(Історико-педагогічний аспект)
У період активного реформування всіх ланок освіти України, насамперед початкової школи, де процес освіти кардинально перебудовується на особистісно-зорієнтовану систему навчання, постає питання щодо належної підготовки та перепідготовки вчителів. Визначаючи шляхи, форми та методи вирішення цього питання, слід звернути увагу на історичну спадщину Миколи Олександровича Корфа.
Головним засобом підйому морального рівня вчителів і вдосконалення народної освіти в цілому М. Корф називає вчительські з’їзди. До такого висновку він доходить, аналізуючи досвід народної освіти в Європі. Наприклад, у герцогстві Готському вже у XVII ст., Міністерство освіти затвердило порядок проведення й організацію вчительських з’їздів нормативно-правовим документом «Положення про народні училища герцогства Готського» від 11 вересня 1863 року. Досліджуючи стан справ народних шкіл у Прусії, М.О. Корф виявляє, що в цій державі інспекція училищ також була зобов`язана організовувати вчительські з’їзди за певним графіком «для обговорення умов існування народної школи з різноманітних сторін та удосконалення майстерності працівників освіти». На таких заходах члени зібрань доповнюють знання, уміння і навички, рухаються від суто теоретичних знань до умінь, з метою зробити останні більш плідними» [1, С. 27 – 30].
Таким чином, М.О. Корф починає активну діяльність з упровадження досвіду західних сусідів в Росії, зокрема в Катеринославській губернії, з організації та проведення вчительських з’їздів. У своїй книзі «Наша шкільна справа» барон Корф стисло викладає основні вимоги до проведення з’їздів. Він стверджує, що «члени з’їзду ні в якому разі не повинні займатися заповнюванням прогалин в елементарній освіті вчителів, неможливим є також читання лекцій з педагогіки та психології особам настільки мало підготовленим, якими є більшість наших народних учителів. Що ж робити? Освітяни, які зібралися на з’їзд, повинні ознайомлюватися зі спеціальністю професії за допомогою пробних уроків самих учителів та керівника з’їзду з їх наступним критичним аналізом; повідомлювати слухачам відомості з теорії педагогіки, ознайомлювати з різними прийомами навчання, зазначати найбільш доступні книжки, які слід прочитати» [1, С. 34 – 36].
Так, у 1881 році після довгої перерви був дозволений з’їзд повітових народних учителів Херсонської губернії, який відбувся у липні того ж року під керівництвом барона М.О. Корфа в Херсоні. Це був не просто учительський з’їзд, а, як його називали свого часу, «свято працівників народної освіти». В цьому заході брало участь більше 300 осіб з Херсонської, Чернігівської, Полтавської, Харківської, Подольської та Бесарабської губерній.
Діяльність з`їзду відзначалася неабиякою продуктивністю: дві години на день відводилося щоденно на зразкові уроки, які давали учителі, потім здійснювався їх критичний аналіз; одна година – на лекції барона Корфа як керівника; одна година щоденно приділялася обговоренню питань, поставлених на порядок денний членами та керівником з’їзду.
Наш регіон також не лишився осторонь, і 10 липня в 1883 році був відкритий п’ятиденний з’їзд учителів у Бердянській чоловічій гімназії під керівництвом М.О. Корфа, який зібрав близько 200 освітян. На порядку денному стояли питання щодо програми викладання в народних училищах, організації вечірніх повторювальних шкіл, бібліотек, перевірочних та випускних іспитів, безкоштовної роздачі книг учням, піднімалося також питання щодо організації пенсійної каси для вчителів, обговорювалася також тема службового становища учителів [2, С. 850].
Досліджуючи цю проблему, ми дійшли висновку, що за допомогою учительських з’їздів у XIX ст. вирішувалися проблеми організації та функціонування народних шкіл, підготовки та підвищення кваліфікації учителів з метою удосконалення навчального та виховного процесів, затверджувалася та коригувалася нормативно-правова база, шляхи і розміри матеріального забезпечення освітньої діяльності в повітах.
ЛІТЕРАТУРА
1. Корф Н.А. Наше школьное дело. – СПб., 1876. – С. 25 – 36.
2. Сборник постановлений Бердянского уездного земского собрания с 1866 по 1908 гг. В ІІІ-х т. – Т.ІІ. – Москва: Тип. Московского товарищества Н.Л. Казецкого, 1910. – 876 с.
Yandex.RTB R-A-252273-3- Підготовка майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи
- Тема 1.1. Підготовка майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи...30
- Тема 1.2. Методи наукового дослідження педагогічного краєзнавства……………………………………………………………………………..64
- Тема 2.1 Особливості краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя до емоційної взаємодії з учнями…………………………………………….108
- Тема 3.1. Педагогічні умови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення питань педагогічного краєзнавства……………138
- Робоча програма навчального курсу «педагогічне краєзнавство»
- І. Пояснювальна записка
- Форми роботи в курсі «Педагогічне краєзнавство»:
- Програма складається із 3 змістових модулів:
- Змістовий модуль «сутність, види, напрями краєзнавчої роботи»
- Змістовий модуль «виховний аспект підготовки майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи»
- Змістовий модуль «організація підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями»
- Зміст навчального процесу тематичний план навчального модуля (для студентів денної форми навчання)
- Тематичний план навчальної дисципліни
- Проектування дидактичного процесу Лекційні заняття, їх тематика та обсяг
- 2. Практичні заняття, їх тематика та обсяг
- 2.1. Семінарські заняття, їх тематика та обсяг
- Самостійна та індивідуальна робота студентів, їх тематика та обсяг
- Система оцінювання навчальних досягнень студентів з дисципліни «Педагогічне краєзнавство»
- Порівняння національної шкали оцінювання та шкали оцінювання ects
- Засоби контролю види робіт з курсу «педагогічне краєзнавство» та їх оцінка
- Бали за участь (у формі усної відповіді) на практичному або семінарському занятті за 5-ти бальною шкалою оцінювання
- Орієнтовні питання до заліку студентів денної форми навчання
- Питання для самоконтролю
- Список рекомендованої літератури основна
- Артемова л.В. Історія педагогіки України : Підручник. – к. : Либідь, 2006. – 424 с.
- Додаткова
- Змістовий модуль і
- Сутність, види, напрями краєзнавчої роботи
- У підготовці майбутнього вчителя
- Тема 1.1. Педагогічне краєзнавство
- Рекомендована література
- Опорні поняття теми:
- Опорний конспект лекції
- З історії вивчення краєзнавства
- Сутність педагогічного краєзнавства
- 1.1.3. Функції педагогічного краєзнавства
- 1.1.4. Принципи підготовки і організації студентів до краєзнавчої роботи
- 1.1.5. Педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя
- До краєзнавчої роботи з учнями
- Напрямки краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя
- Педагогічне краєзнавство у підготовці майбутніх учителів історії
- 1.1.8. Педагогічне краєзнавство у підготовці майбутніх учителів початкових класів
- Аналіз навчальних програм для середньої загальноосвітньої школи 1 – 4 класи
- Особливості підготовки майбутнього вчителя початкових класів до краєзнавчої роботи з учнями
- Завдання до заняття
- З історії краєзнавства
- По вертикалі:
- По горизонталі:
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Питання для самоконтролю
- Рекомендована література
- Основні поняття теми:
- Завдання до заняття
- Аналіз навчальних програм
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Методичні рекомендації до створення презентації
- Вимоги до оформлення презентації
- Критерії оцінювання презентації у форматі Microsoft PowerPoint
- Питання для самоконтролю
- Рекомендована література
- Тема 1.2. Методи наукового дослідження у
- 1.2.2. Джерела педагогічного краєзнавства
- 1.2.3. Методи теоретичного пізнання у педагогічному краєзнавстві
- 1.2.4. Методи емпіричного пізнання у педагогічному краєзнавстві
- Практичне заняття №4
- І. Теоретичні положення теми заняття план
- Бердянський державний педагогічний універсиет
- Портфоліо курсу: «Педагогічне краєзнавство»
- Структури (рубрик) портфоліо
- Питання для самоконтролю
- Рекомендована література Основна:
- Додаткова література
- Опорний конспект лекції
- Тема 1.3. Підготовка майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи
- Рекомендована література:
- Тема 2.1. Особливості краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя до емоційної взаємодії з учнями
- Роль методів виховання у підготовці майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи
- Формуванні духовних якостей особистості майбутнього вчителя у краєзнавчій роботі з учнями
- Організація досвіду моральної поведінки у підготовці вчителя до краєзнавчої роботи з учнями
- Практичне заняття №5
- Тема 5. Особливості взаємодії методів виховання у краєзнавчій роботі майбутнього вчителя і. Теоретичні положення з теми заняття план
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Рекомендована література:
- Тема 3.1. Педагогічні умови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення питань педагогічного краєзнавства
- 3.1.1. Управління самостійною роботою студентів у процесі роботи з педагогічного краєзнавства.
- Підготовка майбутнього вчителя до керівництва
- Організація пошуково-дослідної діяльності студентів з краєзнавчими матеріалами
- Практичне заняття №6
- І. Теоретичні положення теми заняття план
- Рекомендована література:
- Методичні рекомендації студентам до основних форм організації краєзнавчої роботи Методичні рекомендації до семінарських занять
- Рекомендації до роботи з текстом
- Підготовка доповіді
- Вимоги та рекомендації до написання реферату
- Питання до самоконтролю
- Рекомендована література
- Основні поняття теми:
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Питання до самоконтролю
- Рекомендована література
- Тема семінарського заняття з педагогічного краєзнавства №4. Освітні діячі Північного Приазов’я наприкінці хіх століття і. Теоретичні положення теми заняття
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Питання до самоконтролю
- Рекомендована література:
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Зразок методичної розробки екскурсії
- Методичні рекомендації підготовки до бесіди-аналізу екскурсії
- Загальна структура бесіди-аналізу екскурсії
- Питання до самоконтролю
- Рекомендована література: Основна
- Методчні рекомендації з підготовки студентів до екскурсії
- Етапи підготовки студента до екскурсії
- Складання тексту екскурсії
- Побудова екскурсії
- Основна частина
- Висновок
- Логічні переходи в екскурсії
- Складання «портфеля екскурсовода»
- Складання карток екскурсійних об’єктів
- Складання методичної розробки екскурсії
- Бердянський державний педагогічний університет
- Рецензування тексту методичної розробки екскурсії
- Проведення пробної екскурсії і її затвердження
- Проведення екскурсії Прийоми проведення екскурсій
- Показ екскурсійних об’єктів Вибір місця розташування екскурсійної групи
- Розміщення екскурсійної групи
- Послідовність показу об’єктів екскурсії
- Засоби показу об’єкта
- Прийоми екскурсійного показу
- Прийом екскурсійного аналізу
- Показ наочного приладдя
- Розповідь екскурсовода
- Опис і характеристика об’єкта
- Прийом пояснення
- Рух в екскурсії
- Використання прийомів у проведенні екскурсії Прийом локалізації подій
- Прийом порівняння
- Цитування в екскурсії
- Особливі методичні прийоми
- Елементи ритуалу на екскурсіях
- Вимоги до екскурсовода Культура мовлення екскурсовода
- Техніка мовлення екскурсовода
- Взаємодія екскурсовода та екскурсантів
- Основні понятя з курсу «педагогічне краєзнавчство»
- Персоналії
- (Історико-педагогічний аспект)
- Ольхова Марина Останній тріумф барона Корфа
- Малєєва Ольга ф-тет попп, 33 група Останні роки життя м.О. Корфа
- Про роботу історико-краєзнавчого гуртка Гусарківська зош і-ііі ступенів Куйбишевського району
- Тематичне планування занять історико-краєзнавчого гуртка
- Список членів гуртка
- Програма
- 1. Вступна бесіда про завдання історико-краєзнавчого гуртка (4 год.)
- Туристсько-краєзнавчі можливості рідного краю, охорона природи (12 год.)
- Історичне краєзнавство (10 год.)
- Джерела історичного краєзнавства (14 год.)
- 5. Пам’ятники історії та культури (16 год.)
- 6. Збирання історико-краєзнавчих матеріалів про рідний край (26 год.)
- 7. Організація та проведення історико-краєзнавчої експедиції (36 год.)
- 8. Робота шкільного краєзнавчого музею (9 год.)
- Основні вимоги до знань і вмінь юних істориків-краєзнавців
- Орієнтовна програма гуртка «історики-краєзнавці»
- Навчально-тематичнний план
- Туристсько-краєзнавчі можливості рідного краю. Охорона навколишнього середовища (10 год.)
- Комплексне вивчення рідного краю (34 год.)
- 4.Археологічна спадщина рідного краю (12 год.)
- Вивчення пам’ятних місць, пов’язаних із життям і діяльністю видатних людей рідного краю (12 год.)
- Записи історико-краєзнавчих спостернежень (12 год.)
- Організація та проведення історико-краєзнавчої експедиції (40 год.)
- Робота шкільного краєзнавчого музею (10 год.)
- Основні вимоги до знань і умінь юних істориків-краєзнавців
- IV учень: Парк м. П.П. Шмідта
- V учень: Храми муз і фестивальна феєрія
- VI учень: Приморська площа
- Використана література:
- Яковенко Анна студентка 36 групи іф
- Фрагмент уроку
- Використана література:
- Терехова Валерія студентка 36 групи іф
- Фрагмент уроку
- Використана література:
- Екскурсія на тему: «шляхетний червоний адмірал п.П. Шмідт»
- Меморіальний будинок-музей п.П. Шмідта
- Будинок Бердянської чоловічої гімназії
- Використана література:
- Бесіда для учнів 7-х класів студентки 41 групи соціально-гуманітарного факультету
- П.П. Шмідт – червоний адмірал
- Група запитань про тематичний задум екскурсії.
- Іі. Група запитань про ідейний зміст екскурсії, ставлення екскурсовода до неї.
- Ііі. Група запитань, що допомагає націлити учнів на розуміння єдності і форми викладу матеріалу
- IV. Група запитань використовується для уточнення змісту учнями матеріалу
- Використана література:
- Бесіда для учнів 10-11х класів студента 41 групи соціально-гуманітарного факультету
- Хід уроку
- III. Мотивація навчальної діяльності (2 хв.)
- IV. Вивчення нового матеріалу (20 хв.)
- V. Підсумки уроку.
- Використана література:
- Додаток л
- 4 Клас тема «Світло. Тематична композиція».
- Тема: Цілющі трави Північного Приазов’я (4 клас).
- Тема: Квітка – золотий бутон щастя (4)
- Тема: Лагідна та зла квітка (4 клас)
- Тема: Петріківський розпис (4 клас)
- Тема: Натюрморт. Декоративний посуд (4 клас)
- Тема: Створювання ескізу писанки (2 клас)
- Тема: Витинанка (дерево життя) 4 клас