Ідеал і мета виховання на різних етапах розвитку суспільства

4. Суспільство стає человекоцентристским. Головна умова розвитку суспільства - розвиток особистості.

Ці тенденції впливають на виховання людини, яка має власну світоглядну позицію, живе в гармонії зі світом, людьми і собою, творчо підходить до рішення життєвих завдань, самоизменяется і перетворить навколишній простір, тобто виступає суб'єктом життєдіяльності.

У світовій спільноті намітилася тенденція до самовиховання і виховання людини упродовж усього життя. Вона означає:

- спадкоємність між дошкільними, позашкільними, шкільними закладами і ВНЗ в рішенні виховних завдань;

- процес безперервного самовиховання людини протягом життя;

- реалізацію потреби людини в постійному збагаченні досвіду соци-альных стосунків, способів спілкування і взаємодії з людьми, техни-кой, природою, Всесвітом.

Мета виховання визначає вибір його змісту.

Коли здійснюється виховання, важливо допомогти людині вивчити світ в усьому його різноманітті. Це пізнавальна позиція. Але людина - діяч. Тому, необхідно, щоб в ході виховання він міг не лише спостерігати, вивчати, але і перетворювати простір, зберігати цінності. Для цього реалізують активно-перетворчу позицію. Про це відомий педагог С. Шацький сказав: "Виховання в чистому вигляді не існує, виховання - це організація діяльності".

Отже, цілі виховання розуміються по-різному на різних етапах розвитку суспільства, але вони повинні тат реалістичними, досяжними.

Цілі виховання - це очікувані зміни в людині (чи групі людей), здійснені під впливом спеціально підготовлених і проведених виховних акцій і дій.

Сьогодні формулюють такі цілі виховання :

- загальні - вироблення якостей, необхідних усім людям (доброта, порядність, працьовитість);

- індивідуальні - припускають облік середовища, спадковості, активності особи;

- перспективні - формування усебічно розвиненої особи;

- ближні - формування базових культурних цінностей для самореалізації в сучасному суспільстві.

Коли формулюють цілі виховання, враховують такі підстави: субъект-субъектні стосунки, орієнтація на творчість, принцип свободи, опора на культуру, формування ціннісних установок.

Історична і світова практика показують, що головна мета виховання визначається як формування усебічно і гармонійно розвиненої людини, підготовленої до самостійного життя і діяльності в сучасному суспільстві, здатної розділяти і примножувати цінності останнього в майбутньому.

Незважаючи на всі зміни у житті, загальна мета виховання залишається незмінною - формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.

В цілях гармонійного і усебічного розвитку людини здійснюють розумове, моральне, трудове, естетичне, фізичне, правове, громадянське, економічне, екологічне виховання.

Процес виховання є саморозвиваючою системою, в якій розвиваються не лише вихованці, виховна діяльність, його взаємодія з вихованцями; розвивається цілісний об'єкт, який, будучи системою, є дещо більшим, ніж сукупність складових.

Сучасну характеристику виховного процесу дає И.П. Підласий: «Процес виховання — це процес формування, розвитку особистості, який включає як цілеспрямований зовнішній вплив, так і самовиховання особистості».Отже, процес виховання — це динамічне складне педагогічне явище, яке відбувається на основі цілеспрямованого й організованого впливу вихователів, соціального середовища на розум, почуття, волю вихованця з метою формування всебічно і гармонійно розвинутої особистості.