Творчість ф. Шопена на уроках музики в початковій школі
Фридерик Францішек Шопен народився у 1810, ймовірно, 22 лютого, у селищі Желязова Воля, під Варшавою. Його батько Нікола (Міколай) Шопен, французький емігрант, служив гувернером і шкільним вчителем, мати виховувалася у дворянській сім’ї.
Уперше за фортепіано Фридерик Шопен сів у три роки. Пізно вночі він пробрався до кімнати, де стояв рояль, і почав грати мелодію, яку почув напередодні від своєї матері. Вправно натискав на клавіші й не фальшивив.
У 5 років Фридерик уже знав нотну грамоту й легко повторював за матір’ю етюди й п’єси. А в 7 років — створив свій перший полонез. Музикою хлопець займався щодня. Але дитячі руки ще не могли брати всіх акордів. Тоді він придумав чіпляти до пальців дерев’яні прищіпки. Через годину гри руки синіли та кривавили. Про маленького генія з Варшави написали в газетах, і Ф. Шопена запросили виступити в концерті у Радзивіллівському палаці. По завершенні виступу музиканта, зала аплодувала стоячи.
Варшава, де жив Ф. Шопен, була тоді глибокою музичною провінцією, а у його батька, шкільного вчителя, було дуже мало грошей. У 1830 році Шопен назавжди покинув Польщу, заробляючи гроші віртуозним виконанням власних музичних творів по різних містах і країнах. Втім, здоров’я не завжди дозволяло йому давати тривалі концерти.
Музикант оселився в Парижі, де став давати уроки музики і виступати з концертами. Незабаром у нього почався туберкульоз. Французька революція 1848 року позбавила Ф. Шопена можливості заробляти на життя, і він виїхав до Англії. У Париж композитор повернувся практично повним інвалідом.
Шопен помер у своїй паризькій квартирі на Вандомській площі 17 жовтня 1849 року. Відповідно до його бажання на відспівуванні в церкві св. Мадлен прозвучали фрагменти реквієму Моцарта. Спеціально був оркестрований і виконаний похоронний марш Ф. Шопена. У могилу висипали жменю польської землі з кубка, піднесеного друзями під час прощання композитора з батьківщиною. За заповітом серце славетного Ф. Шопена було перевезено до Варшави й до наших днів зберігається в костьолі св. Хреста.
Шопен був великим композитором і музикантом, хоча й обмежив свою творчість межами фортепіанної музики. Для інших інструментів ним написано всього кілька творів: тріо для фортепіано, скрипки й віолончелі і дует для фортепіано й віолончелі; соната для віолончелі; соната для віолончелі, ряд пісень для голосу.
Варто зазначити, що в царині однієї тільки фортепіанної творчості Ф. Шопен досяг висот і художньої багатогранності, яких інші композитори домагалися роботою над багатьма видами інструментальної музики у різних сферах музичного мистецтва.
Музиканти різних країн світу вважать Шопенівські балади й сонати, скерцо й фантазія — подібно великим органним творам І. С. Баха — своєрідними симфоніями, а деякі двочастинні прелюдії або мазурки за глибиною задуму й вираженого почуття такими, що переростають у великі поеми або хвилюючі драми.
Основою виразності музики Ф. Шопена є мелодія. Композитора вважають одним з найбільших мелодистів усіх часів, найбільшим новатором, творцем оригінальних музичних жанрів і форм. За рідким мелодійним даром Фридерика Шопена, на думку музикознавців, можна зрівняти тільки з В. Моцартом і П. Чайковським.
У програмі з «Музичного мистецтва» для початкової школи передбачено ознайомлення учнів з кількома творами композитора (див. таблицю 1).
Творчість Фридерика Шопена розкриває перед учнями сучасної школи величезний світ незвичайної краси. Слухаючи його музику, можна забути про те, що слухаєш усього один інструмент — фортепіано. Перед учнями відкриваються безмежні простори, розкриваються «вікна в невідомі далечіні», повні таємниць і пригод. І дуже хочеться, щоб цей новий, знову відкритий світ, не залишав школярів вже ніколи.
Таблиця 1
Клас | Урок | Твір | Рекомендації | |
Тема: | Пісня, танець, марш переростають в пісенність танцювальність, маршовість | |||
3 | 16 | Ф. Шопен. Прелюдія №7
Ф. Шопен. Прелюдія №20 | На цьому уроці прозвучать твори Ф. Шопена Учні знайомляться з двома прелюдіями, в яких виражені дві найважливіші підвалини творчості Ф Шопена: в першій (№ 7) — ніжна любов до польських народних пісень й особливо, до танців (у цьому випадку до мазурки), в другій — мужність, що наближає його музику де музики Л. ван Бетховена. сум, який він відчував думаючи про страждання пригнобленого польського народу Характер кожної прелюдії діти мають визначити самі танцювальність прелюди № 7 і жалібну маршовість прелюдії № 20 Слід допомогти учням помітити, що танцювальність і маршовість; тут поєднуються з пісенністю. | |
17 | Ф. Шопен. Полонез ля- мажор | Слухаючи твір, учні повинні відчути в ньому урочистий крок танцювальний характер. Саме тому Полонез ля-мажор називають танцем-ходою. Запропонувати дітям показати розвиток музики пластичними рухами | ||
Тема: | Тема:Між музикою мого народу і музикою іншого народу немає неперехідних меж | |||
4 | 7 | Ф. Шопен Мазурка ля- мінор | Мазурка стане ще одним прикладом слов’янської музики Слід сказати, що Ф. Шопен дуже любив польські народні танці та пісні й часто звертався до них у своїй творчості Зокрема, танець мазурка народився у Польщі але танцюють його в усьому світі. Виконання української народної пісні «Женчичок-бренчичок» у по рівняння її з мазуркою ля мінор Ф. Шопена дадуть учням змогу виявити спільні риси в цих творах і дійти висновку про взаємовплив і взаємозбагачення музики різних народів |
Наведемо приклад фрагменту уроку в 3 класі за темою: «Одночастинна форма музики»: слухання Мазурки №25 Ф. Шопена.
Вступна бесіда. Щось ми вже довго їздимо по різних країнах, прийшов час повертатися на Батьківщину і по дорозі ми завітаємо ще до однієї країни!
Отже, остання наша зупинка — Польша! Представником музичної культури Польщі є геніальний композитор, піаніст, засновник польської класичної музики Фридерик Шопен — гордість і слава польського народу. Свій перший концерт він дав у 8 років і незабаром став знаменитістю. Свої перші твори Шопен пише у віці 14-15 років. У 20 років музикант вимушений був покинути свою батьківщину назавжди для того щоб заробляти гроші і годувати рідних. Ф. Шопен дуже любив польські народні пісні й танці і часто звертався до них у своїй творчості. Велику увагу Ф. Шопен приділив мазуркам.
Мазурка — це польський народний танець, який виник понад триста років тому в одній з областей Польщі — Мазовії. Характерною рисою мазурки є її тридольний розмір і веселий, бравурний характер мелодії. Виконують танець парами. Композитор створив близько 60 мазурок.
Безпосереднє слухання фортепіанної п’єси Фридерика Шопена «Мазурка №5». Прослухайте одну з мазурок Фридерика Шопена і подумайте який характер твору? (звучить п’єса)
3.Аналіз прослуханого твору.
Який характер твору?
Як змінюється настрій музики?
На скільки частин можна поділити твір?
У п’єсі є момент де звучить ніжна, граціозна, наповнена задумливим сумом мелодія. Що хотів виразити композитор?
Мазурка сі бемоль мажор, яку ми прослухали, пов’язана з образами батьківщини, оскільки Шопен, як ви пам’ятаєте, покинув рідну батьківщину. Свій сум він і виразив у творі.
А де ми вже зустрічалися з творчістю Ф. Шопена? (Коли вивчали «Полонез»). Що спільного між Полонезом і Мазуркою? (І те і інше − танок!) Слухаючи твір ще раз зверніть увагу, на акцентування долей в танці.
4. Повторне слухання. Дійсно, акцент на третій долі такту нагадує притупування в танку.
Отже, що ми дізналися про танок Мазурка? (танцюється в жвавому русі з переважанням стрибкових кроків − акцент на третій долі такту.)
Література
1. Ушакова C. Великие композиторы: справочник школьника / С. Ушакова. — М.: Литера+, 2008. — 96 с.
2. Бас Л. Розповіді про композиторів ∕ Л. Бас. — К.: Муз. Україна, 1964. — 181 с.
3. Васина-Гроссман В. Книга о музыке и великих музыкантах ∕ В. Васина-Гроссман. — М., 1999. — 174 с.
4. Богдан-Березовский В. М. Шопен. Краткий очерк жизни и творчества ∕ В. М. Богданов-Березовский. — Л., 1935. — 37 с.
Сломінська І. В.
студентка 51 групи
факультету початкового навчання
ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка
- Особливості роботи вчителя на уроках математики з комп’ютерною підтримкою в початковій школі
- В. О. Сухомлинський про сімейне виховання
- Розвиток пізнавальної самостійності учнів молодших класів на уроці читання
- Умови розвитку дивергентного мислення як основи творчого розвитку молодших школярів
- Використання інноваційних технологій у процесі творчого розвитку молодших
- Діагностична основа навчання ліворуких учнів як аспект особистісно орієнтованого підходу
- Особливості оцінювання діяльності учня початкової школи на інтерактивному уроці
- Криза батьківства як педагогічна проблема
- Розвиток комунікативних здібностей засобами комп’ютерних технологій
- Методи і прийоми стимулювання творчої активності учнів початкових класів
- Дидактична гра як засіб розвитку творчих здібностей молодших школярів
- Використання ідей вальдорфської педагогіки у процесі розвитку творчих здібностей молодших школярів
- Інтерактивні методи навчання як засіб розвитку пізнавальної активності молодших школярів
- Завдання і вправи на розвиток творчих здібностей
- Гуманізація педагогічної взаємодії в процесі навчання молодших школярів
- Формування внутрішньої мотивації як фактору успіху навчальної діяльності молодших школярів
- Використання інтерактивних технологій навчання на уроках математики у початковій школі
- Дидактична гра як засіб екологічного виховання
- Ігри екологічного спрямування, що використовуються під час проведення екскурсій
- Шляхи здійснення екологічного виховання молодших школярів
- Проблемні завдання на уроках математики як необхідна умова розвитку творчого мислення молодших школярів
- Особливості формування спостережливості молодших школярів на уроках природознавства
- Роль народознавчих традицій у формуванні особистості молодшого школяра
- Роль позакласної роботи в екологічному вихованні молодших школі
- Дидактична гра як метод навчання математики в початкових класах
- Креативный подход к определению особенностей поэтического аспекта развития речи детей (по книге к. Чуковского «от двух до пяти»)
- Формування у дітей дошкільного віку англомовної лексичної навички з використанням віршів
- Дидактична гра як засіб формування звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку
- Використання креативного потенціалу казки Лесі Українки «Біда навчить» на уроці читання
- Формування граматичної правильності мовлення дітей у днз
- Розвиток у старших дошкільників навичок розповіді
- Методи і прийоми формування в учнів 3 класу умінь будувати тексти-описи різних стилів
- Уроки позакласного читання, їх місце і значення в системі літературного розвитку молодших школярів
- Робота над морфемною будовою слова в аспекті розвитку мовлення (4 клас)
- Розвиток зв’язного мовлення шестирічних першокласників
- Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів на уроках читання
- Розвиток мовлення учнів 3 класу в процесі вивчення афіксальних засобів словотвору
- Розвиток навичок читання молодших школярів
- Принципи методики виразного читання
- Пізнавально-творчі завдання у лінгвістичній підготовці молодших школярів (3 клас)
- Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів на уроках української мови
- Народна мудрість про правила поведінки
- Використання проектної технології під час вивчення освітньої галузі «мови і літератури» у початковій школі
- Використання кольоротерапії на уроках читання
- Екологічне виховання молодших школярів на уроках рідної мови та читання
- Бесіда на уроках української мови (3 клас)
- Проблемний підхід до вивчення української мови у 4 класі
- Сублімація переживань івана нечуя-левицького в повісті «микола джеря»
- Мовознавчі студії ю. С. Виноградського
- Життєвий і творчий шлях антоніна аркадійовича казки
- Особливості космонімів у художніх творах ліни костенко
- Роль і місце жанру «послання» т. Г. Шевченка в розвитку теорії літературознавства
- Новелістика Михайла Коцюбинського: мала проза
- Постмодерна проблематика в «Книзі блукаючої в пустелі» в. Дрозда
- Фразеологічні сполучення у творчості ю. Мушкетика
- Синдром множинності особистості в літературно-критичному процесі
- Переклад, трансформація чи відповідник імен в різних мовах: проблеми назовництва
- Лексикографічна робота на заняттях з української мови за професійним спрямуванням
- Реалізація принципу наочності в нмк «flyhigh» для початкової школи під час навчання молодших школярів англомовного лексичного матеріалу
- Методика формування рецептивних лексичних та граматичних навичок учнів 3-ого класу за методом повної фізичної реакції
- 1 Етап — етап ознайомлення з новими лексичними одиницями.
- 2 Етап — автоматизація дій учнів з новими лексичними одиницями.
- I етап. Ознайомлення з новим граматичним явищем.
- II етап. Тренування граматичного явища.
- III етап. Застосування граматичних явищ у читані і аудіюванні.
- Сутність та особливості образного навчання техніки письма англійською мовою учнів 2-го класу
- Рольова гра у навчанні учнів початкової школи англомовного лексичного матеріалу
- Класифікація та розробка фонетичних вправ, спрямованих на формування естетичного сприйняття англомовного спілкування молодших школярів
- Розвиток інтересу учнів 2 класу до вивчення лексики англійської мови
- 2. «Дійди до вчителя»
- Зміст інтегрованого навчання читання та говоріння англійською мовою учнів 4 класу
- Розумове виховання молодших школярів під час формування у них англомовної граматичної компетентності
- Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках трудового навчання
- Використання української народної гри у навчально-виховному процесі початкової школи
- Особливості використання невербальних засобів спілкування на уроці музики
- Засоби народної педагогіки в музично-естетичному вихованні дітей
- Значення уроку музики у формуванні полікультурної компетентності молодших школярів
- Творчість ф. Шопена на уроках музики в початковій школі
- До проблеми організації та проведення дитячої музично-театралізованої діяльності у початковій школі
- Профілактика дитячих страхів в умовах навчально-виховного процесу початкової школи
- Особистісна тривожність як фактор формування страху у дитини
- Організація навчально-виховного процесу початкової школи і її вплив на формування дитячої тривожності
- Психологічні особливості формування самооцінки учнів молодшого шкільного віку
- Акцентуації характеру та їх вплив на виникнення асоціальних форм поведінки молодших школярів
- Психологічні особливості самооцінки тривожних дітей молодшого шкільного віку