Аналіз навчальних програм для середньої загальноосвітньої школи 1 – 4 класи
Аналіз сучасних навчальних програм середньої загальноосвітньої школи для 1 – 4 класів дає підстави стверджувати, що стан національного виховання займає чинне місце у сучасній початковій школі. Лінія національного виховання проходить майже через усі предмети початкової школи. Наприклад, у курсі української мови соціокультурна змістова лінія передбачає розширення уявлень учнів про культуру українського народу, її особливості в різних регіонах України та у різних етносів, які населяють Україну. Ця робота має органічно поєднуватись з іншими аспектами навчання і реалізовуватися за допомогою дібраних текстів, використання тематичних груп слів, стійких виразів, у яких відображено особливості матеріальної і духовної культури народу, національного характеру. Завданням предмета є виховання любові до рідної мови. Уже в другому класі, коли учні беруть до рук перший підручник з української мови, слід виховувати почуття гордості за свою мову.
Також лінію національного виховання можна простежити і в курсі «Читання». Починаючи з першого класу, діти вивчають казки, дитячий ігровий фольклор, класичні дитячі поезії, короткі оповідання українських письменників класиків: Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка та інших авторів.
У 2 класі національне виховання органічно здійснюється через такі розділи: «Українські народні казки», «Немає без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини». У цьому розділі увага звертається на те, що наша батьківщина – Україна, це наша Вітчизна, край, земля, країна, де з давніх-давен жили наші предки, а зараз живемо і ми з вами.
Найбільші можливості для краєзнавчої роботи – з курсу «Я і Україна», зокрема при вивченні тем «Твій рідний край», «Твоя країна – Україна». А в 3–4 класі – предмет «Громадянська освіта», виховною спрямованістю якого є формування в учнів найбільш значимих для українського народу цінностей: патріотизму, соціальної справедливості, первинності духовного щодо матеріального, людинолюдства, взаємоповаги, розуміння значення життя як найвищої цінності.
З цього курсу дитина дізнається про різноманітність природи рідного краю, знайомиться з її історією. Отже, патріотичне, моральне виховання, формування громадянина України проходить через курс з 1 по 4 класи: Наша Батьківщина – Україна – рідний край – людина – природа – суспільство – культура. Учні ознайомлюються з державною символікою, державним устроєм країни, народними звичаями, особливостями життя дітей у різних регіонах, культурними пам’ятками.
У 2 класі теми «Твій рідний край», «Твоя країна – Україна» збагачують, поглиблюють уявлення дітей про місце їх проживання, формує елементарні поняття про Україну як незалежну державу, вивчають державні символи України, що сприяє встановленню найпростіших зв’язків у суспільному оточенні на основі власних спостережень; спонукає з’ясувати історію назви свого населеного пункту, вулиці; дізнатись про багатства рідного краю тощо.
Проаналізувавши стан національного виховання в сучасних умовах розвитку національної педагогіки і школи, можна зробити висновок, що в сучасній школі приділяється досить велика увага національному вихованню, щоб учні знали, шанували та любили свій рідний край, його історію, відомих діячів своєї держави, бо це – наша Батьківщина. У школах робиться все для того, щоб наступні покоління зростали справжніми патріотами своєї держави.
Національне виховання є обов’язковим в нашій державі, цей лейтмотив проходить червоною стрічкою по всій навчальній програмі середньої загальноосвітньої школи. Проаналізувавши програму початкової школи, можна побачити, що воно найбільше реалізується на уроках української мови: дітям прищеплюється любов до української мови та нашої держави в цілому. В курсі «Читання» учні знайомляться з творчістю видатних письменників нашого народу та їхньою творчістю. В освітніх галузях «Музика», «Образотворче мистецтво» – любов до України прививається через шедеври українських митців, та співочу й мелодійну музику та пісні України. Але найяскравіше національне виховання здійснюється у курсі «Я і Україна», де патріотичне, моральне виховання, формування громадянина України проходить через курс з 1 по 4 класи: «Наша Батьківщина – Україна»; «Рідний край»; «Людина, природа і суспільство»; «Культура». Учні ознайомлюються з державною символікою, устроєм країни, народними звичаями, особливостями життя дітей у різних регіонах, культурними пам’ятками [11]
Отже, зважаючи на історичний досвід і сучасні дослідження, основною метою краєзнавчої роботи вчителя початкових класів загальноосвітньої школи необхідно вважати, на нашу думку, оволодіння краєзнавчими знаннями учнів, усвідомлення ними їх духовної значимості. Розглядаючи краєзнавство як чинник цілісного педагогічного процесу, ми розрізняємо краєзнавчу діяльність педагогів і краєзнавчу діяльність учнів. Зміст краєзнавчої діяльності майбутніх вчителів передбачає оволодіння краєзнавчими знаннями з літературних й інших джерел інформації шляхом безпосереднього вивчення регіону; використання краєзнавчих знань у навчально-виховній роботі; організацію краєзнавчої роботи з учнями в позаурочний час. Зміст краєзнавчої роботи учнів початкових класів полягає в оволодінні різноманітними знаннями про рідний край у процесі навчання, виховання та самоосвіти в умовах активної краєзнавчої діяльності науково-пошукового змісту. Означені аспекти краєзнавчої діяльності школярів, незалежно від її конкретного змісту, передбачають взаємодію з учителями.
У результаті вивчення курсу студенти повинні оволодіти практичними навичками роботи з основними джерелами краєзнавчих знань; вивчити особливості окремих компонентів та всього природничо-територіального комплексу дослідуваного регіону в цілому; знати особливості вивчення того чи іншого компоненту природно-територіального комплексу області, його окремих об’єктів і явищ у початковій школі; опанувати методику проведення дослідів і спостережень, які можуть бути проведені з учнями початкових класів під час вивчення природи свого краю; навчитися фіксувати результати краєзнавчих спостережень у формі, придатній для їх наступного використання в навчально-виховному процесі як засобів навчання.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- Підготовка майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи
- Тема 1.1. Підготовка майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи...30
- Тема 1.2. Методи наукового дослідження педагогічного краєзнавства……………………………………………………………………………..64
- Тема 2.1 Особливості краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя до емоційної взаємодії з учнями…………………………………………….108
- Тема 3.1. Педагогічні умови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення питань педагогічного краєзнавства……………138
- Робоча програма навчального курсу «педагогічне краєзнавство»
- І. Пояснювальна записка
- Форми роботи в курсі «Педагогічне краєзнавство»:
- Програма складається із 3 змістових модулів:
- Змістовий модуль «сутність, види, напрями краєзнавчої роботи»
- Змістовий модуль «виховний аспект підготовки майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи»
- Змістовий модуль «організація підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями»
- Зміст навчального процесу тематичний план навчального модуля (для студентів денної форми навчання)
- Тематичний план навчальної дисципліни
- Проектування дидактичного процесу Лекційні заняття, їх тематика та обсяг
- 2. Практичні заняття, їх тематика та обсяг
- 2.1. Семінарські заняття, їх тематика та обсяг
- Самостійна та індивідуальна робота студентів, їх тематика та обсяг
- Система оцінювання навчальних досягнень студентів з дисципліни «Педагогічне краєзнавство»
- Порівняння національної шкали оцінювання та шкали оцінювання ects
- Засоби контролю види робіт з курсу «педагогічне краєзнавство» та їх оцінка
- Бали за участь (у формі усної відповіді) на практичному або семінарському занятті за 5-ти бальною шкалою оцінювання
- Орієнтовні питання до заліку студентів денної форми навчання
- Питання для самоконтролю
- Список рекомендованої літератури основна
- Артемова л.В. Історія педагогіки України : Підручник. – к. : Либідь, 2006. – 424 с.
- Додаткова
- Змістовий модуль і
- Сутність, види, напрями краєзнавчої роботи
- У підготовці майбутнього вчителя
- Тема 1.1. Педагогічне краєзнавство
- Рекомендована література
- Опорні поняття теми:
- Опорний конспект лекції
- З історії вивчення краєзнавства
- Сутність педагогічного краєзнавства
- 1.1.3. Функції педагогічного краєзнавства
- 1.1.4. Принципи підготовки і організації студентів до краєзнавчої роботи
- 1.1.5. Педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя
- До краєзнавчої роботи з учнями
- Напрямки краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя
- Педагогічне краєзнавство у підготовці майбутніх учителів історії
- 1.1.8. Педагогічне краєзнавство у підготовці майбутніх учителів початкових класів
- Аналіз навчальних програм для середньої загальноосвітньої школи 1 – 4 класи
- Особливості підготовки майбутнього вчителя початкових класів до краєзнавчої роботи з учнями
- Завдання до заняття
- З історії краєзнавства
- По вертикалі:
- По горизонталі:
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Питання для самоконтролю
- Рекомендована література
- Основні поняття теми:
- Завдання до заняття
- Аналіз навчальних програм
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Методичні рекомендації до створення презентації
- Вимоги до оформлення презентації
- Критерії оцінювання презентації у форматі Microsoft PowerPoint
- Питання для самоконтролю
- Рекомендована література
- Тема 1.2. Методи наукового дослідження у
- 1.2.2. Джерела педагогічного краєзнавства
- 1.2.3. Методи теоретичного пізнання у педагогічному краєзнавстві
- 1.2.4. Методи емпіричного пізнання у педагогічному краєзнавстві
- Практичне заняття №4
- І. Теоретичні положення теми заняття план
- Бердянський державний педагогічний універсиет
- Портфоліо курсу: «Педагогічне краєзнавство»
- Структури (рубрик) портфоліо
- Питання для самоконтролю
- Рекомендована література Основна:
- Додаткова література
- Опорний конспект лекції
- Тема 1.3. Підготовка майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи
- Рекомендована література:
- Тема 2.1. Особливості краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя до емоційної взаємодії з учнями
- Роль методів виховання у підготовці майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи
- Формуванні духовних якостей особистості майбутнього вчителя у краєзнавчій роботі з учнями
- Організація досвіду моральної поведінки у підготовці вчителя до краєзнавчої роботи з учнями
- Практичне заняття №5
- Тема 5. Особливості взаємодії методів виховання у краєзнавчій роботі майбутнього вчителя і. Теоретичні положення з теми заняття план
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Рекомендована література:
- Тема 3.1. Педагогічні умови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення питань педагогічного краєзнавства
- 3.1.1. Управління самостійною роботою студентів у процесі роботи з педагогічного краєзнавства.
- Підготовка майбутнього вчителя до керівництва
- Організація пошуково-дослідної діяльності студентів з краєзнавчими матеріалами
- Практичне заняття №6
- І. Теоретичні положення теми заняття план
- Рекомендована література:
- Методичні рекомендації студентам до основних форм організації краєзнавчої роботи Методичні рекомендації до семінарських занять
- Рекомендації до роботи з текстом
- Підготовка доповіді
- Вимоги та рекомендації до написання реферату
- Питання до самоконтролю
- Рекомендована література
- Основні поняття теми:
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Питання до самоконтролю
- Рекомендована література
- Тема семінарського заняття з педагогічного краєзнавства №4. Освітні діячі Північного Приазов’я наприкінці хіх століття і. Теоретичні положення теми заняття
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Питання до самоконтролю
- Рекомендована література:
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Зразок методичної розробки екскурсії
- Методичні рекомендації підготовки до бесіди-аналізу екскурсії
- Загальна структура бесіди-аналізу екскурсії
- Питання до самоконтролю
- Рекомендована література: Основна
- Методчні рекомендації з підготовки студентів до екскурсії
- Етапи підготовки студента до екскурсії
- Складання тексту екскурсії
- Побудова екскурсії
- Основна частина
- Висновок
- Логічні переходи в екскурсії
- Складання «портфеля екскурсовода»
- Складання карток екскурсійних об’єктів
- Складання методичної розробки екскурсії
- Бердянський державний педагогічний університет
- Рецензування тексту методичної розробки екскурсії
- Проведення пробної екскурсії і її затвердження
- Проведення екскурсії Прийоми проведення екскурсій
- Показ екскурсійних об’єктів Вибір місця розташування екскурсійної групи
- Розміщення екскурсійної групи
- Послідовність показу об’єктів екскурсії
- Засоби показу об’єкта
- Прийоми екскурсійного показу
- Прийом екскурсійного аналізу
- Показ наочного приладдя
- Розповідь екскурсовода
- Опис і характеристика об’єкта
- Прийом пояснення
- Рух в екскурсії
- Використання прийомів у проведенні екскурсії Прийом локалізації подій
- Прийом порівняння
- Цитування в екскурсії
- Особливі методичні прийоми
- Елементи ритуалу на екскурсіях
- Вимоги до екскурсовода Культура мовлення екскурсовода
- Техніка мовлення екскурсовода
- Взаємодія екскурсовода та екскурсантів
- Основні понятя з курсу «педагогічне краєзнавчство»
- Персоналії
- (Історико-педагогічний аспект)
- Ольхова Марина Останній тріумф барона Корфа
- Малєєва Ольга ф-тет попп, 33 група Останні роки життя м.О. Корфа
- Про роботу історико-краєзнавчого гуртка Гусарківська зош і-ііі ступенів Куйбишевського району
- Тематичне планування занять історико-краєзнавчого гуртка
- Список членів гуртка
- Програма
- 1. Вступна бесіда про завдання історико-краєзнавчого гуртка (4 год.)
- Туристсько-краєзнавчі можливості рідного краю, охорона природи (12 год.)
- Історичне краєзнавство (10 год.)
- Джерела історичного краєзнавства (14 год.)
- 5. Пам’ятники історії та культури (16 год.)
- 6. Збирання історико-краєзнавчих матеріалів про рідний край (26 год.)
- 7. Організація та проведення історико-краєзнавчої експедиції (36 год.)
- 8. Робота шкільного краєзнавчого музею (9 год.)
- Основні вимоги до знань і вмінь юних істориків-краєзнавців
- Орієнтовна програма гуртка «історики-краєзнавці»
- Навчально-тематичнний план
- Туристсько-краєзнавчі можливості рідного краю. Охорона навколишнього середовища (10 год.)
- Комплексне вивчення рідного краю (34 год.)
- 4.Археологічна спадщина рідного краю (12 год.)
- Вивчення пам’ятних місць, пов’язаних із життям і діяльністю видатних людей рідного краю (12 год.)
- Записи історико-краєзнавчих спостернежень (12 год.)
- Організація та проведення історико-краєзнавчої експедиції (40 год.)
- Робота шкільного краєзнавчого музею (10 год.)
- Основні вимоги до знань і умінь юних істориків-краєзнавців
- IV учень: Парк м. П.П. Шмідта
- V учень: Храми муз і фестивальна феєрія
- VI учень: Приморська площа
- Використана література:
- Яковенко Анна студентка 36 групи іф
- Фрагмент уроку
- Використана література:
- Терехова Валерія студентка 36 групи іф
- Фрагмент уроку
- Використана література:
- Екскурсія на тему: «шляхетний червоний адмірал п.П. Шмідт»
- Меморіальний будинок-музей п.П. Шмідта
- Будинок Бердянської чоловічої гімназії
- Використана література:
- Бесіда для учнів 7-х класів студентки 41 групи соціально-гуманітарного факультету
- П.П. Шмідт – червоний адмірал
- Група запитань про тематичний задум екскурсії.
- Іі. Група запитань про ідейний зміст екскурсії, ставлення екскурсовода до неї.
- Ііі. Група запитань, що допомагає націлити учнів на розуміння єдності і форми викладу матеріалу
- IV. Група запитань використовується для уточнення змісту учнями матеріалу
- Використана література:
- Бесіда для учнів 10-11х класів студента 41 групи соціально-гуманітарного факультету
- Хід уроку
- III. Мотивація навчальної діяльності (2 хв.)
- IV. Вивчення нового матеріалу (20 хв.)
- V. Підсумки уроку.
- Використана література:
- Додаток л
- 4 Клас тема «Світло. Тематична композиція».
- Тема: Цілющі трави Північного Приазов’я (4 клас).
- Тема: Квітка – золотий бутон щастя (4)
- Тема: Лагідна та зла квітка (4 клас)
- Тема: Петріківський розпис (4 клас)
- Тема: Натюрморт. Декоративний посуд (4 клас)
- Тема: Створювання ескізу писанки (2 клас)
- Тема: Витинанка (дерево життя) 4 клас