Заняття як форма організованого навчання образотворчої діяльності та їхні види
Формою організації образотворчої діяльності є заняття. Це особлива форма спілкування педагога з дитиною, яка традиційно вважається формою організованого навчання.
У контексті особистісно-орієнтованого навчання перед педагогом стоять завдання:
• розвинути у дітей інтерес до навколишньої дійсності, до активних пошуків форм та засобів її відображення і творіння за допомогою художньої практики;
• навчити дітей естетичного сприймання світу: природи, її об'єктів та явищ, предметів, мистецтва, людей і стосунків між ними, себе самого як активну й успішну особистість, творця краси та художника;
• Прилучити дитину до світу мистецтва, активного оволодіння зображальними матеріалами, техніками створення зображень, способами творчих дій;
• реалізувати програму збереження здоров'я і формування в дитини позитивної налаштованості на світ, гармонізації стосунків з ним за допомогою краси, художньої практики, творів мистецтва.
Взагалі будь-яке спілкування педагога з дітьми можна назвати «заняттям», адже воно передбачає пряме чи непряме навчання, освіту, розвиток. Освітнє, навчальне, корекційно-розвивальне, арт-терапевтичне спілкування передбачає певні форми організації дітей:
• індивідуальне;
• групове;
• фронтальне.
Індивідуальне спілкування є діалоговою формою, яка є доцільна під час спостережень у довкіллі («Пошукаймо красу разом»), розглядання побутових предметів, об'єктів природи, арт-об'єктів (творів мистецтва, продуктів творчості дитини); проведення зображальних вправ та експериментування з матеріалами.
Групове спілкування переважно є формою спільних вправ, дій, спрямованих на уточнення знань та осмислення способів дій. Педагог об'єднує кількох дітей у групу з власної ініціативи (наприклад, помітивши типові особливості у способах дій із зображальним матеріалом), за ініціативою та бажанням дітей (наприклад, у спілкуванні з обдарованими дітьми).
Фронтальне спілкування передбачає роботу вихователя з усією групою дітей (наприклад, введення нового інформаційного та зображального матеріалу, способу, виду художньої практики; творчі проекти, діагностика досягнень дітей).
Особистісно-орієнтована модель освіти потребує адекватних підходів до класифікації занять образотворчою діяльністю. Головна вимога до них — забезпечення діалектичного зв'язку свідомості і діяльності, реалізація поліфункціонального, інтегрованого підходу.
На заняттях діти опрацьовують тему, запропоновану вихователем (нова інформація, уточнення відомого, пошук власного способу розв'язання), або творчо реалізують набуті навички та вміння у самостійно обраній темі.
Тил заняття зумовлений його метою: діагностичне, інформаційне, корекційно-розвивальне (закріплювальне, уточнювальне), творчо-реабілітаційне (арт-терапевтичне).
Базовий компонент дошкільної освіти та особистісно-орієнтований підхід в освіті й вихованні дитини передбачають діалектичний зв'язок розвитку її образотворчої діяльності з активним ознайомленням з теорією та практикою образотворчого мистецтва, особою художника як зразка креативно) поведінки.
Тому за характером діяльності та змістом можна розрізняти такі заняття:
• теоретичні (мистецтвознавчі);
• практичні (зображальні);
• комбіновані (взаємозв'язок художньої теорії та естетичної практики);
• комплексні, інтегровані (ґрунтуються на синтезі та взаємодії мистецтв).
Теоретичні заняття головною метою мають введення дитини у світ мистецтва, ознайомлення з поняттям «мистецтво», його видами та жанрами, творчим процесом та інше. Ці заняття проводять з раннього віку, розглядаючи з дітьми арт-об'єкти (іграшки, книжки, твори мистецтва), розповідаючи про них (мистецтвознавча розповідь); розгортаючи бесіду (мистецтвознавча бесіда), художньо-дидактичну гру або арт-терапевтичну сесію («Художній салон», «У музеї скульптур», «Подорож у картину», «Народна іграшка», «Що таке архітектура»).
Педагогу важливо вміти адаптувати мистецтвознавчу інформацію і створювати цікаві та зрозумілі для дитини казки, легенди, історії про мистецтво взагалі, про окремий вид мистецтва, жанр, твір, про художника (наприклад, «Казка про художника, який любив море», «Казка про братів-скульпторів», «Майстер і предмети», «Про Художника і Красу»),
На цих заняттях педагог є транслятором інформації, він спонукає дітей до осмислення її та обговорення, активного діалогу в різних його формах (з педагогом, з іншою дитиною, з твором мистецтва; об'єктом, зображеним утворі).
Практичні заняття передбачають «Активне занурення дітей у світ художньої практики»: зображальних матеріалів, способів художньої обробки матеріалів, дій із зображальними засобами, обладнанням та устаткуванням для цієї діяльності. На цих заняттях педагог транслює дитині іншу інформацію: про матеріали та способи роботи з ними. Він посилається на образ художника і власними діями демонструє дитині зразок креативної (творчої) поведінки. Наприклад, «Давайте подумаємо разом: як художник осінь малював», «Де народні майстри візерунки шукали», «Як скульптор у глині майбутню скульптуру побачив». Діти ознайомлюються з різними зображальними техніками, матеріалами та способами дій з ними. Педагог спонукає дітей з раннього віку до активного маніпулювання фарбами, крейдочками, фломастерами, олівцями, глиною, воском, тістом, ігровим будівельним матеріалом, папером, тканиною, викидним матеріалом (коробки, клаптики, ґудзики, баночки), природним матеріалом (пір'я, камінці, черепашки-мушлі, гілки, коріння, сухостій, кора). Також він запрошує дітей до спільних з ним дій для усвідомлення складніших технік (наприклад, ори-гамі, витинання, вишивання, флористика, інтарсія, плетіння).
Комбіновані заняття є особливим типом організованого навчально-розвивального спілкування педагога з дітьми. Вони поєднують у собі теоретично-мистецтвознавчу та практично-творчу частини. Наприклад, діти уточнюють уявлення про жанр пейзажу і розглядають репродукції пейзажних картин, обговорюють, обмінюються думками про виражальні засоби, колір, композицію, здійснюють «Подорож у картину» і виконують ігрові вправи на розвиток уяви, образного мислення, переживання естетичних емоцій, відтворюють у власній уяві творчий процес художника. Практичну частину заняття можуть становити вправи на змішування кольорів, наприклад, «Кольори золотої осені», «Кольори пізньої осені», «Осіннє небо», або «Малюємо осінні дерева». Можна запропонувати творчу роботу: «Малюємо пейзаж». Комплексні (інтегровані) заняття надають педагогу можливість розвивати у дітей цілісне, категоріальне світосприймання, а дітям — формувати узагальнені способи дій, цілісні уявлення про мистецтво як форму існування краси, про художню практику як спосіб пізнавання світу та його освоєння.
В організації занять цього типу педагог виходить із психологічної установки: «Усе, що ти бачиш, відчуваєш, переживаєш, можеш передати за допомогою різних зображально-виражальних засобів (на площині, в об'ємі, звуками, рухами, мімікою, жестом). Ми можемо скористатися матеріалами, способами, техніками». Наприклад, метелик! Його можна побачити, розглянути, уявити, простежити його розвиток; його можна намалювати (теж різними способами); виліпити з глини, пластиліну, воску, тіста, зробити в аплікаційній техніці, оригамі; метелика можна показати танцюючи; можна зробити костюм «Метелик», можна вигадати казку, історію, віршик, загадку. Комплексні заняття перетворюються на цікаві розважальні вистави, шоу, перфоманси, арт-терапевтичні сесії і забезпечують повною мірою ідею поліфункціонального особистісно-розвивального підходу, створення поліхудожнього середовища в дошкільному освітньому закладі. На цих заняттях педагог є активним учасником процесу співтворчості.
За видами художньої практики розрізняють такі заняття:
• малювання;
• ліплення;
• архітектурна діяльність;
• декоративна діяльність.
Малювання (техніки живопису і графіки). На цих заняттях діти ознайомлюються з різними способами створення малюнка, зображальними матеріалами, приладдям, техніками.
+ Зверніться до змісту Модуля І. Пригадайте головні техніки живопису (рисунок, кольорова пляма, мазок) та графіки (рисунок, лінія, штрих, відбиток). Визначте техніки, доступні дітям.
Класифікація видів занять з малювання може бути різною. Наприклад, предметне (малювання предметів), сюжетне (передавання сюжету, дії, стосунків), декоративне (малювання орнаменту та декорування предметів). Кожен з видів малювання має свою специфіку, конкретну мету, низку завдань (програмовий зміст). Вони пов'язані з оволодінням виражальними засобами. Наприклад, предметне малювання «спеціалізується» на опануванні дитиною форми як зображально-виражального засобу, сюжетне — на композиції, декоративне — на декорі [колір, стилізація, орнамент (візерунок), розпис]. Взаємозв'язок видів малювання визначає принцип побудови педагогічної технології розвитку самого малювання та особистості дитини в цьому виді образотворчої діяльності. Створення виразного малюнка є показником естетичної культури дитини, В інтелектуально-естетичного розвитку, соціалізації, активної позиції в соціумі, художньої творчості.
Класифікацію видів малювання можна здійснити відповідно до жанрів мистецтва. Наприклад, до живопису: пейзаж, портрет, натюрморт, побутовий жанр малювання, за змістом літературно-фольклорних творів заняття організуються як малювання об'єктів і явищ природи, предметів та об'єктів соціуму, людей і стосунків між ними, ілюстрування літературних творів. За такою класифікацією специфіку педагогічної технології визначатиме особистісний, природо- і культуровідповідний, поліхудожній підхід, тісний зв'язок з теорією образотворчого мистецтва та художньою практикою. Важливою умовою виступатимуть художньо-естетична культура та компетентність педагога у сфері образотворчого мистецтва, його внутрішній світ, спрямування та здатність відчувати і розуміти тонкощі духовно-емоційного аспекту творчого процесу художника і дитини дошкільного віку.
Ліплення (техніки скульптурного зображення). На цих заняттях діти ознайомлюються з іншою категорією світосприймання, пізнавання та відображення дійсності. Ідеться про створення об'ємного зображення за допомогою пластичних матеріалів. Колір вже не відіграє такої важливої ролі, як у малюванні, тому провідними матеріалами, з якими працює дитина, стають глина, віск, тісто, пластилін, а також сніг, пісок, пап'є-маше.
♦ З матеріалу Модуля 1 пригадайте основні способи виготовлення скульптур, матеріали, якими працює скульптор, та здійсніть добір змісту для освітньої програми дошкільнят.
Заняття ліпленням теж можна класифікувати як предметне, сюжетне, декоративне. У кожному з них є провідна педагогічна мета: оволодіння певним виражальним засобом (форма, композиція, декор).
Взаємозв'язок видів зумовлює результат діяльності — створення виразного образу. Ця класифікація «обслуговує» діяльнісний підхід у педагогічній технології організації ліплення.
Діяльність ліплення можна розгорнути як «заняття скульптурою». На таких заняттях діти ознайомлюються з мистецтвом скульптури, видами скульптури, матеріалами, особою скульптора, його майстернею, обладнанням і творчим процесом.
Діти навчаються створювати скульптури з різних матеріалів (пластичних, твердих, напівтвердих, зі снігу, льоду), реалістичні та абстрактні, скульптури, які зображують людей і тварин. Діти можуть діяти за мотивами «пластилінових мультиків:». Головним способом виготовлення скульптур є пластин ний, або скульптурний (він передбачає ліплення з цілого). Оволодіння цим способом супроводжується розвитком фантазії дитини, уяви та цілісного категоріального світосприймання.
Конструктивний спосіб дає змогу виготовити скульптуру по-іншому, складаючи її в ціле з окремих частин (пригадайте технологію «кубізму»). Скульптуру в такий спосіб можна виготовити, наприклад, з викидного матеріалу, ігрового будівельного («Робот», «Прибульці»), природного («Лісовичок»). Скульптуру можна виготовити за технологією «лиття» (наприклад, з воску або залити водою форму та заморозити її; з гіпсу у формі).
Комбінований спосіб допомагає дитині виготовити виразну скульптуру, адже поєднує в собі пластичний і конструктивний — як «головне» і «додатки».
Класифікація занять скульптурою: «людина», «тварина», «символ — знак».
На архітектурно-конструкторських заняттях діти ознайомлюються з мистецтвом архітектури, оволодівають способами створення різних споруд, матеріалами, творчістю архітектора-проектувальника. Діти конструюють з ігрового будівельного матеріалу, макетують з паперу, природного та викидного матеріалу, проектують (малюють будинки та споруди). Розрізняють: діяльність за планом, за умовами, за схемою, творчий проект.
Заняття декоративною діяльністю є особливим видом художньої практики. Діти ознайомлюються з призначенням декоративного мистецтва, його змістом, матеріалами, творчим процесом майстра. Класифікацію занять можна здійснити за видом художньої практики: декоративне малювання: декоративне ліплення; аплікація; вишивання; плетіння; оригамі; печворк та інше.
Декоративна діяльність спрямовується педагогом на виготовлення красивого предмета побутового призначення.
Заняття декоративною діяльністю розгортаються за такими напрямами: робота з орнаментом, виготовлення предметів, декорування предметів.
♦ Зверніться до Модуля 1, в якому подано характеристику цього мистецтва.
Спробуйте дібрати зміст для освітньої програми дошкільнят.
У ній діяльності діти створюють предмети, тому класифікацію видів занять можна дати за утилітарним принципом:
посуд; сувеніри; одяг для ляльок; предмети прикрашання інтер'єру (панно, фриз, скульптура, меблі, аранжування квітів); прикраси (біжутерія).
Декоративна діяльність пов'язана з оформленням помешкання, дизайном, виготовленням сувенірів-подарунків, прикрашанням людини, естетичним оформленням її життя, створенням гарного настрою. Вона має тісний зв'язок з народними промислами та ремеслами.
Класифікацію видів занять можна дати за формою їхньої організації: гра, екскурсія, праця; арт-терапевтична сесія.
За провідним методом заняття розглядають як: споглядання; занурення; мистецтвознавчу розповідь; мистецтвознавчу бесіду; художньо-дидактичну гру; вправи-експериментування з матеріалами; вправи у способах дій і техніках; творчий проект.
В інноваційних пошуках щодо спрямування традиційних форм організації образотворчої діяльності до відповідності особистісно-орієнтованій моделі освіти, в розробках нових форм спостерігається тенденція до реалізації гуманістичного, поліхудожнього, природо- і культуровідповідного принципів освіти, активності дитини та збереження її здоров'я. Набувають популярності інтегровані, комплексні, бінарні заняття, заняття з елементами музейної педагогіки, арт-терапевтичні сесії, спільні з вихователем творчі проекти.
Специфіку організації образотворчої діяльності (у будь-якій формі) сьогодні визначають:
• спрямованість на розвиток світобачення, світоперетворення і формування емоційно-естетичної власної «картини світу»;
• активне розкріпачення, розслаблення дитини, зняття психічного напруження, визволення емоцій;
• активна співтворчість педагога і дітей у поліхудожньому середовищі;
• активна участь психолога дошкільного освітнього закладу, батьків в організації образотворчої діяльності дітей, її процесі та результаті.
Для реалізації мети особистісно-орієнтованої моделі освіти педагог має вивчати особливості та унікальні можливості кожної з означених форм організації образотворчої діяльності дітей, вміти майстерно користуватися ними і визначати власну позицію в кожній з них.
Спробуйте визначити «золоті правила» позиції педагога в особистісно-орієнтованій моделі образотворчої діяльності. Наприклад:
• бути не «над» дитиною, а поряд, разом з нею у сприйманні, усвідомленні, розумінні, визначенні та відображенні «картини світу»;
• навчання розгортається на підґрунті потреб дитини в ньому;
• дитина — головна фігура освітнього процесу, вона висловлюється і діє першою.
- Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі
- Від авторів
- Освіта як елемент культури
- Мистецтво як елемент культури, її знак та символ
- Інтегрований підхід до проектування технології образотворчої діяльності
- 1.3. Види і жанри образотворчого мистецтва як джерело змісту образотворчої діяльності дошкільнят
- Підходи до класифікації видів мистецтва
- Зображальність і виражальність у мистецтві
- Художній образ у мистецтві
- Графіка
- Жанри живопису
- Скульптура
- Архітектура
- Декоративне мистецтво
- Народні художні промисли
- Сувенір
- Театрально-декораційне мистецтво
- Оформлювальне мистецтво
- Синтез мистецтв
- Рекомендована література:
- Запитання і завдання для контролю
- 2.2. Поняття про художньо-творчі здібності і їхній розвиток у дітей Здібності і задатки. Анатомо-фізіологічні особливості розвитку здібностей. Структура образотворчих здібностей
- Психолого-педагогічні дослідження проблеми розвитку образотворчих здібностей
- Роль навчання в розвитку здібностей
- Періодизація розвитку образотворчих здібностей в переддошкільному і дошкільному віці
- Проблема художньої творчості
- Динаміка розвитку творчих здібностей дітей в образотворчій діяльності
- 2.3. Розвиток у дітей інтересу до образотворчої діяльності Роль інтересу в навчанні дітей образотворчої діяльності
- Психолого-педагогічна характеристика інтересу до образотворчої діяльності, його особливості
- Способи формування у дітей інтересу до образотворчої діяльності
- 2.4. Образотворча діяльність як чинник та середовище розвитку особистості дитини Образотворча діяльність в особистісно-орієнтованій моделі освіти
- Поліфункціональність образотворчої діяльності як основи різнобічного розвитку особистості дитини
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю
- Модуль з Організація образотворчої діяльності дітей
- 3.1. Види образотворчої діяльності та їхній взаємозв'язок
- Характеристика видів образотворчої діяльності
- Взаємозв'язок видів образотворчої діяльності
- 3.2. Варіативні програми навчання дітей образотворчої діяльності Характеристика державних програм
- «Малятко». Програма виховання дітей дошкільного віку (1999)
- Сучасні альтернативні програми «Українське дошкілля». Програма виховання дітей у дитячому садку (1991)
- Програма «Крок за кроком в Україні» (2003)
- Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «я у світі» (2008)
- Парціальні (спеціалізовані) програми
- «Ладки». Програма формування основ гуманістично спрямованої активності особистості в дошкільному віці (1992)
- Програма естетичного виховання дітей 2—7 років «Краса. Радість. Творчість» (2005)
- Художньо-екологічна програма з образотворчого мистецтва для дитячих дошкільних закладів та навчально-виховних комплексів «Природа і художник» (2006)
- 3.3. Організація особистісно-розвивального середовища для образотворчої діяльності
- Вихідні положення про організацію середовища, сприятливого для розвитку дитини в образотворчій діяльності:
- Модель особистісно-орієнтованого середовища для розвитку образотворчої діяльності:
- Принципи організації середовища для особистісного розвитку дитини в образотворчій діяльності:
- 3.4. Форми організації образотворчої діяльності Форми організації роботи з образотворчої діяльності в умовах повсякденного життя
- Самостійна образотворча діяльність (сод) та її організація
- Заняття як форма організованого навчання образотворчої діяльності та їхні види
- 3.5. Методи і прийоми педагогічного супроводження образотворчої діяльності дітей Вихідні положення питання про методи і прийоми розвитку особистості дитини в образотворчій діяльності:
- Види методів і прийомів та їхня характеристика
- Інтеграція методів і прийомів для реалізації педагогічної мети в різних технологіях освітнього процесу образотворчої діяльності
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю
- Краса природи надихає на творчість
- Краса людини як єдність зовнішнього вигляду і внутрішніх характеристик
- Краса праці і людини праці
- Краса побуту як середовища життя людей
- Краса образотворчого мистецтва як інтегративна духовна цінність для дітей та їхньої образотворчої діяльності
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю
- 4.2. Образотворчість і художньо-естетичний розвиток особистості в ранньому дитинстві
- Художній розвиток дитини у пренатальний та немовлячий періоди
- Образотворчість і художній розвиток дитини на другому і третьому роках життя
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю
- 4.3. Малювання як засіб особистісного розвитку дитини Малювання — основний вид образотворчої діяльності дітей дошкільного віку, його особливості
- Завдання навчання та алгоритми організації і педагогічного супроводження дитячого малювання в різних вікових групах
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю
- 4.4. Розвиток особистості дитини у процесі занять з ліплення Завдання і зміст розвитку дітей у процесі занять з ліплення
- Завдання і зміст розвитку дітей молодшого дошкільного віку в процесі занять з ліплення:
- Обладнання та матеріали для занять з ліплення
- Методи педагогічного супроводження занять з ліплення
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю
- 4.5. Декоративна діяльність дошкільнят як засіб і середовище особистісного розвитку Характеристика декоративної діяльності
- Види декоративної діяльності, їхня технологія та методика Декоративне малювання: технологія та методика
- Методика декоративного малювання у різних за віком групах
- Декоративне ліплення: технологія та методика
- Аплікація: технологія та методика
- Методика аплікації у різних за віком групах
- Збагачення декоративної діяльності дошкільнят
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю
- 4.6. Особистісно-розвивальна спрямованість конструктивно-моделювальної діяльності Своєрідність конструювання, його зв'язок із грою
- Розвивальне спрямування конструювання з будівельного матеріалу та деталей конструкторів
- Розвиток дитини у процесі конструювання з паперу і картону
- Розвиток творчих здібностей у процесі конструювання з природного та викидного матеріалу
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю
- 4.7. Педагогічна підтримка обдарованих дітей Концепція естетичної обдарованості
- Ознаки і сфери виявів художньо-естетичної обдарованості дитини
- Творчість як феномен обдарованості дитини
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю
- Модуль 5 Вихователь як організатор, супроводжувач і співучасник образотворчої діяльності дітей
- 5.1. Альтернативні підходи до планування образотворчої діяльності
- Значення планування
- Принципи планування
- Види планів
- 5.2. Перспективність і наступність в організації образотворчої діяльності в дошкільному навчальному закладі та школі Перспективність і наступність — принципи неперервності освіти
- Напрями, форми і методи реалізації перспективності і наступності
- Форми і методи педагогічної взаємодії дошкільного навчального закладу з родинами з питань художньо-естетичного розвитку дітей
- 5.4. Інноваційно-пошукова робота педагогів у галузі методики образотворчої діяльності Поняття про інноваційно-пошукову діяльність
- Інноваційно-пошукові напрями в галузі образотворчої діяльності
- Рекомендована література
- Запитання і завдання для контролю