logo
лекции З Педаг

Особливості підготовки майбутнього вчителя початкових класів до краєзнавчої роботи з учнями

Відродження і подальший розвиток духовно-моральної культури та інтелектуального потенціалу українського народу потребує нового підходу до підготовки студента як майбутнього педагога і творчої особистості. Складність вирішення цієї проблеми підсилюється багатьма суперечностями, що вкорінилися у системі підготовки, зокрема вчителів початкових класів. Специфіка підготовки майбутнього вчителя початкових класів до краєзнавчої роботи неможлива без усвідомлення певних протиріч: між бажаннями знати про рідний край, його історію, давні традиції та звичаї і недостатністю інформації, між потребами творчого характеру професійної діяльності та репродуктивним навчанням студентів, між здобутими знаннями та вміннями і труднощами їх застосування.

Дослідження важливості краєзнавчої роботи проводили студенти інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету на базі ЗОШ №2 та №15. Загальна кількість респондентів складала більше 150 осіб, зокрема, дослідно-експериментальною роботою було охоплено 95 студентів і 10 учителів початкових класів.

Студентами було розглянуто розуміння явища саме дітьми 2 класу (27 дітей, із них 7 дітей семирічного віку, решта 6-річного). З цією метою з учням була проведена бесіда з тем «Цінності», «Що я ціную в людях?» Надзвичайно цікавими є дитячі роздуми в цьому плані. Так, Оля О. на запитання «До чого у твоїй родині ставляться з повагою», відповіла: «Моя бабуся розповідала, що з давніх-давен усе цінилось: хліб, сіль; хліб – то багатство; сіль – то гостинність і щирість». Сергій Б. так відповів на питання: «Чи правда, що саме люди визначають що таке добре, а що погане?» – «Якщо не будеш цього відрізняти, тебе не розумітимуть». Андрій Ш. на запитання «Яка для тебе важлива цінність в людині?» відповів так: «Чесність». Жанна П. вважає, що це «доброта, любов».

Аналіз відповідей 215 випускників сільських та міських загальноосвітніх шкіл Північноприазовського регіону, які хочуть набути фаху вчителя, засвідчив наявність слабких краєзнавчих знань. Близько 17% з них дали характеристику родовідного дерева до «четвертого коліна», 21% визначили лише два-три обряди родинних звичаїв, та й то переважно весільних. На запитання «Які ти знаєш колискові пісні, хто виконував їх у твоїй родині?» 59% опитаних дали негативну або неправильну відповідь. Серед названих пісень найчастіше зустрічаються «Спят усталые игрушки» або «Баюшки-баю, не ложися на краю…». Лише в кількох відповідях називаються місцеві колискові, виконувані, як пишуть учні, передусім бабусями. Скільки ж добра і ласки в цих рядках: «Баю, баю, баю, бай. Не лягай, малий, на край. Впадеш на долівку та заб’єш голівку!...» (с.Федорівка Новоселівського району), «Люлі, люлі, дитино, поїдемо по сіно, візьмем тебе із собою. Ти нам будеш коні пасти, а ми будем сіно класти…» (с. Богатир Янісольського району).

Лише 24% опитуваних розповіли легенди і перекази про назву села та його кутків, 21% назвали ремесла, якими славилася їхня місцевість у минулому. Але всі респонденти виявили бажання знати звичаї своїх пращурів. Як вони написали в анкетах, «звичаї відкривають таємниці», «роблять нас добрими людьми, вчать пишатися культурою свого народу і вміти віднайти своє рідне, національне».

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1

Тема. Краєзнавство

І. Теоретичні положення теми заняття

ПЛАН

  1. Краєзнавство в системі соціальних та гуманітарних наук.

  2. Об’єкт, предмет, завдання і напрямки краєзнавства.

  3. З історії становлення вітчизняного краєзнавства як науки.

Мета заняття.

Навчальна розкрити специфіку краєзнавства в Україні, забезпечити засвоєння понять курсу краєзнавства, сприяти розумінню визначення ролі педагогічного краєзнавства у професійній підготовці майбутнього вчителя, формувати систему знань з історії краєзнавства.

Розвивальна розвивати історичне, педагогічне мислення, аналітичні здібності студентів щодо визначення характерних особливостей напрямків краєзнавства

Виховнавиховувати молоде покоління на засадах патріотизму, шанобливого ставлення до минулого, утвердження національних пріоритетів.

Студент повинен знати: основні поняття, терміни, хронологію подій, періодизацію, концептуальні проблеми історії краєзнавства в Україні, видатних діячів та їх внесок у розвиток краєзнавства.

Студент повинен уміти: працювати з джерелами педагогічного краєзнавства, виступати на семінарських заняттях та аргументувати власну думку, застосовувати набуті знання у спілкуванні, дискусіях, в обговоренні питань сучасності.

Основні поняття теми:

Завдання краєзнавства, зв’язок краєзнавства з іншими науками, краєзнавець, краєзнавство, мета краєзнавства, об’єкт краєзнавства, предмет краєзнавства

Yandex.RTB R-A-252273-3
Yandex.RTB R-A-252273-4