Розумове виховання молодших школярів під час формування у них англомовної граматичної компетентності
Проблемі навчання іншомовного граматичного матеріалу, в тому числі англомовного (АГМ), приділялася увага багатьох методистів (І. Л. Бім, С. П. Шатілов, Г. В. Рогова, Н. І. Гез, Л. С. Панова, С. Ю. Ніколаєва, М. І. Жинкін та ін.). Але проблема формування англомовної граматичної компетентності в учнів початкової школи, на нашу думку, залишається недостатньо вивченою. В методичній літературі часто друкують поради вчителів та методистів щодо навчання граматичного матеріалу на різних етапах вивчення іноземної мови. Але, оскільки програми змінюються, то відповідно змінюються і вимоги до знань учнів, методичні прийоми потребують постійного вдосконалення.
Ми, слідом за Н. К. Скляренко, під мовною граматичною компетентністю розуміємо здатність людини до коректного граматичного оформлення своїх усних і писемних висловлювань розуміння граматичного оформлення мовлення інших, яка базується на складній і динамічній взаємодії відповідних навичок і знань та граматичної усвідомленості [2, с. 17–18].
Представимо структуру граматичної компетентності у вигляді схеми (Див. таблицю 1).
Таблиця 1
Структура граматичної компетентності | ||
Граматичні знання | Граматична усвідомленість | Граматичні навички |
| здатність людини розмірковувати над процесами формування своєї граматичної компетентності, свідомо розпізнавати граматичну структуру в усному і писемному мовленні, їхні особливості та закономірності їхнього утворення і функціонування |
|
Метою навчання АГМ у молодших школярів є оволодіння граматичними навичками мовлення: репродуктивними, тобто граматичними навичками говоріння і письма, та рецептивними, тобто граматичними навичками аудіювання і читання.
Сформованість репродуктивної граматичної навички — одна з передумов функціонування вміння висловлювати свої думки в усній та письмовій формі. Щоб здійснити свій комунікативний вибір, той, хто говорить або пише, має спочатку вибрати граматичну структуру (ГС), яка б відповідала ситуації мовлення. Так, якщо учень має намір про щось дізнатися, він обирає одну із ГС, що виражається запитанням. Подальший вибір залежить від часу події про яку йдеться, від характеру інформації, що потрібна у відповідь на запитання тощо. У багатьох випадках (наприклад, при висловлюванні прохання) на вибір ГС впливають стосунки між комунікантами.
Обрану ГС потрібно оформити відповідно до норм мови, що вивчається (маються на увазі синтаксичні та морфологічні особливості ГС). Вибір та оформлення ГС здійснюються паралельно: засвоюючи форму, учень повинен мати певний комунікативний намір, вирішувати конкретне мовленнєве завдання: щось запитати, попросити, комусь заперечити, підтвердити чи спростувати чиюсь думку тощо, з тим щоб у його свідомості поєднувалися комунікативний намір та форма, за допомогою якої він виражається.
Сформованість рецептивної граматичної навички — це одна з передумов функціонування вміння розуміти думки інших людей в усній і письмовій формі. На відміну від репродуктивної граматичної навички, яка передбачає вибір форми відповідно до комунікативного наміру, ситуації мовлення та ін., першою операцією у оформленні рецептивної граматичної навички є сприймання звукового або графічного образу ГС. Якщо рецептивна навичка сформована, сприймання супроводжується розпізнаванням граматичних форм та співвіднесенням їх з певним значенням [1, с. 73].
З навчанням молодших школярів АГМ тісно пов’язане розумове виховання.
Розумове виховання — цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку розумових сил і мислення молодших школярів, прищеплення їм культури розумової праці.
У психолого-педагогічній літературі вживають також термін «розумовий розвиток» — розвиток, удосконалення інтелектуальної сфери і здібностей дитини [3].
Мета розумового виховання полягає у забезпеченні засвоєння учнями початкових класів основ наук, розвитку їх пізнавальних здібностей, формуванні на цій основі їхнього наукового світогляду. Його зміст охоплює систему фактів, понять, положень з усіх галузей науки, культури і техніки. У процесі розумового виховання школяр мусить навчитися мислити.
Особлива роль у розумовому вихованні належить формуванню інтелектуальних умінь. Цьому сприяє робота з різними типами завдань: дослідницькими (спостереження, дослідження, пошуки відповідей на різні цікаві питання, екскурсії та ін.); порівняльними (з’ясування подібності або відмінності понять, складних явищ); на впорядкування мислительних дій, використання алгоритмів або самостійне їх складання; пов’язані з аналізом і узагальненням ознак для виокремлення явища в певний клас чи вид.
Успіх навчальної діяльності молодших школярів, їхній розумовий розвиток значною мірою залежать також від рівня сформованості в них англомовних граматичних навичок та розвитку вмінь реалізовувати їх у усіх видах мовленнєвої діяльності:
1. Уміння читати характеризується виразністю, інтонацією, темпом, урахуванням жанру тексту і залежить від уміння учня охопити зором текст, який він читає. Слід домагатися, щоб під час читання учні сприймали і усвідомлювали формальні та функціональні особливості граматичних явищ (ГЯ), притаманних англійській мові (АМ).
2. Уміння слухати передбачає вміння зосередитися на змісті розповіді, пояснення чи запитаннях учителя, відповідях на запитання учнів, які містять ГС, що вивчаються. Слухання має супроводжуватись аналізом, умінням прорецензувати й оцінити прослухане повідомлення.
3. Уміння усно формулювати і викладати свої думки передбачає вміння надавати відповіді на запитання, переказувати зміст прочитаного чи почутого, накопичувати словесний запас, ставити запитання до розповіді вчителя, прочитаного тексту тощо, використовуючи ГЯ АМ, що вивчаються.
4. Уміння писати передбачає оволодіння технікою письма та писемним мовленням і полягає в умінні правильно списувати з дошки, з книжки, описувати побачене, використовуючи ГЯ АМ.
5. Уміння працювати з книжкою — це передусім уміння підбирати необхідну інформацію, що містить ГС, що вивчаються, вміння користуватися словником.
6. Спеціальні уміння — вміння слухати і розуміти аудіозаписи АМ з використанням ГЯ, що вивчаються та ін.
7. Уміння культури розумової праці — уміння дотримуватися раціонального режиму розумової праці, акуратно виконувати навчальні завдання, утримувати в належному порядку своє робоче місце. Учні молодших класів повинні уміти чергувати розумову працю з відпочинком або з іншим видом діяльності. Культура розумової праці передбачає знання ними загальних правил розумової праці та вміння дотримуватись їх у своїй навчальній діяльності; знання важливості поступового входження в роботу, її ритмічність, регулярність у чергуванні праці й відпочинку, робота зі складним і легшим матеріалом та ін. Виходячи із загальних правил, кожен учень розробляє власний стиль навчальної діяльності.
Отже, правильно організоване навчання, що передбачає залучення всіх учнів до активної пізнавальної діяльності і використання спеціальних завдань для розвитку мислення, забезпечує належний розумовий розвиток і виховання молодших школярів, в тому числі під час навчання АГМ.
Література
1. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах : Підручник. — Вид. 2-е, випр. і перероб. / Кол. авторів під керівн. С. Ю. Ніколаєвої. — К. : Ленвіт, 2002. — 328 с.
2. Скляренко Н. К. Методика формування іншомовної компетенції в учнів загальноосвітніх навчальних закладів // Іноземні мови. — 2011. — №1. — С. 15–25.
3. Фіцула М. М. Педагогіка : Навч. посіб. / М. М. Фіцула. — Вид. 2-ге, випр., доп. — К. : Академвидав, 2007. — 560 с.
Секція 7. Теорія і практика викладання предметів освітньої галузі Мистецтво та Технології
Попова О. Л.,
студентка 52 групи
факультету початкового навчання
ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка
- Особливості роботи вчителя на уроках математики з комп’ютерною підтримкою в початковій школі
- В. О. Сухомлинський про сімейне виховання
- Розвиток пізнавальної самостійності учнів молодших класів на уроці читання
- Умови розвитку дивергентного мислення як основи творчого розвитку молодших школярів
- Використання інноваційних технологій у процесі творчого розвитку молодших
- Діагностична основа навчання ліворуких учнів як аспект особистісно орієнтованого підходу
- Особливості оцінювання діяльності учня початкової школи на інтерактивному уроці
- Криза батьківства як педагогічна проблема
- Розвиток комунікативних здібностей засобами комп’ютерних технологій
- Методи і прийоми стимулювання творчої активності учнів початкових класів
- Дидактична гра як засіб розвитку творчих здібностей молодших школярів
- Використання ідей вальдорфської педагогіки у процесі розвитку творчих здібностей молодших школярів
- Інтерактивні методи навчання як засіб розвитку пізнавальної активності молодших школярів
- Завдання і вправи на розвиток творчих здібностей
- Гуманізація педагогічної взаємодії в процесі навчання молодших школярів
- Формування внутрішньої мотивації як фактору успіху навчальної діяльності молодших школярів
- Використання інтерактивних технологій навчання на уроках математики у початковій школі
- Дидактична гра як засіб екологічного виховання
- Ігри екологічного спрямування, що використовуються під час проведення екскурсій
- Шляхи здійснення екологічного виховання молодших школярів
- Проблемні завдання на уроках математики як необхідна умова розвитку творчого мислення молодших школярів
- Особливості формування спостережливості молодших школярів на уроках природознавства
- Роль народознавчих традицій у формуванні особистості молодшого школяра
- Роль позакласної роботи в екологічному вихованні молодших школі
- Дидактична гра як метод навчання математики в початкових класах
- Креативный подход к определению особенностей поэтического аспекта развития речи детей (по книге к. Чуковского «от двух до пяти»)
- Формування у дітей дошкільного віку англомовної лексичної навички з використанням віршів
- Дидактична гра як засіб формування звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку
- Використання креативного потенціалу казки Лесі Українки «Біда навчить» на уроці читання
- Формування граматичної правильності мовлення дітей у днз
- Розвиток у старших дошкільників навичок розповіді
- Методи і прийоми формування в учнів 3 класу умінь будувати тексти-описи різних стилів
- Уроки позакласного читання, їх місце і значення в системі літературного розвитку молодших школярів
- Робота над морфемною будовою слова в аспекті розвитку мовлення (4 клас)
- Розвиток зв’язного мовлення шестирічних першокласників
- Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів на уроках читання
- Розвиток мовлення учнів 3 класу в процесі вивчення афіксальних засобів словотвору
- Розвиток навичок читання молодших школярів
- Принципи методики виразного читання
- Пізнавально-творчі завдання у лінгвістичній підготовці молодших школярів (3 клас)
- Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів на уроках української мови
- Народна мудрість про правила поведінки
- Використання проектної технології під час вивчення освітньої галузі «мови і літератури» у початковій школі
- Використання кольоротерапії на уроках читання
- Екологічне виховання молодших школярів на уроках рідної мови та читання
- Бесіда на уроках української мови (3 клас)
- Проблемний підхід до вивчення української мови у 4 класі
- Сублімація переживань івана нечуя-левицького в повісті «микола джеря»
- Мовознавчі студії ю. С. Виноградського
- Життєвий і творчий шлях антоніна аркадійовича казки
- Особливості космонімів у художніх творах ліни костенко
- Роль і місце жанру «послання» т. Г. Шевченка в розвитку теорії літературознавства
- Новелістика Михайла Коцюбинського: мала проза
- Постмодерна проблематика в «Книзі блукаючої в пустелі» в. Дрозда
- Фразеологічні сполучення у творчості ю. Мушкетика
- Синдром множинності особистості в літературно-критичному процесі
- Переклад, трансформація чи відповідник імен в різних мовах: проблеми назовництва
- Лексикографічна робота на заняттях з української мови за професійним спрямуванням
- Реалізація принципу наочності в нмк «flyhigh» для початкової школи під час навчання молодших школярів англомовного лексичного матеріалу
- Методика формування рецептивних лексичних та граматичних навичок учнів 3-ого класу за методом повної фізичної реакції
- 1 Етап — етап ознайомлення з новими лексичними одиницями.
- 2 Етап — автоматизація дій учнів з новими лексичними одиницями.
- I етап. Ознайомлення з новим граматичним явищем.
- II етап. Тренування граматичного явища.
- III етап. Застосування граматичних явищ у читані і аудіюванні.
- Сутність та особливості образного навчання техніки письма англійською мовою учнів 2-го класу
- Рольова гра у навчанні учнів початкової школи англомовного лексичного матеріалу
- Класифікація та розробка фонетичних вправ, спрямованих на формування естетичного сприйняття англомовного спілкування молодших школярів
- Розвиток інтересу учнів 2 класу до вивчення лексики англійської мови
- 2. «Дійди до вчителя»
- Зміст інтегрованого навчання читання та говоріння англійською мовою учнів 4 класу
- Розумове виховання молодших школярів під час формування у них англомовної граматичної компетентності
- Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках трудового навчання
- Використання української народної гри у навчально-виховному процесі початкової школи
- Особливості використання невербальних засобів спілкування на уроці музики
- Засоби народної педагогіки в музично-естетичному вихованні дітей
- Значення уроку музики у формуванні полікультурної компетентності молодших школярів
- Творчість ф. Шопена на уроках музики в початковій школі
- До проблеми організації та проведення дитячої музично-театралізованої діяльності у початковій школі
- Профілактика дитячих страхів в умовах навчально-виховного процесу початкової школи
- Особистісна тривожність як фактор формування страху у дитини
- Організація навчально-виховного процесу початкової школи і її вплив на формування дитячої тривожності
- Психологічні особливості формування самооцінки учнів молодшого шкільного віку
- Акцентуації характеру та їх вплив на виникнення асоціальних форм поведінки молодших школярів
- Психологічні особливості самооцінки тривожних дітей молодшого шкільного віку