logo
Posibnik_Ostannya_redaktsiya

Завдання для самостійної роботи

1. Прочитайте тексти. Випишіть самостійні частини мови, поділіть їх на склади. Вкажіть кількість букв і звуків у слові.

I. Опадає тихо листя

У осінньому саду.

Мені знову ніби сниться,

Що я стежкою бреду.

Клени хилять сумні віти,

Щось шепочучи мені.

Налітає з поля вітер

І зникає в далені…

І. Коваленко

II. Світ який – мереживо казкове!..

Світ який – ні краю ні кінця!

Зорі й трави, мрево світанкове,

Магія коханого лиця.

Світе мій гучний, мільйонноокий,

Пристрастний, збурунений, німий,

Ніжний, і ласкавий, і жорстокий,

Дай мені свій простір і неспокій,

Сонцем душу жадібну налий!

Дай мені у думку динаміту,

Дай мені любові, дай добра,

Гуркочи у долю мою, світе,

Хвилями прадавнього Дніпра.

Не шкодуй добра мені, людині,

Щастя не жалій моїм літам –

Все одно ті скарби по краплині

Я тобі закохано віддам.

В. Симоненко

2. Подані слова поділіть на склади. Визначте склади відкриті й закриті, прикриті та неприкриті.

Абонемент, алфавіт, білок, верба, вечеря, гілка, годинник, горлиця, затишок, земляний, зерно, зіставити, зубчатий, іменник, кишеня, кипіти, кількаповерховий, кінорежисер, компанія, комірець, малина, морозиво, освіта, стимул.

3. У поданих словах поставте наголос. Перевірте за орфоепічним чи орфографічним словниками.

Абияк, аркуш, асоціація, вроздріб, врозсип, гостинний, гусінь, двобічний, дечий, до смаку, завжди, забудькуватий, камфора, навскіс, навхрест, на-гора, пошепки, слідом, український, цілеспрямованість, ясеновий.

4. Визначте у словах основний і побічний наголоси. Складіть речення з цими словами.

Багатовіковий, високоякісний, вічнозелений, всесвітньовідомий, всесвітньо-історичний, двохсотрічний, джерелознавець, загальновідомий, зовнішньоторгівельний, зроду-віку, історико-культурний, Кам’янець-Подільський, легкоздійсненний, першочерговий, суспільно-політичний.

5. Виразно прочитайте тексти. Укажіть слова, на які падає логічний наголос. Спробуйте змінити логічний наголос у реченнях, як зміниться зміст речення?

I. Назимувалися ми досхочу, так назимувалися, що вже й весну виглядали. Почалися відлиги, зчорнів сніг, і вітри дмухали хоч і дужі, пругкі, та вже не люті. Щоб швидше прийшла весна, я навіть лижі на горище викинув.

Дунай також хотів весни, нюхав повітря, рвався з цепу і раденько гавкав, коли котик Чернець дерся на високу липу коло повітки, звідти, згори, весну виглядав.

А якось уночі подув такий вітрище, що димар на нашій хаті засвистів і загув так, наче яка зграя розбійників залякати нас хотіла.

М. Стеблина

II. Неначе густим молоком облиті фруктові дерева. Ось виструнчились у весняному

святковому вбранні вишні, сливи, черешні, груші і очей від них не одведеш! Тягне до них, підійдеш, милуєшся і не намилуєшся. Очі радіють, душа радіє.

Радість і для невтомних трудівниць – бджіл. Снують вони по квітах, перелазять моторно з однієї квітки на другу, щоб швидше набрати меду. А набравши, - одна, друга зриваються з квітів, і, ніби золоті шнурочки простяглися в повітрі, мчать бджілки до своїх хаток – вуликів. Швидко треба скласти солодкий прозорий мед у стільники і повернутись за новою маленькою порцією меду.

О.Копиленко

III. Клен цілу зиму спав. Крізь сон він чув завивання хуртовини і тривожний крик чорного ворона. Холодний вітер гойдав його віти, нагинав їх. Та ось одного сонячного ранку відчув Клен, ніби до нього доторкнулось щось тепле і лагідне. Прокинувся Клен. А то до нього прилинув теплий весняний Вітер.

Ось про що розповів теплий весняний Вітер Кленові. Клен зітхнув, і розправив плечі. Зазеленіли бруньки. Бо йде весна-красуня.

В. Сухомлинський

Питання для самоконтролю

1. Що ви знаєте про поняття мовного потоку і його членування?

2. Що таке склад? Які існують типи складів української мови?

3. Дайте характеристику українському складоподілу.

4. Як інтерпретується наголос у сучасній науковій літературі?

5. Які типи наголосу існують?

6. Поясніть особливості функціонування словесного наголосу.

7. У чому полягає сутність дублетного наголошення?