Види планів

У практиці дошкільних навчальних закладів використовуються два види планування: перспективне й поточне.

Перспективне планування визначає завдання і зміст роботи на трива­лий відтинок часу: навчальний рік, півріччя, квартал, місяць.

Річний план роботи дошкільного навчального закладу охоплює всі важливі напрями його функціонування і є результатом творчої думки всіх працівників. З естетичного виховання та образотворчої діяльності в ньому передбачаються заходи щодо поповнення матеріальної бази, облаштування освітньо-розвивального середовища, поліпшення стану освітньо-виховного процесу, виявлення, узагальнення та впроваджен­ня кращого педагогічного досвіду. Наприклад, серед завдань дошкіль­ного навчального закладу на поточний рік можна визначити тему: «Оз­найомлення дітей з образотворчим мистецтвом як основа розвитку їхніх художньо-творчих здібностей». Це завдання реалізується в системі кон­кретних заходів в різних розділах річного плану. Так, у розділі: «Підвищення рівня фахової майстерності працівників» можна передбачити педагогічну нараду з цієї проблеми, заходи із самоосвіти працівників, се­мінари, семінари-практикуми, консультації, обмін досвідом, ділові ігри, дискусії, майстер-класи. У розділі «Організаційно-педагогічна робота» планується робота з батьками у відповідному контексті: лекції, консультації, відкриті заходи з питань ознайомлення дітей з образотвор­чим мистецтвом, проблем музейної педагогіки. У плані роботи мето­дичного кабінету зазначається: добір науково-методичної літератури, методичних розробок з досвіду роботи щодо ознайомлення дітей з творами образотворчого мистецтва; оформлення тематичних стендів, ви­ставок живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мис­тецтва та дитячих творчих робіт. До здійснення запланованих заходів активно залучаються педагоги з образотворчої діяльності, керівники художніх студій.

До перспективних планів належать також сітки занять з образотворчої діяльності, які складають вихователі різних вікових груп та педагоги з об­разотворчої діяльності терміном на місяць, квартал або півріччя в довільній формі (перелік занять, група, термін проведення, теми) або у вигляді таблиць-сіток (тема, мета, замальовки образів).

Часто педагоги з образотворчого мистецтва в дошкільних навчальних закладах проводять заняття та гурткову роботу лише з малювання, а вихо­вателі груп — з ліплення, аплікації, конструювання. Тому кожен планує відповідні види діяльності.

• Пропонуємо проаналізувати зміст і варіативні форми (тематична, блокова) перспективних планів з малювання у старшій групі на півріччя та на рік. Як в них враховано принципи планування ? Які можна внести пропозиції, корективи? (Табл. 2, 3).

Таблиця 2. Перспективний план

Старша група

Таблиця 3. Перспективний план

План складено на основі авторської програми «Талановиті пальчики» (керівник авторського колективу О. Климович, м. Київ)

Старша група

Продовження таблиці

Для розвитку художніх обдаровань, здібностей та інтересів дітей в до­шкільних навчальних закладах організовується і планується робота худож­ніх студій, гуртків, майстерень. Керівники гурткової роботи переважно складають перспективні плани на навчальний рік і додають їх до річного плану роботи дошкільного навчального закладу.

♦ Ознайомтеся з річним планом роботи студії художнього витинання. Зверніть увагу на характер поглибленого опанування конкретного виду мистецької діяльності дітьми в процесі занять у студії (гуртку). (Див. табл. 4).

Таблиця 4. План роботи студії художнього витинання (автор І. Ликова)

Поточні (календарні) плани на щодень складаються також на основі державних або авторських освітніх програм та перспективних планів. До­свідчені педагоги можуть складати їх на один-два найближчі дні, фахівці-початківці, педагоги образотворчого мистецтва — на один-два тижні. У календарних планах відображаються різні форми роботи з образотворчої діяльності: спостереження краси вжитті та образотворчому мистецтві, екскурсії до музеїв і на виставки образотворчого мистецтва, дитяче експериментування з художніми та зображувальними матеріалами, самостійна образотворча діяльність дітей, індивідуальна робота з художньо обдарованими дітьми та дітьми з особливими потребами, заняття, робота з батьками, оновлення і поповнення розвивального середовища групи художніми, зображувальними та наочними матеріалами.

Плануючи спостереження та екскурсії, пов'язані з образотворчою діяльністю, треба зазначати об'єкт, мету, основні запитання до дітей. У художньому експериментуванні зазначати, яка художня ідея або технічно-зображальна пропозиція буде перевірятися в процесі самостійних досліджень дітей. В умовах розвивального середовища передбачати особистісне та міжособистісне спілкування з мистецтвом, індивідуальні, групові та колективні бесіди на теми образотворчого мистецтва й образотворчої діяльності, обговорення матеріалів художніх виставок і творчих робіт дітей, спільну художньо-практичну діяльність педагога і дітей, художньо-технічні хвилинки тощо.

У плануванні занять важливо зазначати вид образотворчої діяльності, тему, мету, матеріали для художньо-творчого зображення, підготовчу ро­боту, хід заняття із зазначенням методів і прийомів у кожній його частині (вступна, самостійна робота дітей, обговорення, аналіз, оцінка, обігру-вання результатів роботи).

Плануючи заняття у різновікових групах, важливо диференціювати зав­дання в меті для кожної вікової підгрупи, а також методи і прийоми на­вчання.

♦ Пропонуємо ознайомитися з плануванням занять у молодших різновікових групах на основі публікації: Доронова Т. Н., Якобсон С. Г. Обучение детей 2—4лет рисованию, лепке, аппликации в игре (младшаяразновозрастная группа): Кн. для воспитателя детского сада. — М., 1992.

У плануванні самостійної образотворчої діяльності дітей педагог час від часу зазначає поповнення, оновлення обладнання в центрі СХД (само­стійної художньої діяльності) — зображувальні матеріали, виставки, прийо­ми непрямого керівництвадіяльністю (заохочення індивідуальної або гру­пової ініціативи дітей, ігрова та соціальна мотивація їхніх задумів).

У періодиці останніх років з'явилися такі форми планування роботи з образотворчої діяльності, в яких перспективне планування органічно по­єднується з календарним. Плануються не лише заняття, а й робота з озна­йомлення дітей із красою в житті й образотворчому мистецтві як осно­вою збагачення їхніх почуттів, художньо-творчих ідей та задумів.

♦ Ознайомтеся зі змістом такого планування на основі публікацій: Занятия по изобразительной деятельности с детьми 6 — 7лет. Примерное планирование // Дошк. воспитание. — 2000. — № 4—12; 2001. — № 1—2.

У методичній літературі є розробки планування комплексних занять з розвитку творчих здібностей дошкільнят. Вони побудовані на грунті інтеграції трьох основних видів мистецтв — образотворчого, музичного і художньої літератури, їхньої взаємодії, яка виступає засобом ампліфікації загального і художньо-творчого розвитку дітей.

Такий підхід до планування є актуальним у старших групах дошкіль­ного навчального закладу, бо забезпечує перспективність образотворчої діяльності в початковій школі, де програма з образотворчого мистецтва побудована на основі інтеграції мистецтв.

♦ Ознайомтеся із планами комплексних занять на основі посібника: Комп­лексные занятия по развитию творческих способностей дошкольников: Методическое пособие. Авторы-составители: Корчаловская Н. В., Посевина Г. Д. — Ростов н/Д., 2003.

Оригінальною у зазначеному посібнику є система блоково-тематичного планування занять. їхній зміст базується на таких тематичних блоках-циклах: «Світ навколо тебе», «Казки», «Зима», «Цирк», «Я і моє оточення!», «Фантастичне місто», «Літо, ой літо!». Автори радять їх проводити один раз на тиждень у старшому дошкільному віці.

Важливим аспектом планування є аналіз ефективності реалізації запла­нованої роботи. Він дає підстави для корекції розвитку дітей в образотворчій діяльності, врахування виявів їхніх індивідуальних інтересів та вподобань.

Для того щоб провести такий аналіз, треба уважно стежити за роботою дітей на заняттях, оцінювати їхні судження, ставлення до мистецтва, переглядати виконані зображення, здійснювати діагностичну роботу. Педагог планує проведення діагностичних, контрольно-перевірювальних занять, на яких використовує творчі завдання, тести на інтелект, уміння, креативність (переважно малюнкові).

Отже, в сьогоденні уможливлюються альтернативні підходи педагогів до планування: свобода вибору видів і форм планів на засадах доцільності, помірності, відповідності обраній стратегії та державній програмі.

♦ Спробуємо для узагальнення разом визначити:

а) принципи планування: систематичність, науковість, інтеграція, домінан­та...

б) способи планування: за принципами, домінантою, індивідуальне, колективне...

в) види планування: перспективне, поточне, щоденне...

г) форми планування: календарно-тематичне, блоково-циклічне, план-сітка, система методичних розробок занять.