logo
Posibnik_Ostannya_redaktsiya

5. Тема: Морфологічний аналіз іменних частин мови. Індивідуальна робота з текстом

Методичні рекомендації: виконуючи морфологічний аналіз іменних частин мови, слід пам’ятати, що початковою формою для іменника є називний відмінок однини, для прикметника – називний відмінок однини чоловічого роду, для числівника – називний відмінок, для займенника – називний відмінок.

Обов’язково вказати засіб вираження граматичних значень іменних частин мови.

Примітка: для прикметника вищого і найвищого ступенів порівняння початковою формою є звичайна форма прикметника (Н.: найвищий – початкова форма високий).

Базова термінологія з теми: іменник, лексико-граматичні та граматичні категорії іменника; прикметник, семантичні розряди прикметника, граматичні ознаки прикметника; числівник, лексичні та граматичні ознаки числівника; займенник, особливості лексичного значення та граматичні ознаки займенника, засоби вираження граматичних значень.

Питання для самостійного опрацювання

Лексичні та граматичні ознаки іменних частин мови:

– іменника;

– прикметника;

– числівника;

– займенника.

Завдання для самостійної роботи

1. З тексту виписати по 10 слів, що належать до іменних частин мови. Зробити повний морфологічний аналіз.

Зразок:

Серед риб найдовший життєвий вік має короп. Деякі з коропів доживають до 60 – 70 років.

Серед риб – іменник, початкова форма – риба, загальна назва, істота, конкретне поняття, речовинний; множина (за прийменником), родовий відмінок (за прийменником ); І відміна, тверда група; виступає непрямим додатком;

найдовший вік – прикметник, початкова форма – довгий, якісний; однина (за закінченням), чоловічий рід (за закінченням), знахідний відмінок (за контекстом), найвищий ступінь порівняння (за префіксом); повна форма, тверда група; виступає у ролі узгодженого означення;

доживають до шістдесяти років – числівник, початкова форма – шістдесят, власне кількісний, складний; родовий відмінок (за прийменником); складний; виступає в ролі обставини часу;

деякі з коропів – займенник, початкова форма – деякий, неозначений, співвідносний із прикметником; множина (за закінченням), називний відмінок (за закінченням); виступає частиною складеного підмета.

Примітка: 1. Кожен студент працює над своїм текстом.

2. Слова для розбору виписувати у словосполученні (див. зразок).

3. Схеми розбору див. у підручнику Н.Г. Шкуратяної (сторінки вказані нижче).

Література

  1. Шкуратяна Н. Г. Сучасна літературна українська мова: Модульний курс: Навч. посіб. / Н.Г. Шкуратяна, С.В. Шевчук. – К.: Вища шк., 2007. – С. 375 – 431, 452, 461, 466, 471.

  2. Горпинич В.О. Морфологія української мови: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ «Академія», 2004. – 336 с.

  3. Шевчук С.В. Практикум з української мови: модульний курс: Навч. посіб. / С.В. Шевчук, Т.М. Лобода. – К.: Вища шк., 2006. – 326 с.

Yandex.RTB R-A-252273-3
Yandex.RTB R-A-252273-4