Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках трудового навчання

Наш світ постійно змінюється. Саме тому сучасній людині необхідно навчитися орієнтуватися в нових умовах і адаптовуватись до змін. Людині не цікава повсякденна повторюваність дій, одноманітність оточення, тому вона починає шукати щось нове, намагається подивитися на звичне під іншим кутом. І саме тут їй необхідна творчість. Адже творчість є потребою людини. Творча діяльність — це не тільки відкриття в певній галузі науки, що є значущими для суспільства, творчості вимагає наше повсякденне життя, адже людина кожного дня мусить вирішувати великі і малі проблеми. Окрім того, як свідчить досвід, людина, яка здатна генерувати ідеї, використовувати знання й уміння в нових ситуаціях, комфортно почувається в нестабільних умовах, швидше знаходить своє місце в суспільстві.

Дітям 6-10 років від природи властива емоційність та чутливість до образних вражень, багатство та кольоровість уяви, невтомна допитливість, відкритість до оточуючого світу. Вони із задоволенням беруть участь у різних видах творчих завдань, схильні до фантазування, імпровізацій [3, с. 6]. Але, нажаль, у сучасній школі переважає репродуктивний підхід до засвоєння знань. Незважаючи на те, що проблема розвитку творчого потенціалу в учнів досліджується вже давно, багато питань залишається невирішеними. Як і раніше, більшість навчального часу відводиться репродуктивній, нетворчій діяльності учнів. Саме шаблонне повторення одних і тих самих дій призводить до того, що потяг до навчання в учнів знижується.

Проблемою розвитку творчого мислення займались вітчизняні і зарубіжні вчені (Л. Венгер, Г. Костюк, Я. Пономарьов, О. Матюшкін).

Велику увагу цьому питанню приділяли такі видатні педагоги, як Я Коменський, В. Сухомлинський, С. Русова, К. Ушинський.

Мета статті: визначити можливості трудового навчання щодо розвитку творчих здібностей молодших школярів.

«Творчість — надзвичайно складна форма людської активності, що породжує якісно нові матеріальні й духовні цінності суспільного або індивідуального значення» [2, c. 13]. Ознаками творчості є зв’язок інтуїтивного і логічного; відчуття натхнення, бажання творити; діалектична єдність продуктивної і репродуктивної діяльності, усталеного і нового; позитивна цінність результатів [2, c. 13].

Будь-яка діяльність має свої мотиви. Ці мотиви іноді не помітні зовні, але вони все рівно існують. Особливо важко виявити мотиви творчої діяльності, адже, як ми вважаємо, здійснюється вона на межі свідомого й не свідомого буття людини. Справжній художник, композитор, поет, винахідник не може не творити. Творчості як вершині людської діяльності підпорядковується все їхнє життя. Але чому здійснюється творчість? Чому людина, яка живе роками у злиднях, не отримуючи ніякої винагороди за створені оригінальні та корисні речі, не припиняє своєї діяльності? Сказане вище має відношення до значної кількості відомих світу геніїв науки, мистецтва, освіти тощо. Досить часто не можуть пояснити мотиви творчості і самі її суб’єкти. Іноді вони говорять, що їх творчість здійснюється під дією якогось не зрозумілого для них впливу [5, с. 107]. Мотивами творчості може бути й прагнення людини до гармонійних стосунків з оточуючим її навколишнім світом та встановлення гармонії між його об’єктами. Особливості мотивації діяльності полягають у тому, що творча особистість знаходить задоволення не стільки у досягненні мети творчості, скільки у самому процесі. Найспецифічнішою рисою творця вбачається несамовитий потяг до творчої діяльності [5, с. 110].

Для розвитку творчих здібностей дитини необхідна підтримка дорослих, заохочення допитливості дітей, їх експериментування, пошукових дій, оригінальних рішень, виходу за межі зразка.

Тому вчитель трудового навчання має керуватися наступними правилами для ефективного розвитку творчих здібностей молодших школярів:

1. Уважно і чуйно ставитися до всіх проявів творчої активності дітей. Для цього:

2. Постійно долати в собі силу шаблону, формальності у викладанні.

3. Створювати проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.

4. Розвивати критичне сприйняття дійсності.

5. Вчити доводити починання до логічного завершення.

6. Використовувати творчу діяльність учнів при проведенні різних видів масових заходів, свят.

7. Частково надавати допомогу учням на певному етапі їх самостійної творчої діяльності (якщо в цьому є потреба): у виборі теми твору, визначенні проблематики, пошуку шляхів розв’язання проблеми тощо.

8. Демонструвати власні творчі роботи, обговорювати їх з учнями.

Варто пам’ятати, що мета трудового навчання в початковій школі — це виховання і розвиток художньої свідомості дітей. На уроках трудового навчання діти отримують навички, які необхідні їм для освоєння інших предметів, розвивають образне і просторове мислення, тренують дрібну моторику рук, вчаться складати композицію, правильно використовувати кольорову гаму. Важливим є те, що під час занять добре розвивається дрібна моторика рук і пальців. На кінчиках пальців знаходяться рецептори, які напряму зв’язані з мозком. Відповідно, якщо розвивати ці рецептори, дитина буде краще засвоювати навчальний матеріал.

Вважаємо за доцільне виділити наступні дібрані нами ігри для творчого розвитку дітей на уроках трудового навчання:

1. Завдання з розвитку емоційно-чуттєвого сприймання.

• «Почуття і кольори» Вчитель називає одне з почуттів людини: ніжність, смуток, радість, образа тощо. Діти мають назвати колір, за допомогою якого можна передати це почуття.

• «Тепло-холодно» (робота в групах) Учні називають предмети «теплих» і «холодних» кольорів. Потім завдання ускладнюється: необхідно назвати прикметники та іменники, що відповідають відчуттям тепла і холоду. Наприклад, тепло — літо, сонце, мама, живий тощо; холод — айсберг, ранок, білий тощо.

• «Фігури» Учитель показує учням зображення геометричної фігури. Учні почергово фантазують, на який предмет схожа та чи інша фігура. Завдання ускладнюється — пропонуються геометричні фігури різних кольорів, щоб діти добирали предмети не тільки за формою, а й за кольором.

2. Завдання з розвитку уяви.

• «Торбинка з подарунками» Вчитель тримає торбинку, в якій лежить предмет, і пропонує учням відгадати його. Учні мають право ставити запитання про предмет, на які можна відповісти «так» або «ні». Той, хто відгадає предмет, стає на місце вчителя.

• «Живий предмет» Кожній групі учнів учитель називає предмет (наприклад: чайник, віник, дошка тощо), пропонуючи «оживити» його та розповісти про його життя: які проблеми можуть у нього бути, які відносини з сусідами та господарями. Учитель може допомогти, використовуючи запитання.

3. Завдання з розвитку мислення.

• «Головні ознаки» Вчитель називає об’єкт та пропонує вказати ознаки, які він може мати. Наприклад, сонце (жовте, веселе, сяюче, гаряче). Друге завдання полягає в тому, щоб виділити серед названих ознак головні.

• «Золоті руки» Вчитель називає певний матеріал (скло, дерево, залізо тощо). Завдання для учнів — придумати якомога більше предметів, звичайних і незвичайних, які можна зробити з цього матеріалу.

• «Визначення» Учні розповідають про якийсь предмет або явище, не використовуючи назву.

4. Завдання на створення творчого продукту.

• «Плямографія» Учням пропонується взяти пензлик і поставити велику ляпку на папері, а потім відхилити аркуш від себе, щоб зручніше було дмухати на нього. Учні набирають в легені повітря і дують через трубочку на пляму, щоб вона розтеклася у різні сторони. Потім учням пропонують пофантазувати, на що або на кого вона схожа. Коли фарба висохне, можна розфарбувати іншим кольором.

• «Неіснуюча тварина» Учитель розповідає, що у казках зустрічаються тварини, яких немає у житті. Учням необхідно придумати фантастичну тварину і зліпити її з пластиліну. Після виконання завдання діти розповідають як цю тварину звуть, де вона живе, що їсть і т. д.

На уроках трудового навчання діти працюють з різними матеріалами: тканиною, папером, пластиліном. Але набагато цікавіше проходять уроки, на яких учні працюють з нетрадиційними матеріалами. Таким чином, матеріали, з якими учні працюють на уроках трудового навчання, можна поділити на дві великі групи:

1. Матеріали, що рекомендовані до використання програмою трудового навчання в початкових класах, з якими всі учні мають працювати на уроках трудового навчання.

2. Нетрадиційні матеріали, які вчитель може використовувати на уроках трудового навчання з метою розвитку творчих здібностей молодших школярів.

Для розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках трудового навчання варто працювати з нетрадиційними матеріалами, такими як серветки, природний матеріал, пінопласт, газета, макарони, стружка з олівця, сіль, сірники, пір’я, вата, нитки, декоративний шнур, ґудзики, бісер, солоне тісто, глина, пап’є-маше та ін. Завдяки цьому в них виходять гарні, нестандартні та дуже цікаві роботи.

Таким чином, учнівська творчість вимагає певного спрямування, може успішно розвиватися за умови планового, систематичного, науково обґрунтованого керівництва зі сторони вчителя, який повсякчас враховує вікові й індивідуальні особливості, інтереси школярів, загальний їх розвиток.

Література

1. Бублій О. А. Розвиток творчих здібностей учнів // Нива знань. — 2005. — № 3. — С. 30–32.

2. Коновальчук М. В. Розвиток творчості молодших школярів: система літературних завдань. — К.: Шкільний світ, 2010. — 120 с.

3. Пономарев Я. А. Психология творческого мышления. — М.: Психология, 1960. — 196 с.

4. Тименко В. П. Зміст і педагогічні засоби розвитку творчості школярів : метод. рекомендації / за ред. В. П. Тименка. — Бердянськ, 1996. — 44 с.

5. Чистякова Г. Д. Творческая одаренность в развитии познавательных структур // Вопросы психологии. — 1991. — №6. — С. 103–111.

Секція 8. Актуальні проблеми сучасної музичної освіти в Україні

Гузовська В. Ю.,

студентка 56 групи

факультет початкового навчання

ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка