3.1. Особливості засвоєння слова в дошкільному віці
Одним із головних завдань мовленнєвого розвитку дитини-дошкільника є словникова робота. Формування дитячого словника — це тривалий, складний процес кількісного накопичення слів, засвоєння соціально закріплених значень та вміння доречно використовувати їх у конкретних умовах спілкування. Під час роботи над словом діти не тільки засвоюють його лексичне та граматичне значення, а й вчаться складати словосполучення, речення, а потім і зв'язний текст. Водночас у дітей має вироблятися вміння свідомо обирати зі словникового запасу ті мовні засоби, які найточніше відображатимуть задум мовця і робитимуть висловлювання не лише граматично правильним, а й виразним. Слово забезпечує зміст спілкування. Усне чи писемне мовлення можливе лише за наявності достатнього словникового запасу.
Щоб розкрити сутність та значення лексичної роботи з дошкільниками, її місце в загальній системі мовленнєвої роботи, визначимо основні характеристики слова як одиниці мови.
Слово як одна з основних одиниць мови відіграє важливу роль у різних видах людської діяльності - за допомогою слів відбувається формування понять, слово певним чином відображає дійсність.
Лінгвісти розрізняють такі обов'язкові, невід'ємні одна від одної властивості слова, як фонетична оболонка, граматична форма, семантична валентність, тобто смислове значення та здатність слова сполучатися з іншими словами. Саме тому науковці наполягають на необхідності опанування словом в єдності його лексичного та граматичного значень і звукової будови.
Як слушно зауважують лінгвісти, мовне, лексичне значення є абстракцією, так би мовити ярликом, що «приклеюється» до слова, і має значення лише для лінгвістичних досліджень. Сутність значення слово здобуває в мовленнєвій діяльності, поза якою воно не має сенсу. Значення слова визначається за допомогою контексту. Отже, значення - це не річ, а динамічний процес, зумовлений багатьма чинниками. За словами JI. Виготського, значення - це єдність узагальнення та спілкування, комунікації та мислення. Він зазначав, що оскільки думка не висловлюється у слові, а відбувається в ньому, значення виступає найменшою смисловою одиницею мовленнєвого мислення. Воно знаходиться між думкою та словом, ось чому в слові переплітаються комунікація і мислення. Слово як «феномен мислення» визначає своєрідність і важливість словникової роботи з дітьми, яка тісно пов'язана з розвитком пізнавальної діяльності, формуванням уявлень, накопиченням знань про навколишній світ, засвоєнням елементів понятійного мислення.
У слові треба розрізняти значення і смисл, що виявляють і уточнюють його у певному мовленнєвому контексті.
Слова в мові існують не ізольовано одне від одного, а утворюють єдину лексичну систему, кожна одиниця якої пов'язана з іншими одиницями різними відношеннями як за значенням, так і за формою (полісемічні, синонімічні, антонімічні зв'язки; тематичні та лексичні групи). При засвоєнні й застосуванні лексики ці зв'язки починають взаємодіяти: навколо кожного слова формуються змістові (семантичні) поля, або так звані вербальні мережі. Процес якісного, свідомого засвоєння лексики відбувається шляхом «обростання» його лексичними зв'язками з іншими словами. Саме тому в організації лексичної роботи потрібно орієнтуватися не на ізольоване презентування значення слова, а на включення його у словосполучення, речення, зв'язне висловлювання. У результаті такої роботи діти засвоюватимуть і самі слова, і системні зв'язки між ними.
Аналіз природи слова та його особливостей, засвоєння дітьми лексики дає можливість виокремити в лексичній роботі з дошкільниками два важливих аспекти. Перший - пов'язаний із засвоєнням дитиною предметної співвіднесеності зі словом, що відбувається в процесі пізнавальної діяльності та реалізується у логіці предметних зв'язків і відношень. Пояснюючи це через номінативну функцію слова, психологи наголошують, що співвіднесеність слова як мовного знака з конкретним предметом, з будь-яким явищем дійсності викликає в уяві певний образ. Отже, людина, оперуючи образами предметів, може мати з ними справу за їх відсутності. Ця функція, за твердженням психологів, «подвоює світ». У дошкільній лінгводидактиці цей аспект висвітлюється насамперед у роботах Т. Бавикіної, А. Богуш, В.Гербової, А. Іваненко, Н. Луцан, Ю. Ляховської, В. Яшиної.
Другий аспект виявляється у засвоєнні слова як одиниці лексичної системи, його зв'язків з іншими лексичними одиницями.. Особливе значення тут має ознайомлення дітей з багатозначними словами, образними словами й виразами, розкриттям їх семантики, тобто розвитком смислової сторони слова. Слово не тільки позначає окремі аспекти дійсності, за його допомогою людина має можливість аналізувати, виокремлювати в предметах найістотніші ознаки, відносити їх до певної категорії. Отже, слово може бути засобом абстрагування й узагальнення, відображувати зв'язки, що стоять за предметами. Цей напрям розкривається в дослідженнях російських учених наукової школи Ф. Сохіна: О. Ушакової, Є. Струніної, Л. Колунової, Г. Смаги. У вітчизняній науці зазначений науковий напрям представлено в роботах Н. Гавриш, А. Ількової, Н. Кирсти, Ю. Руденко, О. Монке. Виокремлюючи зазначені вище аспекти, ми усвідомлюємо їх взаємозалежність, невідривність один від одного, адже на етапі дошкільного дитинства робота над смислом слова стає можливою лише за умов засвоєння дітьми предметного, понятійного змісту слова. Засвоєння дитиною словника вирішує завдання накопичення, уточнення уявлень, формування понять, розвитку мислення. Бідність лексичного багажу гальмує й ускладнює процес повноцінного спілкування, духовного й розумового, емоційно-чуттєвого розвитку дитини. Навпаки, багатство словника є ознакою добре розвиненого мовлення і показником високого рівня інтелектуального розвитку. Засвоєння слів на позначення емоцій і почуттів позитивно впливає на розпиток дошкільника, розуміння дитиною емоційного стану іншої людини. Робота над словом уточнює уявлення дитини, поглиблює її почуття, організує соціальний досвід. Усе це має велике значення особливо в дошкільному віці, оскільки в цей період закладаються основи мислення й мовлення, відбувається становлення соціальних контактів, формується особистість.
У динаміці лексичного розвитку дітей дошкільного віку виокремлюють два аспекти: перший - кількісна зміна лексичного запасу дітей на основних етапах дошкільного дитинства і другий — оволодіння значенням слова, тобто якісний розвиток словника.
Кількісно словник дошкільника змінюється швидкими темпами. Дошкільне дитинство - єдиний період у житті людини, що характеризується такими змінами щодо лексичного складу. Водночас розвиток словника залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх чинників. Отже, інформація щодо кількісного, складу словника дітей на різних вікових етапах у літературних джерелах не завжди збігається. Крім того, індивідуальні розбіжності в цьому віці дуже істотні. За словами Д. Ельконіна, відмінності у словниковому складі окремих дітей більші, ніж у будь-якій іншій сфері психічного розвитку.
Перші свідомі слова у дитини з'являються наприкінці першого року життя. Згідно із сучасною вітчизняною методикою, у віці до року нормою є 10—12 слів. У цей період розвиток розуміння мови випереджає активне мовлення. Проте вже до кінця другого року життя збагачення активного словника відбувається швидкими темпами і становить 300—400 слів. Кількісний склад словника за третій рік зростає у чотири—п'ять разів і може досягати 1500 слів. Розвиток словника передусім відбувається за рахунок слів, що позначають предмети найближчого оточення, їх ознаки та дії з ними. Третій рік життя — найбурхливіший у кількісному накопиченні лексичного багажу. Далі темпи дещо уповільнюються, хоча кількість вживаних слів зростає. У віці до чотирьох років кількість слів досягає 1900, у п'ять - 2000-2500, шіст-сім років - 3500- 4000 слів. Індивідуальні розбіжності в кількісному складі словника зберігаються і в цей віковий період.
У фундаментальній праці відомого російського вченого О. Гвоздева представлено широкий спектр категорій слів, що вживаються в активному мовленні у дошкільному віці. Пізніше ці дані були доповнені багатьма науковцями (С. Карповою, В. Гербовою, С. Цейтлін, В. Харченко). Дослідники підкреслюють, що залежно від віку та умов виховання й розвитку співвідношення різних частин мови в активному вживанні дітей виявляється по-різному. Так, якщо на початку становлення словника дитини переважають слова, що позначають дії, то в мовленні трирічної дитини дієслова становлять тільки третину, а перше місце посідають іменники. У мовленні старших дошкільників з'являється значно більше прикметників та прислівників, що пояснюється подальшим розвитком пізнавальної сфери, засвоєнням різноманітних характеристик предметів і об'єктів.
Однак важливим є не кількісне накопичення словника, а його якісний розвиток, адже усвідомлення дитиною значення слів позначається на загальному рівні її психічного розвитку, зокрема на інтелектуальному. Значення слова змінюється впродовж перших років життя дитини: від попередньої реакції лише на звуковий бік слова, інтонацію, з якою воно вимовляється, а не на його зміст, дитина проходить шлях елементарного узагальнення слова-образу конкретного предмета, узагальнення низки однорідних предметів однією назвою до усвідомлення слів, що позначають загальні ознаки певного групування (М. Кольцова, Ф. Фрадкіна). Засвоєння слів різного ступеня узагальнень потребує існування певних умов. Так, засвоюючи слова, почуті від дорослих, дитина не завжди чітко усвідомлює їх зміст. Вона може засвоювати предметну віднесеність слова, а систему абстракцій і узагальнень, що стоїть за ним, - ні. Основою засвоєння значення слів є функціональна ознака предмета. Так, якщо потрібного слова немає в активному словнику дитини, вона користується вказівкою щодо призначення предметів: парасолька - «щоб дощ не капав», водій — «рулюльник», гаманець — « грошник ». Саме тому діти легко засвоюють узагальнювальні слова, у звуковому образі яких відображена функціональна ознака предметів.
Значення слів у мовленні дитини динамічні. За визначенням JI. Виготського, поняття, позначене словом, — узагальнений образ дійсності, який поступово змінюється, поширюється, поглиблюється у міру того, як розширюється та урізноманітнюється сфера дитячої діяльності, зростає предметне й соціальне оточення дошкільника.
Якщо в кількісному плані у дошкільному дитинстві відбувається формування «словникового ядра», то семантичний і граматичний розвиток до шести—семи років лише проходить стадію становлення, уточнення значення слів, тобто набирає силу. Це пов'язано із засвоєнням не лише понять, а й закономірних зв'язків між словами і словосполученнями, з появою розуміння естетичної функції слова.
У старшому дошкільному віці відбувається активне формування орієнтацій щодо смислу слова, що є необхідною умовою повноцінного мовленнєвого розвитку та засвоєння дитиною значення багатозначних слів. Складність у розумінні дошкільниками багатозначного слова пов'язана з відсутністю єдиного усталеного значення, необхідністю контексту, залежно від якого значення слова може змінюватися. На перших етапах навчання дитині важко усвідомити цю особливість полісемії, вона прагне упорядкованості - одне слово - одне значення: наприклад, кличуть Олексійка: «Іди зиму проводжати». Відповідь: «Що вона сама дороги не знає?»; «У Галі матуся стара, а в мене — нова». Ізольоване слово сприймається дитиною в його прямому значенні, інші значення (переносні) вона здобуває у сполученні з іншими словами. Саме тому науковці рекомендують збагачувати словник дітей застосуванням семантичних рядів слів: антонімами (високо - низько), синонімами (діти - малюки - дітлахи - хлоп'ята), багатозначними словами (час іде, хлопчик іде, дощ іде), омонімами (коса, ключ).
Семантичний розвиток старших дошкільників пов'язується також із засвоєнням смислових відтінків слів. Цікаві дані щодо усвідомлення дітьми смислових відтінків слів отримала у своєму дослідженні Л. Колунова. Так, дітям пропонували пояснити різницю у значеннях іменників «дерево — деревце — деревище»; «заєць — зайчик — зайченятко» та ін. Відповіді дітей показали здатність тонко відчувати відтінки значень слів-іменників. Розуміння значення смислових відтінків дієслів перевіряли за допомогою префіксів: пере , під , за-, ви-, від-, а прикметників — за допомогою суфіксів. Відповіді дітей переконливо довели, що найдоступнішими для усвідомлення виявилися дієслова на по-: значення руху: «підбіг - вибіг - перебіг; грати - програти – виграти - переграти», що можна пояснити досвідом дитини, яка багато рухається. Не викликали труднощів значення прикметників, утворених суфіксальним способом: «розумний – розумненький - розумнющий; собака злий, а вовк - злющий». А найскладнішими для дошкільнят виявилися слова з емоційно-оцінними відтінками. Аналогічні результати отримали вітчизняні науковці А. Богуш, О. Монке, Ю. Руденко.
У старшому дошкільному віці в дітей формується свідоме ставлення до слів з переносними значеннями - метафор, фразеологізмів, інших образних слів і словосполучень.
Словник дошкільників збагачується також за рахунок придуманих ними слів: потилиця — п'яти, па нозі — нігті, на руці - рукті, плавники (у значенні плавки), покахкував (наївся), пластилін - це ліпин.
Однак цими словами дитина послуговується недовго. Цілеспрямована робота з розвитку мовлення дітей здебільшого зумовлює поступову заміну «дитячих» слів на соціально прийняті. Водночас учені одностайні щодо провідної ролі таких слів у мовленнєвому розвитку дитини. Активний процес словотворення є необхідною школою, «учнівством» в опануванні рідної мови, адже він сприяє розвитку мовної здібності, яку визначають як відчуття мови (Л. Айдарова, Д. Ельконін, Г. Люблінська, Ф. Сохін).
- Переднє слово
- Загальна логіка змісту дисципліни «Дошкільна лінгводидактика»
- Програма курсу «Дошкільна лінгводидактика»
- Оцінювання навчальних досягнень студентів
- Критерії оцінювання (відповідність шкали оцінювання ects системі національного оцінювання в Україні)
- 1.2. Методологічні засади дошкільної лінгводидактики
- 1.3. Природничі засади лінгводидактики
- 1.4. Психологічні засади лінгводидактики
- Лінгвістичні засади методики розвитку мовлення дітей.
- 1.5. Педагогічні засади лінгводидактики
- 1.6. Методи наукового дослідження в дошкільній лінгводидактиці
- Письмовий аналіз мовлення вихователя (чи дитини)
- Тема «осінь»
- Методика 1
- Методика 2
- Методика 3
- Методика 4
- Плани практичних та семінарських занять Семінарське заняття 1. Мова і мовлення дитини
- Мал. 1. Карта ранжування значень ключових понять
- Семінарське заняття 2. Наукові засади методики розвитку рідної мови та ознайомлення з явищами довкілля
- Самооцінка особистих освітніх досягнень Тести для перевірки знань з теми «Теоретико-методичні засади дошкільної лінгводидактики»
- Модульний контроль:
- Список літератури для підготовки до модулю а:
- 1.2. Лінгводидактична спадщина і.І. Срезневсъкого
- 1.3. Лінгводидактична концепція Софії Русової
- 1.4. «Рідномовні обов'язки» і. Огієнка
- 1.5. О. Ольжич: національне виховання українського дошкілля
- 1.6. Лінгводидактична концепція в.О. Сухомлинського
- 2. Сучасний етап розвитку вітчизняної та зарубіжної лінгводидактики
- 2.1. Сучасний етап розвитку лінгводидактики в Україні
- 2.2. Становлення і розвиток дошкільної лінгводидактики в зарубіжних країнах
- 2.3. Огляд сучасних програм організації мовленнєвої роботи з дошкільниками. Програмне забезпечення навчання дітей рідної мови в дошкільних закладах України
- Мовленнєве спілкування
- Мова рідна, слово рідне
- 3. Завдання, зміст, засоби, форми, методи і прийоми розвитку мовлення дітей
- 3.1. Мета і завдання дошкільного закладу з розвитку мовлення і навчання дітей рідної мови
- Дошкільнят
- 3.2. Засоби розвитку мовлення
- 3.3. Змістова характеристика видів мовленнєвої компетенції дошкільників
- 3.4. Форми навчання дітей рідної мови
- Розвиток мовлення
- Комплексні і тематичні заняття
- 3.5. Специфіка занять з рідної мови в різновікових групах
- 3.6. Методи і прийоми навчання дітей рідної мови
- Практичні завдання для самостійного опрацювання лекційного матеріалу
- Запитання для обговорення:
- Завдання до семінарського заняття
- Завдання для самостійної роботи:
- Список рекомендованої літератури:
- Семінарське заняття 2. Тема: «Програма мовленнєвого розвитку - стратегічний документ в організації мовленнєвої роботи з дітьми»
- Запитання для обговорення:
- Завдання до семінарського заняття
- Завдання для самостійної роботи:
- Список рекомендованої літератури:
- Самооцінка студентами особистих освітніх досягнень Тести для перевірки знань з тем модулю «Історія становлення та розвитку дошкільної лінгводидактики»
- 1. Тип: множинний вибір — множинна відповідь.
- 2. Тип: множинний вибір - множинна відповідь.
- Модульний контроль:
- Оцінювання навчальних досягнень студентів
- Список літератури для підготовки до практичних занять модулю б
- 1.2. Другий рік життя
- Розрізнення на слух приголосних звуків
- 1.3. Третій рік життя
- Практичні завдання для самостійного опрацювання лекційного матеріалу
- Запитання для обговорення:
- Завдання до практичного заняття:
- Завдання для самостійної роботи:
- Практичне заняття 2.
- Питання для обговорення:
- Завдання до заняття:
- Завдання для самостійної роботи:
- Самооцінка особистих освітніх досягнень Тести для перевірки знань з теми «Теорія та методика розвитку мовлення дітей у ранньому віці»:
- Модульний контроль:
- Оцінювання навчальних досягнень студентів
- Список літератури для підготовки до занять модулю в:
- 1.2. Старший дошкільний вік
- Практичні завдання для самостійного опрацювання лекційного матеріалу
- Прочитайте лист матері чотирирічного Миколки, який вона надіслала к. Чуковському:
- 2. Виховання звукової культури мовлення у ранньому та дошкільному віці. Особливості звуковимови дітей у різних вікових групах
- 2.1. Поняття звукової культури мовлення
- Мал. 11. Схема артикуляційного апарату
- 2.2. Особливості звуковимови дітей у різних вікових групах
- 2.3. Індивідуальна перевірка звукової культури мовлення дітей
- Картка обстеження звуковимови
- Облік результатів роботи вихователів дошкільного навчального закладу №3 «Барвінок» Київського району м. Одеси з виховання звукової культури мовлення
- Форма запису особливостей звуковимови під час індивідуальної перевірки мовлення у дітей Перевірка мовлення:_______________________________________________
- Зошит обліку особливостей звуковимови дітей
- Стан мовлення дітей ________ групи днз № _____________
- 2.4. Методи і прийоми виховання звукової культури мовлення дітей
- Весела сім'я
- 2.5. Методика виховання звукової культури мовлення на заняттях
- 2.6. Корекція мовлення у спеціальному дошкільному закладі
- Практичні завдання для самостійного опрацювання лекційного матеріалу
- 3. Теорія і методика розвитку словника дітей
- 3.1. Особливості засвоєння слова в дошкільному віці
- 3.2. Завдання і зміст словникової роботи в різних вікових групах дошкільного закладу
- 3.3. Методика розвитку словника дітей дошкільного віку
- Методи і прийоми роботи над смислом слова.
- 4. Теорія і методика формування граматично правильного мовлення
- 4.1. Поняття граматичної будови мови
- 4.2. Особливості засвоєння граматичної будови мови дітьми дошкільного віку
- Засвоєння дошкільниками відмінкових форм (за о. Гвоздєвим)
- Частотність вживання дошкільниками дієслівних префіксів (за н. Лопатинською)
- Засвоєння дошкільниками службових частин мови (за м. Феофановим)
- Кількісна характеристика вживання дітьми прийменників
- Динаміка збагачення мовлення дитини прийменниками у процесі засвоєння непрямих відмінків
- Порівняльні дані вживання службових частин мови дітьми старшого дошкільного віку і дорослими
- 4.3. Типові граматичні помилки в мовленні дітей
- 4.4. Дитяче словотворення
- 4.5. Методика формування граматичної правильності мовлення у дітей
- 5. Теорія та технології розвитку зв'язного мовлення
- 5.1. Поняття зв'язного мовлення
- 5.2. Методика розвитку діалогічного мовлення. Методика проведення бесід і полілогів
- 5.3. Методика навчання дітей монологічного мовлення
- 5.4. Характеристика методів і прийомів навчання дітей монологічного мовлення
- 5.5. Навчання дітей розповіді за картинами
- 5.6. Методика навчання дітей переказу літературних творів
- 5.7. Методика навчання дітей розповіді з власного досвіду
- 5.8. Методика стимулювання словесної творчості та навчання дітей творчої розповіді
- Мовленнєва творчість дошкільників
- Практичні завдання для самостійного опрацювання лекційного матеріалу
- Плани практичних занять Практичне заняття 1.
- Запитання для обговорення:
- Список рекомендованої літератури:
- Завдання для самостійної роботи:
- Практичне заняття 2.
- Запитання для обговорення:
- Завдання до практичного заняття:
- Список рекомендованої літератури:
- Завдання для самостійної роботи:
- Практичне заняття 3.
- Запитання для обговорення:
- Завдання до практичного заняття:
- Структурні та змістові особливості занять з навчання переказу літературних творів
- Список рекомендованої літератури:
- Завдання для самостійної роботи:
- Практичне заняття 4.
- Запитання для обговорення:
- Завдання до практичного заняття:
- Список рекомендованої літератури:
- Завдання для самостійної роботи:
- Практичне заняття 5.
- Запитання для обговорення:
- Завдання до практичного заняття:
- Список використаної літератури:
- Завдання для самостійної роботи:
- Самооцінка особистих освітніх досягнень
- «Теорія та методика розвитку мовлення в дошкільному віці»:
- 14. Тип: множинний вибір — єдина відповідь.
- Модульний контроль:
- Портфоліо:
- Оцінювання навчальних досягнень студентів
- Список літератури для підготовки до практичних занять модулю г:
- Мал. 14. Динаміка оволодіння словом у процесі розвитку мовленнєвої діяльності
- Мал. 15. Методи і прийоми формування граматичної будови мовлення
- Характеристика основних видів занять
- Мал. 20. Особливості мовленнєвотворчої діяльності залежно від умов її перебігу
- Мал. 21. Організовані та спонтанні форми мовленнєвотворчої діяльності дошкільників
- Типи мовленнєвотворчої діяльності за способами організації
- Мал. 25. Структура образотворчо-мовленнєвої діяльності
- 1.2. Розвивальний потенціал театралізованих ігор
- Види театру для дошкільнят
- 1.3. Методика художнього читання та розповідання в різних вікових групах
- Форми роботи з ознайомлення дітей з літературними і фольклорними творами
- Практичні завдання для самостійного опрацювання лекційного матеріалу
- Плани практичних занять Практичне заняття 1.
- Питання для обговорення:
- Завдання для самостійної роботи:
- Практичне заняття 2.
- Питання для обговорення:
- Завдання до практичного заняття:
- Список рекомендованої літератури:
- Завдання для самостійної роботи:
- Практичне заняття 3.
- Питання для обговорення:
- Завдання до практичного заняття:
- Список рекомендованої літератури:
- Завдання для самостійної роботи:
- Самооцінка студентами особистих освітніх досягнень
- Модульний контроль: Теоретичний блок: запитання для перевірки знань Портфоліо:
- Оцінювання навчальних досягнень студентів
- Список літератури для підготовки до практичних занять модулю д:
- 1.2. Планування роботи з розвитку мовлення
- 1.3. Робота з розвитку мовлення в управліннях освіти
- 1.4. Формування мовленнєвої особистості дошкільника в процесі навчання рідної мови як актуальна проблема сучасної теорії та практики дошкільної освіти
- 1.5. Сформованість оцінно-контрольних дій як показник мовленнєвого розвитку дітей
- 1.6. Організація професійно-мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми
- Практичні завдання для самостійного опрацювання лекційного матеріалу
- Плани практичних занять Практичне заняття 1. Тема: «Методичні консультації з питань розвитку мовлення дітей. Аналіз та оцінка відкритих занять з розвитку мовлення».
- Запитання для обговорення:
- Список рекомендованої літератури:
- Завдання для самостійної роботи:
- Самооцінка особистих освітніх досягнень Тести для перевірки знань з теми
- 1. Тип: множинний вибір — єдина відповідь.
- 2. Тип: множинний вибір — множинна відповідь.
- 3. Тип: множинний вибір — множинна відповідь.
- 9. Тип: множинний вибір — єдина відповідь.
- Модульний контроль: Теоретичний блок: запитання для перевірки знань. Портфоліо:
- Оцінювання навчальних досягнень студентів
- 1.2. Змістовий аспект мовленнєвого розвитку дітей і учнів
- Зміст Державного стандарту початкової загальної освіти
- 1.3. Наступність і перспективність мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку та учнів першого класу
- 1.4. Усвідомлення дитиною мовлення
- 1.5. Формування підготовленості дошкільників із загальним недорозвиненим мовленням до навчання у школі в умовах спеціального дошкільного закладу
- 1.6. Підготовка руки дитини до письма
- 1.7. Діагностичні методики обстеження мовленнєвої підготовленості дітей до школи
- Самооцінка особистих освітніх досягнень Тести для перевірки знань з теми
- Тип: множинний вибір — єдина відповідь.
- Тип: множинний вибір — єдина відповідь.
- Тип: множинний вибір — єдина відповідь.
- Модульний контроль:
- Портфоліо:
- Оцінювання навчальних досягнень студентів
- Список літератури для підготовки до занять модулю ж: