8. Тема: Правопис прислівників. Словотвірний та морфологічний аналіз прислівника

Методичні рекомендації: опрацьовуючи теоретичний матеріал, необхідно практично засвоїти закономірності творення прислівників, а також правила правопису.

Вивчаючи орфограми «Правопис прислівників разом» і «Правопис прислівників окремо», необхідно пам’ятати правило, що пояснює ці орфограми: прислівники, утворені від прийменників та іменників, що втратили лексичне значення, пишуться разом (стрибнути вгору, стемніло надворі). Прислівники, утворені від прийменників та іменників, що не втратили лексичне значення, пишуться окремо (підняти на ура, йти без мети, зробити на радість).

Базова термінологія з теми: прислівник, лексичне та граматичне значення прислівників, морфологічний і неморфологічний способи словотвору, орфограма, орфографічне правило, принципи правопису.

Питання для самостійного опрацювання

1. Прислівник як частина мови. Розряди його за значенням.

2. Морфологічні типи прислівників.

3. Розбір прислівників як частини мови.

4. Правопис прислівників разом, окремо, через дефіс.

Завдання для самостійної роботи

1. Поділити прислівники на групи за морфологічними типами, з’ясувати спосіб творення прислівників. Поставити наголос.

Зразок:

Відіменникові Відприкметникові та ін.

в (смак) – префіксальний, по-(прост)ому – преф.-суфікс.

Всмак, взнаки, донедавна, досита, наперед, повік-віки, наприкінці, по-простому, задаремно, попросту, втричі, задовго, як-небудь, тричі, післязавтра, коли-небудь, мовчки, внічию, навсидячки, ось-ось, велично, крадькома, раптом, разом, вдесятеро, справа, жужмом, вздовж, чимдуж, досхочу, ридма, самохіть, по-дружньому, по-нашому, вчотирьох, ліворуч, вп’яте, по-солдатськи, навколішки, вряди-годи, любо-дорого, загадково, кудись, щороку, щоденно, надвоє, босоніж, по-своєму, навсібіч, незбагненно, звичайно, по-перше, по-друге, наприклад, очевидно, заввишки, завтовшки, віч-на-віч.

2. Усно пояснити правопис прислівників із першого завдання.

3. Записати слова, вставляючи пропущені букви н або нн.

Попідвіко..ю, зра..я, щоде..о, схвильова..о, тума..о, багря..о, незрівня..о, осмисле..о, безпричи..о, натхне..о, спросо..я, стрима..о.

4. Зробити повний орфографічний аналіз 4 прислівників (різні орфограми).

5. Індивідуальна робота. Зробити морфологічний аналіз 10 прислівників із підібраного тексту.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризувати прислівник як частину мови.

2. На які розряди за значенням поділяються прислівники?

3. Яке значення мають означальні прислівники? Які семантичні групи серед них виділяються?

4. Яке значення обставинних прислівників? На які групи вони поділяються?

5. Які є морфологічні типи прислівників, чим вони зумовлені? Як творяться прислівники кожного типу?

6. Зіставити правопис, значення прислівників, утворених від різних частин мови за допомогою прийменників-префіксів та однозвучних слів, що належать до інших частин мови. Проілюструвати відіменниковими, відприкметниковими, відчислівниковими прислівниками та однозвучними з ними твірними словами.

7. Що лежить в основі розмежування правопису прислівників разом і окремо?

Література

1. Горпинич В. О. Морфологія української мови. – К.: Академія, 2004. – С. 114 – 117.

2. Шкуратяна Н. Г. Сучасна літературна українська мова: Модульний курс: Навч. посіб. / Н.Г. Шкуратяна, С.В. Шевчук. – К.: Вища шк., 2007. – С. 414 – 417.

3. Горпинич В.О. Морфологія української мови: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ «Академія», 2004. – 336 с.

4. Шевчук С.В. Практикум з української мови: модульний курс: Навч. посіб. / С.В. Шевчук, Т.М. Лобода. – К.: Вища шк., 2006. – 326 с.