Ольхова Марина Останній тріумф барона Корфа

На останньому з’їзді, проведеному М.О. Корфом 10 червня 1883 року були розглянуті освітні проблеми, які турбували вчителів земських шкіл Таврійської та Катеринославської губерній.

Нами було проаналізовано документи, що зберігаються у бібліотечних фондах БДПУ: «Сборник постановлений Бердянского уездного земского собрания за 1866-1908 годы», «Отчет деятельности Бердянского уездного земства, Таврической губернии по народному образованию с 1866 по 1896 г.», з яких дізнаємося, що вчителі земських шкіл часто вболівали за становище народних училищ і положення вчителів і вчительок у цій галузі.

Цитуємо мовою оригіналу з земського зібрання під головуванням М.Корфа за 13 жовтня 1883 рік: «Наши народные учителя и учительницы, трудящиеся всю свою жизнь из-за одной награды – удовлетворения совести, поставленные в одинокое положение, где часто приходится терпеть и горе, и нужду, где в одиночку приходится нередко в себе самом хоронить все свои пожелания, стремления, сомнения, надежды и опасения, собранные заботами благодетельного нашего земства вместе, сразу поняли, что они не одни на свете, что есть люди, служащие святому делу народного образования как и они, желающие того, что и учителя желают, есть с кем посоветоваться. Это праздник великий» [1].

З’їзд народних учителів було відкрито в Бердянську в приміщенні чоловічої гімназії (нині 1 корпус БДПУ) на 5 днів з 10 по 15 червня під головуванням відомого педагога, почесного члена Московського університету барона М.О. Корфа. Причиною нетривалості з’їзду було те, що він був дозволений лише на мінімальний термін.

Цитуємо мовою оригіналу: «Созыв съезда на более продолжительное время по программе, проектированной земской управой, по разъяснению учебного начальства, не мог быть разрешен, а между тем настояла крайняя необходимость разрешить несколько таких существенных вопросов, от которых зависит дальнейшее развитие учебного дела в школах, так дорого стоящих земству» [1].

На з’їзді було розглянуто питання, від яких залежав подальший розвиток навчальної справи у школах, які так дорого коштували земству:

1. про програму викладання в початкових народних училищах;

2. про організацію недільних повторювальних шкіл і програму викладання в цих школах;

3. про організацію бібліотек при початкових земських народних училищах Бердянського повіту;

4. про час початку навчання і вік вступаючих до народної школи;

5. про час проведення іспитів учнів у народних школах;

6. про життя заходів щодо належного відвідування учнями училищ;

7. про шкільну дисципліну;

8. про безкоштовне виділення книг учням, які закінчили курси початкових народних училищ;

9. про збори учасників з’їздів народних учителів;

10. про шкільних попечителів;

11. про пенсійну касу для вчителів;

12. про службовий статус учителів.

Як уже було зазначено, засідання з’їзду народних вчителів проводилося у приміщенні Бердянської чоловічої гімназії, директором гімназії на той час був М.С. Алаєв, котрий разом із педагогічним колективом розумів важливість питань, що вирішувалися на з’їзді.

У з’їзді взяли участь усі вчителі та вчительки початкових народних училищ Бердянського повіту, які із задоволенням вирішували питання розвитку педагогічної діяльності.

Цитуємо мовою оригіналу: «Всего на съезд явилось 6 законоучителей, 165 учителей и учительниц начальных училищ русских и немецких сел, 15 учителей министерских училищ, находящихся в городе Бердянске и его уезде, 7 учителей и учительниц народных училищ других уездов, директор Преславской учительской семинарии, весь состав училищного совета и земской управы и многочисленная публика, которая, невзирая на то, что заседания съезда происходили ежедневно два раза – от 9 до 12 часов утра и от 3 до 6 часов вечера, ни на минуту не покидала зал заседаний» [1].

Усього засідань було 10.

Цей з’їзд, хоча й був короткотривалим, зробив важливий внесок у педагогічну справу вже тим, що вперше земські вчителі Північного Приазов’я за участю інспектора училищ Сєрно-Соловйовича і під досвідченим керівництвом барона М.О. Корфа вирішили такі важливі для вчителя питання: як і чому навчати, як допомагати учням не забути того, що їм може дати школа за відносно короткий період навчального часу; розв’язано також не менш важливе питання про організацію бібліотек для учнів і вчителів та чимало інших.

Серйозні й ділові судження вчителів і вчительок про важливість викладання закону Божого та виховне значення цього предмета для учнів засвідчили, що вчителі вважали абсолютно немислимою таку школу, в якій було відсутнє викладання цієї дисципліни. При закритті з’їзду барон М.О.Корф у своїй натхненній промові наголосив: «В знак признательности своей за оказанное доверие, наставники и наставницы народа, встанем! Подымем высоко знамя народной школы, на котором начертано крупными буквами: религиозно-нравственная, развивающая, воспитывающая школа! Подымем это знамя высоко и не опустим никогда, докажем это действиями своими! Громкое «ура!» учителей было ответом на эти знаменательные слова» [1].

Література:

1. Сборник постановлений Бердянского уездного земского собрания с 1866 по 1908 гг. В ІІІ-х т. – Т.ІІ. – Москва: Тип. Московского товарищества Н.Л. Казецкого, 1910. – 887 с.

Участь Бердянського земства в експонуванні на всесвітній Паризькій виставці 1900 року

Пупкова Юля, 34 група, Інститут педагогіки і психології, факультету ПОПП

Аналіз «Сборника постановлений Бердянского земского собрания за 1866 – 1908», дав можливість з'ясувати, що завдяки плідній діяльності на ниві народної світи барона М. Корфа Бердянське земство взяло участь в експонуванні на Всесвітній Паризькій виставці в російському відділі секції народної освіти. У листі від 24 березня 1898 року генерального комісара російського відділу князя Тенишева на всесвітній виставці 1900 року в Парижі, йшлося про те, що особливою комісією при Міністерстві народного просвітництва висловлено бажання, щоб Бердянське земство прийняло участь в експонуванні. 3емською управою була зроблена доповідь чергової сесії 1898 року з питання участі Бердянського земства на названій виставці. Збори від 3 жовтня признали участь земства бажаною і постановили доручити управі зробити все необхідне для її підготовки, виділити необхідні на це затрати.

Земська управа з весни 1899 року приступила до заготівлі необхідних експонатів для виставки. Насамперед, для зіставлення картограми та діаграми по народній освіті у повіті необхідно було зібрати статистичні дані (по кожному селу окремо), про грамотних серед дітей та дорослого населення. Виконання цієї нелегкої роботи, а саме відвідування кожного подвір'я було доручене за особливу винагороду народним учителям. Затрати по збору даних обійшлися в суму 528 крб. 95 коп. Потім був запрошений із Мелітополя фотограф Киватицький для виконання фотознімків: подвір’я, загальний вид; групи вчителів і учнів та класу під час занять у 4-х примірниках. Кожний знімок – по 11 земських народних і сільськогосподарських школах. Всього виконано Киватицьким 180 фотознімків, за що й сплачено йому 496 крб. 66 коп. Виготовлення картограми 10 діаграм по народній освіті обішлися в 73 крб. Крім того, на виготовлення моделі двоштатної земської школи за нормальним планом, з усією класною обстановкою затрачено 191 крб. 50 коп. Також виконувалися інші експонати, які пакувалися і передавалися на прийомний пункт в Одесу, на що було витрачено 406 крб. 57 коп.

Таким чином, участь Бердянського земства в експонуванні на Всесвітній Паризькій виставці обійшлася в суму 1696 крб. 68 коп.

Для експонування земською управою були відправлені наступні предмети:

1. Одна дерев’яна модель двоштатної земської школи за планом й класною обстановкою.

2. Одна картограма і 10 діаграм по народній освіті в Бердянському повіті.

3. 50 екземплярів доповідей з народної освіти в повіті за 1898 – 1899 навчальний рік.

4. 300 примірників плакатів французькою мовою.

5. Списки книг шкільних бібліотек, підручників земських шкіл і навчальних посібників, які використовувалися в школах.

6. Письмова робота учнів 4 відділів по трьох земських школах.

5. Плани альбомів земських шкіл.

5. Альбоми фотознімків: типи шкільних приміщень і групи вчителів і учнів (2 томи).

6. Зразки шкільного шовкопрядства земського учителя Іони Функлєва.

Згодом земська управа з особливим задоволенням доповіла на зборах, що Бердянському земству за експонати народної освіти на Всесвітній Паризькій виставці була присуджена вища нагорода, про що люб’язно доповів 7 серпня завідуючий першою групою російського відділу на виставці, чиновник особливих поручень при Міністерстві народного просвітництва Е.П. Ковалевський телеграмою на ім’я представника земської управи: «Поздравляю с высшей наградой.»

У відповідь на це люб’язне привітання управою була відправлена 9 серпня громадянину Ковалевському в Париж французькою мовою телеграма такого змісту: «За ваше сердечное внимание к интересам нашего земства на Парижской всемирной выставке управа считает своим долгом выразить вам глубокую сердечную благодарность» [1].

Отже, народна освіта у Бердянському повіті стала на твердий ґрунт завдяки діяльності членів земської управи.

Література:

1. Сборник постановлений Бердянского уездного земского собрания с 1866 по 1908 гг. В ІІІ-х т. – Т.ІІ. Москва: Тип. Московского товарищества Н.Л.Казецкого, 1910. – 876 с.