Тема: Цілющі трави Північного Приазов’я (4 клас).

Після проведення організаційного етапу уроку вчитель з метою мотивації учнів до навчальної діяльності використовує розповідь про цілющу траву – спориш. На території Кам’яних могил (між селами Назаровка Донецької і Розівка Запорізької областей) можна зустріти багато різноманітних квітів. І майже з кожною з них пов’язана якась легенда. Так, наприклад, проростає на території заповідника надзвичайна квітка – спориш, назва якої походить від прикметника «спорий», тобто швидкий. Адже моріжок і справді дуже швидко відростає, поновлює відрізані, стоптані, ушкоджені стебельця. Тож люди по цій густій, пухнастій траві ходять, птахи і тварини пасуться, вози і машини їздять, а їй все байдуже. Вона собі росте. Бо, як розповідає легенда, наділила її такою силою стійкістю чаклунка.

А було це так. Пішла якось стара знахарка в гори по трави. Втомилася, присіла спочити. Дивиться, а назустріч їй піднімається з долини маленька зелена травичка. Цікаво стало чаклунці, куди і з якою метою прямує рослина.

• Люди мене витісняють, зовсім життя немає. Рвуть, переорюють, нищать. Не хочу нікому заважати, – поскаржилася та.

Розгнівалася чаклунка і вирішила помститися нерозумним людям, умовивши травичку повернутись.

• Тепер, – сказала вона, - ти будеш заселяти городи, сади, поля, дороги, стежки… Людина буде виганяти тебе, але нічого з того не вийде.

Як сказала чаклунка, так і сталось. Що не робили люди, а позбутись травички не могли. І подумала людина: чи не можна застосувати цю рослину собі на користь? Вона он яка здорова й сильна! Нехай же цією силою і здоров’ям поділиться з нами.

І трава з радістю стала дарувати людям здоров’я, а тваринам і птахам – їжу. Усі були щасливі.

Ось так прорахувалася стара чаклунка. Подарувала людині доброго помічника і цілющі ліки у вигляді відвару (1 чайна ложка на склянку окропу), порошку, свіжого соку з квітучої рослини. А це чудовий протизапальний засіб, сечогінний і такий, що регулює обмін речовин.

Спориш уміє виганяти каміння із жовчного міхура і нирок, допомагає лікувати туберкульоз легень, покращує апетит і допомагає всім худеньким набрати ваги. А найголовніше те, що саме спориш скидає «капкан» з ніг – лікує подагру, виводячи з організму солі сечової кислоти (урати). Коли дивишся на стежинку, мережану цією густою вузлуватою зеленою травичкою, так і хочеться назвати її «та, що скидає капкан із ніг людини». Свіжий сік рослини лікує зовнішні гнійні рани.

Травою споришу добре миється посуд. А з корінців можна приготувати фарбу синього кольору.

Називають цю рослину в народі по-різному: спориш, гусятниця, горець птичий, гречка, трава-мурава, моріжок. Наукова назва – Polygonum aviculare.