Провідні закономірності виховання:
- орієнтація виховання на розвиток особистості;
- розвиток особистості в гармонії із загальнолюдською культурою залежить від ціннісних підстав виховання;
- результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ дитини, її духовність.Це, зокрема, стосується формування її думок, поглядів, переконань, ціннісних орієнтацій, емоційної сфери. Виховний процес повинен постійно трансформувати зовнішні виховні впливи у внутрішні, духовні процеси особистості (її мотиви, установки, орієнтації, ставлення);
- чим різноманітніше і продуктивно значуща для особи діяльність, тим ефективніше відбувається оволодіння загальнолюдською і професійною культурою. Визначальними у вихованні є діяльність та спілкування. Діяльність — головний чинник єдності свідомості та поведінки під час здійснення учнем певних видів діяльності (навчальної, трудової, ігрової, спортивної та ін.);
- процес розвитку особистості набуває оптимального характеру, коли сам виховуваний виступає суб'єктом виховання;
- саморозвиток особи залежить від міри індивідуалізації і творчої спрямованості виховного процесу;
- готовність учасників педагогічного процесу перейняти на себе турботи про долі людей, про майбутнє нашого суспільства передбачає їх гуманістичний спосіб життя, дотримання норм педагогічної етики;
- ефективність виховного процесу залежить від стосунків в учнівському колективі.Здорова морально-психологічна атмосфера в колективі сприяє формуванню у дітей позитивних моральних якостей, відбувається процес взаємови- ховання. І навпаки, у колективі спеціального виправно-ви- ховного закладу, якщо там немає належного порядку, відбувається взаємна деморалізація його членів.
Висновок. Ці закономірності необхідно враховувати під час створення будь-якої виховної ситуації. Це дає змогу педагогу відпрацювати задану схему дій, щоб досягти поставленої мети, допомагає йому в процесі виховної роботи (у плануванні, організації, оцінюванні процесу виховання) перетворити можливість, що випливає із закономірних зв'язків, на дійсність.
Принципи виховання. Система принципів виховання. Характеристика принципів виховання.
Складність виховного процесу потребує, щоб його цілеспрямована організація здійснювалася на основі єдиних принципів, яких повинні дотримуватися кожна школа і кожен вихователь.
Принципи виховання - це засадничі ідеї, ціннісні підстави виховання людини; початкові педагогічні положения, що є керівними нормами для вихователя.
У своїй сукупності принципи виховання відбивають рівень розвитку суспільства, його вимоги до особи і визначають цілі, спрямованість, зміст, організацію, методи виховання.
Виділяють наступні основні принципи виховання:
- цілеспрямованість і доцільність виховання (виховних взаємодій, впливів, дій); А.С. Макаренко стверджував: без ясного "відчуття мети ніяка виховна діяльність неможлива". Передбачає спрямування виховної роботи на досягнення основної мети виховання — всебічно розвиненої особистості, підготовки її до свідомої та активної трудової діяльності. Реалізується цей принцип за умови підпорядкованості виховної роботи загальній меті, знання цієї мети вихователями і вихованцями, недопущення стихійності у вихованні, наявності перспективи, проектування рівня вихованості особистості відповідно до запланованої мети.
- гуманістична спрямованість виховання.
Реалізація даного принципу передбачає:
- ставлення педагога до вихованця як до відповідального і самостійного суб'єкта власного розвитку і виховного процесу;
- взаємодію з особою і колективом на основі субъект-субъектних, рівних стосунків;
- центрація виховання на розвитку особистості (безперервного загального і професійного розвитку особистості). Процес виховання має бути спрямований на допомогу людині в становленні, збагаченні і вдосконаленні її людської сутности;
Принцип ціннісно-смислової спрямованості виховання.
Принцип спрямований на створення умов для здобуття кожним вихованцем смислу своєї життєдіяльності. Особистісні смисли, за О.М.Леонтьєвим, виражають пристрасність індивідуальної свідомості, її особливу суб'єктність.
Людина пов'язана з реальністю об'єктивного світу за допомогою значень (предметів, явищ, подій), а з реальністю власного індивідуального життя - смислом. Особистісний смисл - це значення, опосередковане мотивом. До смислоутворюючих мотивів належать мотиви, які впливають на вибір життєвої позиції, світогляду, професії та інші "смислові одиниці життя". Становлення цілісної системи особистісних смислів і є процесом становлення особистості (О.М.Леонтьєв).
Роль виховання полягає в тому, щоб відкрити учням світ цінностей, з якого вони можуть обрати смисли для вирішення власних життєвих проблем. Тому організація виховного процесу в школі повинна бути такою, щоб кожна дитина у спільній діяльності здобувала власні цінності, власні смисли.
- природовідповідність виховання (виховання повинне грунтуватися на науковому розумінні природніх і соціальних процесів, їх взаємозв'язку, узгоджуватися із законами розвитку природи і людини, формувати відповідальність за стан природи, життя, самого себе, дотримання здорового способу життя. Виховувати людину необхідно згідно її статі і віку.
- культуровідповідність виховання (виховання повинне грунтуватися на загальнолюдських цінностях, враховувати особливості і традиції національних і регіональних культур, залучати людину до різних пластів культури (материаль-ной, духовної, моральної, політичною, побутовою, фізичною та ін.) ;
- діяльнісний підхід - виховання в різних видах діяльності (навчальній, ігровій, трудовій, громадській та ін.). В основі цього принципу — ідея, що формування особистості безпосередньо залежить від її діяльності, від особистої участі в праці. Цей принцип спирається і на таку психологічну якість, як прагнення дитини до активної діяльності. Реалізується за умови усвідомлення учнями, що праця — єдине джерело задоволення матеріальних і духовних потреб, чинник усебічного розвитку особистості, сумлінне ставлення до неї — важлива позитивна риса.
Виховання в різних видах діяльності відбиває закономірну обумовленість формування особистості в процесі діяльності, її різних видах (ігрової, учбової, пізнавальної, трудової, спортивної, громадської, господарської, творчої та ін.;
- зв'язок виховання з життям.Його суть — виховна діяльність школи має орієнтувати учнів на те, що вони повинні жити життям суспільства, брати посильну участь у ньому вже за шкільною партою і готуватися до трудової діяльності. Реалізація цього принципу передбачає використання у виховній роботі краєзнавчого матеріалу, систематичне ознайомлення учнів із суспільно-політичними подіями в країні, залучення їх до посильної участі в громадській роботі.
Прилучаючись до активного життя, школярі засвоюють досвід старших поколінь, можуть і повинні брати посильну участь у процесі державотворення. Завдяки цьому в них формується психологічна, моральна і практична готовність до самостійного суспільного життя й діяльності.
- поєднання педагогічного керівництваз ініціативою та самодіяльністю учнів.Педагогічне керівництво зумовлюється відсутністю в учнів життєвого досвіду; виховання творчої особистості можливе, якщо існують умови для вияву самостійності й творчості, схвалюються ініціатива та самодіяльність. Цей принцип передбачає безпосередню участь учнів у плануванні своїх громадських справ, усвідомлення їх необхідності й значення, контроль за їх виконанням, оцінювання досягнутих результатів. При цьому важливо запобігти жорсткому регламентуванню діяльності дитячого самоврядування, адмініструванню, надмірній опіці.
- колективність виховання (виховання в колективі і через колектив) Цей принцип традиційно займає особливе місце у вітчизняній педагогіці. Тільки у колективі і з його допомогою виховуються і розвиваються відповідальність перед людьми, колективізм, взаємодопомога, засвоюються правила спілкування і поведінки, розвиваються комунікативні і організаційні вміння;
- єдність розумної вимогливості і шанобливого ставлення до особистості, увага до її потреб і інтересів; опора на позитивне в людині. Містить три взаємозв'язані елементи - вимагати, шанувати, піклуватися;
- індивідуальний і диференційований підхід до виховання. Такий підхід як індивідуальна корекція загальної системи виховання — важлива вимога до організації виховного процесу і одна з умов підвищення його ефективності. Виховні заходи, які не враховують цієї вимоги, не заторкують внутрішніх сторін особистості вихованця й тому малоефективні. Результати виховного процесу значною мірою залежать від того, наскільки в ньому враховано вікові та індивідуальні особливості учнів. «Вихователь повинен прагнути пізнати людину такою, — писав К. Ушинський, — якою вона є насправді, з усіма її слабкостями і в усій її величі, з усіма її буденними дрібними потребами і зусіма її великими духовними вимогами... Тоді тільки буде він спроможний черпати в самій природі людини засоби виховного впливу, — а засоби ці величезні»;
- забезпечення в процесі виховання єдності слова і справи, наукової теорії і практики;
- єдність, узгодженість і спадкоємність виховних дій відображує закономірні зв'язки його з досвідом минулого, впливом сім'ї, школи, середовища, в якому формувалася особа, а також цілеспрямовані дії усіх категорій вихователів, дотримання спадкоємності в усі періоди розвитку особистості;
поєднання методів формування свідомості та поведінки.Підбираючи методи виховання, слід розумно поєднувати методи формування свідомості й методи формування суспільної поведінки з урахуванням принципу виховання єдності свідомості та поведінки;
ефективність методів виховання,яке забезпечується за умови, що вчитель спирається у їх використанні на психологію школяра. Учень реагує на виховний вплив позитивно, негативно або нейтрально. Це потребує від педагога вміння «вловити» реакцію вихованця і відповідно скоригувати його сприймання.
Принцип неперервності випливає з того, що виховання є багатогранним і багатофакторним процесом, який не обмежується ні часовими, ні віковими рамками; виховання здійснюється з часу народження і триває впродовж усього життя; соціальне і природне середовище, діяльність особистості так чи інакше впливають на формування певних якостей; процес навчання — важливий чинник виховання як через зміст навчального матеріалу, так і через організацію діяльності.
- єдність виховання, самовиховання і перевиховання та ін.
- єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості.Повинна охоплювати всі сторони навчально-виховної роботи школи, всі форми діяльності учнівського та педагогічного колективів, сім'ї, знаходити свій вияв у змісті, формах навчання та виховання, у правилах поведінки школярів, у стилі життя школи, її традиціях. Така єдність є однією з умов оптимізації виховного процесу. Школа як провідна ланка в системі виховання учнівської молоді повиннане лише залучати до цієї справи сім'ю, громадські та інші організації, а й озброювати їх основами психолого-педагогічних знань, передовим досвідом виховання, дбати про підвищення педагогічної культури батьків.
Концепція національного виховання розглядає такі його принципи:
народність — єдність загальнолюдського і національного. Національна спрямованість виховання, оволодіння рідною мовою, формування національної свідомості, любові до рідної землі та свого народу; прищеплення шанобливого ставлення до культури, спадщини, народних традицій і звичаїв, національно-етнічної обрядовості всіх народів, що населяють Україну;
природовідповідність — урахування багатогранної й цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх анатомічних, фізіологічних, психологічних, національних та регіональних особливостей;
культуровідповідність — органічний зв'язок з історією народу, його мовою, культурними традиціями, знародним мистецтвом, ремеслами і промислами, забезпечення духовної єдності поколінь;
гуманізація — створення умов для формуваннякращих якостей і здібностей дитини, джерел її життєвих сил; гуманізація взаємин вихователя і вихованців; виховання — центр навчально-виховного процесу, повага до особистості, розуміння її запитів, інтересів, гідності, довір'я до неї; виховання гуманної особистості;
демократизація— усунення авторитарного стилю виховання, сприйняття особистості вихованця як вищої соціальної цінності, визнання її права на свободу, на розвиток здібностей і вияв індивідуальності. Глибоке усвідомлення взаємозв'язку між ідеалами свободи, правами людини і громадянською відповідальністю;
етнізація— наповнення виховання національним змістом, що передбачає формування самосвідомості громадянина. Забезпечення можливості всім дітям навчатися у рідній школі, виховувати національну гідність, національну свідомість, почуття належності до свого народу. Відтворення в дітях менталітету народу, увічнення в підростаючих поколіннях специфічного, що є в кожній нації, виховання їх як типових носіїв національної культури. Принцип етнізації— невід'ємна складова соціалізації дітей, він однаковою мірою стосується всіх народів, що живуть в Україні.
Об'єднуючим, інтегральним принципом процесу виховання є комплексний підхід до виховання з урахуванням функціонування усіх елементів цього процесу, усього комплексу організаційних форм, змістовних і методичних сторін виховної діяльності. У основі цього принципу знаходиться положення про те, що людина не повинна виховуватися по частинах. Ґрунтується на діалектичній взаємозалежності педагогічних явищ і процесів. Втілення його в життя передбачає: єдність мети, завдань і змісту виховання; єдність форм, методів і прийомів виховання; єдність виховних впливів школи, сім'ї, громадськості, засобів масової інформації, вулиці; врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів; єдність виховання і самовиховання; постійне вивчення рівня вихованості учня і коригування виховної роботи. Наголошуючи на важливості та необхідності дотримання цього принципу, В. Сухомлинський писав, що не можна вилучати з системи виховання жоден аспект. Упустивши щось одне — виховання переконань, виховання людяності, виховання любові до праці — вже не вдасться вирішити інші завдання. У вихованні повинні застосовуватися комплексний і системний підходи до рішення завдань формування і розвитку людської особистості.
Усі перераховані принципи процесу виховання знаходяться у взаємозв'язку і взаємообумовленості, але в той же час кожен з них має відносну самостійність.
Лише сукупність цих принципів забезпечує успішне визначення завдань, підбір змісту, методів, засобів і форм виховання. Єдність принципів виховання потребує від педагога вміння використовувати їх у взаємозв'язку, з урахуванням конкретних можливостей і умов.
Правила виховання —прикладні рекомендації щодо реалізації вимог того чи іншого принципу виховання.
- Загальні основи педагогіки
- Список літератури.
- 1. Вступ (мета і завдання курсу). Побудова змісту навчального курсу.
- 2. Поняття про професію вчителя, історія її походження та особливості.
- Позитивні складові професії вчителя
- Особливості професії вчителя:
- 3. Сутність та структурні компоненти педагогічної діяльності.
- Висновок.
- 4. Професіограма. Педагогічна техніка.
- Вимоги до особистості педагога
- 1. Любов до дітей.
- Висновки
- Лекція № 2. Тема. Виникнення і становлення, розвиток педагогіки як науки. Стадії розвитку педагогіки, джерела педагогічної науки. Предмет педагогіки, його сучасне звучання План.
- Список літератури.
- Лекція № 3. Тема. Загальні педагогічні поняття. Педагогіка та інші науки. Складові частини педагогіки. Система педагогічних наук. План.
- 4. Система педагогічних наук.
- Основні ознаки галузей педагогіки.
- Висновок:
- Опорна схема за темою
- Лекція № 4. Тема. Методи педагогічних досліджень. Методи науково-педагогічного дослідження, їх характеристика. Етапи педагогічного дослідження План.
- Список літератури.
- 2. Характеристика науково-педагогічного дослідження.
- 3.Методи науково-педагогічного дослідження, їх характеристика.
- Види анкет:
- Етапи науково-педагогічного дослідження:
- Висновки.
- Список літератури. Підручники й посібники
- Наукова література
- 2. Основні фактори формування і розвитку особистості.
- Cутність вікової періодизації.
- Спадковість і розвиток
- Висновок
- Вплив середовища на розвиток і формування особистості
- Розвиток і виховання
- Діяльність як чинник розвитку особистості
- Основні компоненти діяльності:
- Види діяльності
- Види здібностей:
- 3. Стисла характеристика зарубіжних теорій розвитку особистості
- Народна педагогіка про розвиток особистості:
- Теорія виховання
- Лекція № 6.
- Тема. Сутність процесу виховання. Складові частини процесу виховання. Мета виховання. Походження мети. Значення мети у виховному процесі. Сучасне звучання мети виховання.
- Структура виховного процесу є взаємозв'язком основних елементів: цілей і змісту, методів і засобів, а також досягнутих результатів.
- Основні проблеми аналізу в теорії виховання
- Стисла характеристика напрямів виховання
- Стисла характеристика виховних систем.
- Етапи виховного процесу
- Ідеал і мета виховання на різних етапах розвитку суспільства
- Специфіка процесу виховання:
- Результати процесу виховання
- Характеристика рівнів вихованості школярів
- Зафіксуємо структуру процесу виховання. Висновки
- Лекція № 7. Тема. Самовиховання. Перевиховання. Шляхи підвищення ефективності виховання План.
- Список літератури.
- Ознаки самовиховання:
- Умови здійснення самовиховання
- Народна педагогіка про самовиховання:
- Етапи самовиховання.
- Прийоми самовиховання
- Вікові особливості самовиховання та їх характеристика.
- Молодший шкільний вік.
- Підлітковий вік.
- Юнацький вік.
- Особливості роботи педагога з учнями з організації св.
- Етапи процесу самовиховання учня (робота педагога).
- Робота педагога з родиною в ході організації самовиховання учня
- Характеристика етапів процесу перевиховання
- Типовими проявами формалізму у виховному процесі є:
- Шляхи удосконалення виховного процесу в школі
- Лекція № 8.
- 1. Закони виховання та їх характеристика
- 2.Закономірності виховання.
- Лекція № 8.
- Провідні закономірності виховання:
- Висновки.
- Народна педагогіка про принципи виховання:
- Висновки.
- Лекція № 9. Тема. Методи і форми виховання. Характеристика основних груп методів виховання. Характеристика форм організації виховної роботи. План.
- Список літератури.
- Методи формування свідомості
- Умови підвищення ефективності використання даної групи методів:
- Методи формування суспільної поведінки
- Методи стимулювання діяльності та поведінки
- Умови підвищення ефективності методів заохочення і покарання:
- Методи контролю та аналізу ефективності виховання
- Орієнтовна програма вивчення особистості учня
- Висновок
- Характеристика діяльності вихователя (проведення виховної справи)
- Система питань для проведення вчителем самоаналізу виховної справи:
- Лекція № 9.
- Список літератури.
- 1. Загальна характеристика форм організації виховної роботи.
- 2. Класифікація форм виховання.
- 3. Вибір форм виховання. Загальна характеристика організації виховної справи.
- Характеристика діяльності вихователя (проведення виховної справи)
- Система питань для проведення вчителем самоаналізу виховної справи:
- Висновок
- Лекція № 10. Тема. Робота з учнівським колективом. Поняття про колектив, його види, структуру, стадії розвитку, шляхи формування колективу План.
- Список літератури.
- Характерніознаки колективу
- Види шкільних колективів:
- Стадії розвитку колективу (а. Макаренко)
- Ознаки розвитку учнівського колективу
- Принципи діяльності учнівського колективу:
- Особливості роботи з негативно спрямованими мікрогрупами учнів
- Критерії оцінювання організаційної структури і складових шкільного колективу:
- Критерії визначення характеру внутріколективних відносин:
- Критерії незалежного оцінювання особистості членами колективу:
- Список літератури.
- Способи формування пізнавального інтересу:
- Особливості наукового світогляду:
- 2.Зміст та завдання розумового виховання.
- 3. Шляхи вирішення завдань розумового виховання.
- Характеристика загальнонавчальних умінь
- Вплив успіху в навчанні на здійснення розумового виховання
- Сутність та особливості формування вміння навчатися (о.Я. Савченко)
- Вміння учня, який самостійно вчиться:
- Умови формування вміння навчатися:
- Характеристика системи розвивальних вправ і завдань багатофункціонального характеру, що впливають на формування вміння вчитися.
- Практичні поради Безліч способів сказати учневі: «Дуже добре!»
- Список літератури.
- Cкладові моралі:
- 2. Шляхи вирішення завдань морального виховання.
- Список літератури.
- Норми поведінки знаходять вияв у:
- Показники високого рівня дисципліни:
- 3.Основні аспекти виховання свідомої дисципліни, відповідальності,
- Причини порушення дисципліни
- 1. Причини, пов'язані з недостатньою психолого-педагогічною компетентністю педагога:
- Пам'ятка у разі виникнення конфліктних ситуацій
- Поради молодому вчителю
- Лекція № 14. Тема. Естетичне виховання учнів. Естетика, сутність, складові, зміст естетичного виховання. Шляхи реалізації естетичного виховання. План.
- Список літератури.
- Структура естетичної свідомості:
- Джерела естетичного виховання
- Список літератури.
- Лекція № 16. Тема. Правове виховання. Сутність правового виховання, завдання, шляхи реалізації. План.
- Список літератури.
- Виховання несприйнятливості до наркогенних речовин
- Лекція № 17. Тема. Екологічне виховання учнів. Сутність, складові, зміст екологічного виховання. Шляхи реалізації екологічного виховання. План.
- Список літератури.
- Характеристика вмінь, пов’язаних з організацією екологічного виховання
- 2. Шляхи реалізації ескологічного виховання.
- Тема. Рослинний і тваринний світ лісів, луків, водойм. Гра «Що де росте?»
- Хід гри
- Лекція № 18. Тема. Трудове виховання. Економічне виховання. План.
- Список літератури.
- 1.Значення праці в житті людини.
- 2. Сутність і завдання трудового виховання, принципи його організації.
- Завдання трудового виховання
- Принципи організації трудового виховання
- 3.Шляхи, засоби й методи організації трудового виховання.
- Види трудової діяльності школярів
- Вимоги до праці школярів
- 4. Загальна характеристика економічного виховання школярів.
- Висновки
- Завдання роботи.
- 1.Сутність профорієнтаційної роботи в школі.
- Завдання профорієнтації
- Принципи профорієнтації:
- 2.Характеристика компонентів профорієнтаційної роботи. Поняття «професійна орієнтація», «професійна діагностика», «професійна консультація».
- Помилки в ході профорієнтації:
- 3.Етапи здійснення профорієнтаційної роботи в школі.
- 4.Шляхи реалізації профорієнтаційної роботи.
- Висновки:
- Список літератури.
- 1. Значення здоров’я в житті людини. Загальна характеристика поняття “здоров’я”.
- 2. Сутність і завдання фізичного виховання, принципи його організації.
- 3. Шляхи, засоби, форми й методи організації фізичного виховання.
- Методи організації фізичного виховання
- Форми організації фізичного виховання
- Короткі висновки:
- Лекція № 21. Тема. Спільна виховна робота школи, сім’ї, громадськості. Завдання, зміст, методика виховання дітей в сім’ї. Шляхи підвищення педагогічних знань батьків. План.
- Список літератури.
- 1.Завдання, зміст, методика виховання дітей в сім’ї.
- Функції сім'ї
- Особливості і перспективи розвитку сучасної сім'ї
- Вимоги до батьків
- Сутність батьківського авторитету. Авторитет справжній та фальшивий
- 2.Шляхи підвищення педагогічних знань батьків.
- Форми і методи роботи вчителя з батьками учнів
- Педагогічні вимоги до батьківських зборів:
- Вопрос 4. На вопрос: «Хотели бы вы, чтобы ваша только что образовавшаяся семья была чем-то похожа на семью, в которой вы выросли?» лишь 8 молодых пар ответили утвердительно.
- Вопрос 5. Молодым людям было предложено ответить на вопрос: «Какие качества семьи, в которой вы выросли, вам были неприятны ?» На этот вопрос молодые люди ответили следующим образом:
- Вопрос 6. Следующий вопрос: «Каким должен быть в семье ребенок, с которым нет проблем ?» — был адресован родителям учащихся разных классов.
- Вопрос 7. Помимо родителей, и учащиеся отвечали на вопрос: «Каких родителей можно назвать идеальными?» в опросе участвовали 220 девятиклассников.
- Советы для родителей
- Советы для детей
- Лекція № 22.
- 2.З історії інституту класних керівників.
- 3.Професіограма класного керівника.
- 4. Функції класного керівника.
- 5. Форми роботи класного керівника.
- Лекція № 23
- Список літератури.
- 1. Загальна характеристика дитячих та юнацьких громадських організацій.
- Принципи утворення і діяльністі молодіжних та дитячих громадчських організацій.
- Засновники молодіжних та дитячих громадських організацій та їх спілок.
- Членство в молодіжних та дитячих громадських організаціях.
- 2. Сутність та особливості діяльності найбільш відомих сучасних українських дитячих громадських організацій.
- Лекція № 24
- Список літератури.
- 1.Історичний розвиток процесу виховання.
- 2.Виховання в педагогічній спадщині в.О. Сухомлинського.
- 3. Виховання в педагогічній спадщині а.С. Макаренка.
- Теорія освіти і навчання
- Лекція № 1.
- Тема. Дидактика як галузь педагогіки.
- План лекції.
- 1. Сутність дидактики.
- 2. Виникнення та етапи розвитку дидактики.
- 3. Характеристика процесу навчання. Структура діяльності вчителя в навчальному процесі. Засвоєння знань школярами.
- 4. Зв'язок загальної дидактики та методик викладання.
- 5. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- Лекція № 2. Тема. Зміст освіти в національній школі. Сутність змісту освіти. Особливості навчальних планів, програм і підручників. План.
- Мета шкільної освіти
- Ієрархія компетенцій
- 2. Основні елементи змісту освіти. Нормативні документи, що відображають зміст освіти у школі.
- 3. Навчальні плани та програми, їх характеристика.
- 1) Державний базовий компонент (забезпечує єдність шкільної освіти в країні), складає 80 % навчального часу;
- 2) Шкільний компонент (ураховує специфіку певного навчального закладу), складає 20 % навчального часу.
- Лекція № 3. Тема. Закономірності і принципи навчання. План.
- 2.Принципи навчання, їх характеристика.
- Лекція № 4. Тема. Методи та засоби навчання. План.
- 1. Сутність методів навчання, їх функції.
- 2. Класифікація та стисла характеристика методів навчання.
- За ступенем керівництва навчальною діяльністю.
- 3.Вибір методів навчання.
- 4.Засоби навчання та їх стисла характеристика.
- Лекція № 5.
- Список літератури.
- 2. Сутність педагогічної технології.
- Вимоги до пед.Технологій
- 3. Характеристика сучасних педагогічних технологій.
- Лекція № 6. Тема. Форми організації навчання. Урок як основна форма організації навчання. Позаурочні форми навчання. План.
- Список літератури.
- Класифікація форм навчання
- 2. Характеристика уроку.
- Типи та структура уроків
- Недоліки сформованої практики уроку в школі
- Використана література:
- Нестандартні уроки
- 3. Характеристика позаурочних форм навчання.
- Лекція № Про шестирічну дитину
- Поради батькам першокласника
- Лекція № 7.
- Список літератури.
- 1. Сутність і основні види контролю успішності учнів.
- Характеристика видів контролю.
- Вимоги до контрольної роботи.
- 2. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- Порівняльний аналіз традиційного та нового бачення системи оцінювання школярів
- 4. Зарубіжна практика контролю успішності учнів.
- 4. Сутність самоконтролю й самооцінювання в навчанні.
- 1 .З’ясувати відповіді на питання.
- 2. Вміти характеризувати сутність закономірностей та принципів навчання.
- Тема 1. Дидактика як галузь педагогіки. Процес навчання.
- Тема 2. Зміст освіти.
- Тема 3. Закономірності і принципи навчання.
- Тема 4. Методи та засоби навчання.
- Методичне забезпечення курсу
- Список літератури.
- 1. Сутність і основні види контролю успішності учнів.
- Характеристика видів контролю.
- Вимоги до контрольної роботи.
- 2. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- Використана література:
- 3. Зарубіжна практика контролю успішності учнів.
- 4. Сутність самоконтролю й самооцінювання в навчанні.
- Школознавство
- Лекція № 8.
- Тема. Наукові засади внутрішкільного контролю. Принципи управління освітою. Органи освіти, їх функції і структура.
- Список літератури.
- 1.Cтисла характеристика системи середньої освіти.
- І рівні освіти і
- Види навчальних закладів, що забезпечують отримання загальної середньої освіти (зсо):
- Інші навчальні заклади системи загальної середньої освіти:
- Характеристика навчання у сзнз
- Завдання середнього загальноосвітнього закладу освіти
- 3.Принципи управління освітою.
- 4. Наукові засади внутрішкільного контролю.
- Характеристика обов’язків керівництва школи
- Види внугрішкільного контролю (залежно від мети)
- Форми внутрішкільного контролю
- Методи контролю
- Висновки.
- Лекція № 9 Тема. Методична робота в школі План лекції.
- Література
- Сутність і завдання методичної роботи в школі
- Індивідуальна форма методичної роботи у школі.
- Колективні форми методичної роботи у школі
- Висновки
- 2.Допомога учням в оволодінні основами ноп.
- Лекція № 10 Тема. Вивчення передового педагогічного досвіду. Вивчення досвіду вчителів-новаторів. План лекції.
- Література:
- 1.Сутність і види передового педагогічного досвіду
- 2.Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду
- 3.Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику