logo
Zb_statey_Ostatochny_variant

Сутність та особливості образного навчання техніки письма англійською мовою учнів 2-го класу

За словами відомого російського психолога Л. Виготського, який теоретично обґрунтував теорію навчання з опорою на полісенсорне сприймання, весь світ дитини базується на візуальних, акустичних, тактильних, кінестетичних образах, які неначе цемент скріплюють слова і поняття. Чим більше аналізаторів працює, тим краще дитина пізнає, вивчає предмет, явище. Хоча ще в середні віки Я. А. Коменський радив вчителям все, що тільки можна, представляти для сприяння почуттями, тобто включати нову учбову інформацію у відомі учням природні явища, події, предмети. Весь навчальний матеріал швидко забувається, коли він не підкріплений конкретними образами. Образний підхід до навчання та виховання створює у дітей емоціональну основу глибокого засвоєння, формує цілісне сприйняття, створює умови для формування творчих здібностей.

Щоб повноцінно мислити, потрібно повноцінно відчувати і сприймати. Вся первинна інформація є сенсорною, тобто має форму зорових, слухових або кінестетичних образів. Платону належать мудрі слова «Без образу немає думки». Чуттєве пізнання тісно пов’язане з логічним пізнанням (мисленням). Чим ефективніше буде чуттєве пізнання, тим продуктивніше буде мислення, яке відіграє провідну роль у навчанні молодших школярів.

Всі, образи ґрунтуються на враженнях, які діти отримують з навколишнього світу. Чуттєві образи, тобто те, що реально існує і близьке дитині, допомагають їй досягнути ясного і усвідомленого розуміння матеріалу, що вивчається. Природа, картини, образи літер допомагають сформувати візуальний образ. Лінгвістична казка, голос вчителя, музика — акустичний. Малювання літер-героїв казок, художнє конструювання літер — кінестетичний.

Візуальний образ є продуктом розвитку візуального мислення, виступає різними формами, рівнями візуалізації, має певні особливості, що характеризують його специфіку. Візуальний образ може наочно виражати те, що не може бути сприйняте як чуттєвий образ. Оскільки зображення і вираження співвіднесені і не розділені чіткою межею, то вираження йде через зображення того чи іншого поняття, що є основою продуктивності візуального образу. Візуальний образ виконує наступні функції:

- відображувально-пізнавальну (відображення відношень та зв`язків між предметами та явищами через їх візуалізацію);

- прогностичну (проектування майбутнього в образах та моделях);

- регулятивну (регуляція дій, діяльності, поведінки, вербальної комунікації через її візуалізацію);

- креативну (створення героїв казок, різноманітних малюнків тощо);

- знаково-символічну функцію (виступає символом предметів, явищ навколишньої дійсності).

Акустичний образ — це звуковий ідеальний еквівалент звуку у нашій свідомості. Коли вчитель вимовляє слово, читає або розповідає текст, він відтворює їх акустичний образ.

Дуже важливо з перших днів вивчення англійської мови з молодшими школярами активізувати всі органи сприйняття: зір, слух, дотик, нюх, смак. Букви і правила повинні «оживати» для дітей у звуках, в пластиці тіла, дизайні. Чим більше буде задіяно каналів отримання інформації, тим яскравіші будуть створені образи, краще запам’ятання нового матеріалу.

Діяльнісний підхід в полісенсорному навчанні передбачає, що метою навчання є не тільки оволодіння знаннями, вміннями та навичками, але й формування основних моральних якостей особистості молодших школярів. Однією з таких якостей є пізнавальна активність, яка проявляється в направленості та стійкості пізнавальних інтересів, в мобілізації волових зусиль на досягнення учбових цілей. Образне навчання також передбачає розуміння народних традицій та звичаїв країни, мова якої вивчається, осмислення та присвоєння дитиною на цій основі загальнолюдських цінностей, що позитивно відображається на розвитку особистості молодшого школяра.

Образний підхід, стимулюючи процес розвитку асоціативного мислення, тобто здатності бачити зв’язок і подібні риси в предметах і явищах, дає поштовх для нешаблонної уяви та фантазії. Завдяки цьому мислення стає гнучким та оригінальним.

Результати творчих завдань: лінгвістичних казок, малюнків літер-героїв таких казок, малювання асоціацій на образи букв унікальні та неповторні. Їх особливість у тому, що вони носять відкритий характер, тобто мають скільки ж варіантів, скільки дітей їх виконує тому, що кожна дитина — це окремий неповторний світ зі своїми індивідуальними відчуттями, власними фантазіями.

Найбільш актуальним для здійснення образного підходу є використання лінгвістичної казки. Казки є ефективним прийомом усвідомлення учнями конкретного образу букв англійського алфавіту. Молодші школярі дуже люблять слухати казки, вони захоплюються сюжетом, їм подобається стежити за діями героїв казок, за розвитком подій. Слухаючи казку, яку читає вчитель, дитина занурюється у чарівний, незвичайний та захоплюючий світ її персонажів. Казка пробуджує фантазію дитини, розвиває уяву та зацікавлює її.

Ознайомлення дітей з новими літерами за допомогою лінгвістичної казки сприяє створенню художнього образу кожної букви, який виникає у дитячій естетичній свідомості плавно, поступово, на основі уже наявних аналогів, якими є об’єкти природи. Адже знаки-символи букв, які своєю формою не викликають у дітей ніяких асоціацій, не можуть пробуджувати й емоційно-позитивного ставлення до них. Але зовсім інша справа, коли учні чують казку про літери англійського алфавіту, яку зачитує вчитель, і яка залишає в дитячій свідомості естетичні враження. І якщо героєм казки є аналог літери, то сам процес «перетворення» предметного образу в символічний значно активізує емоційну сферу особистості молодших школярів.

Навчальні лінгвістичні казки призначені для полегшення опанування мовним матеріалом. Учитель може читати їх на етапі мотивації навчальної діяльності (щоб викликати пізнавальний інтерес, позитивні емоції учнів), на етапі пояснення нового матеріалу (щоб пояснити сутність того чи іншого мовного явища), а також на етапі закріплення та осмислення нового матеріалу (для перевірки знань учнів; тоді доцільно казку читати з пропусками, які заповнюють та озвучують учні).

Особливе значення для здійснення образного підходу відіграє голос, інтонація, міміка та жести вчителя, коли він зачитує або розповідає казку. Чим емоційніше вчитель представить учням казку, тим легше їм буде запам’ятати її, тим змістовніші та повно цінніші образи будуть виникати в їх уяві.

Здійснення кінестетичного та візуального підходу відбувається через малювання літер-героїв казок, художнє конструювання літер та показ відповідної наочності.

Для дітей дуже важливо малювати. «Дитячі малюнки, — говорив основоположник вітчизняної психології Лев Виготський, — праобраз писемності» [1, с. 8] Перш ніж дитина навчиться читати і писати, вона малює — будиночки, дерева, тварин. Ці зображення умовні, але для неї мають важливе значення. Заняття малюванням не просто тренують руку і готують її до письма, але і навчають дитину дивитися на зображення як на знак. Знаками є і слова (слово — умовне позначення предмету), які можна зображувати за допомогою інших знаків — букв. Малювання — це підготовка до сприйняття букв і написаних (надрукованих) слів. Цікаві та захоплюючі завдання з малювання літер-персонажів казок, які «оживають» на папері допоможуть молодшим школярам краще запам’ятати літери, зацікавлять їх у вивченні нового матеріалу, сприятимуть відкриттю резервних можливостей для запам’ятовування матеріалу, що вивчається.

Завдання може бути таке: «Для кожної букви тобі потрібно створити образ. Прикрась «А» копитцями, головою і ріжками — вийде «Антилопа». «В» — дзьобом і крильцями, вийде «Ворона», «С» ... Загалом, ти придумаєш, як створити кожну літеру англійського алфавіту неповторною». Варіацій завдань є безліч. Можна не тільки малювати букви, але і робити аплікації з кольорового паперу, стрічок, дрібних камінчиків, зібраних влітку біля моря. Так легко запам’ятається кожна буква.

Кольорова графіка як один з напрямів художнього конструювання забезпечує комплексний вплив на особистість молодшого школяра, активізує його пізнавально-художню діяльність на заняттях з англійської мови, пробуджує художню допитливість.

Отже, такі прийоми формування акустичного, кінестетичного та візуального образів, як лінгвістична казка, малювання літер-героїв казок, художнє конструювання літер та показ відповідної наочності розвиває художнє мислення дітей, стимулює допитливість дітей у навчанні, сприяє легшому запам’ятовуванню навчального матеріалу, дає можливість у цікавій формі засвоїти складний орфографічний матеріал.

Література

  1. Бондар Н. Психолого-педагогічні аспекти формування навички письма молодших школярів // Початкова школа. — 2011. — №7. — С. 25–29.

  2. Казачінер О. С. Вивчення алфавіту на уроках англійської мови в початкових класах // Англійська мова та література. — 2007. — №6 (лютий). — С. 17–20.

  3. Казачінер О. С. Використання лінгвістичних казок під час навчання англійської мови / О. С. Казачінер // Англійська мова та література. — 2007. — №33. — С. 2–5.

  4. Роман С. В. Методика навчання англійської мови у початковій школі: [навч. посіб.] / Роман С. В. — К.: Ленвіт, 2005. — 267 с.

Разумнова А. М.,

студентка 54 групи

факультету початкового навчання

ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка