Напрями, форми і методи реалізації перспективності і наступності

Відсутність наступності спостерігається у використанні матеріалів і технік зображення. В першому класі дітям пропонують гуаш, туш, фломастер, кулькову ручку. Про акварель, азбуку роботи з якою діти засвоїли іще в старшій групі, в першому класі забувають і згадують лише в третьому.

Цікавим для дискусії є питання про наступність у виконанні різних типів зображень за способами їх сприймання. У старших групах дошкільних навчальних закладів дітей залучають до виконання зображень за уявленнями, уявою, за натурою, за наявності натури, з пам'яті. У початковій школі пе­редбачається художнє виконання лише з пам'яті, за уявою і зразком.

Поміркуйте над проблемою зразка в образотворчій діяльності. Спробуйте з'ясувати неоднозначність цінності цього методу.

Узагальнюючи досвід практичної роботи дошкільних навчальних закладів з образотворчого мистецтва, можна відзначити широке використання різноманітних нетрадиційних технологій виконання художніх зображень: малювання несумісними матеріалами, симетричного передрукування плями, ниткографії та інші. Вони додають настрою, вносять елемент гри у процес зображення, розвивають у дітей уміння художнього експериментування, уяву, фантазію, впевненість і свободу рухів та дій. Цей напрямок було б корисно розвивати в школі.

Практика свідчить, що вихователі дошкільних навчальних закладів і вчителі початкової школи не завжди розуміють, що творчий розвиток особистості засобами образотворчого мистецтва є спільною метою як дошкільної, так і початкової освіти. Тому не може бути різких відмінностей в завданнях, змісті, формах і методах навчання. У навчанні дітей, у розвитку їхньої образотворчості доцільно спиратися на гру. Ідентифікація себе з художником є цікавим процесом перевтілення, визволення, розкріпачення ока, руки і серця дитини. Зображальна діяльність стає процесом, який активно стимулює уяву і творчість дитини. Дошкільня готове до такої діяльності. Педагогу залишається лише діяти на цій хвилі інтересу дітей.

Вчителі початкової школи мають розуміти, що дитина приходить до них з певним досвідом художнього світосприймання та образотворчої діяльності, здобутим у дошкільному навчальному закладі, сім'ї, дитячій академії мистецтв, гуртках і студіях будинків дитячої творчості. Для них важливо ознайомитися з досягненнями дитини-дошкільняти, щоб зберігати і розвивати їх, підтримувати особистісно та суспільно спрямовані мотиви діяльності кожної дитини. Адже всі вони бажають захопити, вразити своїми творчими здобутками інших, дорослих та однолітків. Вчителі початкових класів вивчають програми, стандарти і досвід педагогів дошкільних закладів, продовжують підтримувати та супроводжувати обдарованих дітей.

Отже, якими ж є реальні напрями щодо забезпечення перспективності і наступності в роботі вихователів дошкільних навчальних закладів і вчителів початкової школи в освітній галузі «Мистецтво»? Наукою забезпечено узгодження стандартів з образотворчого мистецтва суміжних ланок.

Наступні кроки передбачають внутрішній взаємозв'язок завдань і змісту, форм і методів навчання та виховання дітей засобами образотворчого мистецтва. Для координації освітньо-виховної діяльності на суміжних ступенях освіти треба забезпечити наступність в методах педагогічної роботи. Передусім ідеться про використання таких методів і прийомів, що активізуватимуть особисту творчу манеру дітей та учнів: ситуації вибору, ігрові ситуації, ігрове експериментування, моделювання, творчі проекти (колективні та персональні), дизайн-діяльність, виставки-презентації (тематичні та персональні) тощо.

Отже, спільна робота дошкільних навчальних закладів і шкіл із забез­печення наступності та перспективності в освітній роботі з розділу «Обра­зотворче мистецтво» може здійснюватися за такими напрямами:

• теоретичний — участь обох педагогічних колективів у спільних кон­ференціях, педрадах, семінарах з питань наступності, взаємне ознайомлення вчителів і вихователів зі змістом програм ДНЗ і початкової школи, сучасних педагогічних технологій, що застосовуються в початковій і дошкільній освіті;

• організаційно-методичний — відвідування учителями занять з образо­творчої діяльності та СОД, виставок образотворчих робіт вихованців ДНЗ, а вихователями — уроків та гуртків з образотворчого мистецтва в школі;

• практичний — проведення спільних мистецьких конкурсів дошкільнят і першокласників («Умілі рученята», «Я мрію свою малюю», «Кращий аранжувальник» та ін.), проведення КВК образотворчого змісту, організація спільних виставок дитячих творчих робіт.

Отож винайдення вихователями дошкільних навчальних закладів і вчителями початкової школи цікавих спільних форм і методів організації дитячої художньої творчості дасть можливість їм забезпечити таку необхідну наступність художньо-естетичного розвитку особистості дитини на ланках дошкільної та початкової освіти.

• Для узагальнення і систематизації знань з цієї теми попрацюйте над наоч­ною структурною моделлю перспективності і наступності в організації образотворчої діяльності в ДНЗ та школі.

Схема 4. Структурна модель перспективності і наступності в організації образотворчої діяльності в ДНЗ та школі

5.3. Спільна робота дошкільного навчального закладу

та сім'ї з питань розвитку дитини засобами

образотворчого мистецтва

Мета, завдання і методи розвитку дитини засобами образотворчого мистецтва в сім'ї

Сім'я як первинний осередок кожного суспільства забезпечує відтворення та продовження людського роду, визначає генетичну програму розвитку особистості. У ній закладаються основи виховання та формування майбутньої особистості. Через неї передаються нащадкам історичні та духовні цінності, трудові навички, національні особливості, традиції.

На становлення особистості в родинному оточенні впливають різноманітні зовнішні та внутрішні чинники, які у своїй сукупності та інтегрованій єдності формують педагогічну культуру і виховний потенціал сім'ї. Педагогічна культура родини завжди відображає рівень досягнень суспільства в галузі освіти і виховання підростаючого покоління. Вона містить такі характерні ознаки навчальної і виховної діяльності батьків, як рівень інтелектуального і духовного розвитку, загальна культура, конкретні педагогічні вміння, найважливішим з яких є спілкування. Статистика свідчить, що в тих сім'ях, де батьки незалежно від форм навчання отримали педагогічні знання та вміння з виховання дітей, буває менше конфліктів і непорозумінь з дітьми, дитячих правопорушень, девіантності поведінки та інших негативних явищ.

Сучасна суспільна ситуація, в якій перебуває українська родина, має цілу низку негативних чинників, що збіднюють духовну сферу сім'ї, зокрема підростаючого покоління. Це обмеження можливостей сім'ї щодо користування бібліотечними фондами, відвідування театрів, музеїв, виставок, проведення культурного дозвілля. Заданими Державної доповіді про становище сімей України за підсумками 2003 p., перешкодами для повноцінного виховання дітей у сім'ї є передусім матеріальні проблеми (82 %), брак часу (48 %), непідготовленість батьків і педагогічних питань (29 %) та нерозуміння важливості виховання дітей родиною (22 %).

Сім'ї, що користуються послугами дошкільних навчальних закладів (на сьогодні їх близько 45 %), мають можливість отримувати кваліфіковану педагогічну допомогу з питань різнобічного розвитку дитини.

Співпраця з батьками нині здійснюється на принципах паритету сімейного, суспільного і дошкільного виховання, що передбачають взаєморозуміння, щирість у спілкуванні, обмін ідеями та переживаннями. Часто буває так, що сім'я і дошкільний навчальний заклад являють собою різні форми культури і по-своєму впливають на дитину. Метою педагогічної взаємодії в цьому разі має стати захист інтересів дитини, гуманне ставлення до неї, цілісність її особистості.

Практика свідчить, що сучасні, навіть досить освічені, батьки однобічно розуміють значення занять дітей образотворчою діяльністю, способи її організації в домашніх умовах, а отже, відчувають потребу в педагогічній допомозі.

• Ознайомтеся з наочною моделлю, що в узагальненому плані презентує організацію образотворчої діяльності дітей у родині. Зверніть увагу на мету, завдання, методи організації. Це допоможе вам у проектуванні співпраці з родинами на матеріалі образотворчої діяльності дітей.

Схема 5. Організація образотворчої діяльності дітей у родині

Педагоги дошкільних навчальних закладів як фахівці, що знають свою справу, роз'яснюють батькам, як сприяти художньо-естетичному розвитку дитини в умовах сім'ї. Передусім ознайомлюють їх із завданнями естетичного виховання дітей: розвиток здатності бачити, відчувати, любити, захоплюватися красою, цінувати її в різних життєвих виявах (у природі, побуті, взаєминах людей, мистецтві); формування культури людських почуттів; розвиток у дитини прагнення самостійно творити красу, втілювати свої захоплення, почуття і думки в продуктах образотворчої діяльності. Сучасні дослідження підтверджують, що основною рисою творчої особистості є здатність бути активною, ініціативною, самостійною. Саме в образотворчій діяльності найбільш плідно розвивається активність сприймання, мислення, почуттів, уяви.

Батькам треба пояснити, що образотворча діяльність дітей є продуктивною. Своїми малюнками, аплікаціями, пластичними образами вони розповідають батькам про власне розуміння життя і ставлення до нього, власні потреби у спілкуванні, порозумінні, самовиявленні і визнанні; про бажання самоствердитися і полагодити свій психічний стан, прагнення відпочити і розважитися, пріоритети свого життя. Отже, за аналізом процесу занять дитини образотворчою діяльністю та її результатами батьки можуть глибше пізнати її внутрішній світ: почуття, інтереси, оцінки, здібності, потреби. Треба тільки вміти уважно ставитися до дитини і цінувати її творчі роботи, усвідомлювати їхнє багатоаспектне значення (інформаційне, комунікативне, естетичне, аксіологічне та інші). Вміння «читати» дитячі малюнки, спілкуватися з дитиною на їхній основі допоможе досягати діалогу, порозуміння і поліпшення стосунків у сімейному колі.

Спілкування з дитиною у сфері мистецтва є надзвичайно тонкою справою. Тут як ніколи важливо поважати дитину як рівноправного партнера художньої діяльності, уважно придивлятися до неї, розуміти пориви її душі, інтереси, потреби, виконавські можливості і враховувати їх у процесі стосунків у спільній діяльності.

Батькам треба пояснити ідею поліфункціональності продуктів образотворчої діяльності дитини в соціумі. Вони є особистою і соціальною цінністю. Наприклад, малюнок для дитини є формою діалогу, засобом спілкування і, спираючись на ці його функції, батьки мають можливість налагоджувати з нею відкриті, дружні, щирі стосунки, зацікавлено спілкуватися. Для розвитку дитини в образотворчій діяльності вкрай важливо, щоб батьки розуміли її як неповторну особистість, несхожість з іншими дітьми, визнавали, поважали, підтримували і розвивали її індивідуальні досягнення, були уважними до почуттів, думок, інтересів, бажань, оцінок, мрій тощо.

Є дослідження, де вчені розглядають дитячий малюнок як засіб діагностики розвитку особистості дитини, психологічної атмосфери сім'ї та внутрісімейних стосунків (М. Бурно, О. Дронова, О. Копитіна, О. Потьомкіна, О. Романова, С. Степанова, Г. Хоментаускас та ін.). Вони обґрунтовують ідею підвищення компетентності батьків у сфері дитячого малюнка, пізнання його психологічних, педагогічних та художніх аспектів. Дослідження і практика показують, що батьки в оцінюванні малюнків, головним чином, звертають увагу на рівень зображувальних здібностей та вмінь дитини, аби гарно було намальовано, і зовсім не беруть до уваги їхній психологічний бік. Переважно застосовують однозначні, авторитарні, категоричні і критичні оцінки («вмієш—не вмієш», «красиво—некрасиво»). Спілкування з дитиною, як правило, будують на зауваженнях, прагненні «допомогти», «показати, як треба малювати», «виправити», «внести до­повнення», «продемонструвати дитині свої естетичні переваги». Поліпшити спілкування у цій сфері можливо лише за умови розширення педаго­гічної компетентності батьків, поліпшення розуміння ними цінності малювання і власного малюнка для самої дитини. З цією метою в дошкільних навчальних закладах треба проводити для батьків практикуми на основі дитячих малюнків, формувати уміння «читати їх», розуміти малю­нок як закодований образ «Я» дитини, аналізувати через малюнки дітей свої внутрісімейні стосунки, вчитися їх гармонізувати налагодженням діалогу з дитиною.

Спираючись на кращий досвід сімейного виховання, педагоги переконують батьків, що використання малювання в сімейному дозвіллі сприяє зміцненню і стабільному розвитку позитивних внутрісімейних стосунків, укріпленню сімейних традицій та цінностей, що вже існують в сім'ї, і створенню нових, які становлять образ оновленої сім'ї, визначають характер стосунків у ній (див. кольор. вкл., мал. 82—84).

Отже, продукт дитячої образотворчої діяльності як творче втілення осо­бистого «Я» дитини показує її захоплення, інтереси, хвилювання і проблеми, наприклад, відома ситуація, коли після смерті бабусі п'ятирічна дівчинка намалювала такий виразний її портрет, що всі дорослі члени сім'ї були вражені його зовнішньою схожістю та емоційною глибиною образного втілення: передано риси обличчя, манеру одягатися, характерну поставу, доброту, лагідність, ніжність. Цей малюнок зберігається в сім'ї як свята реліквія, виставляється в дні радості і смутку, об'єднує в родині три покоління.

Педагогічна думка дедалі більше наголошує на тому, що образотворча діяльність дитини в сім'ї не може бути стихійною, якщо ми хочемо, щоб вона виконувала такі важливі суспільні функції. Для її налагодження та організації корисною може бути програма з дошкільної освіти «Крок за кроком в Україні» (авт. Л. Артемова, О. Кульчицька, Н. Голота, Г. Сухорукова). У ній передбачено зміст роботи з образотворчого мистецтва, який дитині доречніше опановувати в умовах родини.

♦ Ознайомтеся з розділом «Творча сфера» цієї програми за виданням: Крок за кроком в Україні: Посібник для батьків дошкільнят та соціальних педагогів/Л. В. Артемова, О. І. Кульчицька, Н. М. Голота, Г. В. Сухорукова; Наук. ред. Л. В. Артемової; За заг. ред. С. Чередниченко. — К., 2003. Зверніть увагу на зміст рубрики «Дитина і родина», де визначено той ху­дожньо-естетичний досвід, який дитина може опанувати в родині природно і непомітно, без спеціальних заходів. Ця програма допоможе вам, майбутні педагоги, у налагодженні педагогічної взаємодії із сім'ями за різними напрямами освітньо-виховної роботи з дітьми, зокрема художньо-естетичними.

Для налагодження співпраці з родинами щодо естетичного виховання і художнього розвитку дітей педагоги дошкільних навчальних закладів насамперед ознайомлюють батьків з тим, як створити в сім'ї умови для занять з образотворчої діяльності. Це можна оформити у вигляді стенду, папки-пересувки, папки-розкладанки. Головне — лаконічно, образно, яскраво, доступно.

♦ Підготуйте самостійну таку візуально-вербальну інформацію. Скористайтеся сучасними порадами з облаштування розвивального середовища для образотворчої діяльності, що є в періодиці, Коментарі до Базового компонен­та дошкільної освіти, або ж публікаціями розділу « Творча сфера» програми «Крок за кроком в Україні».

Зробіть варіативні поради для сімей з різним матеріальним достатком та житловими умовами, акцентуйте, що розвиток дитини визначається не кількістю обладнання, а заохоченням її до творчості і співпраці.