Акцентуації характеру та їх вплив на виникнення асоціальних форм поведінки молодших школярів
В даний час багато галузей трудової діяльності людини пов’язані з нервово — психічним напруженням. Психологи, що займаються проблемою характеру, вважають, що менше 40% людей мають збалансований характер — гнучкий, стійкий до стресів, з невисокою чутливістю і помірною тривожністю. Автор цього припущення відомий психолог і психіатр К. Леонгард, вважає, що творчі особистості, наприклад, вчителі, не можуть мати збалансованого характеру. Як правило, чим різкіше виражена індивідуальність, тим яскравіше стають і властиві їй акцентуйовані риси. Зрозуміло, що серед людей високообдарованих, з розвиненим емоційним життям і легко збудливою фантазією кількість безперечних психопатів виявляється досить значною [2].
У дітей молодшого шкільного віку збалансований характер зустрічається вкрай рідко. У більшості тінейджерів окремі риси характеру дуже посилені (психологи говорять про такі особливо посилені риси, як про акцентуації характеру), з’являється вибіркова вразливість в одних ситуаціях і неймовірна стійкість в інших. Іншими словами, для людини, що має певну акцентуацію характеру, буває психологічно важко переносити деякі ситуації. Вона відчуває розгубленість, невпевненість, мучиться сумнівами, втрачає працездатність, тоді як в інших ситуаціях людина навпаки, відчуває себе адекватно або навіть відчуває прилив сил і бадьорості.
Проблематику акцентуацій характеру і суміжних з нею проблем у вітчизняній психології і психіатрії вивчено досить детально. Ця тема висвітлюється у працях Ю. А. Александровського, В. Я. Гиндикіна, К. С. Лебединської, А. Є. Лічко, Н. Ю. Максимової, С. І. Підмазіна, Ю. В. Попова, А. Н. Прихожан, О. В. Скрипченка та інших авторів. Серед зарубіжних досліджень можна відзначити праці К. Леонгарда, а також дослідження, що проводилися в рамках психоаналітичної парадигми (С. Джонсон, В. Райх, А. Хорнер, Д. Шапіро).
Термін «акцентуація» в 1968 році ввів німецький психіатр К. Леонгард. Ним розроблена і описана класифікація акцентуацій характеру особистості. У працях К. Леонгарда використовується як поняття «акцентуйована особа», так і «акцентуйовані риси характеру». Акцентуація характеру, за КЛеонгардом, це щось проміжне між психопатією і нормою. На його думку, акцентуйовані особи — це не хворі люди, а здорові індивіди зі своєрідними індивідуальними особливостями, певною мірою схожими на власне психопатичні. Це твердження є вагомою підставою для припущення, що акцентуації характеру, які знаходяться на межі між нормою і патологією, стають каталізаторами формування шкідливих звичок [2].
К. Леонгард показав, що акцентуації можуть як сприяти, так і перешкоджати соціальній адаптації, призводити до протиріч і непорозумінь, наслідком яких нерідко є формування шкідливих звичок у акцентуйованого суб’єкта. Йдеться про зрілих, сформованих особистостей, а у дітей молодшого шкільного віку, коли соціальна адаптація тільки розпочинається, прояви такого роду більш вірогідні. В цьому віці протиріччя і непорозуміння суб’єкта з соціумом гіперболізуються. Тому і вірогідність агресивних дій з боку носіїв акцентуацій характеру є досить значною [2].
У словнику з психології зазначено, що при акцентуації характеру властива вразливість особистості по відношенню не до будь-яких (як при психопатіях), а лише до певного роду психотравмуючих впливів, які адресовані до так званого «місця найменшого супротиву» даного типу характеру, при зберіганні усталеності по відношенню до інших.
Виділяють такі типи акцентуації характеру: гіпертимні, збудливі, емотивні, педантичні, тривожні, циклотимні, демонстративні, неврівноважені, дистимні, екзальтовані.
Лічко наголосив, що «Акцентуація характеру — це крайні варіанти, при яких окремі риси вдачі надмірно посилені, внаслідок чого виявляється виборча уразливість відносно певного роду психогенних дій при хорошій і навіть підвищеній стійкості до інших» [3].
У сучасному суспільстві проблема відхилень поведінки загострюється все більше і більше. Практично щодня всі ми стаємо, так чи інакше, жертвами агресивних проявів або спостерігачами конфліктного спілкування. В ролі так званих «благополучних», «нормальних» агресорів, які з роздратуванням дивляться на оточуючих і мимоходом відпускають саркастичні зауваження, кожен також буває нерідко.
Не менш актуальна проблема відхилень дитячої поведінки. Цьому існує безліч пояснень. Ми знаємо, що члени сім’ї зараз все менше і менше спілкуються один з одним, що вдома багато батьків вважають за краще проводити час за комп’ютером або телевізором. У багатьох батьків вистачає своїх особистих труднощів і проблем, а також особистих шкідливих звичок і залежностей. В результаті, кількість розлучень росте, і все більше число дітей живе з одним з батьків. Все менше стає дитячих установ, дітей, що цілеспрямовано займаються розвитком, поза школою. Не можна також не пригадати і про погіршення фізичного і психічного здоров’я дітей (що підтверджують статистичні дані останніх років). Ці і багато інших чинників сприяють збільшенню числа дошкільників і молодших школярів з різними порушеннями поведінки. Вчителі, які працюють з цими дітьми, часто скаржаться, що ці діти конфліктні, агресивні, схильні до «вибухової» і імпульсивної поведінки. Їх груба поведінка часто повторює побачене на телевізійному екрані, їм складно взаємодіяти один з одним. Вони не розуміють і не враховують індивідуальних особливостей інших людей, не уміють уважно слухати [1].
Описуючи труднощі своєї роботи, вчителі початкової школи говорять про своєрідне замкнуте коло: при подачі учбового матеріалу їм нерідко доводиться багато часу втрачати на встановлення жорсткої дисципліни; це, у свою чергу, заважає дітям удосконалювати комунікативні навички, і вони стають все більш агресивними і некерованими. Тому, не виникає сумнівів, що чим раніше буде почата робота з такими дітьми, тим легше корегувати і попередити закріплення агресивного стилю поведінки в стійкі поведінкові стани.
З метою уникнення асоціальних форм поведінки у акцентуйованих школярів треба вчасно виявити проблему й проводити профілактичну роботу.
Для дослідження акцентуації характеру дітей молодшого шкільного віку та їх вплив на формування асоціальних форм поведінки ми застосували характерологічний опитувальник К. Леонгарда. Виділені 10 типів акцентуйованних осіб, які досить довільно розділені на дві групи: акцентуація характеру (демонстративний, педантичний, застрягаючий, збудливий) і акцентуації темпераменту (гіпертимний, дистимний, тривожний, циклотимний, екзальтований, емотивний).
За результатами дослідження рівня акцентуації характеру за опитувальником К. Леонгарда можна сказати наступне:
- переважають такі акцентуації характеру як гіпертимні, емотивні, застрягаючі, збудливі, циклотимні та демонстративні;
- більшість досліджуваних не мають яскраво виражених акцентуацій характеру, але є такі в яких результат наближається до максимального — 24 бали;
- параметр «гіпертимні» переважає у хлопчиків ( 42,0% і 33,6% ), слід відмітити, що у середовищі досліджуваного класу переважають діти з гіпертимними, емотивними і застрягаючими акцентуаціями характеру;
- параметр «збудливі» також переважає серед хлопчиків ( 37,8% і 16,8% ), серед досліджуваних переважають незбудливі діти;
- кількість емотивних в класі становить 84,0%, серед них 42,0% хлопчики і 42,0% дівчатка, тобто і за цим параметром показники рівні;
- яскраво виражена педантична акцентуація у відсотковому співвідношенні характерна для дівчаток (25,2%);
- показник тривожного типу загалом низький (яскраво виражених — 25,2%), більшість серед яких знову становлять дівчатка (16,8%);
- яскраво виражений показник циклотимних — 54,6%, серед них 33,6% хлопчиків і 21,0% дівчаток, тобто за цим параметром хлопчиків більше;
- яскраво виражений показник демонстративного типу спостерігається у 58,8% випадків, де показники рівні ( 29,4% і 29,4% );
- серед неврівноважених більше хлопчиків — 42,0%, загальний показник — 75,6%;
- дистимні становлять 33,6%, більшість серед них хлопчики — 25,2%;
- показник екзальтованих становить 46,2%, серед цієї кількості переважають хлопчики — 33,6%.
З отриманих результатів можна сказати, що кожен з типів акцентуацій характеру яскраво виражені, і наближаються до максимального — 24 бали.
Акцентуації характеру проявляється вже у молодшому шкільному віці. За результатами дослідження можна сказати, що у дівчаток, що у хлопчиків акцентуації характеру проявляються дуже яскраво. Це пов’язано з багатьма факторами, як біологічними, психологічними так і соціальними.
З метою профілактики поведінки акцентуйованих школярів була спеціально розроблена корекційно-розвивальна програма з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Після проведення якої спостерігається значне покращення поведінки молодших школярів.
Література
1. Илешева Р. Г. Нарушения поведения у детей и подростков / Р. Г. Илешева. –Казахстан,: ЭКСМО, 1990. — 218 с.
2. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков / А. Е. Личко. — Л.: Медицина, 1983. — 32 с.
3. Леонгард К. Акцентуированные личности / К. Леонгард; [пер. с нем]. — К.: Вища школа, 1981. — 392 с.
Яблонська О. В.,
студентка 56 групи
факультету початкового навчання
ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка
- Особливості роботи вчителя на уроках математики з комп’ютерною підтримкою в початковій школі
- В. О. Сухомлинський про сімейне виховання
- Розвиток пізнавальної самостійності учнів молодших класів на уроці читання
- Умови розвитку дивергентного мислення як основи творчого розвитку молодших школярів
- Використання інноваційних технологій у процесі творчого розвитку молодших
- Діагностична основа навчання ліворуких учнів як аспект особистісно орієнтованого підходу
- Особливості оцінювання діяльності учня початкової школи на інтерактивному уроці
- Криза батьківства як педагогічна проблема
- Розвиток комунікативних здібностей засобами комп’ютерних технологій
- Методи і прийоми стимулювання творчої активності учнів початкових класів
- Дидактична гра як засіб розвитку творчих здібностей молодших школярів
- Використання ідей вальдорфської педагогіки у процесі розвитку творчих здібностей молодших школярів
- Інтерактивні методи навчання як засіб розвитку пізнавальної активності молодших школярів
- Завдання і вправи на розвиток творчих здібностей
- Гуманізація педагогічної взаємодії в процесі навчання молодших школярів
- Формування внутрішньої мотивації як фактору успіху навчальної діяльності молодших школярів
- Використання інтерактивних технологій навчання на уроках математики у початковій школі
- Дидактична гра як засіб екологічного виховання
- Ігри екологічного спрямування, що використовуються під час проведення екскурсій
- Шляхи здійснення екологічного виховання молодших школярів
- Проблемні завдання на уроках математики як необхідна умова розвитку творчого мислення молодших школярів
- Особливості формування спостережливості молодших школярів на уроках природознавства
- Роль народознавчих традицій у формуванні особистості молодшого школяра
- Роль позакласної роботи в екологічному вихованні молодших школі
- Дидактична гра як метод навчання математики в початкових класах
- Креативный подход к определению особенностей поэтического аспекта развития речи детей (по книге к. Чуковского «от двух до пяти»)
- Формування у дітей дошкільного віку англомовної лексичної навички з використанням віршів
- Дидактична гра як засіб формування звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку
- Використання креативного потенціалу казки Лесі Українки «Біда навчить» на уроці читання
- Формування граматичної правильності мовлення дітей у днз
- Розвиток у старших дошкільників навичок розповіді
- Методи і прийоми формування в учнів 3 класу умінь будувати тексти-описи різних стилів
- Уроки позакласного читання, їх місце і значення в системі літературного розвитку молодших школярів
- Робота над морфемною будовою слова в аспекті розвитку мовлення (4 клас)
- Розвиток зв’язного мовлення шестирічних першокласників
- Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів на уроках читання
- Розвиток мовлення учнів 3 класу в процесі вивчення афіксальних засобів словотвору
- Розвиток навичок читання молодших школярів
- Принципи методики виразного читання
- Пізнавально-творчі завдання у лінгвістичній підготовці молодших школярів (3 клас)
- Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів на уроках української мови
- Народна мудрість про правила поведінки
- Використання проектної технології під час вивчення освітньої галузі «мови і літератури» у початковій школі
- Використання кольоротерапії на уроках читання
- Екологічне виховання молодших школярів на уроках рідної мови та читання
- Бесіда на уроках української мови (3 клас)
- Проблемний підхід до вивчення української мови у 4 класі
- Сублімація переживань івана нечуя-левицького в повісті «микола джеря»
- Мовознавчі студії ю. С. Виноградського
- Життєвий і творчий шлях антоніна аркадійовича казки
- Особливості космонімів у художніх творах ліни костенко
- Роль і місце жанру «послання» т. Г. Шевченка в розвитку теорії літературознавства
- Новелістика Михайла Коцюбинського: мала проза
- Постмодерна проблематика в «Книзі блукаючої в пустелі» в. Дрозда
- Фразеологічні сполучення у творчості ю. Мушкетика
- Синдром множинності особистості в літературно-критичному процесі
- Переклад, трансформація чи відповідник імен в різних мовах: проблеми назовництва
- Лексикографічна робота на заняттях з української мови за професійним спрямуванням
- Реалізація принципу наочності в нмк «flyhigh» для початкової школи під час навчання молодших школярів англомовного лексичного матеріалу
- Методика формування рецептивних лексичних та граматичних навичок учнів 3-ого класу за методом повної фізичної реакції
- 1 Етап — етап ознайомлення з новими лексичними одиницями.
- 2 Етап — автоматизація дій учнів з новими лексичними одиницями.
- I етап. Ознайомлення з новим граматичним явищем.
- II етап. Тренування граматичного явища.
- III етап. Застосування граматичних явищ у читані і аудіюванні.
- Сутність та особливості образного навчання техніки письма англійською мовою учнів 2-го класу
- Рольова гра у навчанні учнів початкової школи англомовного лексичного матеріалу
- Класифікація та розробка фонетичних вправ, спрямованих на формування естетичного сприйняття англомовного спілкування молодших школярів
- Розвиток інтересу учнів 2 класу до вивчення лексики англійської мови
- 2. «Дійди до вчителя»
- Зміст інтегрованого навчання читання та говоріння англійською мовою учнів 4 класу
- Розумове виховання молодших школярів під час формування у них англомовної граматичної компетентності
- Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках трудового навчання
- Використання української народної гри у навчально-виховному процесі початкової школи
- Особливості використання невербальних засобів спілкування на уроці музики
- Засоби народної педагогіки в музично-естетичному вихованні дітей
- Значення уроку музики у формуванні полікультурної компетентності молодших школярів
- Творчість ф. Шопена на уроках музики в початковій школі
- До проблеми організації та проведення дитячої музично-театралізованої діяльності у початковій школі
- Профілактика дитячих страхів в умовах навчально-виховного процесу початкової школи
- Особистісна тривожність як фактор формування страху у дитини
- Організація навчально-виховного процесу початкової школи і її вплив на формування дитячої тривожності
- Психологічні особливості формування самооцінки учнів молодшого шкільного віку
- Акцентуації характеру та їх вплив на виникнення асоціальних форм поведінки молодших школярів
- Психологічні особливості самооцінки тривожних дітей молодшого шкільного віку