logo
Kniga OTM

Форми і методи педагогічної взаємодії дошкільного навчального закладу з родинами з питань художньо-естетичного розвитку дітей

Форми і методи роботи дошкільного навчального закладу з родинами з питань розвитку дітей в образотворчій діяльності можуть бути найрізноманітнішими, але не формальними, не традиційними, а такими, що збли­жують дітей, батьків і педагогів. У цьому плані корисними є показові відкриті заняття з малювання, ліплення, декоративної діяльності, художнього конструювання з подальшим обговоренням. Наприклад, педагог може продемонструвати як використовувати ситуації вибору матеріалів і технік зображення для творчого розвитку дитини на так званих тематичних заняттях. (див. рекомендації: Казакова Т. Г. Развивайте творчество у дошкольников. — М., 1985).

Виправдовують себе практикуми для батьків, де аналізуються твори образотворчого, декоративного мистецтва, а також творчі роботи дітей; майстер-класи з навчання батьків різних образотворчих технік та виготовлення іграшок; оформлення рубрики «Зробіть зі своєю дитиною» на стенді «Для вас, батьки». Результати спільної образотворчої діяльності дітей та батьків експонуються на конкурсах і виставках творчих робіт, що приурочуються до сезонних та інших свят у дошкільних навчальних закладах, на батьківських зборах, конференціях, зустрічах за «круглим столом», вечорах запитань і відповідей тощо. Батьків і педагогів зближує спільне розглядання робіт, обмін думками, відзначення художніх досягнень, старань, спільної творчої співпраці з дитиною. Педагоги переймаються почуттями щирої поваги до продукту художньої творчості батьків і дітей, висловлюють захоплення творчою ініціативою, художніми вміннями, оригінальністю тематики.

Особливо зближують дітей, батьків і педагогів свята мистецтва, КВК на мистецькі теми, театралізовані вистави, диспути. Мистецькі свята дають можливість продемонструвати батькам інтеграцію різних видів мистецтва для розвитку дитини, показати як один вид мистецтва підсилює вплив іншого.

Не вичерпали своїх педагогічно-просвітницьких можливостей і залишаються ефективними в роботі групові та індивідуальні консультації. Вони можуть бути усними й письмовими за формою, а за змістом — найрізноманітнішими. Наприклад, як з малечку заохочувати дітей в сім'ї до ліплення підчас приготування виробів із харчового тіста або спеціального тіста для ліплення. Чи, як організувати в умовах сім'ї цікаве малювання дітей, наприклад, із загадкою у дві-три руки. Один учасник виконує малюнок, щоб інші не бачили, і загинає аркуш так, щоб видимою була невеличка частина зображення, другий за цією частиною уявляє і малює свій образ, і так до кінця аркуша. Коли розгортають аркуш, виходить цікава смішна картина, діти з великим захопленням грають у такі ігри зі старшими членами сім'ї. Цікавим для дітей в умовах сім'ї може бути малювання в так званих нетрадиційних і колажних техніках — це може бути малювання гілочками, стеблинками рослин, штампиками з поролону, картоплі, шматочками тканини, нитками, кришками від пляшечок, а також пальцями, долонями, ступнями ніг тощо. Батьки можуть співпрацювати з дитиною, спостерігати, що їй подобається у цій діяльності, звертати увагу на форми відбитків, запитувати, що вони їй нагадують, милуватися приємністю кольорів, пропонувати пояснювати отримані малюнки. Таке малювання виступає як художньо-дослідницька експериментальна діяльність, що розвиває уяву, фантазію, сміливість образотворчих дій, інтерес до самостійних пошуків образів і сюжетів. З дітьми можна розглянути ілюстрації відомої художниці Є. Миронової «Джерельце», розповісти, що вона їх малювала шматочками м'якої ганчірки, прив'язаної до гілочки, це давало можливість зробити виразні плями, зображуючи калину, мальви, бузок, черемху та інші квіти.

В умовах сім'ї є гарні можливості і для засвоєння художніх умінь з аплікації. У технічному плані аплікація трактується як вирізання, викладання і закріплення різних форм на основі. Часто мами чи бабусі оздоблюють нею фартухи, серветки, сукні, виготовляють флористику, букети чи панно із засушених квітів. Дитині дошкільного віку важко вирізати складні форми з цих матеріалів, але експериментувати у викладанні, доборі кольорів, форм, підготовлених дорослими, вона може. Для розвитку художнього сприйняття і зачатків естетичного смаку батьки мають звертати її увагу нате, як колір і розміщення декору поєднуються з основною формою речі, а візерунок надає їй виразності, ошатності.

Багато можливостей має родина для організації художньої праці дітей. Особливе задоволення діти відчувають, коли виготовляють разом з дорослими іграшки з дарунків природи (листя, жолудів, каштанів, гілочок, корінців), з «кишенькових скарбів» (коробочок, ґудзиків, намистинок, стрічок, ниток, кришечок). Важливо тільки ставитися до її витворів з цікавістю та розумінням, виявляти інтерес до її «вдалих знахідок».

Батьки відчувають особливу потребу в консультаціях з питань ознайомлення дітей з образотворчим мистецтвом (живописом, графікою, скульптурою, декоративно-ужитковим мистецтвом). Треба радити по можливості привносити його у свій побут і розповідати дітям про нього. Наприклад, про декоративно-ужиткове мистецтво (сервізи, посуд, килими, скриньки, шкатулки, фігурний посуд тощо), яке повсякчас оточує дитину.

Особливою сторін кою в колі пріоритетних культурних цінностей сім'ї є дитяча художня книжка і різноманітна педагогічна робота з нею. Педагоги радять батькам формувати у дітей ціннісне ставлення до неї як до неперевершеного здобутку людської культури.

Як твір мистецтва книжка не тільки розширює уявлення дитини про світ, збагачує її знання, а й вводить в особливий витончений світ почуттів, переживань, емоційних відкриттів. Завдяки єдності мистецтва слова і графіки дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем, а отже, батьки, працюючи І книжкою, мають розповісти дитині, що вона є спільним мистецьким здобутком творчої діяльності письменника, художника-ілюстратора і поліграфістів-видавців. Дітей особливо цікавлять ілюстрації в книжках. Це один із видів мистецтва, з яким вони вперше стикаються у своєму житті. Батьки помічали, що під час читання книжки дитина прилаштовується так, щоб обов'язково бачити ілюстрації, і паралельно з прослуховуванням тексту самостійно «прочитувати його за картинками». Треба допомогти їй пізнати ілюстрацію як твір мистецтва, показати, що її характер залежить від жанру літературного твору (оповідання, вірш, казка. колисанка, загадка, приказка тощо), від художньої манери ілюстратора.

Педагогічна робота з дитячою художньою книжкою та ілюстраціями в сім'ї може бути найрізноманітнішою за формами і методами організації. Зустрічі з книжкою мають бути святом для дитини, бо це — спілкування з мистецтвом. Щоб влаштовувати щоразу такі свята, батьки мають виявляти педагогічну мудрість і винахідливість. Якщо книжка читається вперше, важливо уважно розглянути з дитиною обкладинку, звернути увагу, що на ній художники, як правило, зображають головних героїв або кульмінаційні ситуації твору. Особливо цінними для розвитку є розповіді батьків і дітей за ілюстраціями. Вони можуть бути сюжетними чи описовими. Краще їх проводити у формі різних ігрових ситуацій. Наприклад, уявне входження дитини в ілюстрацію, що стане поштовхом для роботи творчої уяви, фантазії, активного мислення і мовлення. На основі дитячої художньої книжки в сім'ї можна влаштовувати свята книжки, конкурси, вікторини, розваги.

Сім'я має більше можливостей для ознайомлення дітей з мистецтвом живопису, скульптури, архітектури. Оригінали або репродукції творів живопису, мала скульптурна пластика, рельєфні скульптурні панно використовуються для сучасного інтер'єру дитячої кімнати або куточка. Розповіді батьків про образотворче мистецтво, художників, скульпторів, архітекторів допоможуть дитині глибше пізнати світ здобутків художньої культури. Консультуючи батьків, педагоги дошкільних навчальних закладів переконують, що для художнього розвитку дитини важливо змалечку ознайомлюватися з оригіналами мистецтва. А це можна зробити лише в музеях, на виставках, у художніх салонах. Наприклад, Національний музей образотворчого мистецтва в Києві має спеціально розроблені програми екскурсій і бесід для батьків та дітей про образотворче мистецтво. Об­ласні та районні краєзнавчі музеї мають постійні виставки образотворчого мистецтва та періодично влаштовують авторські виставки художників свого краю. Інтерес батьків до здобутків образотворчого мистецтва започаткує інтерес у дітей. Усе велике починається з малого, особливо інтерес до культурних цінностей людства.

Співпраця із сім'єю у напрямі художньо-естетичного розвитку дітей базується на вивченні і врахуванні у розробленні змісту педагогічної взаємодії багатьох чинників, з яких складаються умови і середовище саморозвитку та соціалізації дитини у родині.

Під час педагогічної практики вивчіть сім'ю і спрогнозуйте просвітницьку роботу з образотворчого мистецтва з нею з урахуванням таких чинників:

тип сім'ї (повна, неповна; з однією, двома дітьми; багатодітна; благо­получна, з негараздами у стосунках; «дітоцентрична», «прагматична» і т. ін.);

стиль виховання в сім'ї (ліберальний, демократичний, педантичний, по­блажливий, авторитарний, контрольний тощо);

цінності, що культивуються в сім'ї (культурні, матеріальні, моральні, естетичні і т. ін.);

економічний стан сім'ї (високий, середній, низький достаток);

становище дитини в сім'ї (повноцінний член сім'ї, «улюбленець», «примирювач», «вередун», «дармоїд», «трудівник», пригнічений і т. ін.);

потенційні можливості дитини (обдарована, з обмеженими можливос­тями, комплексом меншовартості — не рішуча, несмілива, не врівноважена, депривована, з девіантною поведінкою і т. ін.).