Розвиток творчих здібностей у процесі конструювання з природного та викидного матеріалу
Конструювання з природного матеріалу за своїм характером ближче до художніх видів продуктивної діяльності, ніж до технічних. Створюючи образи, діти не стільки їх структурно відтворюють (яку технічному конструюванні), скільки виражають своє ставлення до них, передають їхній характер, що дає змогу відзначати художню природу цих образів. Дитина бере натхнення безпосередньо з природи і створює речі, які вражають своєю красою і неповторністю, фантастичними формами та їхньою пластикою.
У природних матеріалах діти бачать красу й узгодженість форм, гармонію. Вони пізнають характерні особливості матеріалів: запах, колір, форму, будову. Природний матеріал активує сприймання дітей, залучаючи у цей процес різні аналізатори: зір, слух, нюх, дотик, збуджує фантазію.
Завдання навчання конструювання з природного матеріалу дітей середнього дошкільного віку:
• залучати дітей до сприймання багатства природних форм, кольорів та відтінків, розвивати їх бачення;
• формувати вміння аналізувати природний матеріал як основу майбутнього вибору;
• розвивати у дошкільнят вміння «бачити» у природному матеріалі певні образи, спираючись на природну форму і фактуру, підкреслювати схожість додатковою обробкою, «опредмечувати» — асоціювати з певним предметом, образом.
Доцільно на початку занять організовувати експериментування з різноманітним природним матеріалом. Розглядаючи різні за формою і розміром жолуді, шишки, корінці, діти на основі їхньої конфігурації намагаються побачити певні образи. Завдання вихователя — допомогти знайти в кожному з названих дітьми образів те, що ближче до їхнього досвіду, зрозуміле їм.
Виготовляючи разом з дітьми іграшки із шишок, жолудів, каштанів, слід підкреслювати схожість природних форм з предметами та об'єктами навколишньої дійсності за допомогою додаткових деталей (каштан у шкаралупі нагадує їжачка — виліпити з пластиліну носик). Таким чином діти «оживляють» різні форми, створені природою.
У процесі практичної діяльності дошкільнята створюють різні образи, використовуючи передусім конфігурацію матеріалу: фігурки людей, тварин, птахів, казкові персонажі. Навіть якщо у дітей трапляються фігурки, однакові за тематикою, то вони все одно виходять різними за структурою і виразністю. Цьому сприяють додаткові деталі.
Розглядаючи разом з дітьми різні каштани, листя, жолуді, насіння, мушлі, слід звертати увагу на їхню форму та забарвлення; спонукати дошкільнят викладати з насіння, шишок тощо відомі їм образи. Це сприятиме розвитку в дітей уміння створювати власну красу з природних форм.
Експериментуючи з різним матеріалом, діти в подальшому починають бачити в одному й тому самому природному матеріалі різні образи, показуючи при цьому, що слід додати, що забрати, а іноді по-особливому розмістити у просторі, щоб вийшов виразний образ. Пошукова діяльність дітей супроводжується мовленнєвими висловлюваннями у процесі створення різних образів, уявної їх побудови.
Завдання навчання конструювання з природного матеріалу дітей старшого дошкільного віку:
• розвивати вміння передавати красу природи в художніх образах;
• розвивати інтерес до вивчення особливостей різних видів природного матеріалу;
• зал у чати дітей до пошукової діяльності: бачити у формах природного матеріалу схожість з предметами, знаходити способи художнього втілення образів;
• розширювати можливості використання основних способів і прийомів створення образу, застосовувати різні способи з'єднання частин виробу;
• навчати дітей добирати додаткові деталі для підкреслення образної характеристики предмета;
• формувати у дітей вміння створювати образи з урахуванням загального сюжету, що деталізує і збагачує образ, та специфіки природного матеріалу;
• спонукати дітей виготовляти кілька варіантів одного образу (заміна деталей чи природного матеріалу).
Ознайомлюючи дошкільнят з інструментами, які потрібні для роботи з природним матеріалом (ножиці, шило, голка), слід підкреслити, що шилом користується лише вихователь. Треба показати і пояснити дітям способи з'єднання частин виробу за допомогою пластиліну, клею, гілочок, сірників без голівок, ниток, дроту, заохочувати дітей комбінувати жолуді, шишки, каштани тощо в процесі конструювання, що сприятиме розвитку інтересу до вивчення особливостей різних видів природного матеріалу.
Діти старшого дошкільного віку вчаться створювати образ способом «введення». Це означає, що, аналізуючи різний природний матеріал, розглядають його не тільки як основу майбутнього виробу, а й як деталь, частину, значущу для побудови цілісного образу способом її введення у нову цілісність. Оволодіння таким способом побудови образу значно розширює функціональність природного матеріалу: один і той же матеріал може бути і основою виробу, і її деталлю. Необхідно давати дітям можливість експериментувати і випробовувати, комбінуючи різні природні форми. Таким чином діти знаходять нові варіанти виготовлення іграшки.
Виготовляючи разом з дітьми іграшки з шишок, жолудів, каштанів, слід підкреслювати схожість природних форм з предметами та об'єктами навколишньої дійсності за допомогою додаткових деталей. Поступово в образах, які створюють діти, починає з'являтися багато деталей, що підкреслюють їхні характерні особливості, функціональність.
Створюючи різні образи, старші дошкільнята орієнтуються вже не лише на форму природного матеріалу, а й на колір і фактуру.
Конструювання з викидного матеріалу. Під викидним матеріалом розуміють ті предмети, які втратили своє побутове призначення (різне упакування, коробки, флакони тощо), та залишки матеріалів. У грі з цими матеріалами діти набувають практичного і життєвого досвіду, у них розвиваються прагнення до творчості, раціональне та економне ставлення до речей. Розглядаючи різні речі, які потрапили до рук, дитина розмірковує: що це за річ або залишки від неї; яке її колишнє призначення, як її можна використати зараз. Згодом дошкільнята усвідомлюють, що додавши вигадки й фантазії, можна дати «нове життя» старій, але улюбленій речі, що втратила своє побутове призначення.
Вихователю необхідно заохочувати дітей досліджувати властивості та характеристики різних матеріалів: твердість, м'якість, гнучкість, пружність тощо. Самі діти також люблять збирати різні коробки, стрічки, пляшечки, клаптики паперу і картону та інші речі, розбирають їх на частини, експериментують з ними. Маючи у своєму розпорядженні речі, які вибули з ужитку, діти не бояться їх пошкодити, поламати, тому не відчувають жодних обмежень, користуючись ними. Таким чином вони якнайповніше можуть задовольнити свою допитливість і потребу в дослідженні.
Необхідно підтримувати бажання дітей приносити до дитячого садка різні предмети, які втратили своє побутове призначення, або залишки цих предметів. Цим кожна дитина подаватиме ідеї, справлятиме власний вплив на зміст і процес роботи. Однак треба потурбуватися про те, щоб ці матеріали були безпечними для дітей.
Конструювання з викидного (використаного) матеріалу за своїм характером більш наближене до художнього конструювання, ніж до технічного.
Завдання конструювання з викидного матеріалу для дітей середнього дошкільного віку:
• заохочувати дітей досліджувати різні види викидних матеріалів;
• формувати у дошкільнят уміння аналізувати викидний матеріал як основу майбутнього виробу;
• виготовляти вироби І готових форм без їхньої зміни з добиранням додаткових деталей;
• створювати предмети відповідно до задуму та призначення, виробу;
• створювати різні варіанти одного виробу.
Розглядаючи різні використані матеріали, діти намагаються побачити у них певні образи: яку фігуру нагадує, на що схожий. Дошкільнята фантазують, створюючи уявні образи: наприклад, сірникова коробка, прив'язана до нитки, може стати тепловозом, машиною, цуценям. Витончений флакон з-під парфумів перетворюється на казкову принцесу і діти із задоволенням «одягають» її у клаптики, мережива тощо. Вихователь звертає увагу дітей на різні можливості по-новому використовувати предмети, які вже відслужили. Доцільно ознайомлювати дошкільнят з характерними особливостями цих матеріалів через їхнє дослідження: визначення форми, м'якості чи твердості, еластичності, кольорів, орнаментування.
Експериментуючи з різними коробочками, пластмасовими баночками, по-різному їх розміщуючи, дошкільнята кажуть: «це телевізор», «а це цуценя», «це схоже на ведмедика». Вихователь пропонує дітям подумати про деталі, які допоможуть створити образ, впізнати його. Так, наприклад, можна виготовити різні іграшки з коробок (цуценя, ведмедик, котик і т. ін.): обклеїти сірникову або іншу коробку кольоровим папером, вирізати і приклеїти (чи намалювати) вушка характерної форми, очі, мордочку, лапки або ж до пластмасової баночки також дібрати додаткові деталі, що нададуть схожості з цими тваринками. Згодом діти починають в одному й тому ж матеріалі бачити різні образи, по-різному доповнюючи їх деталями. Виходять як окремі фігурки, так і нескладні сюжетні композиції.
Завдання конструювання з викидних матеріалів для дітей старшого дошкільного віку:
• навчати застосовувати конструкції та форми предметів, які були у вжитку, для створення нових предметів;
• виховувати вміння оцінювати естетичні характеристики предметів;
• створювати нові задуми, враховуючи специфіку викидного матеріалу;
• комбінувати різні види матеріалів під час виготовлення виробів, поєднувати їх між собою, змінювати готові форми.
У роботі з дітьми старшого дошкільного віку вихователю доцільно застосовувати такі методи: «перетворення» — спроба дати старому предмету «нове життя» і новий образ (розробка варіантів застосування об'єкта, що втратив своє побутове призначення, його модифікації, визначення нових змістових сторін об'єкта для його подальшого використання); «прямі аналогії», «фантастичні аналогії» — спроба побачити в коробці, котушці, старому пластиковому або пластмасовому посуді певний образ.
Слід зазначити, що старших дошкільнят уже не задовольняють готові форми, вони пробують змінити їх або приєднати одну до одної. Тобто діти, розглядаючи різний матеріал, вже аналізують його не тільки як основу, а й як деталь майбутнього виробу. Поєднуючи різні форми, вони намагаються отримати будинки, меблі тощо.
Спочатку старші дошкільнята навчаються поєднувати готові форми без їхньої зміни, добираючи необхідні деталі. По-різному склеюючи сірникові коробки, виготовляють іграшкові стіл, піаніно, вагончик тощо, обклеюють їх кольоровим папером. Вихователь пропонує дітям подумати, як виготовити іграшкові стілець, стіл, інші меблі за власним уподобанням. Наприклад, проколовши отвори в бічній грані сірникової коробки (отвори робить вихователь), вставивши палички-ніжки (сірники без голівки), зробити телевізор. Педагогу доцільно разом з дітьми встановити послідовність виготовлення виробу, заохочувати дошкільнят виготовляти іграшки, комбінуючи різні матеріали.
На наступних заняттях діти виготовляють іграшки, змінюючи готові форми для того, щоб надати виробу реального вигляду. Наприклад, щоб зробити телефон, надрізають ножицями і видаляють частину сірникової (чи іншої) коробки.
Наприкінці діти приєднують до готових форм рухомі частини (котушки, пробки, колеса від зламаних іграшок) для того, щоб виготовити транспорт.
З метою розвитку творчості дітей корисно навчати їх самостійно шукати матеріал для роботи й обґрунтовувати раціональність вибору з урахуванням особливостей та можливостей заміни цього матеріалу, способів виготовлення виробів та деталей оформлення.
Старші дошкільнята більше створюють сюжетні композиції, наприклад, іграшкові меблі для ляльки, транспорт, будинки.
- Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі
- Від авторів
- Освіта як елемент культури
- Мистецтво як елемент культури, її знак та символ
- Інтегрований підхід до проектування технології образотворчої діяльності
- 1.3. Види і жанри образотворчого мистецтва як джерело змісту образотворчої діяльності дошкільнят
- Підходи до класифікації видів мистецтва
- Зображальність і виражальність у мистецтві
- Художній образ у мистецтві
- Графіка
- Жанри живопису
- Скульптура
- Архітектура
- Декоративне мистецтво
- Народні художні промисли
- Сувенір
- Театрально-декораційне мистецтво
- Оформлювальне мистецтво
- Синтез мистецтв
- Рекомендована література:
- Запитання і завдання для контролю
- 2.2. Поняття про художньо-творчі здібності і їхній розвиток у дітей Здібності і задатки. Анатомо-фізіологічні особливості розвитку здібностей. Структура образотворчих здібностей
- Психолого-педагогічні дослідження проблеми розвитку образотворчих здібностей
- Роль навчання в розвитку здібностей
- Періодизація розвитку образотворчих здібностей в переддошкільному і дошкільному віці
- Проблема художньої творчості
- Динаміка розвитку творчих здібностей дітей в образотворчій діяльності
- 2.3. Розвиток у дітей інтересу до образотворчої діяльності Роль інтересу в навчанні дітей образотворчої діяльності
- Психолого-педагогічна характеристика інтересу до образотворчої діяльності, його особливості
- Способи формування у дітей інтересу до образотворчої діяльності
- 2.4. Образотворча діяльність як чинник та середовище розвитку особистості дитини Образотворча діяльність в особистісно-орієнтованій моделі освіти
- Поліфункціональність образотворчої діяльності як основи різнобічного розвитку особистості дитини
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю
- Модуль з Організація образотворчої діяльності дітей
- 3.1. Види образотворчої діяльності та їхній взаємозв'язок
- Характеристика видів образотворчої діяльності
- Взаємозв'язок видів образотворчої діяльності
- 3.2. Варіативні програми навчання дітей образотворчої діяльності Характеристика державних програм
- «Малятко». Програма виховання дітей дошкільного віку (1999)
- Сучасні альтернативні програми «Українське дошкілля». Програма виховання дітей у дитячому садку (1991)
- Програма «Крок за кроком в Україні» (2003)
- Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «я у світі» (2008)
- Парціальні (спеціалізовані) програми
- «Ладки». Програма формування основ гуманістично спрямованої активності особистості в дошкільному віці (1992)
- Програма естетичного виховання дітей 2—7 років «Краса. Радість. Творчість» (2005)
- Художньо-екологічна програма з образотворчого мистецтва для дитячих дошкільних закладів та навчально-виховних комплексів «Природа і художник» (2006)
- 3.3. Організація особистісно-розвивального середовища для образотворчої діяльності
- Вихідні положення про організацію середовища, сприятливого для розвитку дитини в образотворчій діяльності:
- Модель особистісно-орієнтованого середовища для розвитку образотворчої діяльності:
- Принципи організації середовища для особистісного розвитку дитини в образотворчій діяльності:
- 3.4. Форми організації образотворчої діяльності Форми організації роботи з образотворчої діяльності в умовах повсякденного життя
- Самостійна образотворча діяльність (сод) та її організація
- Заняття як форма організованого навчання образотворчої діяльності та їхні види
- 3.5. Методи і прийоми педагогічного супроводження образотворчої діяльності дітей Вихідні положення питання про методи і прийоми розвитку особистості дитини в образотворчій діяльності:
- Види методів і прийомів та їхня характеристика
- Інтеграція методів і прийомів для реалізації педагогічної мети в різних технологіях освітнього процесу образотворчої діяльності
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю
- Краса природи надихає на творчість
- Краса людини як єдність зовнішнього вигляду і внутрішніх характеристик
- Краса праці і людини праці
- Краса побуту як середовища життя людей
- Краса образотворчого мистецтва як інтегративна духовна цінність для дітей та їхньої образотворчої діяльності
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю
- 4.2. Образотворчість і художньо-естетичний розвиток особистості в ранньому дитинстві
- Художній розвиток дитини у пренатальний та немовлячий періоди
- Образотворчість і художній розвиток дитини на другому і третьому роках життя
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю
- 4.3. Малювання як засіб особистісного розвитку дитини Малювання — основний вид образотворчої діяльності дітей дошкільного віку, його особливості
- Завдання навчання та алгоритми організації і педагогічного супроводження дитячого малювання в різних вікових групах
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю
- 4.4. Розвиток особистості дитини у процесі занять з ліплення Завдання і зміст розвитку дітей у процесі занять з ліплення
- Завдання і зміст розвитку дітей молодшого дошкільного віку в процесі занять з ліплення:
- Обладнання та матеріали для занять з ліплення
- Методи педагогічного супроводження занять з ліплення
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю
- 4.5. Декоративна діяльність дошкільнят як засіб і середовище особистісного розвитку Характеристика декоративної діяльності
- Види декоративної діяльності, їхня технологія та методика Декоративне малювання: технологія та методика
- Методика декоративного малювання у різних за віком групах
- Декоративне ліплення: технологія та методика
- Аплікація: технологія та методика
- Методика аплікації у різних за віком групах
- Збагачення декоративної діяльності дошкільнят
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю
- 4.6. Особистісно-розвивальна спрямованість конструктивно-моделювальної діяльності Своєрідність конструювання, його зв'язок із грою
- Розвивальне спрямування конструювання з будівельного матеріалу та деталей конструкторів
- Розвиток дитини у процесі конструювання з паперу і картону
- Розвиток творчих здібностей у процесі конструювання з природного та викидного матеріалу
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю
- 4.7. Педагогічна підтримка обдарованих дітей Концепція естетичної обдарованості
- Ознаки і сфери виявів художньо-естетичної обдарованості дитини
- Творчість як феномен обдарованості дитини
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю
- Модуль 5 Вихователь як організатор, супроводжувач і співучасник образотворчої діяльності дітей
- 5.1. Альтернативні підходи до планування образотворчої діяльності
- Значення планування
- Принципи планування
- Види планів
- 5.2. Перспективність і наступність в організації образотворчої діяльності в дошкільному навчальному закладі та школі Перспективність і наступність — принципи неперервності освіти
- Напрями, форми і методи реалізації перспективності і наступності
- Форми і методи педагогічної взаємодії дошкільного навчального закладу з родинами з питань художньо-естетичного розвитку дітей
- 5.4. Інноваційно-пошукова робота педагогів у галузі методики образотворчої діяльності Поняття про інноваційно-пошукову діяльність
- Інноваційно-пошукові напрями в галузі образотворчої діяльності
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю