1.1.3. Функції педагогічного краєзнавства
Педагогічне краєзнавство вивчає процеси виховання, освіти і навчання лише в певному регіоні, розглядаючи в них тільки аспекти педагогічно спрямовані на краєзнавчу діяльність і отриманий результат цієї діяльності. Також досліджує, на яких загальнопедагогічних та історико-педагогічних засадах, завдяки яким засобам краєзнавчо-виховної роботи потрібно будувати виховний процес, освіту і навчання учнів, підготовку педагогічних кадрів.
Педагогічне краєзнавство забезпечує адаптацію пристосування студентів до навчання у ВНЗ, зокрема й до оточуючого середовища взагалі. Цей процес починається із прийняття, розуміння, засвоєння загальноприйнятих традицій, норм, правил спочатку найближчого оточення, а вже як наслідок – прилаштовування до діючих у суспільстві оцінок і форм поведінки. Тобто адаптивна функція педагогічного краєзнавства пропонує ефективні механізми і засоби фізичної, психологічної та інтелектуальної адаптації студентів до начальної діяльності, що забезпечують процеси соціалізації, а саме: екскурсії до музеїв, звітність студентів про них; захист рефератів, складання колажів, оформлення схем, побудова таблиць, складання кросвордів про місцеві культурні пам’ятки, особистостей, які представляють рідний край, їх життя і діяльність; написання конспектів, тез доповідей тощо.
У процесі навчання студентів педагогічне краєзнавство виконує такі функції: виховну, освітню, розвивальну, організаційну, мотиваційну, когнітивну. Вивчення основ педагогічного краєзнавства сприяє вихованню у студентів громадянськості, патріотизму, любові до рідного краю; формується творчий підхід до вивчення і використання місцевого історико-педагогічного досвіду, а також індивідуальний стиль діяльності, спрямованість на професію вчителя, повага до педагогічної діяльності, розвиваються комунікативні уміння (слухати, вести діалог, бесіду, ставити питання, встановлювати особисті контакти тощо), закладаються основи педагогічного такту (на прикладі знайомства з діяльністю кращих учителів краю).
Освітня функція передбачає засвоєння, поповнення та закріплення знань з історії, географії, краєзнавства, школознавства, історії педагогіки, педагогіки; формування вмінь і навичок використання їх на практиці в педагогічній діяльності.
Реалізація виховної функції сприяє формуванню у студентів відчуття колективізму, моральних та етичних цінностей, розвитку умінь діалогічної взаємодії студентів.
Розвивальна функція передбачає активізацію та вдосконалення психічних пізнавальних процесів відповідно до вимог педагогічної діяльності, розвиток когнітивної сфери студентів у процесі навчання.
Мотиваційна функція характеризує бажання майбутнього вчителя працювати над формуванням історичних, географічних, краєзнавчих уявлень, спрямованість на здобуття знань і вироблення навичок.
Когнітивна функція характеризує взаємодію вчителя з учнями, стилі керівництва в навчальній і позаурочній діяльності, врахування вчителем у процесі навчання вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівень знань про рідний край, його історію та постаті, котрі його репрезентують.
Організаційна функція передбачає використання вчителем основних форм організації навчання, нестандартних і нетрадиційних, позакласної історико-педагогічної роботи в загальноосвітній школі (проведення позакласних заходів), організацію шкільних музеїв.
В.В. Матіяш, досліджуючи теоретичні засади і практичне використання педагогічного краєзнавства у вищій школі, виокремлює такі його функції: соціально-культурну, теоретико-методологічну, дидактичну, аксіологічну (ціннісну); праксеологічну (дослідницьку); прогностичну (антиципації).
У найбільш узагальненому вигляді функції педагогічного краєзнавства представлені Л.А. Семеновською: культурологічна, теоретико-методологічна та практичноорієнтована.
Культурологічна функція відображає можливості впливу педагогічного краєзнавства на підвищення рівня загальної та професійної культури майбутніх учителів. Вивчення основ педагогічного краєзнавства сприяє вихованню у студентів патріотизму та громадянськості, що ґрунтуються на повазі та любові до рідного краю, почуття гордості за свою «малу Батьківщину» та її досягнення. У процесі залучення майбутніх учителів до вивчення педагогічної культури регіону розвивається національно-культурна ідентифікація, відбувається акумулювання педагогічних цінностей; формується творчий підхід до вивчення та використання місцевого педагогічного досвіду, спрямованість на професію вчителя, ціннісне ставлення до педагогічної дійсності та діяльності. На основі співвідношення власного рівня культури з рівнем педагогічної культури регіону виробляється індивідуальний стиль професійної діяльності, розвиваються комунікативні вміння, педагогічний такт, підвищується культура теоретико-педагогічного мислення.
Теоретико-методологічна функція характеризує здатність педагогічно-краєзнавчої інформації впливати на формування знань студентів, на збагачення педагогічної теорії, на зміцнення зв’язку навчання з реальною педагогічною практикою, на розвиток інтересу до усього комплексу педагогічних дисциплін.
Практичноорієнтована функція відображає можливість використання краєзнавства з метою адаптації студентів до практичної професійної діяльності в умовах регіону. Знання з педагогічного краєзнавства посилюють методичну підготовку майбутніх учителів інноваціями з творчого досвіду кращих педагогів рідного краю (Семеновська Л.А.).
Слід зазначити, що всі функції педагогічного краєзнавства взаємопов’язані, взаємозумовлені та взаємозалежні. І від реалізації вчителем цих функцій буде залежати ефективність навчально-пізнавальної діяльності, самостійна діяльність студентів засобами педагогічного краєзнавства.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- Підготовка майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи
- Тема 1.1. Підготовка майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи...30
- Тема 1.2. Методи наукового дослідження педагогічного краєзнавства……………………………………………………………………………..64
- Тема 2.1 Особливості краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя до емоційної взаємодії з учнями…………………………………………….108
- Тема 3.1. Педагогічні умови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення питань педагогічного краєзнавства……………138
- Робоча програма навчального курсу «педагогічне краєзнавство»
- І. Пояснювальна записка
- Форми роботи в курсі «Педагогічне краєзнавство»:
- Програма складається із 3 змістових модулів:
- Змістовий модуль «сутність, види, напрями краєзнавчої роботи»
- Змістовий модуль «виховний аспект підготовки майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи»
- Змістовий модуль «організація підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями»
- Зміст навчального процесу тематичний план навчального модуля (для студентів денної форми навчання)
- Тематичний план навчальної дисципліни
- Проектування дидактичного процесу Лекційні заняття, їх тематика та обсяг
- 2. Практичні заняття, їх тематика та обсяг
- 2.1. Семінарські заняття, їх тематика та обсяг
- Самостійна та індивідуальна робота студентів, їх тематика та обсяг
- Система оцінювання навчальних досягнень студентів з дисципліни «Педагогічне краєзнавство»
- Порівняння національної шкали оцінювання та шкали оцінювання ects
- Засоби контролю види робіт з курсу «педагогічне краєзнавство» та їх оцінка
- Бали за участь (у формі усної відповіді) на практичному або семінарському занятті за 5-ти бальною шкалою оцінювання
- Орієнтовні питання до заліку студентів денної форми навчання
- Питання для самоконтролю
- Список рекомендованої літератури основна
- Артемова л.В. Історія педагогіки України : Підручник. – к. : Либідь, 2006. – 424 с.
- Додаткова
- Змістовий модуль і
- Сутність, види, напрями краєзнавчої роботи
- У підготовці майбутнього вчителя
- Тема 1.1. Педагогічне краєзнавство
- Рекомендована література
- Опорні поняття теми:
- Опорний конспект лекції
- З історії вивчення краєзнавства
- Сутність педагогічного краєзнавства
- 1.1.3. Функції педагогічного краєзнавства
- 1.1.4. Принципи підготовки і організації студентів до краєзнавчої роботи
- 1.1.5. Педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя
- До краєзнавчої роботи з учнями
- Напрямки краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя
- Педагогічне краєзнавство у підготовці майбутніх учителів історії
- 1.1.8. Педагогічне краєзнавство у підготовці майбутніх учителів початкових класів
- Аналіз навчальних програм для середньої загальноосвітньої школи 1 – 4 класи
- Особливості підготовки майбутнього вчителя початкових класів до краєзнавчої роботи з учнями
- Завдання до заняття
- З історії краєзнавства
- По вертикалі:
- По горизонталі:
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Питання для самоконтролю
- Рекомендована література
- Основні поняття теми:
- Завдання до заняття
- Аналіз навчальних програм
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Методичні рекомендації до створення презентації
- Вимоги до оформлення презентації
- Критерії оцінювання презентації у форматі Microsoft PowerPoint
- Питання для самоконтролю
- Рекомендована література
- Тема 1.2. Методи наукового дослідження у
- 1.2.2. Джерела педагогічного краєзнавства
- 1.2.3. Методи теоретичного пізнання у педагогічному краєзнавстві
- 1.2.4. Методи емпіричного пізнання у педагогічному краєзнавстві
- Практичне заняття №4
- І. Теоретичні положення теми заняття план
- Бердянський державний педагогічний універсиет
- Портфоліо курсу: «Педагогічне краєзнавство»
- Структури (рубрик) портфоліо
- Питання для самоконтролю
- Рекомендована література Основна:
- Додаткова література
- Опорний конспект лекції
- Тема 1.3. Підготовка майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи
- Рекомендована література:
- Тема 2.1. Особливості краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя до емоційної взаємодії з учнями
- Роль методів виховання у підготовці майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи
- Формуванні духовних якостей особистості майбутнього вчителя у краєзнавчій роботі з учнями
- Організація досвіду моральної поведінки у підготовці вчителя до краєзнавчої роботи з учнями
- Практичне заняття №5
- Тема 5. Особливості взаємодії методів виховання у краєзнавчій роботі майбутнього вчителя і. Теоретичні положення з теми заняття план
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Рекомендована література:
- Тема 3.1. Педагогічні умови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення питань педагогічного краєзнавства
- 3.1.1. Управління самостійною роботою студентів у процесі роботи з педагогічного краєзнавства.
- Підготовка майбутнього вчителя до керівництва
- Організація пошуково-дослідної діяльності студентів з краєзнавчими матеріалами
- Практичне заняття №6
- І. Теоретичні положення теми заняття план
- Рекомендована література:
- Методичні рекомендації студентам до основних форм організації краєзнавчої роботи Методичні рекомендації до семінарських занять
- Рекомендації до роботи з текстом
- Підготовка доповіді
- Вимоги та рекомендації до написання реферату
- Питання до самоконтролю
- Рекомендована література
- Основні поняття теми:
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Питання до самоконтролю
- Рекомендована література
- Тема семінарського заняття з педагогічного краєзнавства №4. Освітні діячі Північного Приазов’я наприкінці хіх століття і. Теоретичні положення теми заняття
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Питання до самоконтролю
- Рекомендована література:
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Зразок методичної розробки екскурсії
- Методичні рекомендації підготовки до бесіди-аналізу екскурсії
- Загальна структура бесіди-аналізу екскурсії
- Питання до самоконтролю
- Рекомендована література: Основна
- Методчні рекомендації з підготовки студентів до екскурсії
- Етапи підготовки студента до екскурсії
- Складання тексту екскурсії
- Побудова екскурсії
- Основна частина
- Висновок
- Логічні переходи в екскурсії
- Складання «портфеля екскурсовода»
- Складання карток екскурсійних об’єктів
- Складання методичної розробки екскурсії
- Бердянський державний педагогічний університет
- Рецензування тексту методичної розробки екскурсії
- Проведення пробної екскурсії і її затвердження
- Проведення екскурсії Прийоми проведення екскурсій
- Показ екскурсійних об’єктів Вибір місця розташування екскурсійної групи
- Розміщення екскурсійної групи
- Послідовність показу об’єктів екскурсії
- Засоби показу об’єкта
- Прийоми екскурсійного показу
- Прийом екскурсійного аналізу
- Показ наочного приладдя
- Розповідь екскурсовода
- Опис і характеристика об’єкта
- Прийом пояснення
- Рух в екскурсії
- Використання прийомів у проведенні екскурсії Прийом локалізації подій
- Прийом порівняння
- Цитування в екскурсії
- Особливі методичні прийоми
- Елементи ритуалу на екскурсіях
- Вимоги до екскурсовода Культура мовлення екскурсовода
- Техніка мовлення екскурсовода
- Взаємодія екскурсовода та екскурсантів
- Основні понятя з курсу «педагогічне краєзнавчство»
- Персоналії
- (Історико-педагогічний аспект)
- Ольхова Марина Останній тріумф барона Корфа
- Малєєва Ольга ф-тет попп, 33 група Останні роки життя м.О. Корфа
- Про роботу історико-краєзнавчого гуртка Гусарківська зош і-ііі ступенів Куйбишевського району
- Тематичне планування занять історико-краєзнавчого гуртка
- Список членів гуртка
- Програма
- 1. Вступна бесіда про завдання історико-краєзнавчого гуртка (4 год.)
- Туристсько-краєзнавчі можливості рідного краю, охорона природи (12 год.)
- Історичне краєзнавство (10 год.)
- Джерела історичного краєзнавства (14 год.)
- 5. Пам’ятники історії та культури (16 год.)
- 6. Збирання історико-краєзнавчих матеріалів про рідний край (26 год.)
- 7. Організація та проведення історико-краєзнавчої експедиції (36 год.)
- 8. Робота шкільного краєзнавчого музею (9 год.)
- Основні вимоги до знань і вмінь юних істориків-краєзнавців
- Орієнтовна програма гуртка «історики-краєзнавці»
- Навчально-тематичнний план
- Туристсько-краєзнавчі можливості рідного краю. Охорона навколишнього середовища (10 год.)
- Комплексне вивчення рідного краю (34 год.)
- 4.Археологічна спадщина рідного краю (12 год.)
- Вивчення пам’ятних місць, пов’язаних із життям і діяльністю видатних людей рідного краю (12 год.)
- Записи історико-краєзнавчих спостернежень (12 год.)
- Організація та проведення історико-краєзнавчої експедиції (40 год.)
- Робота шкільного краєзнавчого музею (10 год.)
- Основні вимоги до знань і умінь юних істориків-краєзнавців
- IV учень: Парк м. П.П. Шмідта
- V учень: Храми муз і фестивальна феєрія
- VI учень: Приморська площа
- Використана література:
- Яковенко Анна студентка 36 групи іф
- Фрагмент уроку
- Використана література:
- Терехова Валерія студентка 36 групи іф
- Фрагмент уроку
- Використана література:
- Екскурсія на тему: «шляхетний червоний адмірал п.П. Шмідт»
- Меморіальний будинок-музей п.П. Шмідта
- Будинок Бердянської чоловічої гімназії
- Використана література:
- Бесіда для учнів 7-х класів студентки 41 групи соціально-гуманітарного факультету
- П.П. Шмідт – червоний адмірал
- Група запитань про тематичний задум екскурсії.
- Іі. Група запитань про ідейний зміст екскурсії, ставлення екскурсовода до неї.
- Ііі. Група запитань, що допомагає націлити учнів на розуміння єдності і форми викладу матеріалу
- IV. Група запитань використовується для уточнення змісту учнями матеріалу
- Використана література:
- Бесіда для учнів 10-11х класів студента 41 групи соціально-гуманітарного факультету
- Хід уроку
- III. Мотивація навчальної діяльності (2 хв.)
- IV. Вивчення нового матеріалу (20 хв.)
- V. Підсумки уроку.
- Використана література:
- Додаток л
- 4 Клас тема «Світло. Тематична композиція».
- Тема: Цілющі трави Північного Приазов’я (4 клас).
- Тема: Квітка – золотий бутон щастя (4)
- Тема: Лагідна та зла квітка (4 клас)
- Тема: Петріківський розпис (4 клас)
- Тема: Натюрморт. Декоративний посуд (4 клас)
- Тема: Створювання ескізу писанки (2 клас)
- Тема: Витинанка (дерево життя) 4 клас