі (вихователь, учитель), освіта, стаж роботи; які форми підвищення кваліфікації пройшов і коли; б) завідувач, старший педагог - освіта, стаж роботи; в) форми підвищення кваліфікації завідувача та вихователів; індивіду­альні плани підвищення кваліфікації, їх виконання.

ІІ. Мета і методика перевірки.

1. Мета і завдання перевірки.

2. Усунення недоліків, зазначених попередніми перевірками.

3. Методи перевірки (із зазначенням дати проведення, кількості відвіданих занять, бесід, спостережень, вивчених матеріалів).

ІІІ. Рівень розвитку мовлення дітей.

1. Звукова культура мовлення: вимова звуків, розвиток фо­нематичного слуху, інтонаційна виразність мовлення (додати таблиці обстеження звуковимови дітей).

2. Словник дітей: активний, пасивний; наявність образних висловів, приказок, прислів'їв; засвоєння понять.

3. Граматична правильність мовлення: оволодіння основ­ними граматичними категоріями, типові помилки в мовленні дітей; засвоєння ними різних типів речень (додати таблиці).

4. Зв'язне мовлення: рівень засвоєння діалогічного мовлен­ня, вміння самостійно будувати розповіді.

5. Навички загальної культури мовленнєвого спілкування та мовленнєвого етикету.

6. Рівень засвоєння навичок звукового аналізу, основи гра­моти та підготовки руки дитини до письма.

7. Мовленнєва активність дітей на заняттях та під час ре­жимних моментів.

8. Загальне мовне тло у групі (голосне, спокійне, жваве мов­лення). Мовленнєва готовність дітей старших груп до школи.

4. Методика роботи з розвитку мовлення.

1. Планування роботи з розвитку мовлення у ДНЗ та в по­всякденному житті. Планування занять (позитивні й негативні приклади). Загальні висновки й рекомендації щодо стану пла­нування навчально-виховної роботи вихователями.

2. Оцінювання методів роботи вихователів. Аналіз відвіда­них занять (дата,: тривалість) відповідно до схеми аналізу за­нять із розвитку мовлення.

5. Умови розвитку мовлення дітей у дошкільному закладі.

1. Дотримання умов гігієни у приміщеннях та в групах ДНЗ. Перевірка за медичною карткою стану органів слуху та мовленнєвого апарату дітей. Контроль за ефективністю роботи логопеда.

2. Культура мовлення дорослих у дошкільному закладі, його характеристика (стенографічний запис).

3. Обладнання педкабінету з розвитку мовлення: наявність навчальних посібників, словників, каталогу методичної літе­ратури, журнальних статей, художньої літератури для дітей; рукописних методичних розробок, виготовлених працівника­ми ДНЗ; дидактичного та наочного матеріалу з розвитку мов­лення, їх систематизація, анотування, картотека; зберігання технічних засобів навчання (радіоприймач, телевізор, діафіль­ми, кінофільми, магнітофон, калейдоскоп тощо), каталогу, ме­тодичних розробок, анотацій.

VI. Методична робота з колективом.

Аналіз річних планів роботи, протоколів педагогічних рад та іншої документації.

VII. Загальні висновки. Рекомендації щодо подальшої роботи.