2) Шкільний компонент (ураховує специфіку певного навчального закладу), складає 20 % навчального часу.

Характеристики сучасного навчального плану школи:

• гнучкість — передбачає включення до навчально­го плану декількох самостійних, відносно незалежних курсів навчальних дисциплін;

• інтеграція — взаємопроникнення змісту суміжних предметів;

• диференціація — різні варіанти змісту предметів, часу на їх вивчення, введення нових предметів і факуль­тативів;

• гуманізація — орієнтація не на знання як самоціль, а на умови розвитку дитини.

Єдина основа навчальних планів усіх етапів освітньої школи (початкової — середньої — вищої) — це забезпе­чення принципу наступності між різними етапами освіти.

Характеристика навчальних програм.

На основі освітнього стандарту та навчального плану школи розробляються навчальні програми з профіль­них напрямів (предметів).

Навчальна програма – державний документ що визначає зміст та обсяг ЗУНів для учнів з кожного навчального предмета, зміст розділів та тем, кількість годин на вивчення, вимоги до результатів вивчення.

Структура навчальної програми:

5. пояснювальна записка про цілі вивчення цієї дис­ципліни, основні вимоги до знань і умінь учнів, рекомен­довані форми та методи навчання;

6. кількість годин цього курсу;

7. перелік основних світоглядних питань;

8. вказівки на міжпредметні зв'язки;

9. тематичний зміст навчального матеріалу (даються розділи та теми з розподілом навчального часу);

10. критерії оцінювання ЗУНів щодо певних видів роботи;

11. перелік навчального обладнання та наочних по­сібників;

12. список рекомендованої літератури, тощо.

Причому в будь-якому навчальному закладі дозво­ляється працювати одночасно за декількома навчальни­ми програмами з одного і того ж предмета.

4. Навчальні предмети, їх види.

Необхідно розуміти, що вченими розробляється певна галузь знань, наука. Однак, учень у школі та студент у ВНЗ не може вивчати науку на рівні науковця, існує необхідність адаптувати зміст науки, щоб зробити його зрозумілим для того, хто навчається. Школяр та студент знайомляться із змістом освіти через навчальний предмет. Навчальний предмет – це педагогічно адаптований зміст будь-якої галузі діяльності.

Навчальніий предмет – педагогічно обгрунтована система наукових знань, практичних умінь та навичок, що втілюють основний зміст та методи певної науки.

Типи навчальних предметів за провідним компонентом

4. Підручники та посібники, вимоги до них.

Зміст освіти детально розглядається в навчальній літературі (шкільних підручниках, довідниках, кни­гах для додаткового читання, зошитах на друкованій основі, збірниках задач, вправ).

Від якості навчальної літератури залежить результа­тивність навчання. Друкована продукція має відповіда­ти сучасним вимогам до навчальної літератури.

Підручник – основна навчальна книга, у якій викладено навчальний зміст певного предмета у відповідності до програми, вимог дидактики та методики.

Дидактичні функції підручника:

1. мотиваційна — передбачає створення таких сти­мулів для учнів, які б викликали інтерес до певного пред­мета зокрема і до процесу навчання в цілому;

2. інформаційна — відображає цілі навчання, описує зміст, визначає систему пізнавальних дій з матеріалом, форми навчання та способи контролю;

3. контрольно-коригувальна — передбачає можли­вість перевірки, самооцінки та корекції процесу і резуль­татів навчання.

Інші автори виділяють розвивальну, виховну, освітню, управлінську та дослідницьку функції підручника.

Навчальний посібник – книга, в якій матеріал розширює межі підручника.

Вимоги до підручника та навчальних посібників:

• відповідати чинній програмі;

• відтворювати певну педагогічну технологію;

• при доборі змісту враховувати науковість, систематичність, ступень необхідності;

• завдання повинні сприяти формуванню ЗУНів, мотивації та розвитку особистості (частина завдань повинна бути на вибір);

• враховувати вікові особливості;

• обсяг підручника не повинен перевищувати можливості учнів;

• цікавим, добре ілю­строваним, естетично оформленим;

• водночас і стабіль­ним, і мобільним;

• забезпечувати свідому та активну участь учнів у процесі навчання та повне засвоєння на­вчального матеріалу;

• готувати до самонавчання.

Висновок. Зміст освіти – історична категорія. Сучасний зміст освіти представленій у певних документах, використання яких є обов’язковим для вчителя.