4. Система педагогічних наук.

Об'єктом навчання і виховання є людина, тому педагогіка відноситься до наук про людину, вона займає певне місце в системі гуманітарних наук.

Класична педагогіка визначається як наука про виховання в широкому сенсі. Довгі роки вона містила дидактику, теорію виховання (у вузькому сенсі) і школознавство. Вона поширювалася, в основному, на дітей дошкільного і шкільного віку. З 60-х років ХХ століття напрями педагогічних досліджень нестримно розширилися. Спектр "педагогік" розширився тільки у кінці XIX на початку XX століття. Сьогодні активно розвиваються наступні галузі - педагогіка вищої школи, педагогіка дорослих, історія педагогіки, порівняльна і соціальна педагогіка і так далі.

Структура сучасної педагогіки відображає зв'язки і від­носини, що виникли під час історичного розвитку педаго­гічних знань, визначає місце кожної з педагогічних наук, її роль для педагогічної практики. Кількість педагогічних галузей залежить від суспільних потреб (йдеться про самостійні науки із сво­їм предметом, методами дослідження, понятійно-категорій­ним апаратом). Певною мірою вони спираються на струк­туру і принципи загальної педагогіки, будучи її «дочірні­ми» і водночас самостійними науками. Нині педагогічна наука об'єднує до двадцяти педагогічних галузей.

Зараз є дослідження по рівнях (дошкільна, початкова, середня, вища професійна, післядипломна освіта).

Є галузеві дослідження - інженерна, медична, військова та ін. Педагогіка - наука, інтегруюча знання з багатьох галузей, оскільки будь-яка професія вимагає при навчанні їй педагогічного забезпечення.

Корегувальна педагогіка включає лікувальну педагогіку (спрямовану на збереження здоров'я дітей, їх лікування і реабилітацию), дефектологію (робота з дітьми, що мають вади психічного розвитку), сурдопедагогику (робота з дітьми, що недочувають), тифлопедагогику (робота з дітьми, що погано бачать і незрячими), логопедію (робота з виправлення дефектів мови).

Порівняльна педагогіка. Її предмет - педагогічна теорія і практика зарубіжних країн, можливості використання зарубіжного досвіду у вітчизняній педагогіці.

Історія педагогіки і освіти розглядає питання історичного розвитку педагогічної науки і практики.

Методики викладання окремих предметів (частные дидактики) вивчають проблеми викладання навчальних предметів в школі.

Починають все виразніше виступати і оформлятися педагогіка дорослих (акмеологія), теорія навчання дорослих (андрагогіка).

Сьогодні починає завойовувати своє право на існування педагогіка старості (герогогіка).

Пренатальна педагогіка - керування внутріутробним розвитком плоду.

Зафіксуємо сутність означених галузей педагогіки в таблиці.

Таблиця 3.1.