logo
Posibnik_Ostannya_redaktsiya

6.Тема: Творення дієслівних форм. Правопис дієслів та його форм

Методичні рекомендації: утворюючи дієслівні форми, визначаючи граматичні ознаки їх, необхідно пам’ятати про:

вид початкової форми, оскільки зміна виду може вплинути на творення дієслівних форм. Наприклад: прочитати (доконаний вид) – прочитавши (дієприслівник минулого часу доконаного виду); читати (недоконаний вид) – читаючи (дієприслівник теперішнього часу недоконаного виду);

перехідність/неперехідність дієслова. Наприклад: дозріти – неперехідне дієслово, доконаного виду; активний дієприкметник – дозрілий колос; спекти – перехідне дієслово, доконаного виду; пасивний дієприкметник – спечений хліб;

паралельні форми пасивних дієприкметників, які утворилися від дієслів із буквосполученням оро, оло. Н: колені, колоті (дрова).

Опрацьовуючи правопис дієприслівників і дієприкметників, необхідно пам’ятати:

– дієприслівникові суфікси –учи(ючи), -ачи(ячи) пишуться з буквою и (копаючи, креслячи);

– дієприкметники у формі множини пишуться з буквою і (літаючі апарати, квітучі сади).

Базова термінологія з теми: дієслово, форми дієслів, дієслівна форма на -но, -то; дієприкметник (активні, пасивні), дієприслівник, змінні та незмінні дієслівні форми, орфограма, орфографічне правило, принципи правопису, типи орфограм.

Питання для самостійного опрацювання

  1. Дієслово. Дієслівні форми.

  2. Дієприкметник як дієслівна форма.

  3. Творення активних і пасивних дієприкметників.

  4. Дієприслівник і форма на -но, -то як незмінні форми дієслова.

  5. Творення дієприкметників теперішнього і минулого часу.

  6. Творення дієслівної форми на -но, -то.

  7. Правопис дієслівних форм.

Завдання для самостійної роботи

1. Від поданих дієслів утворити можливі форми дієприкметника та дієприслівника.

Зразок:

приморозити – приморожений (пасивний дієприкметник), приморозивши (дієприслівник минулого часу);

літати – літаючий (активний дієприкметник теперішнього часу), літаючи (дієприслівник теперішнього часу);

виписувати – ті, хто виписує (замість активного дієприкметника теперішнього часу із суфіксом -уч-(-юч-); виписуючі.

Виростити, розлити, розливати, спочити, виховати, виховувати, дозрівати, побіліти, постаріти, квітувати.

2. Від поданих дієслів утворити дієслівну форму на -но, -то.

Зразок:

перекласти – перекладений (пасивний дієприкметник), перекладено (дієслівна форма на -но); збити – збитий (пасивний дієприкметник), збито (форма на -то).

Виписати, зберегти, побіліти, вивчити, вилити.

3. Утворити від дієслова створити пасивний дієприкметник минулого часу. Скласти із ним три речення так, щоб у 1-му реченні дієприкметник був іменною частиною складеного присудка, у 2-му – означенням, у 3-му – входив до складу дієприкметникового звороту.

4. Визначити і підкреслити орфограми у словах. Зробити усний орфографічний аналіз 5 слів.

Зробле..ий, збереже..ий, оплаче..но, несказа..ий, несказа..ий, квітуюч.. сади, чарували квітуюч.. , палаюч.. вогні, лякав палаюч.., не(злюбити), недо(писати), не(притомлюючи), не(читаючи), не(дописаний) роман, не(навчений) учителем учень, квіти – не(политі), не(политі) квіти, ніким не(политі) квіти.

Питання для самоконтролю

1. Яке лексичне значення, граматичні ознаки має дієприкметник?

2. Чи однаково проявляється ознака предмета за дією?

3. На які розряди поділяються дієприкметники?

4. Як творяться активні дієприкметники теперішнього і минулого часу?

5. У чому особливість вживання активних дієприкметників теперішнього часу?

6.Як творяться пасивні дієприкметники?

7. За яких умов дієприкметники переходять у прикметники? За якими ознаками розрізняють дієприкметники і прикметники? Як це впливає на їх правопис?

8. Як творяться дієприслівники теперішнього і минулого часу?

9. Яке значення мають безособові форми на -но, -то? Як вони творяться?

10.Які орфограми має дієслово та названі його форми?

Література

  1. Горпинич В. О. Морфологія української мови. – К.: Академія, 2004. – С. 114 – 117.

  2. Шкуратяна Н. Г. Сучасна літературна українська мова: Модульний курс: Навч. посіб. / Н.Г. Шкуратяна, С.В. Шевчук. – К.: Вища шк., 2007. – С. 414 – 417.

  3. Горпинич В.О. Морфологія української мови: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ «Академія», 2004. – 336 с.

  4. Шевчук С.В. Практикум з української мови: модульний курс: Навч. посіб. / С.В. Шевчук, Т.М. Лобода. – К.: Вища шк., 2006. – 326 с.