1.5. О. Ольжич: національне виховання українського дошкілля

В епоху державного й духовного відродження України пріо­ритетна роль належить розвитку національної системи вихован­ня, яка має забезпечити вихід молодої країни на світовий рівень. Національне виховання передбачає виховання дітей на культур­но-історичному досвіді свого народу, його традиціях, звичаях,

обрядах, оберегах, багатовіковій мудрості і духовності попе­редніх поколінь.

Біля витоків національного виховання стояв О. Ольжич, який виклав свої погляди на місце українського дошкілля в цьому про­цесі у низці публіцистичних статей («Українське дошкілля», «Дошкілля» народного епосу: персонажі тварин з байок та ігор, герої з казок і пісень, постаті з легенд і оповідань. Однак не запе­речував учений і сучасні засоби, зокрема техніку.

У центрі національного виховання має бути рідна мова, для розвитку якої О. Ольжич рекомендує використовувати «Слово, слухане і читане: це царини приказок, байок, казок, переказів та «лектура» українських письменників, класиків: вірші, опо­відання, казки, які формували б «поправну та чисту мову дити­ни». Водночас дітей потрібно знайомити з кращими зразками класиків зарубіжної літератури, якщо вони перекладені вишу­каною українською мовою.

У своїх працях О. Ольжич надавав великого значення і про­блемі виховання дітей сільської місцевості. Він вимагав надати йому характеру справжнього українського національного ви­ховання, не лише за назвою і мовою, а й за змістом та формою.

Сьогодні майже всі поради О. Ольжича втілюються в са­мостійній оновленій українській державі: розроблено концеп­цію національного виховання дітей дошкільного віку і положен­ня національного дошкільного закладу, тематичні програми з розвитку рідного українського мовлення та ознайомлення дітей з українським народознавством, підготовлено й опубліковано низку навчальних методичних посібників, спрямованих на на­ціональне виховання дошкільнят.