Posibnik_Ostannya_redaktsiya

4. Тема: Аналіз ускладненого речення. Робота над текстом

Методичні рекомендації: даний матеріал має на меті перевірити знання студентів про ускладнене речення, уміння аналізувати його.Аналізуючи речення, звернути увагу на головні та другорядні члени речення, їх типи, форми вираження, відношення між членами речення та типи підрядного зв’язку в словосполученні.

Базова термінологія з теми: розповідне речення, питальне речення, спонукальне речення; окличне/неокличне речення, стверджувальне/заперечне речення, двоскладне /односкладне, поширене/непоширене, повне/неповне, ускладнене/неускладнене речення; підмет, присудок, другорядні члени речення (додаток, означення, обставина).

Порядок синтаксичного розбору простого ускладненого речення

Указати, що речення просте.
Тип речення за метою висловлення: розповідне, питальне, спонукальне.
Тип речення за емоційним забарвленням (окличне/неокличне).
Тип речення за модальністю (стверджувальне/заперечне).
Тип речення за його будовою:

а) двоскладне чи односкладне (тип односкладного: означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове, інфінітивне, називне);

б) поширене чи непоширене;

в) повне чи неповне (указати, який член речення пропущено);

г) ускладнене чи неускладнене (чим ускладнене).

Підмет, його тип, чим виражений.
Присудок, його тип, чим виражений, зв'язок між підметом і присудком.
Другорядні члени, їх тип, чим виражені, від яких членів речення залежать, яким типом зв'язку з ними пов'язані, які відношення (Спочатку розглядається група підмета, а потім група присудка).
Чим ускладнене просте речення (однорідними членами речення, відокремленими членами речення, вставними та вставленими конструкціями, звертаннями).
Пояснити розділові знаки.

Зразок: Над річкою схилились пишнозелені сади, квіти барвисто-пахучі

(М.Рильський).

Речення просте, розповідне, неокличне, стверджувальне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними членами речення (підметами).

Головні члени речення: підмет – сади, квіти, прості, виражені іменниками у називному відмінку множини; присудок – схилились, простий дієслівний, вираженийдієсловом дійсного способу, минулого часу, множини; зв'язок між ними – координація.

Група підмета: сади (які?) пишнозелені, квіти (які?) барвисто-пахучі – узгоджені означення, виражені прикметником у називному відмінку множини; атрибутивні відношення, зв'язок узгодження.

Група присудка: схилились (де?) над річкою – обставина місця, виражена іменником з прийменником в орудному відмінку однини, жіночого роду; обставинні відношення, зв'язок керування, посереднє, слабке.

Ускладнене однорідними підметам, між ними ставиться кома, оскільки вони поєднуються єднальною інтонацією.

Завдання для самостійної роботи

Виписати з тексту прості ускладнені речення, зробити повний синтаксичний аналіз за поданим вище зразком, пояснити розділові знаки.

Друге тисячоліття нашої Історії

Це тисячоліття — таки наше, бо в ньому ми народилися як етнічна спільнота, як велика людська родина, яку охрестив князь Володимир. Наші вороги, самі того не усвідомлюючи, допомагали нам об'єднуватися, ставати плечем до плеча. Ми почали свою біографію з будівництва храмів на київських пагорбах, одбиваючи набіги диких орд на нашу плодючу землю. Ми трималися свого дому, і наші вороги думали, що ми просто неповороткі й ледачкуваті. Незахищені з усіх сторін світу, щомиті чекаючи тупотіння кінських копит і ґелґоту ординців, ми тягнулися до науки, маючи за культ не лише силу, а й розум і житейську мудрість. Дочка Ярослава Мудрого Ганна, ставши жоною французького короля, вчила його грамоти, а знаменита бібліотека Ярослава Мудрого була першою бібліотекою в Східній Європі. Ми дали людству неповторну архітектуру, дали дивовижні пісні, вишивання, взірці дипломатії і демократії.

Та ми не дали винаходів тортур навіть у найжорстокіші часи історії. Навіть шибениця і паля — не наші винаходи, а гільйотина і кулемет — тим більше. Не забувайте про це, українці. Ми натомість дали світові «Руську правду» як еталон майбутніх законів, а наш гетьман Пилип Орлик напише конституцію, у якій чи не вперше у світі розподілено владу на різні фаланги задовго до польської і французької, не кажучи вже про американську. Порох забуття і втрата державності надовго поховають ці та багато інших факторів, але це ж наша, українська історія, і ми повинні підняти її з непам'яті. Ніхто, крім нас самих, цього не зробить, бо нікому, крім нас, це не потрібно.

Ми формувалися як осідлий, домашній і неагресивний народ, ми рідко ходили по чуже, вміючи обстоювати своє, кровне. Тому об наш спокій і непоказне, неефектне лицарство розбивалися і татарсько-монгольські, і турецькі орди. Так, ми — домашні, але не приведи Господи чіпати нас у нашому домі. Цю рису ми беремо з собою і в третє тисячоліття (В. Яворівський).

Література

1. Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис.- К., 1993.

2. Загнітко А.П. Український синтаксис (науково-методичний і навчально-практичний комплекс).-К., 1996.- Ч.1.2.

3. Загнітко А.П., Вінтонів М. О., Домрачева І.Р. Український практичний синтаксис: Навчальний посібник для самостійно роботи. - Донецьк, 2005.- 144 с.

4. Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови: Синтаксис. - К., 1965.- Ч.2.

5. Плющ М.Я. та ін. Сучасна українська літературна мова: Підручник /М.Я. Плющ, С.П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та інші; За ред. М.Я. Плющ – К.: Вища школа, 2003.- 430 с.

6. Тихоша В.І. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис / Тихоша В.І., Олексенко В.П., Гайдученко Г.М., Нагіна В.О – Х.:Українське видавництво, 2009.– 287с

7. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2007.- 823 с.

8. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови: Підручник.- К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – 408 с.

9. Шульжук К.Ф. Синтаксис складного речення. – Рівне. 2000.

Содержание