Педагогічні вимоги до батьківських зборів:

13. сприяти формуванню згуртованого батьківського колек­тиву, виховувати соціально-правову відповідальність батьків за виховання дітей;

14. забезпечувати наступність у розв'язанні виховних завдань;

15. забезпечувати оптимальні умови для оволодіння батька­ми психолого-педагогічними знаннями в галузі сімейного ви­ховання;

16. сприяти забезпеченню єдності виховних впливів школи і сім'ї на вихованців;

17. забезпечувати формування узгодженої колективної дум­ки, яка позитивно впливала б на процес виховання;

18. створювати позитивний емоційний і соціальний клімат для утвердження національної гідності батьків і національного виховання;

19. сприяти підвищенню авторитету учителів-вихователів школи і батьків;

20. показувати батькам успіхи їх дітей у навчанні та вихо­ванні як результат діяльності учителів-вихователів.

Для формування і функціонування колективу батьків класу, підвищення дієвості батьківських зборів необхідно створювати органи самоврядування. Таким органом є батьківський комі­тет. Він обирається у складі 3—5 осіб на загальних зборах батьків класу.

Члени батьківського комітету обирають голову. Завдання батьківського комітету — сприяти роботі педагогічного колекти­ву школи у вихованні і навчанні школярів, допомагати класно­му керівникові створювати сприятливі економічні умови для проведення навчально-виховної роботи.

Кожен член батьківського комітету має мати визнаний авто­ритет серед батьків, володіти організаторськими здібностями, бути хорошим вихователем своїх дітей, добрим сім'янином. Члени батьківського комітету повинні відчувати відпові­дальність перед громадою за виховання дітей і дорослих, уміти зберігати відомості про особливості стану справ в окремих сім'ях, не робити їх предметом пересудів.

Батьківський комітет за умов розумного педагогічного впливу з боку класного керівника може стати добрим помічником учителів-вихователів в організації та проведенні класних бать­ківських зборів.

Батьківські збори проводяться 5—6 разів впродовж навчаль­ного року. їх проведенню має передувати копітка робота клас­ного керівника. Особливу увагу варто приділити підготовці та проведенню перших зборів батьків, з якими класний керівник ще мало знайомий. Для цього варто детально ознайомитися з учнями класу (демографічні дані, стан здоров'я, успішність у попередніх класах, особливості соціально-психологічного роз­витку), відвідати учнів дома для знайомства з їхніми батьками; у бесідах з колегами, які працювали з учнями в попередніх класах, з'ясувати деякі аспекти взаємин батьків з педагогіч­ним колективом.

У підготовці батьківських зборів беруть участь члени батьків­ського комітету, батьки-активісти. Питання порядку денного обговорюються на засіданні батьківського комітету.

До батьківських зборів мають готуватися й учні. Організова­но й зацікавлено проходять збори, на яких батьки можуть бачи­ти результати діяльності вихованців (щоденники, зошити, тво­ри, вишивки, вироби з дерева чи металу, малюнки, кулінарні вироби та ін.). Значний інтерес для батьків мають виступи ко­лективів художньої самодіяльності. Це своєрідні звіти педа­гогів перед батьками про результати виховної роботи з їхніми дітьми. При цьому надто важливо, щоб у підготовці виставок, у творчих звітах брали участь всі учні класу. Це, по-перше, акти­візує колективну творчу роботу безпосередньо учнів і, но-друге, викликає особливий інтерес батьків. Досвід роботи класних ке­рівників, які творчо працюють, показує, що на такі збори прихо­дять батько й мати як на сімейне свято.

Важливо визначити (і погодити з батьками) час проведення зборів з урахуванням зайнятості їх на виробництві. Доцільно на весь навчальний рік визначити постійний день (наприклад, остання п'ятниця чи субота місяця) і час проведення зборів. Це дає змогу батькам планувати певним чином свій час.

Суттєвим моментом у підготовці батьківських зборів є форма запрошення. Не виправдовує себе практика примусового викли­ку батьків на збори шляхом запису в учнівських щоденниках, через усні нагадування та ін. Уже через форму запрошення не­обхідно надавати зборам особливої важливості, підкреслювати повагу до батьків як до своїх союзників у розв'язанні найважли- мин матері і дочки", "Статевий розвиток дівчаток і виховна роль матері", "Роль мами в неповній сім'ї", "Мамо, ваша донька закохалась" та ін. Збори мам теж необхідно ретельно готувати, щоб вони були доброю педагогічною школою для мам, сприяли вирішенню складних питань виховання дітей, зміцненню со­юзу сім'ї та школи.

Педагоги-вихователі повинні встановлювати зв'язки з бать­ками ще до того, як їхні діти прийдуть до першого класу. Уже з цього періоду школа бере на себе турботу про формування педагогічної культури батьків. Тому в систему батьківських зборів необхідно включати так званий підготовчий період. Він охоплює батьків, діти яких через рік сядуть за шкільні парти. Роботу з батьками в цей період проводять учителі, які з вересня наступного року будуть вести 1-й клас.

Форми зв'язку школи та сім'ї відображено на рис. 21.2.

Рис. 21.2. Форми зв'язку школи і сім'ї

Идеальная мама. Идеальная мама в представлении молодых лю­дей, вступивших в брак, — это женщина, которая:

• в течение всей своей жизни остается нужной своим детям и мужу;

• всегда проявляет дружеское расположение и считает подарком в ее судьбе собственную семью;

• формирует традиции существования своей семьи;

• находит время для общения со своими подругами и приятель­ницами;

• материально не зависит от собственного мужа;

• стремится достичь хороших результатов в профессиональной де­ятельности, чтобы дети могли ею гордиться;

• много общается с собственными детьми, интересуется их жиз­нью и мнением об окружающем мире;

• искренне радуется успехам и огорчается неудачам своих детей и мужа;

• делит с мужем все беды и несчастья, ничего при этом от него не скрывая;

• искренне радуется достижениям своего мужа, при этом понимает, что все достижения должны быть честными и справедливыми.

Идеальный отец. Идеальный отец, по мнению молодоженов, — это человек, который:

• максимально заботится о собственной семье;

• не находится «под каблуком у жены», имеет свое мнение;

• всегда знает обо всем происходящем в его семье не в последнюю очередь;

• много общается со своими детьми, учит их жить в мире людей;

• профессионально состоятелен;

• поддерживает авторитет матери в семье, воспитывает на соб­ственном примере умение любить и быть любимым;

• умеет проявлять терпение и терпимость, учит этому членов сво­ей семьи.

Молодые люди, отвечавшие на поставленные им вопросы, в своих ответах обратили внимание на те проблемы, которые их более всего волнуют. Их размышления наводят на мысль о том, что в своих буду­щих семьях им хочется уйти от таких жизненных ситуаций, с кото­рыми они уже сталкивались достаточно часто в родительских семьях.