Від авторів

Шановні студенти! Ви тримаєте підручник, який супроводжуватиме вас на шляху до професії — вихователь дітей дошкільного віку.

Складовою фаху є глибока любов до дитини, розуміння потреб її духовного світу і грамотне, дбайливе супроводження її образотворчої діяльності, плекання феномену дитячої творчості.

Для того щоб стати успішним та отримувати задоволення від процесу спілкування з дитиною у середовищі образотворчої діяльності, вам потрібна особлива фахова компетентність.

Вона складається з:

• розуміння взаємозв'язку культура — мистецтво — освіта;

• усвідомлення цінності дошкільного дитинства як самоцінного періоду життя людини;

• осмислення дитячої творчості як психолого-педагогічного феномену;

• визначення категорії «краса» як чинника особистісного розвитку дитини;

• уміння розробляти стратегію освітньої роботи, зміст образотворчої діяльності й умови її функціонування для забезпечення комплексного розвитку особистості в ній та за її допомогою;

• уміння визначати й моделювати педагогічну тактику, технологію спіл­кування з дитиною, методики розвитку різних видів образотворчої діяльності та дитини в них;

• постійного прагнення до самовдосконалення себе як творчого, ерудованого педагога.

Ви станете компетентним педагогом, успішним організатором і супро­воджувачем образотворчої діяльності дитини, якщо:

• збагатите свої уявлення про образотворче мистецтво, осмислите його історію як джерело творчих пошуків змісту освітньої програми, розвивальних занять з дитиною;

• зацікавитесь образотворчим мистецтвом як елементом культури людства, чинником розвитку особистості;

• оволодієте художньою практикою: зображально-виражальними мож­ливостями матеріалі техніками зображення у різних видах образотворчого мистецтва (живопис, графіка, скульптура, архітектура, декоративне мистецтво) та особливостями творчого процесу художника в них; осмислите феномен особи художника як зразка креативно поведінки та життєтворчості для дитини.

Це потрібно вам, щоб перейти до активної творчої роботи вже як май­бутнього педагога. Ваша професійна діяльність ґрунтується на осмисленні філософсько-мистецького доробку, зіставленні його з можливостями дитини від одного до шести років, доборі змісту й проектуванні освітньої програми, моделюванні адекватного середовища для розгортання образотворчості, визначенні своєї місії супроводжувача як самої діяльності, так і дитини у ній, розробці інтегрованої особистісно-розвивальної педагогічної технології та методик, за допомогою яких дитина стане суб'єктом краси і творчості. Ви готуєте себе до інноваційної діяльності, атому звикайте до думки, що ви є авторами і створювачами освітніх програм і технологій, адекватних освітнім стандартам для дошкілля.

Ми, автори цього підручника, створили його для вас! Сподіваємося, що ви зрозумієте і сприймете його концепцію, структуру і логіку.

Концепція підручника відпрацьована на основі культурологічного, особистісно-орієнтованого, полікультурного, поліхудожнього, інтегрованого та діяльнісного підходів, за принципами культуро - та природовідповідності, здоров'язбереження з використанням педагогічної спадщини, науково-методичного доробку, досягнень практики організації образотворчої діяльності, власних експериментально-теоретичних досліджень та гіпотез авторів, осмислення сучасних тенденцій у галузі дошкільної освіти, проблем дитинства в сучасному соціумі та прогнозувань перспектив розвитку методики образотворчої діяльності.

Зміст підручника інтегрує дані таких наук, як філософія, естетика, мис­тецтвознавство, психологія, анатомія і фізіологія, педагогіка, дошкільна пе­дагогіка та ін. Цим він реалізує ідею синтезу наук у фаховій підготовці про­фесіоналів дошкільної освіти таких рівнів, як бакалавр, спеціаліст, магістр, здатних до активної та успішної життєтворчості у професії, яку обрали.

Шановні колеги-викладачі! Плекаємо надію на те, що ви сприймете концепцію підручника, адаптуєте його матеріал у своїх технологіях викладання і тим самим реалізуєте головну мету підготовки сучасних фахівців як творців власних успіхів.

Демократичні перетворення в державі і відповідно в системі сучасної вищої освіти України формують нове соціальне замовлення щодо підготовки фахівців, які творчо мислять у своїй професійній сфері.

Творчий розвиток особистості фахівця відбувається завдяки самоосвіті, активному самонавчанню і самовдосконаленню через засвоєння знань у процесі їх проектування, моделювання, структурування, конструювання.

Багаторівнева освіта грунтується на принципах демократизації, гуманізації, інтеграції, фундаменталізації та соціалізації, вона формує погляд на навчальний процес як на підготовку до оволодіння знаннями упродовж усього життя. Особливостями демократизації освіти є переорієнтація її змісту на поглиблене вивчення людини, суспільства, культури, загальнолюдських цінностей. У нашому підручнику реалізація цього аспекту забезпечується через педагогічну взаємодію змістового, методичного, технологічного компонентів.

Гуманізація освіти передусім передбачає зміну поглядів на характер на­вчання, в якому студенти і викладачі виступають повноправними партнерами освітнього процесу, суб'єктами розвитку своїх індивідуальних здібностей та професійності.

Стиль викладу матеріалу підручника, авторські курсиви передбачають творчий діалог учасників навчального процесу.

Інтеграція освіти полягає в оновленні змісту кожної навчальної дисципліни з позицій досягнень більш загальної системи, якою в підручнику постають культура, освіта, мистецтво. Теорія і методика образотворчої діяльності дітей дошкільного віку — це наука, яка інтегрує філософсько-мистецтвознавчі, природничі та психолого-педагогічні знання, що забезпечує фундаменталізацію і глобалізацію професійної підготовки фахівців.

Цей підручник рекомендовано для фахової підготовки бакалаврів дошкільної освіти. Головна мета його — забезпечити підготовку вихователів дошкільних навчальних закладів до реалізації ідеї комплексного розвитку особистості засобами образотворчої діяльності.

У підручнику реалізовано принцип художньої педагогіки — організація розвитку образотворчої діяльності дітей на мистецькій основі. Оволодіння художнім досвідом, сконцентрованим утворах мистецтва, сприяє соціалізації дитини, збагаченню її художньої практики та осмисленню краси в усіх її формах, допомагає пізнати себе і гармонізувати стосунки із соціумом. Однак найціннішим є те, що мистецтво формує культуру людських почуттів, розвиває і збагачує їхню палітру в особистому досвіді самої дитини, є засобом духовного спілкування з однолітками й дорослими, встановлення взаємодії в соціокультурному та природному середовищі.

Предмет курсу інтегрує образотворче мистецтво як форму існування краси, засіб входження дитини у світ культури, унікальний спосіб відкриття і пробудження її «сенсорних каналів», формування перцептивної культури, що становить основу художньо-творчих здібностей та образотворчу діяльність дитини в період дошкілля. Вона організується і функціонує як специфічне образне пізнання дитиною соціуму та себе в ньому, як середовище оволодіння образотворчістю, що надає дитині можливість урізноманітнювати форми комунікації із соціумом, моделювати «картину світу», передавати особисті враження про нього за допомогою різних зображувальних матеріалів і технік, переживати почуття захоплення, радості, здивування, творчого піднесення, самоцінності; позбавлятися небажаних комплексів (страх, нерішучість, невпевненість, меншовартість та інше).

Особистісно-діяльнісний, ціннісний підхід у технології образотворчої діяльності дітей дошкільного віку автори проголошують через тезу: «Образо­творчість як специфічний вид діяльності має допомогти дитині увійти в соціум та бути успішною в ньому».

Він грунтується на таких провідних положеннях:

• діяльність організується як поліхудожня на основі взаємодії та синтезу мистецтв для забезпечення цілісного світосприйняття і самовираження;

• діяльність є засобом розвитку всіх сфер особистості дитини;

• діяльність розглядається в сукупності усіх її структурних компонентів: мотиваційних, операційних, творчих і контрольно-оцінювальних;

• розвиток образотворчої діяльності зумовлений ознайомленням дітей із кращими зразками національного й світового образотворчого мистецтва, творчістю митців;

• дитина є суб'єктом діяльності, автором і власником її продукту;

• педагог є організатором і супроводжувачем діяльності дитини в ній, виступає як співучасник творчого процесу, надихає дітей на творчість, створює проблемно-пошукові ситуації вибору, навчає дітей робити свій вибір та відповідати за нього;

• індивідуальний підхід в образотворчості полягає у визнанні за дитиною права на вибір способу пізнавання світу (логічно-мисленнєвий, художньо-естетичний), зображення його таким, яким вона його бачить і відчуває, у врахуванні індивідуальних особливостей характеру, темпераменту, психічних процесів, здібностей.

Вивчення курсу забезпечує формування саме тих професійних особистісних рис і характеристик, ерудиції та вмінь фахівців, які визначені стандартами вищої педагогічної освіти для освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» спеціальності «Дошкільне виховання» напряму «Образотворче мистецтво». Йдеться про комунікативні, гностичні, діагностико-прогностичні, художньо-компетентнісні, методичні, проектувальні, педагогічно-пропагандистські, контрольно-корекційні, дослідницькі, рефлексивні та інші характеристики.

Зміст у підручнику структуровано за блочно-модульним принципом. Він є способом ефективного навчання й самоосвіти. Блоки-модулі — це самостійні частини цілого. Вони містять конкретну дозу інформації і надають можливість студентам і викладачам як суб'єктам освітнього процесу встановлювати логічні діалектичні взаємозв'язки між частинами курсу, уникати тавтології та інформаційного перевантаження. Полегшується процес здійснення контролю знань і рівнів професійного розвитку фахівців. Модулі дають змогу ефективно організовувати самостійну роботу студентів, адже передбачають їхню активність, спонукають до саморозвитку особистості, самовивчення, самоаналізу, самооцінки і самоконтролю. Для цього зміст блоків-модулів супроводжують виділені курсивом «сигнальні речення». Вони спрямовують мислення, орієнтують на пошук інформації та виконання завдань.

Розпочинається курс з мистецтвознавчого блоку «Поліфункціональність образотворчого мистецтва як основа реалізації особистісно-орієнтованої мо­делі організації образотворчої діяльності дошкільнят», де у студентів форму­ються системні знання про специфіку відображення світу в образотворчому мистецтві, його функції в соціумі, види, жанри та засоби виразності візуальних мистецтв: живопису, графіки, скульптури, архітектури та декоративного мистецтва, оволодівають способами їхнього мистецького та психолого-педагогічного аналізу, навчаються визначати критерії, показники, за якими можна встановити цінність творів образотворчого мистецтва для сприймання дітьми дошкільного віку і здійснити добір змісту для образотворчої діяльності та освітньої про грами розвитку дитини в ній.

Модуль «Теоретичні основи образотворчої діяльності дітей» висвітлює анатомо-фізіологічні особливості та психологічні механізми розвитку об­разотворчої діяльності дітей, загальні засади методики образотворчої діяльності. Домінантою в цьому модулі є проблема розвитку творчості дітей в зображувальній діяльності. Студенти вивчають роль інтересу, діалектику зображувальності і виразності у розвитку образотворчої діяльності.

У модулі «Організація образотворчої діяльності дітей» дається характе­ристика видів образотворчої діяльності та їхній взаємозв'язок у процесі створення художніх образів. Тут студенти дізнаються про сучасні альтернативні програми навчання дітей образотворчої діяльності, форми, методи й прийоми розвитку дитини в ній. Важливою проблемою, що висвітлюється в цьому модулі, є організація освітньо-розвивального середовища для образотворчої діяльності в сучасному дошкільному навчальному закладі.

У модулі «Методика і педагогічні технології розвитку особистості дитини в процесі образотворчої діяльності» студенти усвідомлюють процес створення педагогічної технології розвитку особистості в різних видах образотворчої діяльності, ознайомлюються з конкретними методиками розвитку в дітей здібності сприймати красу в різних її формах, організації різних видів образотворчої діяльності в групах раннього і дошкільного віку, вивчають індивідуально-типологічні вияви дітей у процесі спілкування з творами мистецтва та художньої творчості.

Модуль «Вихователь як організатор, супроводжувач і співучасник обра­зотворчої діяльності дітей» забезпечує ознайомлення студентів з альтерна­тивними підходами до визначення педагогічної стратегії і планування образотворчої діяльності. Студенти осмислюють проблему забезпечення перспективності й наступності в організації образотворчої діяльності в дошкільному навчальному закладі і початковій школі, визначають способи і напрями роботи із сім'єю, аналізують зміст й організацію пошукової діяльності в галузі естетичного виховання та образотворчої діяльності, визначають власний шлях в інноваційних науково-дослідних пошуках.

Наприкінці кожного модуля подано: систему творчих завдань для студентів, завдання та запитання для контролю і перевірки знань з модуля, літературу.

Сподіваємося на вашу активну і самостійну творчу роботу. Бажаємо успіхів у професійному зростанні для щастя наших дітей. З повагою до вас авторський колектив.

Модуль 1

Поліфункціональність образотворчого мистецтва

як основа реалізації особистісно-орієнтованої

моделі організації образотворчої діяльності

дошкільнят

1.1. Культура, мистецтво й освіта - взаємовпливові чинники розвитку особистості в образотворчій діяльності

Культура як феномен

Вихідними теоретичними положеннями у створенні особистісно-орієнтованих програм і педагогічних технологій організації образотворчої діяльності дошкільнят є взаємозв'язок між поняттями «культура» — «мистецтво» — «освіта».

Спробуємо осмислити кожне з понять і визначити проблему діалектичного (взаємопроникного, динамічного) зв'язку між ними. Якщо це зробити, то ми зрозуміємо філософію сучасної освіти і зможемо стати активними співучасниками цього процесу, впроваджувачами ідей особистісно-орієнтованого навчання у практику образотворчої діяльності дошкільнят.

Сучасна педагогіка оперує поняттям культура як категорією формування людини дитинстві. Індивідуально-творчий розвиток особистості неможливий поза зв'язком понять «дитина» і «культура». Саме культура виступає чинником зв'язку між соціальним та генетичним в особистості і формує людину як члена цивілізованого суспільства.

Державні документи й стандарти дошкільної освіти визначають культуру як одну зі сфер життєдіяльності особистості, як спосіб входження дитини у світ, комплекс специфічних способів і форм соціальної інтеграції дитини, регуляції нею власної поведінки та діяльності, як концентрований досвід особистості, який підносить її свідомість, збагачує почуття, дає практичні вміння.

З позиції релігії, духовності, основу культури утворює «культ» (від лат. cultus — шанування), один з головних елементів релігії; до «культу» належать дії (рухи тіла, читання або співання певних текстів та ін.), які виражають релігійне поклоніння або закликають «сили» Бога на допомогу здійснювачам цих дій; «культом» вважають надмірне звеличення чогось або когось (культ особистості); існує поняття «культ предків» (віра в їхню здатність впливати на життя нащадків) [Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. — М., 1983. — С. 668]. Філософія «культу» є головною частиною духовного спадку П. Флоренського. У його розумінні «культ» — місце зустрічі двох світів (матеріального й духовного, реального й потойбічного, внутрішнього й зовнішнього) [Флоренский П. А. Иконостас: Избр. труды по искусству.— СПб., 1993].

Звертаючись до одвічного смислу слова «культура», М. Реріх розшифрував його як «шанування світла» («культ» — шанування, «Ра» — сонце) і дав похідні визначення культури: шанування світла, любов до людини; сполучення життя й краси, синтез підвищених і витончених досягнень; зброя світла, порятунок, двигун, серце [Рерих Н. К. Врата в будущее. — Рига, 1991].

Коли розглядати термін з позиції «cultura» (від лат. — оброблення, ви­рощування, виховання), стає зрозумілим зв'язок культури і цивілізації. Простежується ідея зовнішнього впливу на людину, ідея «культивування» [Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.-.М. Прохоров. — М., 1983 р. Можна сказати, що культура є змістом цивілізації, а цивілізація є формою існування культури.

♦ Подумайте над цим і доведіть, що освіта є елементом культури й ознакою цивілізації.

А тепер давайте згадаємо такі принципи освіти й виховання, як природовідповідність та культуровідповідність. їхнє осмислення є важливим для педагога — організатора образотворчої діяльності дітей дошкільного віку. Реалізація принципу природовідповідності в педагогічній технології означає, що педагог має розуміти процес становлення людини як розкриття її сутнісних сил (існує індивідуальна генетична програма розвитку особистості). Принцип культуровідповідності потребує визнання того, що становлення людини відбувається через засвоєння нею певних навичок і форм життєдіяльності під впливом сім'ї та суспільства (створюється певна соціокультурна програма розвитку особистості). Таким чином може відбуватися осмислення взаємозв'язку між культурою та освітою.

Кожна людина є «людиною культури», власної специфічної культури, яка змінюється в часі й просторі.

♦ Спробуйте, наприклад, осмислити себе як носія певної культури і поміркуйте над поняттям «творча особистість».

Творча особистість виявляє себе в тому, що вона переймає і засвоює елементи іншої культури, осмислює їх і перероблює в елементи власної культури. Розгортаються процеси освіти й самоосвіти, відбувається саморух особистості як явища культури.

У науці склалося уявлення про культуру як специфічний світ, який створює людина, щоб підтримати себе у своєму штучному людському існуванні; не необхідна складова людини, її друга природа, не менш важлива, ніж її біологія чи фізіологія. Не можна об'єктивно сказати щось про людину без осмислення суті її особистої культури і тих механізмів, які по­роджують її природу.

В освіті як явищі сучасної цивілізації відбувається орієнтація на індивіда, розвиток особистості. Поряд з цим існує проблема взаємозв'язку освіти й культури.

♦ Знайдіть цей взаємозв’язок з огляду на різні визначення культури. Поміркуйте також над поняттям «цивілізація», знайдіть приклади з історії цивіліза­цій і визначте проблему взаємозв'язку у поняттях «культура» й «цивіліза­ція». Спробуйте описати свої роздуми у вигляді «есе» (від фр. essai — досвід, начерк, нарис) на тему: «Освіта: цивілізація чи культура» /Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. — М., 1983. — С. 1552].