Орієнтовна програма вивчення особистості учня

І. Загальні відомості про учня.

1. Біографічні дані. Прізвище та ім'я учня, рік народження, національність.

2. Соціально-побутові умови. Адреса проживання, склад сім'ї, освіта, місце роботи батьків. Допомога сім'ї у навчанні й вихованні дитини. Режим праці та дозвілля учня. Участь учня в домашній праці. Любов до праці.

3. Стан здоров'я. Крім загальної характеристики ста­ну здоров'я учня за даними шкільного лікаря, обов'язково слід виявити сенсорні дефекти, якщо учень їх має.

II. Загальний рівень розвитку учня.

1. Психічний розвиток учня. Характеристика його уваги. Особливості сприймання і розуміння навчального матеріалу. Швидкість, точність і міцність запам'ятовування. Характеристика прийомів запам'ятовування. Особливості мислення. Рівень володіння операціями аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування й узагальнення. Особливості уяви. Рівень розвитку мовлення (культура мовлення, ба­гатство активного словника, логічність мовлення). Розви­ток вольових якостей (цілеспрямованість, принциповість, самостійність, ініціативність, витримка тощо).

2. Інтелектуальний розвиток учня, його ерудиція. Інтерес до питань світогляду, моралі, науки, техніки, мистецтва, спорту. Наявність провідного інтересу. В яких гуртках і спеціальних дитячих установах працює? Особливості читацьких інтересів, їх широта і стійкість. Самостійність, критичність, гнучкість та логічність мислення.

3. Індивідуально-психологічні особливості учня. Його збудливість і енергійність, врівноваженість і емоційна вразливість. Темп роботи і мовлення. Чи легко він переходить від одного виду діяльності до іншого?

Наполегливість, упевненість, охайність учня. Рівень розвитку почуття колективізму, обов'язку, власної гідності.

Скромність, сміливість, рішучість, правдивість, чесність, самокритичність учня. Ставлення до вчителів, товаришів, батьків. До якого виду діяльності має нахил? Яку Діяльність може виконувати найуспішніше? Яку професію ^Майбутньому хоче обрати? Схарактеризувати загальні й спеціальні здібності учня.

Умови оптимального вибору і ефективного застосування методів виховання

Оптимальний вибір методу характеризується такими умовами:

- має органічно пов’язуватись з метою, яка стоїть перед школою;

- не універсалізувати якийсь з них, має бути система методів;

- диктується конкретними завданнями і змістом виховної справи;

- залежить від конкретних умов, в яких здійснюється виховний вплив;

- враховуються вікові і індивідуальні особливості учнів;

- враховуються динаміка, зрілість, організованість колективу;

- враховуються особистість вихователя, його професійна майстерність.

3. Характеристика форм організації виховної роботи.

За домінуванням видів діяльності форми можуть бути такими:

• позакласна пізнавальна діяльність: екскурсії, усні журнали, наукові вечори, вікторини, конкурси, турні­ри ерудитів, ділові ігри, "Зоряний час", "Поле чудес", "Як стати мільйонером" й ін.;

• трудова діяльність — види навчальної праці на уроках, суспільно-корисна праця, трудові десанти, акції тощо;

художня діяльність — концерти, конкурси, ви­ставки, відвідування театрів, концертів тощо;

• спортивна діяльність — ігри, змагання, олімпіа­ди, спортивні гуртки, секції;

• громадська діяльність — мітинги, збори, лекторії, ярмарки ідей, акції милосердя й ін.;

• вільне спілкування — дискотеки, вечорниці, вечо­ри відпочинку;

• ціннісно-орієнтувальна — бесіди, диспути щодо проблем життя, вечори запитань та відповідей, сокра- тівські бесіди, зустрічі з цікавими людьми, рольові ігри тощо.

За часом проведення виховні справи можуть бути: ко­роткочасними, тривалими (декади, олімпіади, конкур­си, турніри) та традиційними, що постійно проводяться саме в цьому виховному закладі (збори випускників, осінні капусники, першоквітневі гуморини й ін.).

Виховний захід — це організована дія колективу дітей та дорослих, що відбувається зазвичай протягом обмеже­ного відрізку часу та спрямовується на досягнення ви­ховних цілей. Для виховного заходу характерна: спогля­дально-виконавча позиція дітей, організаторська роль дорослих, фрагментарність, розділеність. Процес вихо­вання, який має характер формально пов'язаних між собою заходів, не може бути повноцінним. Тому цей термін сприймається деякою мірою негативно, наче він означає формальну дію.

На відміну від виховного заходу виховна справа — це система (не одноразовий акт) ідейно та організацій­но оформленої взаємодії педагогів та вихованців, що є частиною загального плану виховної роботи, спрямова­ної на створення позитивного виховного середовища, формування ціннісних установок та творчий саморозви­ток особистості.

Фактори, що впливають на вибір форми організації процесу виховання:

а) напрям виховної роботи;

б) кількість учасників — масові (колективні), групові, індивідуальні;

в) домінуючий вид діяльності;

г) час та місце проведення.