2.1. Поняття звукової культури мовлення
Звукова культура мовлення—складова загальної мовленнєвої культури людини. Становлення звукової культури мовлення відбувається в період раннього і дошкільного віку. Поняття «звукова культура мовлення» здебільшого використовується у професійному обігу дошкільної лінгводидактики.
У навчальних посібниках для вищих навчальних закладів (О. Лещенко, О. Максаков, О. Соловйова, Є. Сухенко, М. Фомічова та ін.) звукова культура мовлення визначається як фонетично правильна і чиста вимова звуків рідної мови; орфоепічно правильна вимова слів і фраз за допомогою наголосу, інтонації, паузи і відповідного темпу, що відповідають нормам літературної вимови; чітка дикція, розвинений фонематичний слух, правильне мовленнєве дихання, вміння контролювати силу голосу; інтонаційна виразність мовлення.
Отже, поняття «звукова культура мовлення» — вельми складне і багатоаспектне. Воно охоплює фонетичну правильність мовлення (сприймання і розрізнення фонем на слух, артикуляцію звуків; звуковимову) і загальні мовленнєві навички (дикцію, темп і ритм мовлення, тембр, силу голосу, наголос, дихання, орфоепічну правильність мовлення).
Теоретичними засадами виховання звукової культури мовлення є вивчення мовознавства, зокрема «Фонетики» як наукової галузі лінгвістики про звуки мовлення і фонеми. Фонетика — розділ мовознавства, що вивчає звукову систему мови. Об'єктом фонетики є вчення про звуки, їх артикуляційну, акустичну і функціональну характеристики: звукова будова складів і слів; наголос, інтонація. Фонетика вивчає мовні одиниці, що є матеріальною основою мовлення. Самі по собі звуки не мають значення, але набувають його, якщо стають одиницями граматики і лексики, тобто фонетичні одиниці слугують засобом розрізнення лексичних та граматичних одиниць.
Фонетика має практичне значення, зокрема, знання теоретичних засад фонетики потрібні для розроблення адекватної методики виховання звукової культури мовлення у дітей, оволодіння звуковимовою, законами сполучуваності і чергування звукових одиниць. Знання законів і правил фонетики допоможе вихователю правильно і водночас ефективно будувати роботу в дошкільному закладі з метою засвоєння дітьми звукової культури мовлення.
«Матеріальними знаками, що виражають основну комунікативну функцію мови, є звуки мовлення, які розглядаються в артикуляційно-акустичному та функціональному аспектах. Артикуляційно-акустичний аспект звуків мови є предметом вивчення у фонетиці, а функціональний - у фонології. Одиницею фонетики є звук, а одиницею фонології - фонема.
Фонеми реалізуються у звуках мовлення. Звуки не є фонемами, оскільки фонема не може утримувати жодної фонологічно неістотної ознаки, що для звука мови є фактично неминучим.
Конкретні звуки, які чуємо в мовленні - це лише «матеріальні символи фонеми» (М. Трубецькой).
Звуки мовлення - це вимовно-слухові елементи, що відокремлюються у слові в процесі його послідовного членування як мінімальні одиниці (далі неподільні) і займають мінімальний відрізок часу.
На основі аналізу мовленнєвого потоку можна переконатися, що людина вимовляє величезну кількість звуків, однак реально усвідомлюються лише ті одиниці, які слугують для побудови й розрізнення слів. За словами JI. Щерби, в живому мовленні вимовляється значно більша, ніж думаємо, кількість різноманітних звуків, які в кожній мові об'єднуються в невелику кількість звукових типів, здатних диференціювати слова та їх форми, тобто слугувати меті людського спілкування. Ці звукові типи й мають на увазі, коли йдеться про окремі звуки мовлення. Назвемо їх «фонемами».
Фонема виконує смислорозрізнювальну функцію. Це мінімальна неподільна звукова одиниця мови, яка слугує для поєднання і розрізнення складових одиниць мови (морфем, слів); вносить диференціацію у значення слів і вирізняє слова подібні за звучанням.
Отже, фонема — це найменша мовна одиниця, що потенційно пов'язана зі значенням. Фонема значною мірою абстрагована від конкретних звукових реалізацій, тобто вона не може слугувати безпосереднім засобом спілкування, проте сутність її полягає в тому, щоб брати участь у спілкуванні. Кожна фонема — абстрактне поняття фонетики, що існує у свідомості носіїв мови.
Водночас фонетичний і фонологічний аспекти мовлення тісно пов'язані: фонологічний спирається на фонетичний, користується його поняттями. Фонетична характеристика - це один із засобів виявлення функціональних характеристик звукових одиниць.
Основним джерелом звуків мовлення є хвильові механічні коливання голосових зв'язок, що перетворюються носовим і ротовим резонаторами у надглоткових порожнинах. За акустичними ознаками звуки поділяють на тони й шуми. Тони виникають під час періодичних коливань голосових зв'язок, а шуми - внаслідок неперіодичних коливань. Голосні - це звуки, в основі яких лежить тон. Приголосні — звуки, в основі яких лежить шум. З акустичного погляду звуки різняться за висотою, інтенсивністю і тривалістю.
Висота звука визначається частотою коливання голосових зв'язок за одиницю часу. Чим менша кількість коливань, тим звук нижчий; чим більша кількість коливань, тим звук вищий.
Інтенсивність звука залежить від амплітуди коливань голосових зв'язок: чим більша амплітуда, тим інтенсивніший, тобто голосніший, звук.
Довгота звука визначається його протяжністю в часі, яка вимірюється тисячними частками секунди.
Артикуляція звуків - це сукупність рухів і правильне положення мовних органів, необхідних для утворення звука мови. Мовний акт, що забезпечує артикуляцію звуків, здійснюється складною системою органів, в якій розрізняють периферичну і центральну частини мовленнєвого апарату.
До органів артикуляції належать органи дихання, гортань і три надгортанні порожнини. Мовні органи і центральна нервова система при звукоутворенні діють взаємозалежно. Під час дихання струмінь повітря з легенів через трахею потрапляє в гортань. Тут він натрапляє на перепону — тісно зімкнені голосові зв'язки, що являють собою два м'язи. Якщо з легенів іде повітряний струмінь, а голосові зв'язки звужені й напружені, то зв'язки коливаються. Внаслідок їх коливання утворюється музикальний звук - тон. Тон потрібний для вимови голосних і дзвінких приголосних. Якщо голосові зв'язки розімкнені, повітряний струмінь вільно проходить через гортань і не зачіпає їх. У такому положенні вимовляються глухі приголосні, оскільки повітряний струмінь не потрапляє в ротову порожнину.
Носова порожнина відокремлюється від ротової твердим піднебінням. Носова і ротова порожнина - резонатори. Носовий резонатор посилює звуки певної частоти, вони резонують у певній порожнині.
Тон, який виробляють голосові зв'язки, складається з коливань різної частоти. Об'єднуючись, вони утворюють музикальний звук - тон. Резонатор певної форми може посилювати один зі складників і не посилювати інші.
Щоб ротова порожнина посилювала то один, то інший складник тону, треба міняти форму резонатора, тобто рухати язик назад, вперед, піднімати вгору, опускати вниз. За допомогою язика можна міняти форму ротового резонатора.
Органи мовлення залежно від їх участі в артикуляції звуків поділяють на дві групи: 1) активні (голосові зв'язки, задня стінка глотки, язик, губи, увула (язичок)); 2) пасивні (зуби, альвеоли, тверде піднебіння, м'яке піднебіння). Пасивні мовні органи нерухомі, вони відіграють допоміжну роль у звукоутворенні. В українській мові виділяють дві групи звуків — голосні й приголосні.
У фонетичній системі сучасної української літературної мови функціонують 50 звуків (6 голосних і 44 приголосних). Щоб досконало оволодіти рідною мовою, потрібно знати класифікацію звуків, особливості їх вимови, артикуляцію кожного звука (артикуляцію звуків описано в посібниках з логопедії). Розгляньмо схему артикуляційного апарату (мал. 9).
Якщо вихователь добре знає класифікацію звуків, специфіку артикуляції кожного з них, це дасть йому можливість своєчасно допомогти дитині виправити неправильну звуковимову, показати правильну артикуляцію.
Фонетична правильність мовлення певною мірою залежить і від дикції.
- Переднє слово
- Загальна логіка змісту дисципліни «Дошкільна лінгводидактика»
- Програма курсу «Дошкільна лінгводидактика»
- Оцінювання навчальних досягнень студентів
- Критерії оцінювання (відповідність шкали оцінювання ects системі національного оцінювання в Україні)
- 1.2. Методологічні засади дошкільної лінгводидактики
- 1.3. Природничі засади лінгводидактики
- 1.4. Психологічні засади лінгводидактики
- Лінгвістичні засади методики розвитку мовлення дітей.
- 1.5. Педагогічні засади лінгводидактики
- 1.6. Методи наукового дослідження в дошкільній лінгводидактиці
- Письмовий аналіз мовлення вихователя (чи дитини)
- Тема «осінь»
- Методика 1
- Методика 2
- Методика 3
- Методика 4
- Плани практичних та семінарських занять Семінарське заняття 1. Мова і мовлення дитини
- Мал. 1. Карта ранжування значень ключових понять
- Семінарське заняття 2. Наукові засади методики розвитку рідної мови та ознайомлення з явищами довкілля
- Самооцінка особистих освітніх досягнень Тести для перевірки знань з теми «Теоретико-методичні засади дошкільної лінгводидактики»
- Модульний контроль:
- Список літератури для підготовки до модулю а:
- 1.2. Лінгводидактична спадщина і.І. Срезневсъкого
- 1.3. Лінгводидактична концепція Софії Русової
- 1.4. «Рідномовні обов'язки» і. Огієнка
- 1.5. О. Ольжич: національне виховання українського дошкілля
- 1.6. Лінгводидактична концепція в.О. Сухомлинського
- 2. Сучасний етап розвитку вітчизняної та зарубіжної лінгводидактики
- 2.1. Сучасний етап розвитку лінгводидактики в Україні
- 2.2. Становлення і розвиток дошкільної лінгводидактики в зарубіжних країнах
- 2.3. Огляд сучасних програм організації мовленнєвої роботи з дошкільниками. Програмне забезпечення навчання дітей рідної мови в дошкільних закладах України
- Мовленнєве спілкування
- Мова рідна, слово рідне
- 3. Завдання, зміст, засоби, форми, методи і прийоми розвитку мовлення дітей
- 3.1. Мета і завдання дошкільного закладу з розвитку мовлення і навчання дітей рідної мови
- Дошкільнят
- 3.2. Засоби розвитку мовлення
- 3.3. Змістова характеристика видів мовленнєвої компетенції дошкільників
- 3.4. Форми навчання дітей рідної мови
- Розвиток мовлення
- Комплексні і тематичні заняття
- 3.5. Специфіка занять з рідної мови в різновікових групах
- 3.6. Методи і прийоми навчання дітей рідної мови
- Практичні завдання для самостійного опрацювання лекційного матеріалу
- Запитання для обговорення:
- Завдання до семінарського заняття
- Завдання для самостійної роботи:
- Список рекомендованої літератури:
- Семінарське заняття 2. Тема: «Програма мовленнєвого розвитку - стратегічний документ в організації мовленнєвої роботи з дітьми»
- Запитання для обговорення:
- Завдання до семінарського заняття
- Завдання для самостійної роботи:
- Список рекомендованої літератури:
- Самооцінка студентами особистих освітніх досягнень Тести для перевірки знань з тем модулю «Історія становлення та розвитку дошкільної лінгводидактики»
- 1. Тип: множинний вибір — множинна відповідь.
- 2. Тип: множинний вибір - множинна відповідь.
- Модульний контроль:
- Оцінювання навчальних досягнень студентів
- Список літератури для підготовки до практичних занять модулю б
- 1.2. Другий рік життя
- Розрізнення на слух приголосних звуків
- 1.3. Третій рік життя
- Практичні завдання для самостійного опрацювання лекційного матеріалу
- Запитання для обговорення:
- Завдання до практичного заняття:
- Завдання для самостійної роботи:
- Практичне заняття 2.
- Питання для обговорення:
- Завдання до заняття:
- Завдання для самостійної роботи:
- Самооцінка особистих освітніх досягнень Тести для перевірки знань з теми «Теорія та методика розвитку мовлення дітей у ранньому віці»:
- Модульний контроль:
- Оцінювання навчальних досягнень студентів
- Список літератури для підготовки до занять модулю в:
- 1.2. Старший дошкільний вік
- Практичні завдання для самостійного опрацювання лекційного матеріалу
- Прочитайте лист матері чотирирічного Миколки, який вона надіслала к. Чуковському:
- 2. Виховання звукової культури мовлення у ранньому та дошкільному віці. Особливості звуковимови дітей у різних вікових групах
- 2.1. Поняття звукової культури мовлення
- Мал. 11. Схема артикуляційного апарату
- 2.2. Особливості звуковимови дітей у різних вікових групах
- 2.3. Індивідуальна перевірка звукової культури мовлення дітей
- Картка обстеження звуковимови
- Облік результатів роботи вихователів дошкільного навчального закладу №3 «Барвінок» Київського району м. Одеси з виховання звукової культури мовлення
- Форма запису особливостей звуковимови під час індивідуальної перевірки мовлення у дітей Перевірка мовлення:_______________________________________________
- Зошит обліку особливостей звуковимови дітей
- Стан мовлення дітей ________ групи днз № _____________
- 2.4. Методи і прийоми виховання звукової культури мовлення дітей
- Весела сім'я
- 2.5. Методика виховання звукової культури мовлення на заняттях
- 2.6. Корекція мовлення у спеціальному дошкільному закладі
- Практичні завдання для самостійного опрацювання лекційного матеріалу
- 3. Теорія і методика розвитку словника дітей
- 3.1. Особливості засвоєння слова в дошкільному віці
- 3.2. Завдання і зміст словникової роботи в різних вікових групах дошкільного закладу
- 3.3. Методика розвитку словника дітей дошкільного віку
- Методи і прийоми роботи над смислом слова.
- 4. Теорія і методика формування граматично правильного мовлення
- 4.1. Поняття граматичної будови мови
- 4.2. Особливості засвоєння граматичної будови мови дітьми дошкільного віку
- Засвоєння дошкільниками відмінкових форм (за о. Гвоздєвим)
- Частотність вживання дошкільниками дієслівних префіксів (за н. Лопатинською)
- Засвоєння дошкільниками службових частин мови (за м. Феофановим)
- Кількісна характеристика вживання дітьми прийменників
- Динаміка збагачення мовлення дитини прийменниками у процесі засвоєння непрямих відмінків
- Порівняльні дані вживання службових частин мови дітьми старшого дошкільного віку і дорослими
- 4.3. Типові граматичні помилки в мовленні дітей
- 4.4. Дитяче словотворення
- 4.5. Методика формування граматичної правильності мовлення у дітей
- 5. Теорія та технології розвитку зв'язного мовлення
- 5.1. Поняття зв'язного мовлення
- 5.2. Методика розвитку діалогічного мовлення. Методика проведення бесід і полілогів
- 5.3. Методика навчання дітей монологічного мовлення
- 5.4. Характеристика методів і прийомів навчання дітей монологічного мовлення
- 5.5. Навчання дітей розповіді за картинами
- 5.6. Методика навчання дітей переказу літературних творів
- 5.7. Методика навчання дітей розповіді з власного досвіду
- 5.8. Методика стимулювання словесної творчості та навчання дітей творчої розповіді
- Мовленнєва творчість дошкільників
- Практичні завдання для самостійного опрацювання лекційного матеріалу
- Плани практичних занять Практичне заняття 1.
- Запитання для обговорення:
- Список рекомендованої літератури:
- Завдання для самостійної роботи:
- Практичне заняття 2.
- Запитання для обговорення:
- Завдання до практичного заняття:
- Список рекомендованої літератури:
- Завдання для самостійної роботи:
- Практичне заняття 3.
- Запитання для обговорення:
- Завдання до практичного заняття:
- Структурні та змістові особливості занять з навчання переказу літературних творів
- Список рекомендованої літератури:
- Завдання для самостійної роботи:
- Практичне заняття 4.
- Запитання для обговорення:
- Завдання до практичного заняття:
- Список рекомендованої літератури:
- Завдання для самостійної роботи:
- Практичне заняття 5.
- Запитання для обговорення:
- Завдання до практичного заняття:
- Список використаної літератури:
- Завдання для самостійної роботи:
- Самооцінка особистих освітніх досягнень
- «Теорія та методика розвитку мовлення в дошкільному віці»:
- 14. Тип: множинний вибір — єдина відповідь.
- Модульний контроль:
- Портфоліо:
- Оцінювання навчальних досягнень студентів
- Список літератури для підготовки до практичних занять модулю г:
- Мал. 14. Динаміка оволодіння словом у процесі розвитку мовленнєвої діяльності
- Мал. 15. Методи і прийоми формування граматичної будови мовлення
- Характеристика основних видів занять
- Мал. 20. Особливості мовленнєвотворчої діяльності залежно від умов її перебігу
- Мал. 21. Організовані та спонтанні форми мовленнєвотворчої діяльності дошкільників
- Типи мовленнєвотворчої діяльності за способами організації
- Мал. 25. Структура образотворчо-мовленнєвої діяльності
- 1.2. Розвивальний потенціал театралізованих ігор
- Види театру для дошкільнят
- 1.3. Методика художнього читання та розповідання в різних вікових групах
- Форми роботи з ознайомлення дітей з літературними і фольклорними творами
- Практичні завдання для самостійного опрацювання лекційного матеріалу
- Плани практичних занять Практичне заняття 1.
- Питання для обговорення:
- Завдання для самостійної роботи:
- Практичне заняття 2.
- Питання для обговорення:
- Завдання до практичного заняття:
- Список рекомендованої літератури:
- Завдання для самостійної роботи:
- Практичне заняття 3.
- Питання для обговорення:
- Завдання до практичного заняття:
- Список рекомендованої літератури:
- Завдання для самостійної роботи:
- Самооцінка студентами особистих освітніх досягнень
- Модульний контроль: Теоретичний блок: запитання для перевірки знань Портфоліо:
- Оцінювання навчальних досягнень студентів
- Список літератури для підготовки до практичних занять модулю д:
- 1.2. Планування роботи з розвитку мовлення
- 1.3. Робота з розвитку мовлення в управліннях освіти
- 1.4. Формування мовленнєвої особистості дошкільника в процесі навчання рідної мови як актуальна проблема сучасної теорії та практики дошкільної освіти
- 1.5. Сформованість оцінно-контрольних дій як показник мовленнєвого розвитку дітей
- 1.6. Організація професійно-мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми
- Практичні завдання для самостійного опрацювання лекційного матеріалу
- Плани практичних занять Практичне заняття 1. Тема: «Методичні консультації з питань розвитку мовлення дітей. Аналіз та оцінка відкритих занять з розвитку мовлення».
- Запитання для обговорення:
- Список рекомендованої літератури:
- Завдання для самостійної роботи:
- Самооцінка особистих освітніх досягнень Тести для перевірки знань з теми
- 1. Тип: множинний вибір — єдина відповідь.
- 2. Тип: множинний вибір — множинна відповідь.
- 3. Тип: множинний вибір — множинна відповідь.
- 9. Тип: множинний вибір — єдина відповідь.
- Модульний контроль: Теоретичний блок: запитання для перевірки знань. Портфоліо:
- Оцінювання навчальних досягнень студентів
- 1.2. Змістовий аспект мовленнєвого розвитку дітей і учнів
- Зміст Державного стандарту початкової загальної освіти
- 1.3. Наступність і перспективність мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку та учнів першого класу
- 1.4. Усвідомлення дитиною мовлення
- 1.5. Формування підготовленості дошкільників із загальним недорозвиненим мовленням до навчання у школі в умовах спеціального дошкільного закладу
- 1.6. Підготовка руки дитини до письма
- 1.7. Діагностичні методики обстеження мовленнєвої підготовленості дітей до школи
- Самооцінка особистих освітніх досягнень Тести для перевірки знань з теми
- Тип: множинний вибір — єдина відповідь.
- Тип: множинний вибір — єдина відповідь.
- Тип: множинний вибір — єдина відповідь.
- Модульний контроль:
- Портфоліо:
- Оцінювання навчальних досягнень студентів
- Список літератури для підготовки до занять модулю ж: