Роль і місце жанру «послання» т. Г. Шевченка в розвитку теорії літературознавства
Послання є найбільш давнім літературним жанром. Вперше цей жанр з`явився в епоху класицизму у XVII ст. Жанр послання як одна з категорій поетики і літературного процесу, як носій певних суттєвих ознак змісту і форми твору органічно і невід’ємно входить до системи поетичних жанрів.
Властивостями послання є неодмінне звертання до певної особи чи групи осіб, яких з адресантом поєднує спільність інтересів. Слід визнати, що в основі послання лежить не приватний, частковий інтерес, а такий, що являє собою достатньо широку і значиму цінність, хоча незрідка безпосереднім імпульсом у написання послання може виступати і перше, особиста зацікавленість-занепокоєність адресанта тією чи іншою темою.
Мета розвідки — аналіз «послання» у творчому доробку Т. Г. Шевченка. В системі жанрів знаходять переломлення істотні риси художнього методу, концепції дійсності,взаємовідношення традицій і новаторства в проблематиці і поетиці, особливості композиційних побудов та образо творення,що і є предметом нашого дослідження.
Фундатором цього жанру називають римського поета І століття до Різдва Христового Горація, який у «Посланні до Пізонів» виклав свої погляди на поетичну творчість та правила мистецтва. Зміст послання був найрізноманітнішим: від дружнього обміну думками до політичних декларацій, філософських узагальнень, естетичних програм.
Спадщина Шевченка в жанровому аспекті — дуже важливий етап в історії української поезії. Уже на початку творчого шляху сила генія виявилася в тому, що поет увібравши в себе великі досягнення попередників і сучасників в українській, російській, зарубіжній літературах та багатства рідного фольклору, всі існуючи жанри використовував як не застиглі форми, а трансформував їх, підпорядковуючи змістові, розчищав поле для зростання нових форм.
Оригінальність його жанрових форм, як вже зазначалося, ще досить ретельно досліджені, а саме вони дають дуже цікавий матеріал для осмислення подальшого мікросвіту ідейно-художніх особливостей його поезій. Розглянемо особливості на прикладі творчої модифікації у творах жанру «послання» в межах дослідження трансформації. Т. Шевченко як поет і мислитель, як особистість, глибоко переймався долею людини, своєї Батьківщини, соціальними, філософськими і моральними проблемами епохи.
Характерним для Шевченка є об’єднання в одному творі різних жанрових форм, мотивів різної «тональності», тому важко визначити в ліриці поета жанр послання у «чистому вигляді». Більшість поезій цього жанру об’єднані в одне ціле іменем адресата, але певною змістовою завершеністю вони можуть існувати як самостійні поезії, жанрово-відмінні: оригінальна за своєю тематикою думка, епітафія, ліричний вірш.
Жанрова не традиційність вірша «На вічну пам’ять Котляревському» відзначена багатьма дослідниками, які відносячи його до елегії, оди, а то й взагалі уникаючи визначення жанрової домінанти, по суті, розглядали цей твір як своєрідну велику ліричну форму, утворену кількома жанровими структурами.
Написаний як вияв шани до І. Котляревського, визнання його заслуг, вірш Т. Шевченка своїм образним світом та структурою засвідчив прихід до української літератури поета, що стояв на принципово інших, ніж І. Котляревський, художніх позиціях.
Традиції Шевченкової елегії-посвяти на смерть І. Котляревського продовжили поети, що відгукнулися на смерть самого Т. Шевченка (О. Афанасьєв-Чужбинський «Над гробом Т. Шевченка»; В. Кулик , «На смерть Шевченка»; О. Навроцький «Сумує і плаче» та ін.). Не дотримується Т. Шевченко «чистоти» літературного жанру і в посланні «До Основ’яненка» (1839 р.).
Друга частина твору є власне посланням, в ньому з’ясовується, що автор, вважаючи Г. Ф. Квітку-Основ’яненко однодумцем у поглядах на історію, просить оспівувати героїчне минуле, висловлює сумніви щодо своїх можливостей співака, говорить про особисті страждання людини, відірваної від рідного краю. Композиційно, та й тематично, ці дві частини не утворюють органічної цілісності, але між ними є психологічна єдність.
В наступному ж році Т. Шевченко написав твір «Н. Маркевичу», який можна назвати типовим посланням. Тут маємо однотемність, адресат сприймається як реальна людина , і є те, що літературознавці називають характерною рисою послання — погляд поета на предмети превалює над відчуттям.
Поетичну творчість Т. Шевченка сорокових років традиційно розглядають у зв’язку з еволюцією його світогляду. Політичні ідеї стають його художніми ідеями. Художні особливості віршів цього періоду (в тому числі і в жанрі послання), значною мірою зумовлено тим, що в них відображено позицію безпосереднього учасника визвольного руху, поета , який розглядав своє слово як активний фактор свого життя.
Отже, з наведеного бачимо, що обов’язковою даністю послання є наявність адресанта і адресата — того, хто звертається, і того, до кого звертаються. Тим самим зумовлюється розведеність у просторі цих двох постатей. Причому простір адресанта є генеральним, в той час як адресата — локальним. Тому, що в полі зору першого є він сам, і той , до кого він говорить; крім того, він виразно розуміє свою активність, що надає значимості його власному простору. Але для того, щоб бути почутим, адресант має, разом з тим, перебувати в одному просторі зі слухачем, бо хоче бути почути. Творчість Т. Шевченка підтверджує гіпотезу про незастиглість жанрових форм, їхню здатність до видозмін, об`єднань та переходів.
Література
1.Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 2007. — 751 с.
2.Літературознавчий словник-довідник / О. Астаф’єв, З. Бичко, Б. Бірчек та ін. — К.: ВЦ «Академія».1997. — 747 с.
3.Смілянська В., Чамата Н. Структура і смисл: спроба наукової інтерпретації поетичних текстів Тараса Шевченка. — К.: Вища школа, 2000. —206 с.
Козлова А. В.,
студентка 44 групи
філологічного факультету
ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка
- Особливості роботи вчителя на уроках математики з комп’ютерною підтримкою в початковій школі
- В. О. Сухомлинський про сімейне виховання
- Розвиток пізнавальної самостійності учнів молодших класів на уроці читання
- Умови розвитку дивергентного мислення як основи творчого розвитку молодших школярів
- Використання інноваційних технологій у процесі творчого розвитку молодших
- Діагностична основа навчання ліворуких учнів як аспект особистісно орієнтованого підходу
- Особливості оцінювання діяльності учня початкової школи на інтерактивному уроці
- Криза батьківства як педагогічна проблема
- Розвиток комунікативних здібностей засобами комп’ютерних технологій
- Методи і прийоми стимулювання творчої активності учнів початкових класів
- Дидактична гра як засіб розвитку творчих здібностей молодших школярів
- Використання ідей вальдорфської педагогіки у процесі розвитку творчих здібностей молодших школярів
- Інтерактивні методи навчання як засіб розвитку пізнавальної активності молодших школярів
- Завдання і вправи на розвиток творчих здібностей
- Гуманізація педагогічної взаємодії в процесі навчання молодших школярів
- Формування внутрішньої мотивації як фактору успіху навчальної діяльності молодших школярів
- Використання інтерактивних технологій навчання на уроках математики у початковій школі
- Дидактична гра як засіб екологічного виховання
- Ігри екологічного спрямування, що використовуються під час проведення екскурсій
- Шляхи здійснення екологічного виховання молодших школярів
- Проблемні завдання на уроках математики як необхідна умова розвитку творчого мислення молодших школярів
- Особливості формування спостережливості молодших школярів на уроках природознавства
- Роль народознавчих традицій у формуванні особистості молодшого школяра
- Роль позакласної роботи в екологічному вихованні молодших школі
- Дидактична гра як метод навчання математики в початкових класах
- Креативный подход к определению особенностей поэтического аспекта развития речи детей (по книге к. Чуковского «от двух до пяти»)
- Формування у дітей дошкільного віку англомовної лексичної навички з використанням віршів
- Дидактична гра як засіб формування звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку
- Використання креативного потенціалу казки Лесі Українки «Біда навчить» на уроці читання
- Формування граматичної правильності мовлення дітей у днз
- Розвиток у старших дошкільників навичок розповіді
- Методи і прийоми формування в учнів 3 класу умінь будувати тексти-описи різних стилів
- Уроки позакласного читання, їх місце і значення в системі літературного розвитку молодших школярів
- Робота над морфемною будовою слова в аспекті розвитку мовлення (4 клас)
- Розвиток зв’язного мовлення шестирічних першокласників
- Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів на уроках читання
- Розвиток мовлення учнів 3 класу в процесі вивчення афіксальних засобів словотвору
- Розвиток навичок читання молодших школярів
- Принципи методики виразного читання
- Пізнавально-творчі завдання у лінгвістичній підготовці молодших школярів (3 клас)
- Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів на уроках української мови
- Народна мудрість про правила поведінки
- Використання проектної технології під час вивчення освітньої галузі «мови і літератури» у початковій школі
- Використання кольоротерапії на уроках читання
- Екологічне виховання молодших школярів на уроках рідної мови та читання
- Бесіда на уроках української мови (3 клас)
- Проблемний підхід до вивчення української мови у 4 класі
- Сублімація переживань івана нечуя-левицького в повісті «микола джеря»
- Мовознавчі студії ю. С. Виноградського
- Життєвий і творчий шлях антоніна аркадійовича казки
- Особливості космонімів у художніх творах ліни костенко
- Роль і місце жанру «послання» т. Г. Шевченка в розвитку теорії літературознавства
- Новелістика Михайла Коцюбинського: мала проза
- Постмодерна проблематика в «Книзі блукаючої в пустелі» в. Дрозда
- Фразеологічні сполучення у творчості ю. Мушкетика
- Синдром множинності особистості в літературно-критичному процесі
- Переклад, трансформація чи відповідник імен в різних мовах: проблеми назовництва
- Лексикографічна робота на заняттях з української мови за професійним спрямуванням
- Реалізація принципу наочності в нмк «flyhigh» для початкової школи під час навчання молодших школярів англомовного лексичного матеріалу
- Методика формування рецептивних лексичних та граматичних навичок учнів 3-ого класу за методом повної фізичної реакції
- 1 Етап — етап ознайомлення з новими лексичними одиницями.
- 2 Етап — автоматизація дій учнів з новими лексичними одиницями.
- I етап. Ознайомлення з новим граматичним явищем.
- II етап. Тренування граматичного явища.
- III етап. Застосування граматичних явищ у читані і аудіюванні.
- Сутність та особливості образного навчання техніки письма англійською мовою учнів 2-го класу
- Рольова гра у навчанні учнів початкової школи англомовного лексичного матеріалу
- Класифікація та розробка фонетичних вправ, спрямованих на формування естетичного сприйняття англомовного спілкування молодших школярів
- Розвиток інтересу учнів 2 класу до вивчення лексики англійської мови
- 2. «Дійди до вчителя»
- Зміст інтегрованого навчання читання та говоріння англійською мовою учнів 4 класу
- Розумове виховання молодших школярів під час формування у них англомовної граматичної компетентності
- Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках трудового навчання
- Використання української народної гри у навчально-виховному процесі початкової школи
- Особливості використання невербальних засобів спілкування на уроці музики
- Засоби народної педагогіки в музично-естетичному вихованні дітей
- Значення уроку музики у формуванні полікультурної компетентності молодших школярів
- Творчість ф. Шопена на уроках музики в початковій школі
- До проблеми організації та проведення дитячої музично-театралізованої діяльності у початковій школі
- Профілактика дитячих страхів в умовах навчально-виховного процесу початкової школи
- Особистісна тривожність як фактор формування страху у дитини
- Організація навчально-виховного процесу початкової школи і її вплив на формування дитячої тривожності
- Психологічні особливості формування самооцінки учнів молодшого шкільного віку
- Акцентуації характеру та їх вплив на виникнення асоціальних форм поведінки молодших школярів
- Психологічні особливості самооцінки тривожних дітей молодшого шкільного віку