6. Тема: Наукові основи методики розвитку мовлення молодших школярів

Методичні рекомендації: під час опрацювання матеріалу теми студентам необхідно актуалізувати свої знання про періоди розвитку мовлення людини, фактори впливу на процеси мовленнєвої діяльності.

Базова термінологія з теми: розвиток мовлення, мовно-мовленнєва компетентність, мовна особистість.

Перелік питань для самостійного опрацювання

1. Періоди мовленнєвого розвитку людини. Фактори розвитку мовлення.

2. Методи розвитку мовлення учнів. З історії методів розвитку мовлення учнів у початковій школі.

Завдання для самостійної роботи

1. Проаналізуйте вимоги мовленнєвої лінії програми в контексті розвитку мовлення молодших школярів.

2. Поясніть державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів у розділі

« Мовленнєва діяльність».

3. Поясніть сутність імітативних методів, комунікативних методів розвитку мовлення та методу конструювання тексту.

4. Аргументуйте доцільність використання означених методів під час роботи з розвитку мовлення.

Питання для самоконтролю

1. Особливості структури і змісту програми з розвитку мовлення.

2. Історичний аспект проблеми становлення методів розвитку мовлення.

Обов’язкові та додаткові завдання, приклади виконання завдань

Орієнтовний аналіз комунікативних методів розвитку мовлення.

Комунікативні методи розвитку мовлення грунтуються на комунікативній функції мови, тобто її призначенні бути засобом спілкування, комунікації, а також самовираження.

Комунікативні методи передбачають ряд вимог:

1. усні висловлювання учнів мають бути мотивованими – виникати в разі потреби щось сказати, написати, вступити з кимось у контакт, поділитися своїми думками і почуттями. Ця потреба виникає під час природних чи створених штучно (з навчальною метою) мовленнєвих ситуацій : діалогів, суперечок, обговорень, рольових ігор, листування, бесід на екскурсіях і прогулянках;

2. автор висловлювання (усного і писемного) мусить добре розуміти те, про що він буде говорити, тобто володіти достатньою, достовірною і важливою інформацією. ЇЇ необхідно відібрати, систематизувати, структурувати, підпорядкувати авторському задуму;

3. мета комунікації буде досягнута за умови достатнього володіння її учасниками мовними засобами: багатим активним словником, умінням швидко і правильно утворювати граматичні форми, будувати речення і зв’язувати їх у текст, добирати найкращі засоби мови для конкретної комунікативної ситуації.

4. висловлювання учня повинно бути комусь потрібним, тобто мати адресата. Тому на кожне запитання він має отримати відповідь, його розповідь має бути почута, письмовий твір – прочитаний хоча б однією людиною, висловлена думка – обговорена, лист – прочитаний, відповідь – оцінена.

Комунікативні методи мають свої прийоми, засоби навчання, типи вправ, за допомогою яких здійснюється:

• створення мовленнєвих ситуацій;

• накопичення матеріалу для мовлення в результаті екскурсій, походів, рольових ігор, спостережень тощо;

• організація різних видів діяльності, створюють потребу у спілкуванні;

• ведення записів, щоденників;

• створення казок, незвичайних історій;

• творчі літературні проби в прозі, віршах.

Довідково – інформаційні дані для розв’язання завдань.

Схеми уроків з розвитку мовлення.