1.2.3. Методи теоретичного пізнання у педагогічному краєзнавстві

До теоретичних методів наукового пізнання, які застосовуються дослідником на кожному з етапів краєзнавчої діяльності, відносять аналіз літератури, архівних матеріалів, музейних справ, документації, продуктів діяльності людини; аналіз понятійно-термінологічної системи; аналогії, що основані на спільності фундаментальних законів діалектики для процесів природи; побудова гіпотез, уявного експерименту, прогнозування, моделювання.

Охарактеризуємо їх:

• метод відбору і аналізу літературних джерел, що стосуються об’єкта вивчення (архівні матеріали, документації, книжки, підручники, навчальні посібники, науково-популярні, наукові монографії, енциклопедії, довідники тощо), статті з періодики та праці наукових конференцій;

• порівняльний метод застосовують для визначення подібних до вже відомих і відмінних рис об’єктів, що вивчаються. Пошуково-дослідницька спрямованість краєзнавчої роботи неможлива без самостійного вирішення проблем шляхом постановки завдань, планування пошуку, висування припущення (гіпотези дослідження), знаходження прийомів і способів його розв’язування, періодичних і систематичних спостережень, узагальнення фактів і відомостей;

• статистичні та математичні методи, до яких відносяться вивчення кількісних показників у характеристиці краєзнавчих об’єктів і явищ (метод статистичної оцінки, метод статистичної перевірки гіпотез, метод статистичних випробувань тощо);

• картографічний метод один із найпоширеніших у краєзнавстві, його застосовують як для підготовки картографічної основи краєзнавчої подорожі, експедиції, так і для вивчення маршруту, району подорожі. Картою широко користуються і під час підготовки до краєзнавчої подорожі. За нею проводиться орієнтування на місцевості, топографічне знімання окремих ділянок траси маршруту, її прийнято вважати особливою формою просторового моделювання, адже карта – це логічна образно-знакова модель території, яка цілеспрямовано відображає об’єкти, явища, зв’язки і взаємозалежності, що належать до цієї території. Карта виконує подвійну роль: по-перше, виступає результатом досягнутого рівня знань про територію, по-друге, є інструментом пізнання, який дає змогу піднятись на більш високий рівень знань;

• методи особистих бесід та анкетування: письмове або усне опитування місцевих краєзнавців чи просто бесіди з місцевим населенням за певною анкетою чи спеціально складеними питаннями для збирання масового матеріалу, щоб встановити певні закономірності чи явища. Особливо цінні бесіди з краєзнавцями, старожилами і фахівцями. Збираючи під час краєзнавчої подорожі різні відомості, потрібно звертати особливу увагу на їх достовірність, точність і повноту. Цей метод може застосовуватись як під час польових, так і під час стаціонарних форм краєзнавчої роботи.

• Моделювання – загальнонауковий метод, застосування якого дає змогу вивчати об'єкт не безпосередньо, а за допомогою ідеальної (уявної) чи матеріальної моделі. Прикладом є карти та картосхеми.