logo
Posibnik_Ostannya_redaktsiya

III. Букварна частина

  1. Послідовність вивчення букв українського алфавіту. За яким принципом, дидактичним міркуванням це здійснено?

  2. Чи ділиться букварний період на етапи? У чому це виявляється? Чи співвідносяться ці етапи із сучасним методом навчання грамоти?

  3. Наявність у підручнику системи звукового і звуко - буквеного аналізів.

  1. Які букви (на позначення голосних і приголосних звуків) винесено на початок букварного періоду? Яка система їх подачі на сторінці чи сторінковому розвороті букваря?

  2. Чи застосовано в букварі вправи на формування способів читання? Які одиниці мови лежать в основі способу читання? Чи дотримано науковий підхід до поділу слів на склади?

  3. Характеристика системи підготовчих вправ перед читанням мікротекстів, текстів

(колонки слів, принципи їх укладання; матеріал для звуко - буквеного синтезу; для відпрацювання способу читання , для розвитку мовлення й мислення).

  1. Спосіб ознайомлення з читанням слів, у яких наявні м’які приголосні звуки. На якому етапі букварного періоду відбувається це ознайомлення?

  2. Яку систему вивчення букв ь, я, ю, є запроваджено в букварі?

  3. Наскільки ця система співвідноситься зі звуковим значенням цих букв в українській фонетиці і графіці?

  4. Аналіз текстів букварного періоду (доступність, художність, відповідність дитячим інтересам). Співвідношення прозових і віршованих текстів. Виховний потенціал текстового матеріалу. Чи використовуються тексти, надруковані рукописним шрифтом? Їх призначення в букварі.

  5. Наявність у букварі текстів, що належать до так званих малих жанрів (зазначити ці жанри), їх зв язок з іншим навчальним матеріалом сторінки або розвороту – дотримання логіко – методичної та тематичної цілісності матеріалу на опрацювання літер ( показати вдалі і невдалі приклади).

  6. Наявність і функції матеріалу післябукварного періоду навчання грамоти, його спрямованість на забезпечення принципу перспективності в навчанні молодших школярів рідної мови.