logo
Лекції

Джерела естетичного виховання

а) твори образотворчого мистецтва. Під час спостереження картини або скульптури, яка відображає життя людини чи природи, в дитини розвивається не ли­ше сприйняття, а й фантазія: вона мислить, уявляє, «до­мальовує» зображене, бачить за картиною події, образи, характери;

б) музика, яка, відображаючи дійсність за до­помогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно- почуттєву сферу людини, на її поведінку;

в) художня лі­тература. Головним виразником естетики в літературі є слово. На думку К. Ушинського, слово як засіб виражен­ня в літературному творі набуває подвійної художньої си­ли. Словесний образ має ще й понятійну основу і сприй­мається насамперед розумом. Тому література -— важли­вий засіб розвитку інтелекту учнів;

г) театр, кіно, теле­бачення, естрада, цирк. Цінність їх у тому, що, крім змістової частини, вони об'єднують у собі елементи ба­гатьох видів мистецтв (літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю);

ґ) поведінка і діяльність школярів. Достойні вчинки учнів, успіхи в навчанні, праці, спортив­ній, громадській, художній діяльності повинні стати пред­метом обговорення з естетичних позицій;

д) природа: її красу в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, законо­мірній зміні явищ, які мають місце в живій і неживій природі;

е) факти, події суспільного життя. Героїчні вчин­ки людей, краса їх взаємин, духовне багатство, моральна чистота й фізична досконалість повинні бути предметом обговорення з учнями;

е) оформлення побуту (залучення дітей до створення естетичної обстановки в школі, класі, квартирі).

Складіть схему “Джерела естетичного виховання”.

Естетичне виховання є багатогранним процесом, що здійснюється за такими напрямами:

Дані напрями окремі автори називають шляхами реалізації естетичного виховання.

Складною є проблема формування сприймання мистец­тва.

Щоб сприймати художній чи музичний твір, треба ма­ти елементарну теоретичну підготовку. Краще сприймаєть­ся те, що зрозуміле, про що є певні знання. Цей принци­повий підхід слід узяти за основу при використанні в ес­тетичному вихованні музики, образотворчого мистецтва, скульптури.

Сформовані естетичні смаки та естетичний ідеал і роз­винена здатність оцінювати прекрасне дають людині змогу зрозуміти суть прекрасного.

Сприймаючи прекрасне, аналізуючи побачене, порів­нюючи з відомим і баченим раніше, вона дає йому певну оцінку. Рівень такого естетичного мислення залежить від розумового виховання, вміння здійснювати мислительні операції.

Поряд із розвитком естетичного сприймання, прищеп­ленням естетичних смаків у процесі естетичного вихован­ня в учнів формують естетичне ставлення до навколиш­ньої дійсності. Людина повинна не лише милуватися кра­сою природи чи пам'ятками культури, а й берегти і захи­щати їх.

Важливе значення має виховання у школярів естети­ки поведінки — акуратності в одязі, красивої постави і ма­нер, триматися невимушено, природно, культурно й естетично виявляти свої емоції. Ці якості тісно пов'язані з моральністю особистості учня.

У процесі естетичного виховання важливо навчити уч­нів розуміти й сприймати красу. Спостерігаючи прекрас­не, людина не може залишатися байдужою, вона пережи­ває, відчуваючи любов або ненависть до спостережувано­го. Тому треба, щоб діти вміли розрізняти справді краси­ве і потворне.

Під час естетичного сприймання виникають певні емо­ції. Завдання виховання — створення умов, які б сприяли формуванню емоційної сфери учнів. Багатство емоційної сфери людини свідчить про її духовне багатство.

В естетичному вихованні учнів величезне значення має осо­бистість педагога. Його поведінка, одяг, осанка, рухи, міміка, голос, тон — все мас бути взірцем для учнів. Про естетичну ви­хованість учнів свідчать зовнішній вигляд, манера поводити­ся, уміння розмовляти, вигляд їх підручників, зошитів тощо.

Висновок. Отже, естетичне виховання покликане навчити учнів ро­зуміти і сприймати красу, формувати емоційну сферу учнів, естетичні смаки та ідеали. Умови успішності цієї роботи: врахування індивідуальних й вікових особливостей учнів, цілеспрямованість, поєднання навчання й діяльності, взаємодія з родиною, грунтовна позакласна й позашкільна робота.

Лекція № 15.

Тема. Статеве виховання і підготовка до сімейного життя. Поняття «статеве виховання», сутність статевого виховання, завдання. Загально-соціальна, моральна, правова, психологічна, естетична, господарсько-економічна підготовка молоді до сімейного життя.

План.

  1. Поняття «статеве виховання», сутність статевого виховання, завдання.

  2. Загально-соціальна, моральна, правова, психологічна, естетична, господарсько-економічна підготовка молоді до сімейного життя.

Завдання роботи.

  1. Визначити поняття “статеве виховання”.

  2. Ознайомити з сутністю та завданнями статевого виховання.

  3. З’ясувати особливості загально-соціальної, моральної, правової, психологічної, естетичної, господарсько-економічної підготовки школярів до сімейного життя.

  4. Вчити аналізувати, структурувати і фіксувати інформацію, встановлювати міжпредметні зв’язки, порівнювати.

Основні поняття. Статеве виховання, загально-соціальна підготовка, моральна підготовка, правова підготовка, психологічна підготовка, естетична підготовка, господарсько-економічна підготовка.