logo search
Лекції

Висновки

Постійне підвищення професійної майстерності є однією із особливосей педагогічної діяльності. Для цього вчителі беруть участь у методичній роботі. Дана робота цілеспрямовано здійснюється вчителями в індивідуальній та колективній формах.

Лекція № 9

Тема. Наукова організація праці. Закони НОП в загальноосвітньому навчальному закладі.

План лекції.

  1. Наукова організація педагогічної праці.

  2. Допомога учням в оволодінні основами НОП.

Завдання роботи.

  1. Виробити із студентами правила раціональної і продуктивної педагогічної праці, ознайомити їх з поняттям «наукова організація праці».

  2. Розвивати в майбутніх учителів прагнення досліджувати педагогічні інновації та втілювати їх у практику, виробляти й обґрунтовувати власні педагогічні ідеї.

Основні поняття. Наукова організація праці, види читання, картотека.

Література.

Гин А.А. Приемы педагогической техники: Пособие для учителей. – Гомель: BGG “Сож”, 1999. – С. 68–71.

Радченко И.П. НОТ учителя. - М., 1982.

Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К.: Видавничий центр «Академія», 2000.

  1. Наукова організація педагогічної праці

Висококваліфікованого педагога характеризує вміння працювати методологічно обґрунтовано, раціонально, сис­темно, постійно вдосконалюючи використовувані прийоми і методи задля максимального використання і розвитку можливостей педагогічного процесу. Загалом на цих заса­дах ґрунтується наукова організація педагогічної праці.

Наукова організація педагогічної праці (НОПП) — система нау­ково обґрунтованих заходів, спрямованих на вдосконалення пе­дагогічної праці та її умов, забезпечення максимальної ефектив­ності навчання і виховання за раціонального використання часу, сил, засобів педагога та учнів.

НОПП охоплює такі проблеми, як економія, раціо­нальне використання часу, створення і раціональне використання сприятливих умов праці та відпочинку, макси­мальне піклування про здоров'я та всебічний розвиток усіх учасників трудового процесу. Загальний зміст її утво­рюють НОП педагога, НОП учнів, наукова організація пра­ці педагогічного колективу школи.

Важливими елементами наукової організації праці вчи­теля є організація часу, методика роботи з книгою, техні­ка фіксації та оброблення інформації, методика відбору і зберігання готової інформації. Учитель повинен уміти пра­вильно розраховувати, розподіляти час, уникати формаль­них заходів, намагатися поєднувати різні види діяльності (перевірку зошитів і слухання цікавої радіопередачі), ви­користовувати раціональні методи виконання запланова­ного, кооперуватися з іншими вчителями (проведення класних годин у паралельних класах) тощо.

Оскільки вчителю доводиться працювати з багатьма літе­ратурними джерелами, він має володіти різними видами читання: попереднє читання — в процесі читання позна­чають усі незнайомі, іншомовні слова, наукові терміни і поняття, щоб опісля можна було з'ясувати їх значення за словником чи довідником; наскрізне читання — уважне прочитування всього матеріалу, яке застосовують за необ­хідності охопити весь зміст розділу, статті, книги; вибірко­ве читання — відбір матеріалу для читання з метою його поглибленого вивчення; повторне читання — передбачає повернення до важливого або не цілком зрозумілого тек­сту; аналітичне читання (читання з проробленням ма­теріалу) — критичний аналіз змісту з метою глибокого його вивчення, конспектування істотного; партитурне читання — динамічне, швидке читання, що має на меті оперативне ознайомлення з книгою (за 1,5—2 год. прочи­тують до 200—300 сторінок); змішане читання — застосу­вання різних видів читання залежно від змісту матеріалу, мети і завдань його вивчення.

Учитель може заощадити свій час і енергію не лише за рахунок раціонального читання, а й уміння робити необ­хідні нотатки: план, тези, конспект, анотацію, реферат, рецензію, цитату. Зібрану інформацію корисно записувати на окремих картках, що дає змогу систематизувати її від­повідно до тем уроків чи виховних заходів.

Наукова організація праці педагогічного колективу школи передбачає організацію творчих пошуків учителів, поширення їхнього досвіду, втілення досягнень педагогіч­ної науки у шкільну практику; створення умов для розвит­ку здібностей і талантів, виявлення обдарованих дітей; удосконалення планування всіх напрямів діяльності шко­ли, обліку і контролю; організація взаємодії школи з сім'єю та громадськими організаціями.

Кожен напрям наукової організації праці неможливий без реалізації певної системи заходів. Наприклад, органі­зація творчої праці педагогічного колективу може охоплю­вати вибір теми, визначення мети і завдань, підготовку вчителів до колективної творчої праці; розподіл теми на окремі питання для творчого їх опрацювання групами і ок­ремими педагогами та проектування необхідного досвіду (розроблення програми дослідження); організації ціле­спрямованої самоосвіти вчителів і колективних форм їх­ньої роботи відповідно до обраної теми; організацію систе­матичної конкретної допомоги педагогам у їхній роботі над темами з боку науковців-консультантів; узагальнення результатів творчої праці педагогічного колективу на ос­нові досвіду окремих учителів.