Вихідні положення про організацію середовища, сприятливого для розвитку дитини в образотворчій діяльності:

• розвиток особистості відбувається в умовах діалектичного зв'язку свідомості і діяльності;

• особистісно-орієнтоване навчання передбачає організацію діяльності, яка надасть їй статусу чинника та середовища розвитку усіх сфер особис­тості;

• образотворча діяльність виступає поліфункціональним модулем со­ціалізації дитини, гармонізації нею своїх стосунків із соціумом;

• усі діти від народження здатні до художнього світосприймання: чут­тєве (естетичне) переважає над розумовим — саме це є підґрунтям есте­тичного розвитку;

• художньо-естетичний розвиток дитини в період дошкілля допомагає природному й успішному входженню її в соціум та інтеграції з ним;

• поняття «художньо-естетичний розвиток» інтегрує інтелект і почуття, раціональне й емоційне; передбачає розвиток художнього світобачення, залучення до світу мистецтва та розвиток художньо-творчих здібностей.

Дитина успадковує генетичну програму розвитку. Йдеться про задатки, які створюють передумови для формування і розвитку різних індивіду­альних здібностей та характеристик. Які з цих важливих характеристик дістають фактичний розвиток залежить не лише від задатків індивіда, а насамперед від умов його життя і діяльності.

Для розвитку дитини необхідне середовище. Важливо не просто констату­вати цей факт, а з'ясувати, що треба розуміти під середовищем дитини і як воно впливає на її розвиток.

Поняття «середовище» має дуже широкий і різнобічний зміст. Воно охоплює всю сукупність зовнішніх обставин, з якими пов'язані життя і розвиток певного індивіда.

Природне середовище виступає формою існування краси, пошуковим полем дитини, джерелом ідей та задумів для образотворчої діяльності.

Навколишнє предметне середовище, культурна спадщина, твори мистец­тва також є формою існування краси, полем пізнавальної активності ди­тини, стимулятором образотворчої діяльності.

Середовищем дитини є насамперед свідомі люди, що оточують її, піклу­ються про неї, створюють умови для її життя та розвитку, організують діяльність. Суспільне життя людей, їхні відносини, культура, ідеологія ста­новлять інформаційний простір дитини, транслюють дитині інформацію про красу людських стосунків, творчої праці, життєтворчість як спосіб жит­тя, презентують зразки для наслідування, досвід художньої праці та інше. Психолог Г. Костюк писав, що аби виховати людей з новими властивостя­ми свідомості, почуттів і волі, потрібні люди, які вже мали б ці властивості.

• Прочитайте роботу Г. Костюка «Про роль спадковості, середовища і вихо­вання в психічному розвитку дитини». Спробуйте обґрунтувати з позиції вихователя і дітей такі положення:

• середовище не є незмінним, воно змінюється через практичну діяльність людей;

• люди не становлять автоматичний продукт середовища;

• об'єктивно те саме середовище дуже часто має різний вплив на різних дітей.

Сучасний філософський погляд на середовище грунтується на ро­зумінні його як системи, що містить різноманітні зв'язки предметного та особистісного характеру.

Середовище дошкільного освітнього закладу, в якому перебувають ди­тина і дорослі (вихователь, психолог, інші співробітники закладу) має бути організоване таким чином, щоб не тільки просторово-предметно «обслу­говувати» навчальну зображальну діяльність, а й стимулювати її трансфор­мацію в образотворчу.

Образотворча діяльність є емоційним, інтелектуально-естетичним про­цесом (адже супроводжується активним мисленням, роботою уяви і фан­тазії, особливим натхненням), на відміну від зображальної діяльності, яка переважно є механічною, репродуктивною і ґрунтується на роботі пам'яті («запам'ятай — відтвори»). Для виникнення образотворчої діяльності потрібні стимули:

• професіоналізм педагога, його енергетика, компетентність у галузі образотворчого мистецтва, чутливість до краси, ступінь володіння різни­ми видами художньої практики, творчий підхід до використання зобра­жувальних матеріалів і технік; глибоке розуміння внутрішнього світу ди­тини, феномена дитячої творчості, володіння педагогічними технологія­ми (способи та форми організації дітей, форми та методи спілкування тощо);

• організація середовища дошкільного освітнього закладу за принци­пами: культуровідповідності, полікультурності, поліхудожності, природовідповідності, емоціогенності, стабільності — динамічності, відкритості — закритості, випадковості, проблемності, довіри, діалогу і таке інше;

• наповненість середовища творами мистецтва, потрібною кількістю та різноманітністю якісних зображувальних матеріалів, обладнання;

• синтез і взаємодія мистецтв: активне залучення музики, театрально­го мистецтва, циркового, літературного, фотомистецтва, хореографії та балету до основних видів художнього мистецтва (живопис, графіка, скуль­птура, архітектура, декоративне мистецтво), які визначають зміст діяль­ності дітей, виступають засобами стимулювання образотворчої діяльності;

• особа художника-творця, якщо вона презентується дитині як зразок для наслідування креативної поведінки, модель творчого процесу.

Психолог Л. Виготський зазначав, що людина розвивається як осо­бистість, вростаючи в життя свого суспільства, його культуру, в систему суспільних відносин. Гармонійне середовище має дві необхідні характе­ристики: прийняття і стимулювання. Прийняття дитини такою якою вона є. Визнання її індивідуальності і стимулювання творчих виявів.

У Концепції дошкільної освіти та її Базовому компоненті підкреслено, що світ дорослих має стати простором комфортного оточення світу дити­ни, її дитинства.

Головне — гармонізувати середовище як життєвий простір, усередині якого дитина набуватиме звички мислити, міркувати, вивчати свої внутрішні сили і можливості; експериментувати з матеріалами; у якому вона визначатиме свої стосунки зі світом, досягатиме життєдайного діа­логу, оволодіє способами креативної поведінки і навчиться користуватися цим середовищем для саморозвитку і самозбереження (див. кольор. вкл., мал. 73-76).

Середовище має забезпечити дитині:

• відчуття психологічної захищеності, довіри до світу, радості існування;

• розвиток ЇЇ індивідуальності (знання, навички та вміння виступають не метою, а засобом повноцінного розвитку особистості, рівнем особис­тої культури);

• інтелектуально-естетичний розвиток;

• можливість самовираження, саморозвитку в образотворчій діяльності;

• соціальні? адаптованість (гармонізацію стосунків із соціумом).

Структурна модель художньо-естетичного середовища може бути презен­тована двома пластами: просторово-предметним і духовно-емоційним. Пер­ший пласт — предметний, матеріалізований, другий — духовний, особистісний, оцінювальний, побудований на діалозі, спілкуванні педагога з дитиною, дитини з мистецтвом та красою.

«Художня частина» середовища формується наповненням його твора­ми мистецтва (репродукції різних видів і жанрів мистецтва), зображаль­ними матеріалами та обладнанням для занять художньою практикою. Вони «матеріалізують» для дитини мову мистецтва.

Пригадайте зображальні матеріали та обладнання, якими користують­ся художники в різних видах мистецтва, упорядкування майстерні. Ця інформація міститься в Модулі 1.

Найнеобхіднішими в образотворчій діяльності дітей є олівці, фломас­тери, фарби (гуаш і акварель), воскові крейдочки, пастель, сангіна, ху­дожнє вугілля, пензлі, палітра, губка; папір різних форматів, кольорів та відтінків, різної цупкості і текстури, картон, фольга, клей, скотч, ножиці, нитки, мотузки. Для колажів у пригоді стануть старі журнали, картки, ре­продукції, фотографії. У декоративній творчості використовують ткани­ни, глину, пластилін, спеціальне тісто, віск. Дитячу творчість стимулює природний матеріал: камінці, мушлі, коріння, кора тощо; викидний ма­теріал: клаптики тканини, коробки, баночки та інше.

На інтегрованих заняттях можуть знадобитися грим, костюми, музичні інструменти тощо.

Кожен зображальний матеріал задає певний діапазон можливих спо­собів дій з ним, стимулює дитину до різних видів діяльності і певною мірою дає змогу педагогу керувати її активністю.

♦ Проаналізуйте зміст художньої освіти за чинними програмами дошкілля, спробуйте самостійно здійснити добір змісту з теорії та практики обра­зотворчого мистецтва (Модуль І). Доберіть твори мистецтва для оформ­лення приміщення дошкільного закладу і твори для обговорення з дітьми. Оз­найомтеся з навчальними посібниками:

• Система естетичного виховання в дитячому садку / За ред. Н. О. Ветлугіної. — К., 1977. — Ч. 5. Художнє оформлення та обладнання дитячого садка.

• Игрушки и пособия для детского сада (оборудование педагогического про­цесса) / Под ред. В. М. Изгаршевой. —М., 1982.

♦ Складіть перелік обладнання для занять образотворчою діяльністю (малю­вання, ліплення, декоративна та архітектурна діяльність). Перегляньте журнали «Дошкільне виховання». — 2002. — № 10, 11. «Естетична частина» середовища забезпечується позицією педагога,

його професійністю та естетичною культурою, розумінням краси і форм її існування, компетентністю у галузі мистецтва та художньої діяльності, умінням створити емоційний фон для розгортання образотворчої діяль­ності.

Художньо-естетичне середовище дошкільного закладу є структурним елементом освітнього простору і містить потенціал для творчого самороз­витку особистості в період дошкілля. Середовище забезпечує інтелекту­ально-естетичний розвиток, актуалізує усі сфери особистості і природно стимулює образотворчу діяльність.