logo
Лекції

3. Характеристика сучасних педагогічних технологій.

Певні види навчання, які ми схарактеризували вище, сьогодні розроблені й впроваджуються в практику навчання на рівні технології. Зокрема, традиційне (класичне) навчання, програмоване навчання, проблемне навчання, модульне навчання.

Розглянемо докладніше системи розвивального навчання та педагогіку співпраці як перспективні технології навчання.

Мета розвивального навчання - Розвиток особистості, її творчих здібностей формування навчальної діяльності, що безпосередньо впливає на розумовий розвиток. Сутність даної технології - Орієнтація навчального процесу на потенційні мо­жливості лю­дини, їх реалі­зацію, опора на креативні здібності учня. В межах розвивального навчання існує дві системи.

З’ясуємо дидактичні принципи системи Л.В. Занкова.

Принцип навчання на високому рівні складності. Мета його впровадження: дати можливість дитині розкрити свої духовні сили, дати їй простір і напрям діяльності. Навчання на високому рівні складності супроводжується дотриманням міри труднощів.

Принцип вивчення програмного матеріалу швидким темпом, що означає безперервне збагачення школярів все новими і новими знаннями, відхід від одноманітного повторення, постійним рухом уперед. Принцип вимагає постійного збагачення розуму школярів різнобічним змістом, що створює умови для більш глибокого усвідомлення інформації. одні й ті ж питання програми вивчаються різними учнями з неоднаковою глибиною.

Принцип провідної ролі теоретичних знань у навчанні не відкидає необхідності набуття школярами вмінь і навичок, але в системі Л.В. Занкова відбувається на основі загального розвитку, глибокого осмислення необхідних понять, термінів, відношень, залежностей.

Принцип усвідомлення школярами процесу учіння, в основі якого покладено дидактичний принцип свідомості.

Особливості концепції розвивального навчання за системою В.В. Давидова.

Ця система принципово протистоїть традиційній за напрямом пізнання, пізнавальної діяльності школярів.

Як відомо, сучасне навчання спрямоване переважно на перехід від часткового, конкретного, одиничного до загального, абстрактного, цілого, від випадку, факту - до системи; від явищ до суті.

Головні вимоги до організації навчального матеріалу і навчальної діяльності за цією теорією полягає у наступному:

Спочатку засвоюються загальні, абстрактні поняття, а потім досліджуються конкретні форми їх виявлення, доходять висновків.

Навчальна діяльність спрямована на відкриття генетично вихідних, загальних зв'язків або елементарних форм, які визначають зміст і структуру об'єкта в цілому.

Загальні зв'язки відтворюються у спеціальних предметних, графічних або знакових моделях, на основі яких аналізуються властивості цих зв'язків.

В учнів формуються спеціальні навчальні дії, за допомогою яких вони виділяють, моделюють, аналізують загальні зв'язки.

В останні роки широке розповсюдження получила педагогіка співпраці. Педагогіка співпраці передбачає, що педагог виступає як організатор авчання, посередник між школярем і соціальним досвідом, культурою людства, що допомагає подоланню відчуженості дітей від дорослих, педагогів, батьків, створення умов, подолання певного роздвоєння поведінки.

Ідеї педагогіки співпраці:

Стосунки з учнями. Позитивне ставлення учнів до навчання. На перше місце виходять доброзичливі взаємини вчителів з учнями.

Навчання без примусу - педагогіка співпраці спрямована на те, щоб прищепити дітям упевненість в успіху, навчити їх учитися, не допускати відставання.

Ідея складної мети, що спонукає учнів до подолання труднощі за умовою переконання їх у можливості подолати труднощі.

Ідея опори, яка зводиться до того, щоб кожен учень міг відповідати досить вільно, не затримувати клас і не збивати темп уроку. В цьому йому допомагає опора.

Ідея великих блоків. Зведення матеріалу у великі блоки дає можливість значно збільшити обсяг матеріалу, який вивчається, і одночасно знизити навантаження на учня, встановити логічні зв'язки, визначити провідну думку.

Ідея вільного вибору впроваджується, щоб дати дітям можливість відчути свої сили, самоствердитися.

Ідея випередження. Випереджальні програми несуть учням задоволення, викликають певну гідність.

Ідея відповідності форми полягає у тому, що вчитель організовує урок так, щоб він за формою відповідав предмету, що вивчається.

Ідея самоаналізу полягає в умінні дітей аналізувати свою діяльність і діяльність інших учнів.

Ідея групового інтелекту реалізується через створення у класі запального потягу до знань.

Ідея колективної творчості реалізується у спільному вирішенні завдань.

Ідея творчого самоуправління полягає в самоуправлінні класом, школою.

Співпраця з батьками має на увазі створення доброзичливих, товариських взаємин з дітьми в сім'ї.

Ідея особистісного підходу замість індивідуального; кожен учень відчуває себе особистістю.

Співпраця учителів полягає в об'єднанні всіх учителів в ім'я великих цілей.

Висновок. Історично склалося декілька видів навчання. Окремі з них зараз розроблені на рівні технології, тобто забезпечують отримання позитивного результату у навчанні та розвитку учнів. Майбутнім вчителям необхідно знати переваги й недоліки, особливості певного виду навчання. Процес створення нових технологій навчання різних видів продовжується.