Методика декоративного малювання у різних за віком групах

Підготовча робота розпочинається у молодших групах. Наприклад, у групах раннього віку педагог розглядає з дітьми орнаментовані предмети. За допомогою фольклору зосереджує увагу на них, викликає емоційний відгук, залучає до дій з ними, розвиває сенсорику, відчуття кольору і рит­му, пропонує «погратися з фарбами» на смужці паперу. У грі діти вчаться працювати з кольором, засвоюють орнаментальний ритм. Вони малюють у смузі пальчиком («ягідки», «горішки»), фломастером хвилясті лінії («клу­бочки», «черв'ячки»), створюють «сітчастий» орнамент («килимок», «тканина», «носовичок», «скатертина»). Для прикрашання дітям можна дати геометричні форми і назвати їх образно «поясок», «хустина», «доріжка»,

У середній групі розпочинається цілеспрямована робота з декоратив­ного малювання.

Програма навчання передбачає формування уявлень про узор, розпис та їхнє призначення, навчання складати прості візерунки і прикрашати ними предмети і зображення, виховання основ естетичного смаку (розу­міння гармонії кольору, взаємозв'язку форми й оздоблення), інтересу до декоративного мистецтва, бажання займатися декоративним малюванням.

Педагог використовує предмети народних художніх промислів. На­приклад, різьблення по дереву Закарпаття й Прикарпаття, кераміка Опішні, решетилівські вишивки. Він планує цикл занять. Наприклад:

1. Розглядання предметів народних художніх промислів з метою фор­мування інтересу до оздоблення, бажання навчитися малювати красиві візерунки. Це заняття можна провести як «пізнавальні хвилинки» в по­всякденній діяльності (до 15 хвилин).

2. Мистецтвознавча розповідь педагога про конкретний художній про­мисел з метою надання дітям інформації про його особливості, творчий процес майстра (заняття фронтальне до 15 хвилин).

3. Бесіда «Що таке візерунок» з метою формування уявлень про орна­мент і його виражальні можливості, виховання бажання навчитися його малювати.

4. Заняття фронтальне з малювання елементів за мотивами різьблення по дереву з метою навчання малювання елементів простим прийомом «притисканням пензля». Треба взяти аркуш формату А4, поділити його навпіл горизонтально і розрізати, затонувати «під світле дерево», колір для малювання — коричневий. Метод навчання — співтворчість, вправи дітей. (Тривалість заняття — до 20 хвилин).

5. Заняття фронтальне з малювання узору за мотивами різьблення по дереву з метою навчання складання елементів у візерунок. (Смуга тонова­на «під дерево», 25 х 5, колір для малювання — коричневий. Основний елемент — квітка.) Дітям, що швидко й успішно виконали завдання, мож­на запропонувати «тичок» для виконання ритмічних крапок уздовж сму­ги по краях, не обмежуючи візерунка (він не повинен мати кінця).

6. Заняття з прикрашання простим узором «тарелі» (площинної фор­ми) або коробки (скриньки), шкатулки, яку зробили діти старшої групи в техніці конструювання з паперу. Мета заняття — навчання основ компо­зиції візерунка на предметі. Позитивним є внесення дитиною ритмічних крапок за допомогою «тичка» самостійно з метою збагачення орнамен­тальної композиції.

7. Заняття з малювання «Кицьчин дім». Будинок можна прикрасити різьбленим орнаментом.

Приблизно за такою схемою педагог проектує цикл занять на основі орнаменту Опішні або решетилівських вишивок. Педагог постійно нага­дує дітям про доцільність використання декоративних елементів для при­крашання у предметних, сюжетних малюнках, зліпках.

У старшій групі педагог продовжує формувати у дітей уявлення про візерунок і розпис як спосіб декорування предметів та їхніх зображень у малюнку, зліпку, виробах з паперу, дерева тощо. Діти вчаться малювати більш складні композиції, які складаються з головних й додаткових еле­ментів за мотивами народних розписів. Педагог залучає дітей до вивчен­ня законів прикрашання одягу, посуду, меблів, споруд, предметів побуто­вого призначення; закріплює психологічну установку на використання декору в інших видах зображувальної діяльності з метою вдосконалення виразності образу. Діти отримують можливість здійснити вибір змісту влас­ного візерунка. («Ти можеш спробувати скласти візерунок за мотивами народних орнаментів і розписів, за природними формами, які спостері­гаєш довкола, або за власною фантазією. Подумай і зроби це. Де можна використати цей візерунок?»).

Спілкування розгортається з використанням виробів народних ху­дожніх промислів та декоративних ужиткових предметів. Наприклад, різьблення по дереву Закарпаття й Прикарпаття, кераміка Опішні, реше­тилівські вишивки, петриківський художній розпис. На матеріалі петриківського розпису педагог планує цикл занять. Наприклад:

1. Розглядання предметів петриківського художнього промислу. Основ­на мета: пробудження інтересу, бажання навчитися малювати красиві квіти, складати візерунки й прикрашати ними предмети і зображення.

2. Мистецтвознавча розповідь педагога про петриківський художній промисел з метою надання інформації про його особливості, творчий про­цес та манеру окремих майстрів.

3. Заняття з малювання простих допоміжних елементів петриківсько­го розпису з метою опанування техніки малювання різними способами (пальчиком, трісочкою, тичком). Основний;методичний прийом — співтворчість педагога і дітей. Елементи добираються безпосередньо з роз­пису на предметі або репродукції. Педагог обговорює з дітьми можливий спосіб, техніку малювання, пропонує спробувати разом з ним. Діти мо­жуть малювати один елемент низкою як «таблицю».

4—6. Заняття з малювання головних елементів петриківського розпису — квітів «цибулька», «ржа», «пірчасте листя». Оволодіння техніками «пере­хідного мазка», «гребінчик», «зернятко», «горішок». Доповнення таблиці допоміжних елементів головними.

7. Складання узору за мотивами петриківського розпису в смузі. Дітям можна запропонувати репродукції петриківського розпису або «таблиці», які вони виконали на попередніх заняттях.

8. Прикрашання узором посуду, меблів, одягу, споруд за мотивами пет­риківського розпису.

9. Заняття малюванням як ілюстрування українських народних казок з використанням мотивів петриківського художнього розпису.

Педагог пропонує дітям художньо-дидактичну гру «Де народні майст­ри візерунки знайшли?». Вона націлює їх на творчий пошук змісту май­бутніх узорів у природі, серед природних форм. Діти можуть намалювати ці природні форми, скласти «Таблицю візерунків природи». Педагог ма­лює з дітьми разом на альбомних аркушах паперу. У такий спосіб він оз­найомлює дітей з різними способами (техніками) малювання квітів, лис­тя, ягід, трав, комах, бабок, сніжинок і таке інше.

Доцільно провести заняття «Які бувають візерунки?» з демонстрацією педагогом власних п'яти—семи варіантів візерунків з реалістичними при­родними мотивами, а потім заняття з декоративного малювання з твор­чим завданням «Візерунки пір року». На цьому занятті педагог пропонує дітям на вибір тоновані (згідно з кольорами різних пір року) смуги розмі­ром 25 х 5. Діти пригадують, що буває в природі восени, влітку, взимку, навесні, і складають відповідний візерунок з назвою «Візерунок красуні Весни», «Візерунок Зимоньки-Зими», «Візерунчасті дарунки Осені», «Візе­рунки Красного Літа».