logo
Лекції

Ідеал і мета виховання на різних етапах розвитку суспільства

Суспільно- економічна формація

Класи

Ідеал виховання особистості

Мета виховання

1

Відсутні

Сильний, спритний,

Озброєння людини

хитрий, мужній

досвідом

мисливець і воїн;

виживання.

сильна, здорова

господиня

("хранителька

вогнища").

2

Рабовласницька (на прикладі Давньої Греції")

Рабовласники Раби

Фізично і морально досконала, гармонійна людина

Сильний, здоровий,

покірливий

працівник.

Гармонійна єдність

внутрішнього і зовнішнього, духовного і фізичного ("калокагатія").

Підготовка до виконання наказів, підкорення, фізичної праці.

3

Феодали

Аскетичний, фізично- досконалий воїн.

Оволодіння сімома

лицарськими

доброчесностями.

Феодальна: а) Епоха Середньов

Феодально залежні селяни

Мешканці міст

Працьовитий, фізично здоровий працівник.

Спритний, розумний майстер своєї справи.

Оволодіння навичками і знаннями ведення сільського господарства. Оволодіння трудовими навичками і знаннями, розумовими операціями.

б) Епоха Відродження

Ті ж самі

Відродження античного ідеалу гармонійної людини, збагачення його ідеєю "всебічності" розвитку. Виникнення цілісної концепції ідеалу всебічно і гармонійно розвиненої особистості.

Всебічний і гармонійний розвиток особистості.

4

Капіталістична

Буржуазія Робітники

Прагматичний, освічений, морально і фізично розвинений "господар життя".

Здоровий, сильний,

морально

підготовлений

кваліфікований

робітник.

Формування тих якостей, які потрібні у суспільному житті; оволодіння необхідною базою знань у

привілейованих закладах освіти. Одержання робітничої кваліфікації і необхідного мінімуму знань у

спеціалізованих закладах освіти.

4. Суспільство стає человекоцентристским. Головна умова розвитку суспільства - розвиток особистості.

Ці тенденції впливають на виховання людини, яка має власну світоглядну позицію, живе в гармонії зі світом, людьми і собою, творчо підходить до рішення життєвих завдань, самоизменяется і перетворить навколишній простір, тобто виступає суб'єктом життєдіяльності.

У світовій спільноті намітилася тенденція до самовиховання і виховання людини упродовж усього життя. Вона означає:

- спадкоємність між дошкільними, позашкільними, шкільними закладами і ВНЗ в рішенні виховних завдань;

- процес безперервного самовиховання людини протягом життя;

- реалізацію потреби людини в постійному збагаченні досвіду соци-альных стосунків, способів спілкування і взаємодії з людьми, техни-кой, природою, Всесвітом.

Мета виховання визначає вибір його змісту.

Коли здійснюється виховання, важливо допомогти людині вивчити світ в усьому його різноманітті. Це пізнавальна позиція. Але людина - діяч. Тому, необхідно, щоб в ході виховання він міг не лише спостерігати, вивчати, але і перетворювати простір, зберігати цінності. Для цього реалізують активно-перетворчу позицію. Про це відомий педагог С. Шацький сказав: "Виховання в чистому вигляді не існує, виховання - це організація діяльності".

Отже, цілі виховання розуміються по-різному на різних етапах розвитку суспільства, але вони повинні тат реалістичними, досяжними.

Цілі виховання - це очікувані зміни в людині (чи групі людей), здійснені під впливом спеціально підготовлених і проведених виховних акцій і дій.

Сьогодні формулюють такі цілі виховання :

- загальні - вироблення якостей, необхідних усім людям (доброта, порядність, працьовитість);

- індивідуальні - припускають облік середовища, спадковості, активності особи;

- перспективні - формування усебічно розвиненої особи;

- ближні - формування базових культурних цінностей для самореалізації в сучасному суспільстві.

Коли формулюють цілі виховання, враховують такі підстави: субъект-субъектні стосунки, орієнтація на творчість, принцип свободи, опора на культуру, формування ціннісних установок.

Історична і світова практика показують, що головна мета виховання визначається як формування усебічно і гармонійно розвиненої людини, підготовленої до самостійного життя і діяльності в сучасному суспільстві, здатної розділяти і примножувати цінності останнього в майбутньому.

Незважаючи на всі зміни у житті, загальна мета виховання залишається незмінною - формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.

В цілях гармонійного і усебічного розвитку людини здійснюють розумове, моральне, трудове, естетичне, фізичне, правове, громадянське, економічне, екологічне виховання.

Процес виховання є саморозвиваючою системою, в якій розвиваються не лише вихованці, виховна діяльність, його взаємодія з вихованцями; розвивається цілісний об'єкт, який, будучи системою, є дещо більшим, ніж сукупність складових.

Сучасну характеристику виховного процесу дає И.П. Підласий: «Процес виховання — це процес формування, розвитку особистості, який включає як цілеспрямований зовнішній вплив, так і самовиховання особистості».Отже, процес виховання — це динамічне складне педагогічне явище, яке відбувається на основі цілеспрямованого й організованого впливу вихователів, соціального середовища на розум, почуття, волю вихованця з метою формування всебічно і гармонійно розвинутої особистості.