2. Сутність та особливості діяльності найбільш відомих сучасних українських дитячих громадських організацій.

Наприкінці XX ст. в Україні значно активізувався процес створення дитячих та юнацьких організацій, відновили свою діяльність раніше заборонені.

СПОУ — спілка піонерських організацій України. Ця організація залишила назву піонерської, але за своєю програмою і характером вона не є спадкоємницею своєї радянської попередниці, хоча є правонаступником республіканської піонерської організації України. Вона не має політичної забарвленості, не орієнтується на якісь політичні партії. “Основною метою діяльності Спілки є захист прав та інтересів своїх членів, об'єднання зусиль для добрих і корисних справ, розвитку здібностей підростаючого покоління”. СПОУ вважає своїм завданням виховання у дітей любові до свого краю і народу, вивчення минулого України, збереження народних традицій, формування віри в себе, поваги до старших, своїх рідних і близьких, піклування про молодших, миролюбності, працьовитості, милосердя.

Утворена в наприкінці 1990 р. Вважає себе правонаступницею піонерської організації ім. Леніна і добровільним, самодіяльним об'єднанням дітей та підлітків, орієнтованим на ідеали гуманного і демократичного суспільства. Спілка проголосила незалежність від будь-яких політичних партій та рухів. Її девіз: «За Батьківщину, добро і справедливість!». Поділяється на три вікові групи: 7—9 років (діти, які вважаються помічниками); 10—12 років (умільці); 13—14 років (майстри).

Керується у своїй діяльності принципами:

— єдність слова і діла;

— честі й совісті;

— дружби і товариськості;

— турботи і милосердя.

Зміст діяльності СПОУ відображено у програмі “Я — родина — Батьківщина

“Я” — це програма самопізнання та самовдосконалення. Піонер повинен знати, як розвивати свої здібності і фізичні можливості, ефективно використовувати вільний час, правильно оцінювати себе, дбати про зовнішній вигляд. Програма включає вміння бути чемним, гостинним, привітним товариським, піклуватися про власне здоров'я і загартовувати себе фізично, стежити за своїм зовнішнім виглядом.

“Родина” — передбачає знання свого родоводу, родинних традицій і свят, сімейного побуту, правил сімейних відносин. Піонер оволодіває вмінням записувати спогади, вести родовід, шукати історичний матеріал, підтримувати і примножувати сімейні звичаї, традиції і свята, цікавитися сімейною економікою, допомагати батькам у вихованні молодших членів сім'ї.

Напрям “Батьківщина” потребує від піонера знання історії своєї місцевості, географічних та економічних особливостей свого краю, його обрядовості та фольклору. Він повинен вміти збирати історичний матеріал, пропагувати народні традиції, виявляти екологічну активність, сприяти відродженню рідної мови, зберігати пам'ятники історії і культури.

Галстук піонера має сім кольорів веселки, що символізує життєрадісність і мальовничість дитинства. Ці кольори використовуються для назв семи орієнтирів конкретних справ гри “Піонер — значить перший”.

Червоний — червона калина. Тут пропонуються такі справи, як створення “Бабусиної світлиці”, збірки фольклорних творів та історичних даних про своє місто або село “Чиста криниця”, проведення фольклорного свята “Червона калина”.

Оранжевий — лідер. Кожен піонер повинен взяти на себе ініціативу у проведенні певної цікавої справи.

Жовтий — берегиня. В цьому напрямку передбачаються справи для зміцнення сім'ї, наприклад проведення в загоні родинного свята “Хата моя, біла хата” або “Щастя бути разом”. Тут кожна сім'я розповідає про своїх предків, показує сімейні реліквії, проводяться конкурси господарської вправності.

Зелений — краю мій лелечий. Напрямок екологічної активності піонерів. Можна підтримати екологічну операцію “Під єдиним небом”, оголошену газетою “Зірка”, розчищати русла малих річок, підтримувати рідкісних птахів, бездомних тварин, включитися в операцію “Зелений німб України” по відтворенню “зелених легенів” країни.

Голубий — повір у себе. Напрямок самовиховання піонера. Він формує у себе ввічливість і доброзичливість, повагу до батьків, родичів, друзів, піклується про фізичне здоров'я, свій зовнішній вигляд, розвиває різнобічні інтереси та ерудицію. Пропонується організувати в загоні диспути на теми: “Світ і в світі Я”, “Хто твій друг”, проводити свята іменинника.

Синій — допомагай. Йдеться про розвиток взаємодопомоги і практичних навичок господарювання дітей. Вони виявляють свої вміння під час організації “Бюро добрих послуг”, пунктів “швидкої допомоги”, піонерських ярмарок, кафе, майстерень дитячих саморобок, операції “Чистодвір”

Фіолетовий — котигорошко. На цьому напрямку передбачається розвиток туристських та спортивних навичок піонерів.

Вони повинні вміти орієнтуватися на місцевості за допомогою народних прикмет, складати топографічну карту, передбачати погоду, розпалювати вогнище та готувати їжу, використовувати їстівні рослини і лікарські трави, ставити намет, складати рюкзак, налаштовувати переправи, плавати, стріляти, водити мопед і картинг, робити ранкову фіззарядку, опанувати один з видів спорту. Пропонується проводити спортивні естафети “Старти надій”, туристські походи, експедиції, спортивні змагання, “школи виживання”.

У піонерських колективів можуть існувати групи-супутники для дітей від 6 до 10 років, які мають назву “Країна Барвінкова”. Ця країна має такі напрямки роботи.

Моя рідна Україна (народознавство, краєзнавство).

До кришталевих криниць.

Подорож у світ прекрасного.

Рости розумними, працьовитими.

Рости сильними — міцними — здоровими.

У колі друзів.

Жителі “Країни Барвінкової” мають свій значок, а кожен первинний колектив може мати власні емблеми і символи.

Скаутський рух. Він має найдавнішу серед дитячих організацій історію і найбільшу популярність у західних країнах. Життєздатність скаутського руху забезпечується використанням дитячої потреби у грі та романтиці, добре продуманою системою стимулювання дитячих зусиль, яка включає підйом дітей по сходинках їх скаутського статусу, збагачення знань та навичок, нагородження за старанність у самовдосконаленні (чого не вистачало старій піонерській організації).

Метою руху є формування у дітей громадянськості, патріотизму, лицарства, енергійності та практичності, прагнення допомагати іншим, допитливості, всебічної обізнаності, самостійності, фізичної досконалості. Ігрова діяльність займає у скаутів першорядне місце, втілюючись у туристичні походи, спортивні змагання, ігри на місцевості тощо. Існує традиційна символіка та атрибутика: прапори, клятва, емблеми, вітання, заклики, символічні жести, звукові сигнали, пісні, уніформа, рангові знаки на ній.

Інформація сайту руху. Скаутський рух намагається розвивати організаторські навички своїх членів через систему керівних посад і доручень. Так, наприклад, аби досягти ступеню орла, скаут повинен працювати на одній з посад: помічника командира патруля, командира дену, помічника капітана, інструктора, бібліотекаря, скарбника та інших. Найбільш відомим є рух скаутів-хлопців (бойскаутів), але існує і скаутська організація дівчат зі своєю програмою.

Діяльність громадських дитячих та юнацьких організацій, об'єднань, товариств сприяє: задоволенню і правильному формуванню основних життєво необхідних на різних вікових етапах потреб в емоційному контакті з ровесниками, друзями; прихильності й упевненості; успіху, визнанні себе серед інших; у виборі й випробовуванні власних сил, переживанні чогось над звичайного; в активній діяльності, розвитку інтересів, уподобань; розвитку творчих потреб і здібностей, підтриманню, збереженню і розвитку таланту, обдарованості; формуванню характеру особи, її всебічному розвитку навичок самовдосконалення; поєднанню ідей, поглядів, звичок; товариському гуртуванню, поглибленню дружніх зв'язків, розвитку приятельських відносин як основи для майбутнього подружнього життя; відтворенню душевно-моральних сил, задоволенюрекреаційно-соціалізаційних потреб.

Які цілі ставить собі наша система? По-перше, вироблення особистого характеру. По-друге, ми намагаємося навчити юнака якоїсь ручної роботи і розвинути любов допраці. По-третє, ми хочемо навчити його допомагати іншим і щоб він перейнявся цим бажанням. По-четвете розвинути відданість своїм керівникам, родичам

Скаутський рух заснований на таких принципах:

— обов'язок перед Богом;

— обов'язок перед іншими;

— обов'язок щодо себе.

Головним елементом стимулювання скаутської активності є система ступенів (рангів), яка включає ступінь новачка, другу ступінь, першу ступінь, ступінь зірки, ступінь життя, ступінь орла і нагороди пальмовими гілками. Перехід до кожного вищого ступеню потребує оволодіння новими знаннями та навичками (наприклад, в'язанням вузлів, наданням першої допомоги, розпізнаванням отруйних рослин, готуванням їжі у туристських умовах тощо), участі у туристичному поході за певним маршрутом, активної роботи у скаутському загоні, зокрема патрулювання у денний та нічний час.

Для досягнення ступеню зірки та вище потрібно крім іншого одержати декілька значків відзнаки, кожен з яких присуджується за певний рівень знань у певній галузі людської діяльності. Скаут може за власним вибором претендувати на отримання значка за обізнаність, наприклад, у галузі сільського господарства, організації бізнесу, вітчизняної культури, історії, організації праці, тваринного світу, архітектури, мистецтва, астрономії, атомної енергії, автомеханіки, авіації, ботаніки, хімії, інформатиці, спорті та інших.

Треба відзначити як безумовно позитивний момент конкретність вимог для отримання наступного скаутського ступеню. Ось, наприклад, що потрібно скауту-новачку для здобуття знання скаута другого ступеню.

Показати, як працює компас, як розташовані сторони світу на карті, як розуміти умовні позначення на ній.

Використовуючи компас і саморобну карту, здійснити 5-мильний туристичний похід (або 10 миль на велосипеді) за згодою з скаутським лідером та батьками.

Взяти участь у п'яти активних справах загону чи патрулюванні, два з яких має відбутися вночі.

Під час знаходження в таборі показати вміння поводитися з ножем, пилкою і сокирою.

Використовуючи необхідний інструмент, підготувати дрова для вогнища.

Розкласти вогнище. Допомогти в приготуванні їжі та прибиранні.

Під час походу вибрати місце патрулювання, поставити намет і провести в ньому ніч.

Взяти участь у піднятті прапора або урочистій церемонії в школі, релігійному осередку, общині.

Взяти участь (мінімум одну годину) в проекті допомоги.

Уміти розпізнавати не менш як десять диких тварин, які водяться в даній місцевості, або їхні сліди.

Показати, як надавати швидку допомогу при зупинці дихання, сильній кровотечі, отруєнні.

Підготувати похідну аптечку та взяти її в похід.

Показати, як надається перша допомога при попаданні стороннього предмета в око, укусі тварини, яка може бути скаженою, пораненнях від скабки, цвяха, рибальського гачка, опіку другого ступеня, сонячному ударі, втрат свідомості.

Розповісти про правила поведінки на воді. Пропливти 50 ярдів, використовуючи два різні стилі.

Взяти участь у програмі попередження вживання тютюну, алкоголю та наркотиків в школі, окрузі, загоні. Обговорити цю програму з батьками.

Продемонструвати скаутський дух.

Взяти участь у конференції, яку проводить скаутмайстер.

Скаут ступені орла повинен одержати 21 значок відзнаки і носити їх на певному місці скаутської уніформи. Крім того він має спланувати і виконати якусь значну справу, корисну для загону, школи, округу, свого міста або селища тощо — “проект допомоги”. Цей проект схвалюється керівниками скаутської організації даного регіону та місцевою владою, до його виконання залучаються скаути нижчих ступенів.

Крім емблем (значків) шести скаутських ступенів існує чимало особливих відзнак, наприклад, за 50-мильний турпохід, значок за вміння поводитися з вогнищем, за похід по історичних місцях, за збереження оточуючого середовища, медаль за героїзм під час врятування життя людини та інші.

У скаутському русі діє розвинена система самоврядування. На чолі загону стоїть обраний скаутмайстер (не молодше 21 року), який спирається на груповий керівний орган-комітет. Скаутську організацію певної адміністративної одиниці очолює місцева рада з обраним уповноваженим (скауткомінером). Рада має свій виконавчий комітет. Організацією країни керує Головний скаут (чифекаут), що стоїть на чолі Національної ради. Найменшою скаутською групою є ден (щось на зразок піонерської ланки), декілька денів складають загін.

Українська скаутська організація “Пласт”. Українська скаутська організація «Пласт». Заснована 1911 р. Петром Франком, Іваном Чмолою та Олександром Тисовським, маючи своїм завданням всебічне патріотичне і національне виховання, розвиток моральних, духовних і фізичних рис юнаків та дівчат. У 1924 р. організація «Пласт» в колишній УРСР була заборонена як «дрібнобуржуазна виховна система, не сумісна з побудовою соціалізму». Після розгрому «Пласту» урядом Польщі в Західній Україні організація продовжувала діяльність серед української діаспори — у Канаді, США, Австралії. Лише в 1989—1990 pp. «Пласт» відновив роботу в Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях, де поступово посів провідні позиції серед дитячих організацій. Офіційне відродження «Пласту» в Україні відбулося 13 квітня 1991 р. на установочному з'їзді.

Пласт” не залежить від політичних, релігійних і громадських організацій, його метою є всебічне виховання і самовиховання молоді, він поділяє загальні скаутські принципи, що відбито у тексті скаутської присяги: “Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб бути вірним Богові й Україні, помагати іншим, жити за пластовим законом і слухатися пластового проводу”.

В основі пластового виховання — заборона політизації дитини. Його метою є сприяння розвитку молодих людей для реалізації їх інтелектуального, громадського та духовного потенціалу, відповідальних громадян, учасників місцевих, національних та міжнародних співтовариств.

Хлопці і дівчата виховуються окремо до 17 років. З 17 до 30 років (старшим пластунам дозволяється працювати з дітьми, якщо вони не належать до політичних організацій). Пласт має чітку структуру, атрибутику (гімн, герб, розпізнавальні знаки та форму), присягу, в якій ідеться: «Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб бути вірним Богові й Україні, допомагати іншим, жити за пластовим законом і слухатися пластового проводу».

За своєю структурою «Пласт» охоплює такі вікові категорії: новаки і новачки (7—11 років), юнаки і юначки (11—17 років), старші пластуни і пластунки (17—ЗО років), приятелі «Пласту» (батьки і друзі). Кличем пластової організації є «СКОБ» (Сильно! Красно! Обережно! Бистро!). Він виявляється в усіх напрямах пластової організації і стає важливою настановою на все життя.

Пластові організації покликані здійснювати всебічне патріотичне виховання молоді, розвивати її моральні, духовні й фізичні риси, вишколювати на свідомих, відповідальних і повноцінних громадян за допомогою виховних методів і на ідейних засадах «Пласту», що спираються на пластову присягу, пластовий закон і Три головні обов'язки пластуна: плекати традиції предків, передавати молоді знання і розуміння їх історії, культури, змагань за ідеї.

Головними моральними та ідейними засадами «Пласту» є вічні загальнолюдські цінності, які виражають ставлення особи до природи, суспільства і себе. Усе це сконцентровано у пластовій присязі: «Присягаюся своєю честю, що робитиму все, що в моїй плі, щоб: Бути вірним Богові й Україні, Помагати іншим, Жити за пластовим законом, Слухатись пластового проводу».

Виконання присяги «Пласту» вимагає від пластуна дотримання таких правил пластового закону: Пластун славний. сумлінний. точний. ощадний. справедливий. ввічливий. братерський і доброзичливий. врівноважений. корисний. слухняний. пильний. дбає про своє здоров'я. любить красу і дбає про неї. завжди доброї гадки.

Ці вимоги передбачають формування адекватних рис характеру. Вони є основою складання плану самовиховання для кожного пластуна. На основі пластової присяги та правил закону ґрунтується вся діяльність організації. Пластові організації використовують загальні методи ви­ховання, але у них превалюють ігрові моменти. Загалом виховна методика спрямована на спонукання пластунів до самовдосконалення.

Члени «Пласту» проходять чотири послідовних етапи:

1) підготовчий — отримання відзнаки пластуна-прихильника;

2) складання першої проби пластуна-учасника;

3) складання другої проби пластуна-розвідувача;

4) складання третьої проби пластуна-скоба.

Паралельно зі складанням проб юнацтво освоює так звані вмілості — набуття практичних знань і вмінь у різноманітних галузях: картографії, фотографуванні, догляді за хворими, туризмі, альпінізмі та ін. Усього розроблено понад 120 різних умілостей. Знаючи перелік вимог конкретної вмілості, пластуни готуються до них: читають літературу, звертаються до фахівців тощо. Відтак вони відбувають випробування — своєрідний іспит, за результатами якого їм надають відповідну відзнаку: нашивку на рукав однострою та спеціальне посвідчення.

Згаданий однострій (уніформа зеленого кольору) у «Пласті» набуває особливого виховного значення. На нього, згідно з вимогами відповідних приписів, нашивають пластові відзнаки: пластового ступеня, складених умілостей, відзнаку діловодства, відзнаку належності до гуртка чи куреня, значки успішно відбутих таборів, вишколів, мандрівок, відзначення та нагороди. Під комірцем сорочки пластуни носять хустинку кольору свого куреня. Глянувши на однострій, можна зробити висновок про активність і досвідченість пластуна, він є предметом особливої гордості, поваги товаришів.

Члени “Пласту” можуть бути: звичайними, дійсними, приятелями, добродіями, почесними, самітниками.

Звичайні члени — це два перші вікові Улади: Улад Пластунів Новачків (6-11 років) і Улад Пластунів Юнаків (12-17 років), яких приймає до Крайової Організації місцева Станичена Старшина.

До дійсних членів відноситься Улад Старших Пластунів (18-30 років) і Улад Пластунів Сеньйорів (понад 30 років). Вони мають право голосувати та бути обраними на будь-яку посаду в Крайові організації, місцевій Станиці чи Пластовій групі.

Приятелі “Пласту” — це члени гуртка Приятелів Пласту при Станиці (старше 18 років), які допомагають Пласту.

“Член Добродій Пласту” — це особа, яка внесла вагомий внесок у розвиток “Пласту”. Вони не голосують і не обираються на керівні посади, але можуть бути присутніми на всіх зборах з правом дорадчого голосу.

За ще більш значні заслуги надається титул “Почесного Члена Пласту” з такими ж правами, як у добродіїв.

Членами-самітниками вважаються особи, які відповідають вимогам дійсних членів, але які через віддаленість проживання не можуть входити в якісь групи. Вони мають право дорадчого голосу на зборах Крайової організації, можуть бути обраними до її керівних органів.

Відзнакою пласту є трилиста лілея, мистецьки вплетена в український герб-тризуб.

Найвищим керівним органом Крайової Організації Пласту є Крайовий Пластовий З'їзд (КПЗ), який вирішує всі основні питання діяльності “Пласту”.

Оскільки “Пласт” є скаутською організацією, його діяльність у принципі така, як і діяльність скаутських організацій у всьому світі.

Дитячо-юнацька козача організація “Джура”. Це історико-патріотична організація підлітків і юнаків, створена з метою їх виховання в дусі традицій і звичаїв українського козацтва, вона є незалежною і позапартійно-громадською.

Метою діяльності “Джури” є “виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління суверенної України на історично сформованих засадах козацького світогляду та способу життя”. Членом організації може стати хлопець будь-якої національності віком від 10 до 18 років, який згоден з її програмою. “Джура” прагне до співробітництва з іншими дитячими та молодіжними організаціями України та закордону і до прийняття її до Міжнародної організації бойскаутів.

Члени “Джури” діляться на молодших джур (10-12 років), джур (13-15 років) і старших джур (16-18 років). Молодші джури мають джур-зверхників з числа старших. Крім того, згідно з козацькою традицією, джури мають побратимів. Використовується традиційна козацька символіка: прапори, корогви, бунчуки, пірначі, булави та інші козацькі клейноди. Первинним осередком “Джури” є курінь, курені об'єднуються у козацькі коші, коші складають Крайові товариства джур, які вливаються у Всеукраїнське козаче товариство “Джура”. Всеукраїнською організацією керує Генеральна козача канцелярія, яку очолює Головний отаман “Джури”.

Зміст діяльності “Джури” полягає у оволодінні козацьким військовим мистецтвом, козацькими ремеслами, способом життя і господарювання, козацькою культурною спадщиною. Для цього проводяться заняття у літніх козацьких таборах, військово-спортивні змагання, козацькі походи, науково-практичні конференції, краєзнавчі, фольклорно-етнографічні експедиції та інше.

Українське дитячо-юнацьке товариство «СІЧ». Започатковане в лютому 1993 р. Гасло: «Сила, істина, честь!». Мета його полягає у відродженні національної свідомості, утвердженні «державницької ідеї», формуванні нового типу українського характеру, основними рисами якого були б фізична досконалість, витривалість, свідомий патріотизм, вихованість, культурність, освіченість, висока моральність. Члени товариства складають присягу: «Присягаю своєю честю бути вірним товаришем, служити товариству життям своїм, слухатись січової старшини». Має осередки в багатьох областях України. Головні напрями роботи — вивчення історії козацтва, військово-партіотичне виховання на засадах козацької педагогіки, фізичне загартування, створення недільних козацьких шкіл, спортивних та інших гуртків, організація оздоровчих таборів.

Спілка Української Молоді (СУМ). Утворена 1925 р. в Києві. Своє головне завдання вбачала у звільненні України, створенні української самостійної соборної держави. У 1929—1930 pp. почалося переслідування СУМу. У 1945 p., після закінчення Другої світової війни, СУМ знову відновила свою діяльність (в Німеччині). 1989—1991 pp. — відродження діяльності СУМу на території України.

Завдання СУМ — об'єднувати українську молодь віком від 6 до 18 років і виховувати її в патріотичному дусі на свідомих, чесних і працьовитих людей, добрих громадян і відданих українців (-нок)-державників.

Прагне виховувати молодь в українському патріотичному дусі, чесними і працьовитими людьми, свідомими громадянами, спираючись на традиції та морально-етичні засади християнства, державні цілі та ідеали. Гасло СУМу — «Бог і Україна».

Молодше юнацтво СУМ об'єднує дітей від 6 до 12 років. Молодший СУМовець проходить ступені члена-кандидата, члена-прихильника і члена. Найменша структурна одиниця — Рій Молодшого Юнацтва, що складається з 6-15 членів. Два — п'ять Роїв об'єднуються у Кущ Молодшого юнацтва. Там, де діють два або більше Кущів, утворюється Станиця, на чолі якої стоїть Провід Станиці і Станичий.

Старше Юнацтво СУМ є спільнотою молоді від 13 до 18 років, воно включає членів і нових членів. Старше Юнацтво СУМ об'єднується в Рої, Курені і Коші.

СУМ має власну форму одягу та символіку: прапори, гімн, гасла, привіти та інше.

Програмні документи СУМу не визначають конкретних форм її діяльності; зміст цієї діяльності полягає у спільному проведенні дозвілля, задоволенні культурних потреб і інтересів, фізичному розвитку.

«Сокільський доріст» — національно-патріотичні освітньо-молодіжні товариства, що діють в окремих регіонах України. Первинним його осередком є соколине гніздо, яке створюється за місцем проживання. Гніздо налічує не менше 5 членів. Гнізда об'єднуються в чоти (рої). До складу чот входить 3—5 гнізд. Керує гніздом гніздовий, роєм — ройовий (чотовий). Чоти, окремі гнізда в межах села (міста) об'єднуються в станиці. Станичний може мати ранг соколиного сотника (чотового, гніздового) залежно від кількості членів. Він формує свою канцелярію, має писаря та ін. Структура «Сокільського доросту» триступенева: соколята — 6—11 років, молоді соколи — 12—14 років, соколи — 15—18 років.

Головними напрямами діяльності товариства є: вивчення і відродження кращих традицій «Сокола», українських національно-патріотичних, молодіжних, дитячих товариств та організацій; розвиток і урізноманітнення форм їх діяльності; виховання членів товариства на ідеях свободи, рівності, національної та особистої гідності, шанування родинних зв'язків, працелюбності, взаємодопомоги й самодисципліни; …

З метою всебічного виховання своїх членів товариства залучають їх до таких видів діяльності: національно-історичної (вивчення історії України, вікторини, уроки пам'яті, тематичні вечори, зустрічі, «круглі столи» з від повідної тематики, догляд за могилами, допомога борцям за волю України тощо); спортивно-оздоровчої (змагання, сокільські забави, козацькі забави, спортивні випробування тощо); туристично-краєзнавчої (походи, мандрівки, табори, змагання та ін) ...

«Курінь» — дитячо-юнацька організація, що ставить за мету виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління на історично сформованих засадах козацького світогляду та способу життя, в дусі відданості Батьківщині та її народу, на основі відродження національних, загальнолюдських духовних і моральних цінностей.

Членом організації може стати кожен хлопець чи дівчина віком від 6 до 18 років, які люблять Україну, хочуть добре знати її історію і літературу, давнє минуле, поділяють ідеали юного козацтва. Особи, яким виповнилося 18 років, за бажанням можуть зберегти своє членство. їм присвоюють звання «козак-наставник», і вони беруть участь у виховній роботі з молоддю.

Члени організації діляться на козачат (молодші школярі) віком 6—10 років, джур (середні школярі) віком 10— 15 років та молодих козаків (старшокласники) віком 15— 18 років. Основою організаційної структури є курінь — первинний козацький осередок за місцем проживання чи місцем навчання або за інтересами (курінь любителів історії козаччини, курінь джур, бандуристів та ін.). Головна організаційна одиниця козачат, джур та козаків — десяток, що складається з 10—15 членів організації й ділиться на застави по 3—5 осіб у кожній. Десятки об'єднуються в загін (чоту), загони козацької молоді одного віку входять до складу сотні, а сотні — до куреня козацької організації навчального закладу.

На чолі кожної структурної козацької одиниці стоїть старшина, в заставі — заставний, в десятці — отаман (десятник), в загоні — чотар (писар), в сотні — писар, осавул, хорунжий, в курені — отаман, писар, обозний, осавул, бунчужний, скарбник, суддя, довбуш, товмач, шафар.

Кодекс лицарської честі для козачат гласить:

Шануй і маму, й тата, завжди працюй завзято;

Люби рідну країну, що зветься Україна;

Турбуйся про молодших, жіноцтво поважай;

Будь сильним, справедливим, і скромним, і правдивим, І рідну Батьківщину ти завжди захищай!

Асоціація гайдів України. Зареєстрована в 1996 р. Рух гайдів виник в Англії на початку XX ст. Назва обрана його засновниками лордом Робертом Баден-Пауеллом та його сестрою Агнес на честь відомих індійських племен, мешканці яких вирізнялися винахідливістю і вправністю.

Гайд — людина, яка йде попереду і знаходить дорогу. Мета асоціації — сприяти розвитку та формуванню дівчини як соціально зрілої особистості, її активній участі у всіх сферах життя суспільства, зміцнення фізичного, духовного, емоційного здоров'я, надання допомоги у саморозвитку і самореалізації, виховання впевненості у собі, реалізація шансів на життєвий успіх. Основними завданнями є залучення дівчат до гуманітарної системи цінностей, підвищення їх культурного рівня, знань з історії, світової та національної культури, краєзнавства, медицини, допомога у здійсненні природоохоронних проектів. Члени асоціації беруть участь у програмах, семінарах, тренінгах, гайдівських таборах, заходах, пов'язаних з поліпшенням становища дітей та жінок в Україні. Гайди мають опанувати 8 програм: «Українознавство», «У світі гайдингу», «Школа медицини», «Вічні істини», «Світова культура», «Господарочка», «Життя на природі», «Планета — наш дім». Залежно від віку дівчат поділяють на категорії: ластівки — 7—10 років, гайди — 11—16, ренжери — 16—20 років. Організація має емблему, гасло, гімн, присягу.

Українське дитячо-юнацьке товариство «Сокіл». Виникло у 1894 р. у Львові. Основна мета — виховання в походах по рідному краю та в табірних умовах духовно і фізично розвиненої особистості з високою національною свідомістю і гідністю. У даний час організація відроджується.

Установи освіти намагаються розширити свою співпрацю з дитячими та молодіжними організаціями у справі виховання учнівської молоді. Ця робота охоплює спільні семінари працівників освіти і дитячих та молодіжних організацій, співучасть в організації спортивних, оздоровчих таборів, надання психолого-педагогічної допомоги керівництву дитячих та молодіжних організацій.