Група запитань про тематичний задум екскурсії.
Вчитель: Пригадайте, будь ласка, про що розповідав екскурсовод?
Учні: екскурсовод розповідав про життєвий шлях нашого земляка Петра Петровича Шмідта. Багато було сказано про дитинство майбутнього лейтенанта, яке він провів у Бердянську, а також про його участь у севастопольському повстанні 1905 року.
Вчитель: Які Ви можете пригадати експонати музею, що показував екскурсовод?
Учні: Весь музей є експонатом, тому що в ньому пройшло дитинство Шмідта. Але серед експонатів багато предметів того часу та їх копії, картин, документів. Особливо запам’яталась обстановка меморіальних кімнат.
Вчитель: Яким був зміст прослуханої екскурсії?
Учні: Петро Петрович Шмідт народився 17 лютого 1867 року в Одесі і жив з батьками до 9-ти річного віку. 19 квітня 1876 року сім’я переїжджає до Бердянську і селиться у будинку, де зараз знаходиться музей. Причина переїзду – призначення батька на посаду начальника міста і порту. Навчався Петро у місцевій чоловічій класичній гімназії.
Зацікавив груповий портрет представників інтелігенції Бердянська, переданий музею жителькою Таганрога Н.В. Погребцовою. Серед зображених на портреті – Ф.Я. Вороной, який був директором Бердянської чоловічої гімназії і представляв собою типовий взірець російського ліберала того часу. За часів Ф.Я. Вороного гімназія була справжньою «вольницею». Поринувши у колектив хлопців, Петро потягнувся до однолітків, придбав серед них друзів, яких, з властивої йому товариськості у нього було багато. Його захоплювали і заняття в гімназії, і ігри з друзями.
Петро багато займався гімнастикою, часто виходив з батьком у море, навчався управляти парусом. В ньому зростала любов до морської справи. За свідченням Ганни Петрівни, юний Шмідт багато часу віддавав і заняттям музикою, живописом, спілкуванню з друзями.
В експозиції – текст прохання до канцелярії Морського училища капітану першого рангу П.П. Шмідта влаштувати на виховання до молодшого підготовчого класу сина Петра. І вже 12 вересня 1880 року тринадцятирічний хлопчик, закінчив чотири класи чоловічої гімназії і склав доволі важкі вступні випробування, ставши вихованцем петербурзького училища.
12 вересня 1880 року юний Шмідт став вихованцем Петербурзького училища. Він проявляє особливий інтерес до книг Пушкіна, Толстого, Короленка, Успенського.
У 1884 році майбутній керівник Севастопольського повстання вступив до воєнно-революційного гуртка, що діяв на той час в училищі. Пізніше Шмідт так характеризував ці роки: «Я з самих молодих років був гарячим прихильником соціалістичної форми громадськості. У 15 років – я співвласник гектографа. На якому ми з товаришами намагалися перевидати «Історичні листи Мартова».
У 1886 році, по закінченню морського училища, Шмідт працює на заводі Дж. Грієвза («першотравневий»). Тут він встановлює зв’язки з робочими, проводить серед них революційну пропаганду.
Не дивлячись на таку активну роботу, Шмідт уникнув арешту після розгрому гуртка Шелгунова. Працюючи до революції 1905-1907 рр. на пароплавах у різних портах Росії, у тому числі на тих. Що належали «Русскому обществу пароходства и торговли» в Одесі, Шмідт завоював у матросів визнання як «учитель Пётр».
22 жовтня 1905 року Шмідт, знаходячись в ув’язненні на кораблі «Три святителя», свій лист-звернення «К обществу» підписує «гражданин Шмидт – социалист вне партии». 31 жовтня на тому ж броненосці Петро Шмідт записує: «Если я за свою жизнь соединю и объединю русских социалистов, то этим я сильно двину дело вперёд и тогда могу спокойно умереть. Но тверда моя вера в то, что в России социалистический строй не за горами. И, может быть, мы ещё доживём до всех признаков переворота, последнего переворота, после которого человечество выйдет на путь бесконечного мирного совершенствования, свободы, благосостояния, счастья и любви».
Виступаючи 13 листопада 1905 року на мітингу в Севастополі, він закінчує свою промову словами: «Да здравствует же грядущая молодая, свободная, счастливая, социалистическая Россия!» У цей же день на засіданні Ради матросів-депутатів кандидатуру Шмідта як командуючого повсталими кораблями висунув і підтримав Севастопольський комітет РСДРП… 15 листопада він послав імператору Миколаю ІІ телеграму: «Славный черноморский флот, свято храня верность своему народу, требует от Вас, государь, немедленного созыва учредительного собрания и перестаёт повиноваться Вашим министрам. Командующий флотом гражданин Шмидт».
Увечері 14 листопада озброєний загін матросів напав на арсенал у порту, оволодів зброєю. Вранці на всіх повсталих кораблях зметнулися червоні прапори. До полудня до них почали приєднуватися нові кораблі. Депутати матросів, що прибули на «Очаків», повідомили Шмідту, що він обраний командувачем ескадрою. Саме тоді на «Очакові» і був піднятий історичний сигнал: «Командую флотом Шмидт».
Відсутність рішучих і сміливих керівників на більшості кораблів, повільність повсталих, коливання самих команд призвели до поразки повстання. Керівники були арештовані. Серед них і Шмідт. Розстріляний був Петро Петрович на острові Березань 19 березня 1906 року. Разом з ним загинули і матроси Антоненко, Гладков, Частник.
Царська влада не допустила похорон Шмідта у Севастополі, вони зрівняли с землею братську могилу на острові Березань. Довго тривали пошуки могили на острові, у них приймало участь більше ста осіб. І в квітні 1917 року останки героїв були знайдені, перевезені спочатку в Очаків, потім на батьківщину лейтенанта Шмідта до Одеси і звідти – до Севастополя.
Спочатку прах Шмідта, матросів Антоненко, Гладкова і Частника був похований у Покровського собору. Коли ж по закінченні громадянської війни було створено кладовище Комунарів, - перенесений у 1923 році. Експонати музею оповідають про пере заховання останків героїв і створення меморіальних пам’ятників.
Учитель: Таким чином, наш земляк П.П. Шмідт займає не останнє місто в історії революційної Росії і був гідно оцінений її керівниками.
Yandex.RTB R-A-252273-3- Підготовка майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи
- Тема 1.1. Підготовка майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи...30
- Тема 1.2. Методи наукового дослідження педагогічного краєзнавства……………………………………………………………………………..64
- Тема 2.1 Особливості краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя до емоційної взаємодії з учнями…………………………………………….108
- Тема 3.1. Педагогічні умови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення питань педагогічного краєзнавства……………138
- Робоча програма навчального курсу «педагогічне краєзнавство»
- І. Пояснювальна записка
- Форми роботи в курсі «Педагогічне краєзнавство»:
- Програма складається із 3 змістових модулів:
- Змістовий модуль «сутність, види, напрями краєзнавчої роботи»
- Змістовий модуль «виховний аспект підготовки майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи»
- Змістовий модуль «організація підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями»
- Зміст навчального процесу тематичний план навчального модуля (для студентів денної форми навчання)
- Тематичний план навчальної дисципліни
- Проектування дидактичного процесу Лекційні заняття, їх тематика та обсяг
- 2. Практичні заняття, їх тематика та обсяг
- 2.1. Семінарські заняття, їх тематика та обсяг
- Самостійна та індивідуальна робота студентів, їх тематика та обсяг
- Система оцінювання навчальних досягнень студентів з дисципліни «Педагогічне краєзнавство»
- Порівняння національної шкали оцінювання та шкали оцінювання ects
- Засоби контролю види робіт з курсу «педагогічне краєзнавство» та їх оцінка
- Бали за участь (у формі усної відповіді) на практичному або семінарському занятті за 5-ти бальною шкалою оцінювання
- Орієнтовні питання до заліку студентів денної форми навчання
- Питання для самоконтролю
- Список рекомендованої літератури основна
- Артемова л.В. Історія педагогіки України : Підручник. – к. : Либідь, 2006. – 424 с.
- Додаткова
- Змістовий модуль і
- Сутність, види, напрями краєзнавчої роботи
- У підготовці майбутнього вчителя
- Тема 1.1. Педагогічне краєзнавство
- Рекомендована література
- Опорні поняття теми:
- Опорний конспект лекції
- З історії вивчення краєзнавства
- Сутність педагогічного краєзнавства
- 1.1.3. Функції педагогічного краєзнавства
- 1.1.4. Принципи підготовки і організації студентів до краєзнавчої роботи
- 1.1.5. Педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя
- До краєзнавчої роботи з учнями
- Напрямки краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя
- Педагогічне краєзнавство у підготовці майбутніх учителів історії
- 1.1.8. Педагогічне краєзнавство у підготовці майбутніх учителів початкових класів
- Аналіз навчальних програм для середньої загальноосвітньої школи 1 – 4 класи
- Особливості підготовки майбутнього вчителя початкових класів до краєзнавчої роботи з учнями
- Завдання до заняття
- З історії краєзнавства
- По вертикалі:
- По горизонталі:
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Питання для самоконтролю
- Рекомендована література
- Основні поняття теми:
- Завдання до заняття
- Аналіз навчальних програм
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Методичні рекомендації до створення презентації
- Вимоги до оформлення презентації
- Критерії оцінювання презентації у форматі Microsoft PowerPoint
- Питання для самоконтролю
- Рекомендована література
- Тема 1.2. Методи наукового дослідження у
- 1.2.2. Джерела педагогічного краєзнавства
- 1.2.3. Методи теоретичного пізнання у педагогічному краєзнавстві
- 1.2.4. Методи емпіричного пізнання у педагогічному краєзнавстві
- Практичне заняття №4
- І. Теоретичні положення теми заняття план
- Бердянський державний педагогічний універсиет
- Портфоліо курсу: «Педагогічне краєзнавство»
- Структури (рубрик) портфоліо
- Питання для самоконтролю
- Рекомендована література Основна:
- Додаткова література
- Опорний конспект лекції
- Тема 1.3. Підготовка майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи
- Рекомендована література:
- Тема 2.1. Особливості краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя до емоційної взаємодії з учнями
- Роль методів виховання у підготовці майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи
- Формуванні духовних якостей особистості майбутнього вчителя у краєзнавчій роботі з учнями
- Організація досвіду моральної поведінки у підготовці вчителя до краєзнавчої роботи з учнями
- Практичне заняття №5
- Тема 5. Особливості взаємодії методів виховання у краєзнавчій роботі майбутнього вчителя і. Теоретичні положення з теми заняття план
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Рекомендована література:
- Тема 3.1. Педагогічні умови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення питань педагогічного краєзнавства
- 3.1.1. Управління самостійною роботою студентів у процесі роботи з педагогічного краєзнавства.
- Підготовка майбутнього вчителя до керівництва
- Організація пошуково-дослідної діяльності студентів з краєзнавчими матеріалами
- Практичне заняття №6
- І. Теоретичні положення теми заняття план
- Рекомендована література:
- Методичні рекомендації студентам до основних форм організації краєзнавчої роботи Методичні рекомендації до семінарських занять
- Рекомендації до роботи з текстом
- Підготовка доповіді
- Вимоги та рекомендації до написання реферату
- Питання до самоконтролю
- Рекомендована література
- Основні поняття теми:
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Питання до самоконтролю
- Рекомендована література
- Тема семінарського заняття з педагогічного краєзнавства №4. Освітні діячі Північного Приазов’я наприкінці хіх століття і. Теоретичні положення теми заняття
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Питання до самоконтролю
- Рекомендована література:
- Завдання до заняття
- Іі. Індивідуальна робота студента
- Зразок методичної розробки екскурсії
- Методичні рекомендації підготовки до бесіди-аналізу екскурсії
- Загальна структура бесіди-аналізу екскурсії
- Питання до самоконтролю
- Рекомендована література: Основна
- Методчні рекомендації з підготовки студентів до екскурсії
- Етапи підготовки студента до екскурсії
- Складання тексту екскурсії
- Побудова екскурсії
- Основна частина
- Висновок
- Логічні переходи в екскурсії
- Складання «портфеля екскурсовода»
- Складання карток екскурсійних об’єктів
- Складання методичної розробки екскурсії
- Бердянський державний педагогічний університет
- Рецензування тексту методичної розробки екскурсії
- Проведення пробної екскурсії і її затвердження
- Проведення екскурсії Прийоми проведення екскурсій
- Показ екскурсійних об’єктів Вибір місця розташування екскурсійної групи
- Розміщення екскурсійної групи
- Послідовність показу об’єктів екскурсії
- Засоби показу об’єкта
- Прийоми екскурсійного показу
- Прийом екскурсійного аналізу
- Показ наочного приладдя
- Розповідь екскурсовода
- Опис і характеристика об’єкта
- Прийом пояснення
- Рух в екскурсії
- Використання прийомів у проведенні екскурсії Прийом локалізації подій
- Прийом порівняння
- Цитування в екскурсії
- Особливі методичні прийоми
- Елементи ритуалу на екскурсіях
- Вимоги до екскурсовода Культура мовлення екскурсовода
- Техніка мовлення екскурсовода
- Взаємодія екскурсовода та екскурсантів
- Основні понятя з курсу «педагогічне краєзнавчство»
- Персоналії
- (Історико-педагогічний аспект)
- Ольхова Марина Останній тріумф барона Корфа
- Малєєва Ольга ф-тет попп, 33 група Останні роки життя м.О. Корфа
- Про роботу історико-краєзнавчого гуртка Гусарківська зош і-ііі ступенів Куйбишевського району
- Тематичне планування занять історико-краєзнавчого гуртка
- Список членів гуртка
- Програма
- 1. Вступна бесіда про завдання історико-краєзнавчого гуртка (4 год.)
- Туристсько-краєзнавчі можливості рідного краю, охорона природи (12 год.)
- Історичне краєзнавство (10 год.)
- Джерела історичного краєзнавства (14 год.)
- 5. Пам’ятники історії та культури (16 год.)
- 6. Збирання історико-краєзнавчих матеріалів про рідний край (26 год.)
- 7. Організація та проведення історико-краєзнавчої експедиції (36 год.)
- 8. Робота шкільного краєзнавчого музею (9 год.)
- Основні вимоги до знань і вмінь юних істориків-краєзнавців
- Орієнтовна програма гуртка «історики-краєзнавці»
- Навчально-тематичнний план
- Туристсько-краєзнавчі можливості рідного краю. Охорона навколишнього середовища (10 год.)
- Комплексне вивчення рідного краю (34 год.)
- 4.Археологічна спадщина рідного краю (12 год.)
- Вивчення пам’ятних місць, пов’язаних із життям і діяльністю видатних людей рідного краю (12 год.)
- Записи історико-краєзнавчих спостернежень (12 год.)
- Організація та проведення історико-краєзнавчої експедиції (40 год.)
- Робота шкільного краєзнавчого музею (10 год.)
- Основні вимоги до знань і умінь юних істориків-краєзнавців
- IV учень: Парк м. П.П. Шмідта
- V учень: Храми муз і фестивальна феєрія
- VI учень: Приморська площа
- Використана література:
- Яковенко Анна студентка 36 групи іф
- Фрагмент уроку
- Використана література:
- Терехова Валерія студентка 36 групи іф
- Фрагмент уроку
- Використана література:
- Екскурсія на тему: «шляхетний червоний адмірал п.П. Шмідт»
- Меморіальний будинок-музей п.П. Шмідта
- Будинок Бердянської чоловічої гімназії
- Використана література:
- Бесіда для учнів 7-х класів студентки 41 групи соціально-гуманітарного факультету
- П.П. Шмідт – червоний адмірал
- Група запитань про тематичний задум екскурсії.
- Іі. Група запитань про ідейний зміст екскурсії, ставлення екскурсовода до неї.
- Ііі. Група запитань, що допомагає націлити учнів на розуміння єдності і форми викладу матеріалу
- IV. Група запитань використовується для уточнення змісту учнями матеріалу
- Використана література:
- Бесіда для учнів 10-11х класів студента 41 групи соціально-гуманітарного факультету
- Хід уроку
- III. Мотивація навчальної діяльності (2 хв.)
- IV. Вивчення нового матеріалу (20 хв.)
- V. Підсумки уроку.
- Використана література:
- Додаток л
- 4 Клас тема «Світло. Тематична композиція».
- Тема: Цілющі трави Північного Приазов’я (4 клас).
- Тема: Квітка – золотий бутон щастя (4)
- Тема: Лагідна та зла квітка (4 клас)
- Тема: Петріківський розпис (4 клас)
- Тема: Натюрморт. Декоративний посуд (4 клас)
- Тема: Створювання ескізу писанки (2 клас)
- Тема: Витинанка (дерево життя) 4 клас