Підготовка майбутнього вчителя до керівництва

краєзнавчою роботою учнів

Порівнюючи роботу вчителя, який знаходиться на різних стадіях особистісно-професійного розвитку, Л.С. Виготський оперував двома категоріями. Перша – «учитель-рікша», що залишився на стадії викладання і тягне на собі весь навчально-виховний процес. Друга – «учитель-вагоновожатий», який спрямовує рух трамвая. Тобто вчитель свідомо керує своєю діяльністю і спрямовує діяльність учнів на організацію власних виконавських дій. На думку вченого, учні безпосередньо стають учасниками в організації процесу учіння.

Успішне оволодіння педагогічною діяльністю вчителя полягає в організації та перетворенні ним цієї діяльності. У своїй діяльності вчитель має піднятися на новий щабель професійного успіху – це наддіяльність з організації, планування, мотивації інших видів діяльності. Тобто об’єктом діяльності вчителя є не стільки навчальний матеріал, а учень і його взаємодія з учителем. Сенс діяльності вчителя полягає в управлінні активною і свідомою діяльністю учнів, спрямованій на засвоєння навчального матеріалу. Таким чином, будь-яка педагогічна діяльність є одночасно й організаційно-управлінською діяльністю. Саме тому керівна роль у навчальному процесі належить учителю, яка полягає в організації активної діяльності самих учнів, спрямованій на засвоєння ЗУН. На цих вихідних положеннях повинна будуватись краєзнавча робота майбутнього вчителя.

Діяльності вчителя властиві функціональні елементи управлінської діяльності, а саме: планування, організація, стимулювання, контроль, регулювання діяльності, аналіз її результатів. Кожен урок, у якому вчитель використовує краєзнавчий матеріал, починається з організаційно-психологічного моменту, насамперед чіткої постановки мети і завдань уроку, планування етапів уроку. Разом з цим слід звернути увагу на те, як володіє собою вчитель, наскільки він доброзичливий до учнів, відкритий до діалогу з ними, а також важливе значення мають жести і міміка вчителя, його настрій. Те ж стосується і всіх етапів уроку, особливо його закінчення.

Зміст – важлива складова уроку. Добір фактів, їх розподіл на кожному етапі уроку, міра їх використання. Логічність розташування краєзнавчого матеріалу, його розподіл на уроках допомагає в розумінні загальних закономірностей явищ та процесів, що розглядаються і вивчаються. Усе це підвищує інтерес до розуміння учнями навчального предмету, збагачує їх знаннями про особливості історичного розвитку рідного краю.

Ще один не менш важливий момент – це використання вчителем на уроці активних методів навчання, до яких відносять проблемні, пошукові, евристичні, саме вони потребують більшої витрати часу при підготовці вчителя до уроку.

Таким чином, на кожному етапі уроку вчитель ставить чіткі цілі і перед самим собою, і перед учнями, раціонально плануючи діяльність, тобто розробляє програму досягнення цілей – цілепокладання навчання і виховання на уроці. Саме вчитель має ефективно проконтролювати процес і результат засвоєння учнями відповідних елементів навчальної інформації, проаналізувати результативність діяльності і внести до неї необхідні корективи.

Значну роль мають структурні компоненти управлінської діяльності вчителя, а саме планування роботи вчителя та учнів, організація навчальної роботи, мотивація активності учнів до роботи на уроці, поточний контроль за навчальною діяльністю учнів, коригування й аналіз результатів. Так, обов’язкове складання календарно-тематичних і поурочних планів належить до планування діяльності вчителя. У реалізації краєзнавчого підходу до викладання окремих дисциплін, наприклад, у початковій школі, це дисципліни «Я і Україна», «Українська мова», «Українська література», «Образотворче мистецтво» тощо. У середніх і старших класах – «Географія», «Всесвітня історія», «Історія України», «Українська мова», «Українська література», тематичні плани до яких складаються з урахуванням особливостей природних, історичних умов рідного краю, рівня краєзнавчих знань учнів. Тому тематичні плани з краєзнавства, на відміну від календарних або тематичних планів з інших предметів, складаються лише за темами або розділам шкільних курсів означених предметів. Так, при складанні тематичного плану вчитель повинен дотримуватись таких вимог: розподіл основних питань навчальної програми; використання краєзнавчих матеріалів (текстові, картографічні, графічні, схематичні, ілюстративні тощо), які дібрані для розгляду програмних питань; використання навчально-наочних посібників з краєзнавчим змістом (відомості про рідний край); упровадження методів і прийомів за краєзнавчим підходом.

Використання вчителем краєзнавчого матеріалу можливе у всьому комплексі методів навчання, які застосовуються у школі. Так, у розповіді вчителя, у бесіді з учнями, при лекційному викладі матеріалу, при демонстрації моделей, у ряді лабораторних робіт, на екскурсіях, при роботі з книжкою, при виконанні письмових і графічних робіт знаходиться місце для різноманітного застосування місцевого матеріалу з навчально-виховною метою. Однак слід мати на увазі, що педагогічним критерієм оцінки використання краєзнавчого матеріалу у навчанні слід вважати доцільність, тобто вчитель, готуючись до уроку, має дотримуватися відведених програмою годин у використанні краєзнавчих матеріалів. Особливо важливе значення має дотримання тих вимог, які висуваються до змісту краєзнавчого матеріалу, використовуваного на уроці, а саме: відбір краєзнавчого матеріалу за принципом формування в учнів наукового світогляду, узагальнення краєзнавчого матеріалу на конкретних фактах за принципом врахування життєвого досвіду і практики у навчанні і вихованні (зв’язку навчання із життям), відповідність краєзнавчого матеріалу завданням трудового, патріотичного та громадянського виховання та професійній орієнтації школярів, відповідність краєзнавчого матеріалу програмним вимогам означених вище предметів, краєзнавчі матеріали не повинні переобтяжувати та підміняти основний зміст дисципліни, викликати перевантаження учнів.

Крім загальновідомих педагогічних вимог до планування діяльності вчителя, існують і специфічні вимоги до планування педагогічної діяльності з краєзнавства: включення до плану фактів і явищ на місцевому матеріалі; планування самостійної роботи з краєзнавчим матеріалом, зокрема зустрічей із відомими діячами краю, планування дослідницької краєзнавчої діяльності з учнями.

У оформленні конспекту уроку майбутньому вчителю слід дотримуватись таких вимог: по-перше, детально планувати етапи роботи, по-друге, чітко визначати мету уроку, освітні, виховні й розвивальні завдання, по-третє, продумувати і фіксувати питання для опитування учнів, по-четверте, пропонувати план вивчення нового матеріалу (можливо відзначити окремі фактичні дані), по-п’яте, вказати номери вправ для вироблення умінь, закріплення й використання знань, по-шосте, зміст завдань для домашньої роботи, перелік обладнання, літератури тощо і в подальшій роботі з удосконалення планування діяльності вчителя є універсальними і стосується всіх.

Наступним компонентом управлінської діяльності вчителя є організація навчальної роботи, спрямованої на виконання плану уроку і передбачає підготовчий та виконавчий етапи. Важливе значення у підготовці вчителя до уроку мають: по-перше, добір і використання вчителем на уроці навчально-методичної літератури; по-друге, добір необхідних технічних засобів навчання, наочних посібників, дидактичних, методичних, енциклопедичних матеріалів; по-третє, попереднє проведення дослідів, демонстрацій, перегляд слайдів, фотокарток, фільмів; підготовка і проведення дослідів, лабораторних робіт і демонстрацій разом з учнями; по-четверте, обов’язкове виконання вправ з метою закріплення навчального краєзнавчого матеріалу разом з учнями і врахування запланованого часу на уроці і самостійно вдома.

У процесі попередньої організаційної роботи вчитель вносить певні корективи до планування уроку, а саме планує використання на кожному етапі методів та прийомів навчання, обґрунтовує доцільність реалізації принципів навчальної діяльності, деталізує змістовні завдання уроку.

Загалом організація уроків за краєзнавчими матеріалами потребує організації дій як учителя, так учнів. У свою чергу, організаційна діяльність учнів спрямована на засвоєння навчального матеріалу, стимулювання і мотивацію їх до краєзнавчої роботи, визначення навчальних цілей і завдань уроку, створення оптимальних психолого-педагогічних умов, за допомогою яких учні усвідомлюють навчальні завдання, чіткий розподіл функцій між учнями з організації практичних вправ у вивченні особливостей рідного краю, інструктаж про способи майбутньої діяльності, своєчасна допомога учням при виконанні навчальних завдань. На уроці під керівництвом вчителя одна форма діяльності змінює іншу. Так, на зміну індивідуальній формі приходить парна, далі групова, яка згодом може бути спрямована на краєзнавчу діяльність. Учитель організовує зміну видів діяльності від репродуктивної до частково-пошукової та творчої (письмової чи усної). На початку уроку вчитель організовує вивчення нового матеріалу з елементами краєзнавства, всередені уроку – закріплення, а в кінці – контроль. Зміна видів діяльності відбувається у відповідності з планом уроку.

З метою ефективності організації навчання на уроці вчитель надає допомогу, сприяє організації взаємодопомоги, створює сприятливі умови для самостійної діяльності учнів, формує почуття в учнів рівноправного партнерства, тим самим сприяючи формуванню позитивного ставлення учнів до навчання за краєзнавчими матеріалами.

Стимулюванню активності учнів на уроці з вивчення краєзнавства сприяє самостійна робота учнів на уроці, виконання домашньої роботи. Майбутньому вчителю слід пам’ятати, що головним джерелом мотивації учнів до краєзнавчої роботи є праця за умови, що від неї учні будуть відчувати радість власного досягнення. Тільки за такої умови з’явиться бажання повторити дію. Так, в учнів збуджується зацікавленість, допитливість, пізнавальний інтерес до краєзнавства. Використання прикладів краєзнавчого характеру робить навчання більш зрозумілим і доступним.

Контроль за краєзнавчою роботою учнів відіграє важливу роль у підвищенні ефективності навчального процесу. Поняття «контроль» означає виявлення, вимір, аналіз і оцінку знань, умінь і навичок учнів з цих питань. Контроль передбачає спостереження за діяльністю учнів, відповіді на контрольні запитання та вправи, пов’язані з краєзнавчими матеріалами, індивідуальні співбесіди з окремими учнями під час самостійної роботи класу з питань краєзнавства, обговорення письмових робіт учнів.

Спираючись, наприклад, на управлінські ідеї В.В. Крижка, Є.М. Павлютенко, І.П. Підласого та інших учених, ми звертаємо увагу майбутнього вчителя на ті аспекти управління, які слід використовувати, на наш погляд, у краєзнавчій роботі з учнями. Так, І.П. Підласий у системі перевірки розглядає і пояснює п’ять ланок контролю в логічній послідовності. Перша – це попередній вияв рівня знань учнів. Друга ланка – це поточний контроль з кожної теми. Третя ланка – це повторна перевірка. Четверта ланка – періодична перевірка знань та умінь учнів з цілого розділу або з певної теми. П’ятою ланкою в організації перевірки є підсумкова перевірка, яка проводиться в кінці кожної чверті, семестру та всього навчального року. Вчитель має пам’ятати, що це насамперед діагностика досягнутого рівня якості навчання учнів [10].

Майбутньому вчителю слід завжди пам’ятати, що підготовка до перевірки знань має проводитись з перших днів навчальних занять. Слід ретельно добирати питання, пов’язані з краєзнавчою роботою до теми і пам’ятати, що ефективність цієї роботи залежить від контролю за діяльністю учнів. Якщо буде правильно здійснено контроль, то в учнів з’явиться бажання пізнавати рідний край і все, що з цим пов’язано.

Наступним структурним компонентом навчального процесу є аналіз результатів досліджень із краєзнавчої роботи. Навчальний процес є, з одного боку, завершальним етапом оволодіння певним змістом навчального матеріалу, а з другого — своєрідною сполучною ланкою в системі навчальної діяльності. Так, очікуючи оцінки за власну навчальну діяльність, учень наполегливо працює, тим самим утверджується його статус у колективі. У кінці краєзнавчої роботи вчителя з учнями здійснюється аналіз та оцінка досягнутих результатів.