Характеристика видів контролю.

За місцем у навчальному процесі розрізняють такі види контролю:

1. Попередній. Його здійснюють перед вивченням ново­го матеріалу для з'ясування якості опорних знань, навичок і вмінь з метою їх актуалізації та корекції, встановлення не­обхідних внутріпредметних і міжпредметних зв'язків;

2. Поточний. Цей вид контролю здійснюють у процесі ви­вчення нового матеріалу для з'ясування якості засвоєння уч­нями знань, навичок і вмінь з метою їх корекції;

3. Періодичний (тематичний). Покликаний після вивчен­ня розділів навчальної програми перевірити, оцінити і ско- ригувати засвоєння певної системи знань, навичок і вмінь;

4. Підсумковий. Такий контроль є обліком успішності учнів наприкінці навчальної чверті;

5. Заключний. Здійснюють його наприкінці навчального року з метою обліку успішності кожного учня за рік. Важли­вим видом контролю є екзамени (перевідні та випускні).

Вимоги до контролю:

• Об'єктивність, гласність.

• Єдність вимог учи­телів.

• Забезпечення достатніх даних для встановлення певних оцінок.

• Систематичність.

• Відкритість

• Поєднання різноманітних форм, видів перевірки;

• Створення доброзичливої, але одночасно й вимог­ливої атмосфери в класі (Наприклад, можна розглянути два полярних варіанти організації опитування:

а) "Давайте повторимо, згадаємо, що ми вивчили на минулому уроці";

б) (погрозливим тоном): "Зараз я перевірю, як ви ви­конали домашнє завдання").

Сутність та методи перевірки знань, умінь, навичок.

До контролю належить перевірка. Перевірка має важливе освітнє та виховне значення. Перевірка — це виявлення знань та співвіднесення об­сягу наявних знань, умінь і навичок учнів зі стандартом, що має такі форми: індивідуальну, фронтальну, самопе­ревірку, взаємоперевірку, письмову, усну.

Завдяки перевірці вчитель всебічно вивчає учнів. Пе­ревірка сприяє розширенню та поглибленню набутих учнями знань, умінь і навичок. Виховне значення пере­вірки полягає в тому, що вона підвищує відповідальність за виконану роботу учнів (а також учителя), привчає до охайності, формує позитивні моральні якості, колектив­не ставлення до праці.

Для перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок використовують такі методи:

7. Спостереження — це систематичне отримання відо­мостей про знання та розвиток учня, що здійснюється вчителем у процесі щоденної роботи та дає певні відо­мості про рівень знань. Результати спостереження не фіксуються в офіційних документах, а враховуються вчителем при виведенні підсумкової оцінки;

8. Усний контроль — здійснюється шляхом аналізу­вання відповідей учнів на питання вчителя на уроках, екзаменах, заліках. Форми усного контролю: індивіду­альне, групове, фронтальне, комбіноване опитування. Використовуються також різноманітні техніки опиту­вання (картки, ігри, технічні засоби);

9. Письмова перевірка —характеризується високою економічністю та ефективністю, дає змогу встановити рівень знань учнів. Сучасні види письмового контролю: перфокарти, посібники з друкованою основою, дидак­тичні картки, програмоване опитування;