logo
Kniga OTM

Краса природи надихає на творчість

Природа є першим джерелом уявлені, дітей про красу. Ця краса не­скінченна у своєму розмаїтті і багатстві. її можна безкінечно пізнавати, проникаючи в глибини її таємничої живої мови.

Людину створила праця і краса. Почуття краси і любові до природи допомагають людям знаходити прості і точні слова, кольори і фарби для описання своїх емоцій і настроїв, вчать живої художньої мови. З любові до всього живого починається формування людських почуттів, формуван­ня гуманізму.

Природа і мистецтво здавна тісно взаємопов'язані. Однак мистецтво (музика, поезія, живопис) не просто зображає природу, а й відкриває такі її грані, які, на перший погляд, залишаються непомітними. Тим самим воно розширює, поглиблює наші уявлення про красу рідної землі. Мис­тецтво розвиває фантазію, загострює переживання, виховує тонкість, емоційність у сприйнятливості до краси і добра. Отже, мистецтво висту­пає засобом, розкриття краси, поетичності і величі природи, допомагає глибше відчути її красу, пробуджує в наших душах струни художника.

Яку пору року ви найбільше любите?Змалюйте знайомий та улюблений вами пейзаж. Це, мабуть, буде місце, де ви народилися. Що в ньому для вас найдо­рожче ? Які почуття водночас із відчуттям краси розвиває в людині при­рода ?

Як сприймають діти красу природи? Жваво, емоційна, дієво, але по­верхово, не зовсім уважно. При цьому вони досить активні, побачене не лише розглядають, а й ґрунтовно обстежують з усіх боків, намагаються дати йому естетичну оцінку. Дивитись і бачити, помічати в природі красиве — це різні речі. У В. Сухомлинського є оповідання «Конвалії», в якому роз­повідається, що хлопчик хотів зірвати цю прекрасну квітку, а вона йому прошепотіла: «Я маленька, тендітна і слабка. Ти можеш зірвати мене, коли захочеш, але розглянь мене і скажи, яка я красива». Коли хлопчик приди­вився до квітки, серцем і розумом пізнав її красу, він передумав її зривати. Приглядаючись до природи, пізнаючи її закони, дитина дужче відчуває красу, розуміє наскільки вона ніжна і тендітна, починає розуміти її різно­бічну життєву цінність, оздоровчу, естетичну, моральну, таку, що творчо надихає.

Коли запитати у дітей, якого кольору сніг, вони завжди відповідають, що білого. Спостереження показують, що залежно від погоди, стану неба, сонця, температури сніг може бути рожевим, золотаво-рожевим, світло-чи темно-блакитним, діамантовим. Добре, якщо дорослі допоможуть це помітити.

Краса природи надихає на творчість. Від подиву до творчості один крок. Для дитини природа — це не лише предмет милування, захоплення, ра­дощів, а й художня майстерня, де краса природи втілюється в пейзажні малюнки, флористику, ікебану, вірші, художні розповіді.

Лише знання природи, яке розвиває естетичне чуття, робить можли­вою справжню творчість за законами краси. Любов до природи, її одухо­творення, почуття емпатії виступають головними чинниками культури людини, джерелами її творчості.

Розвивайте в собі і в дітях спостережливість, уміння шукати, бачити і помічати красиве в об'єктах і явищах природи. Складайте разом палітри барв «осені, зими, весни, літа», створюйте живописні «портрети» кучеря­вої і плакучої берізки, квітучих кущів, клумб, лугів, лісових галявин тощо.