Художньо-екологічна програма з образотворчого мистецтва для дитячих дошкільних закладів та навчально-виховних комплексів «Природа і художник» (2006)

Програма спрямована на формування цілісних уявлень про природу як живий організм і художню культуру як частину культури духовної, на залучення до світу мистецтв, загальнолюдських і національних цінностей через власну творчість дітей і засвоєння художнього досвіду минулого.

Відзначаючи, що унікальність рідної культури можна пізнати і відчути в порівнянні із загальнолюдськими цінностями, автори обґрунтовують основний принцип побудови програми — «діалог культур».

Програма розрахована на чотири роки (друга молодша, середня, стар­ша і підготовча до школи групи). Система художньо-творчих завдань має концентричний принцип побудови: кожний новий ступінь вбирає в себе основний зміст попередніх, розкриваючи його на новому рівні складності.

Особливістю програми є блоково-тематичне планування. Основні роз­діли групуються навколо однієї теми. Зміст кожного року грунтується на чотирьох тематичних блоках: «Світ природи», «Світ тварин», «Світ людини», «Світ мистецтва». Авторами передбачена гнучкість у виборі тем за уподобанням вихователя.

Перший блок — «Світ природи». Зображення за допомогою найрізнома­нітніших художніх матеріалів (серед яких гуаш, акварель, вугілля, сангіна, соус, пластилін, туш, кольоровий папір тощо «одухотворених» образів неба, землі, дерев, трав, квітів, овочів, фруктів і таке інше). Знайомство з пейза­жем і натюрмортом, творами декоративно-ужиткового мистецтва тощо.

Другий блок — «Світ тварин». Зображення за допомогою різних художніх матеріалів одухотворених образів птахів, риб, ссавців, комах, диких і до­машніх тварин. У цьому блоці передбачено знайомство дітей з анімалі­стичним жанром.

Третій блок — «Світ людини». Зображення за допомогою різних художніх матеріалів одухотворених образів людей (члени сім'ї, люди різного віку і т. ін.), світу фантазії і захоплень людини, костюмів, транспорту, архітекту­ри і таке інше. Знайомство з творчістю казкових ілюстраторів, а також ху­дожників, які працюють в портретному, побутовому та історичному жанрах.

Четвертий блок — «Світ мистецтва». Зображення за допомогою різних художніх матеріалів сюжетів на теми літературних, музичних і театраль­них творів. Знайомство з творами живописців, графіків, скульпторів, ар­хітекторів, дизайнерів, роботами народних майстрів світового і вітчизня­ного мистецтва.

Система художньо-творчих завдань для кожної вікової групи розрахо­вана на одне заняття на тиждень, але якщо педагог проводить два чи три заняття, то розширення програмового матеріалу здійснюється за рахунок виконання завдань за запропонованою темою різноманітними художні­ми техніками.

Розв'язуючи основні виховні завдання, педагог формує в дітях такі риси особистості, як уміння одухотворювати живу і неживу природу; здатність ідентифікувати себе з предметами твору; відчувати характер та мінливість природних явищ, виражати своє ставлення до них у пейзажних настроях; готовність емоційно переживати образну форму зразків образотворчого мистецтва та ін.

Серед завдань передбачено сприяння самореалізації дитини в різних видах художньої творчості, стимулювання прагнення бути оригінальною у виборі сюжету; використання адекватних засобів виразності (наприк­лад, колір, об'єм) для здійснення свого задуму.

Вирішення наступного завдання — навчання способів діяльності — орі­єнтує педагога на формування умінь і навичок, необхідних для здійснення творчих задумів у різних видах художньої діяльності: зображувальної (гуаш, акварель, пастель, воскові крейдочки, сангіна, вугілля, туш, перо, паличка, фломастери та ін.); конструктивної (пластилін, глина, білий, кольоровий папір, природні матеріали і т. ін.); декоративної (створення і прикрашання предметів декоративно-ужиткового значення та їхніх ескізів).

Розв'язання завдання — повідомити на доступному для дитини рівні знань про історію мистецтва, про способи формотворення різних національних культур, залучення до регіональної і світової художньої культури — передба­чає організацію навчально-виховного процесу за принципом «цікавого спілку­вання» з використанням евристичних методів викладання. При цьому є важливою готовність дітей прилучатися до діалогу з педагогом та ровесниками.

Серед російських спеціалізованих програм є такі, що передбачають організацію додаткової освіти; серед них — «Програма художньо-естетич­ного циклу для дітей від трьох до семи років» з додаткової дошкільної осві­ти «Живий світ образів» (автори Р. Казакова, Л. Данильова, Н. Щербакова та ін,); «Програма з малювання, ліплення, аплікації з дітьми 4—7 років» (ав­тор Г. Швайко); «Програма малювання і ліплення» (автор О. Григор'єва).

Обґрунтовуючи необхідність створення різних комплексних і спеціа­лізованих програм, сучасні педагоги і психологи стверджують, шо відмо­вилися від освіти, заснованої виключно на «підготовці дитини до школи». Головним завданням дошкільної освіти вважають створення умов для гар­монійного розвитку дитини, розкриття її особистісних рис відповідно до потенційних можливостей, характерних для кожного вікового етапу.

Сьогодні кожний дошкільний навчальний заклад має право вибору програми виховання і навчання дітей. Це дає дошкільним працівникам великі можливості для творчості та пошуку найбільш оптимальних спо­собів виховання дитини, зокрема її естетичного та художнього розвитку. Працюючи за сучасними програмами, вихователі мають можливість ви­користовувати різні Підходи до навчання дітей на заняттях з образотвор­чої діяльності: традиційні (набуття дитиною технічних умінь і навичок) і творчі (дорослий не навчає, а лише акцентує увагу дитини на відчуттях, емоціях, почуттях, інтегрує різні види дитячої діяльності, виявляє ініціа­тиву щодо вигляду матеріалу, чергування тем, занять).